содержание .. 20 21 22 23 24 25 26 27 28 ..
рубидий
рубидий (Rb) — элемент №37 периодической системы Д.И.Менделеева (I группа, 5 период), атомная масса 85,47; относится к щелочным металлам (Тпл 312 К); известны 26 изотопов с массовыми числами 74—99; типичная степень окисления +I; мягкий серебристо-белый металл, химически активен, на воздухе самопроизвольно воспламеняется, с водой и кислотами реагирует со взрывом; в природе входит в состав карналлита и лепидолита; открыт в 1861 году Р.Бунзеном и Г.Кирхгофом (Германия) методом спектрального анализа по красным линиям в спектре; откуда и его название — лат. rubidus — темно-красный; применяют как компонент материала катодов в фотоэлектрических приборах, как геттер в ртутных лампах; соли рубидия используют в аналитической химии, в медицине
рубідій (Rb) — елемент №37 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період), атомна маса 85,47; відноситься до лужних металів (Тпл 312 K); відомо 26 ізотопів з масовими числами 74—99; типовий ступінь окислювання +I; м’який сріблясто-білий метал, хімічно активний, на повітрі самовільно займається, з водою і кислотами реагує з вибухом; у природі входить до складу карналіту і лепідоліту; відкритий 1861 року Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) методом спектрального аналізу по червоних лініях у спектрі; звідки і його назва — лат. rubidus — темно-червоний; застосовують як компонент матеріалу катодів у фотоелектричних приладах, як гетер у ртутних лампах; солі рубідію використовують в аналітичній хімії, у медицині
e rubidium d Rubidium f rubidium
рулон — полоса или лента в смотанном виде рулон —смуга чи стрічка в змотаному вигляді e coil
d Bund, Ring, Rolle
f bobine, rouleau
рулонный прокат — прокат, полученный в виде рулонов рулонний прокат — прокат, отриманий у вигляді рулонів e coiled stock
d gehasspeltes Walzgut
f produits in bobines
рутений (Ru) — элемент №44 периодической системы Д.И.Менделеева (VIII группа, 5 период), атомная масса 101,07; принадлежит к семейству платиновых металлов; известны 21 изотоп с массовыми числами 92—112; типичные степени окисления 0, +I, +VIII; серебристо-белый, похожий на
самарий
платину, металл, тугоплавкий (Тпл 2523 К), очень твердый даже при высоких температурах, хрупкий; обладает высокой химической стойкостью, способностью ускорять некоторые химические реакции, склонен к образованию комплексных соединений; в природе встречается вместе с другими платиновыми металлами; происхождение названия — в честь России (лат. название Ruthenia); открыт в 1844 году K.К.Клаусом (Россия); применяют как компонент сплавов с другими платиновыми металлами, как катализатор, входит в состав защитных покрытий на электрических контактах и декоративных покрытий на ювелирных изделиях
рутеній (Ru) — елемент №44 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 5 період), атомна маса 101,07; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 92—112; типові ступені окислювання 0, +І, +VIII; сріблясто-білий, схожий на платину, метал, тугоплавкий (Тпл 2523 К), дуже твердий навіть при високих температурах, крихкий, має високу хімічну стійкість, здатність прискорювати деякі хімічні реакції, схильний до утворення комплексних сполук; у природі зустрічається разом з іншими платиновими металами; походження назви
— на честь Росії (лат. назва Ruthenia); відкритий 1844 року K.К.Клаусом (Росія); застосовують як компонент сплавів з іншими платиновими металами, як каталізатор, входить до складу захисних покриттів на електричних контактах і декоративних покриттів на ювелірних виробах
e ruthenium d Ruthenium f ruthénium
С
самарий (Sm) — элемент №62 периодической системы Д.И.Менделеева (III группа, 6 период), атомная масса 150,35, относится к лантаноидам; известны 24 изотопа с массовыми числами 133—135, 137—157; типичные степени окисления +III, +ІІ; серебристо-белый металл, Тпл 1350 К; получил название от руды самарскит, в которой он впервые был обнаружен (руда названа в честь русского инженера В.Е.Самарского-Быховца); открыт в 1879 году П.Лекоком де Буабодраном (Франция); применяют как компонент легких сплавов, магнитных сплавов, для изготовления красок, люминофоров, катализаторов, электродов, стартеров ламп дневного света
самарій (Sm) - елемент №62 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група,
6 період), атомна маса 150,35, відноситься до лантаноїдів; відомо 24
ізотопи з масовими числами 133-135, 137-157; типові ступені окислювання
+III, +II; сріблясто-білий метал, Тпл 1350 K; одержав назву від руди
205
самодиффузия
самарскит, у якій він уперше був виявлений (руда названа на честь російського інженера В.Е.Самарського-Биховца); відкритий 1879 року П.Лекоком де Буабодраном (Франція); застосовують як компонент легких сплавів, магнітних сплавів, для виготовлення фарб, люмінофорів, каталізаторів, електродів, стартерів ламп денного світла
e samarium d Samarium f samarium
самодиффузия — перемещение атомов металла в собственной решетке под действием теплового или иных видов возбуждения
самодифузія — переміщення атомів металу у власній гратці під дією теплового чи інших видів збудження
e self-diffusion
d Selbstdiffusion
f autodiffusion
самозакаливающаяся сталь — сталь, закаливающаяся на воздухе, т. е. имеющая критическую скорость закалки ниже скорости ее охлаждения на воздухе
сталь, що здатна до самогартування — сталь, що гартується на повітрі, тобто має критичну швидкість гартування нижчу за швидкість її охолодження на повітрі
e self-hardening steel, air-hardening steel
d Lufthärtestahl, Selbshärtestahl
f acier autotrempant, acier trempant à Pair
самоотпуск — отпуск стали, происходящий за счет использования остаточного тепла изделия в процессе или после закалки, приводящий к самопроизвольному отпуску мартенсита
самовідпуск — відпуск сталі, який відбувається шляхом використання залишкового тепла виробу в процесі чи після гартування, що призводить до самодовільного відпуску мартенситу
e auto-tempering, self-tempering
d Selbstanlassen, spontanes Anlassen
f auto-revenu
самопроизвольная намагниченность, спонтанная намагниченность — намагниченность, возникающая в отсутствие внешнего магнитного поля и обусловленная обменным взаимодействием в магнитных доменах
самородный свинец
самодовільна намагніченість, спонтанна намагніченість — намагніченість, що виникає при відсутності зовнішнього магнітного поля й зумовлена обмінною взаємодією в магнітних доменах
e spontaneous magnetization
d spontane Magnetisierung
f aimantabilité spontanée
самопроизвольный процесс — процесс, идущий к состоянию термодинамического равновесия без затраты энергии извне
самодовільний процес — процес, що веде до стану термодинамічної рівноваги без витрати зовнішньої енергії
e spontaneous process
d Spontanprozess
f processus spontané
самородное золото — золото, находимое в природе в относительно чистом виде
самородне золото — золото, яке знаходять в природі у відносно чистому вигляді
e native gold
d gediegenes Gold
f or vierge, or natif
самородные металлы — металлы, находимые в природе в относительно чистом виде
самородні метали — метали, які знаходять у природі у відносно чистому вигляді
e virgin metals, native metals
d gediegenes Metallеn
f métaux vierge, métaux nus, métaux natives
самородный свинец — свинец, находимый в природе в относительно чистом виде
самородний свинець — свинець, який знаходять у природі у відносно чистому вигляді
e native lead
d gediegenes Blei
f plomb natif, plomb vierge
самосмазывание
самосмазывание — процесс образования между элементами трущихся пар смазки за счет выделения ее одним элементом (например, пористым подшипником)
самозмащування — процес утворення між елементами пар тертя мастила, яке виділяє один із елементів (наприклад, пористий підшипник)
e self-lubricating, self-lubrication
d Selbstschmierung
f autolubrication
самосмазывающиеся материалы — материалы пар трения, образующие при эксплуатации пленку смазки за счет самого материала (например, фторопласта), либо содержащейся в нем смазки
самозмащувальні матеріали— матеріали пар тертя, що утворюють при експлуатації змащувальну плівку із самого матеріалу (наприклад, фторопласту), або наявного в ньому мастила
e self-lubricating materials
d Selbstschmierstoffe
f matériaux autolubrifficantes
сатинирование — обработка металла механическим, химическим или электрохимическим способами для получения декоративной полублестящей поверхности за счет устранения микронеровностей
сатинування — обробка металу в механічний, хімічний чи електрохімічний спосіб для одержання декоративної напівблискучої поверхні шляхом усунення мікронерівностей
e satin finish d Satin-Finish f satinage
сброс, полоса сброса — вид переориентации кристаллической решетки при пластической деформации, характеризующийся поворотом ее участка внутри кристалла (зерна) из-за неоднородности напряженного состояния в объеме кристалла (зерна); угол поворота меняется в широких пределах в отличие от двойникования
скидання, смуга скидання — вид переорієнтації кристалічної ґратки при пластичній деформації, що характеризується поворотом її ділянки всередині кристала (зерна) через неоднорідність напруженого стану в об’ємі кристала (зерна); кут повороту зміняюється в широких границях на відміну від двійникування
e kink band
d Knickband
f bande de pliage, pliage en genou
сварная точка
свариваемость — способность металлов (сплавов) образовывать качественное сварное соединение с другими металлами
зварюваність — здатність металів (сплавів) утворювати якісне зварне з’єднання з іншими металами
e weldability
d Schweißbarkeit
f soudabilité
свариваемая сталь — сталь, предназначенная для изготовления сварных конструкций
зварювальна сталь — сталь, призначена для виготовлення зварних конструкцій
e weldable steel
d schweißbarer Stahl
f acier soudable
сварка (M) — процесс создания прочного соединения металлов путем их местного сплавления, а также совместного пластического деформирования с нагревом и без нагрева
зварювання (M) — процес створення міцного з’єднання металів шляхом їх місцевого сплавлення, а також спільного пластичного деформування з нагрівом і без нагріву
e welding
d Schweißen, Schweißung
f soudage
сварка трением — вид сварки, реализуемый за счет энергии тепловыделения при трении и/или образования ювенильных поверхностей двух или нескольких соединяемых заготовок
зварювання тертям — зварювання, що здійснюється шляхом використання енергії тепловиділення при терті і/чи утворення ювенільних поверхонь двох чи декількох з’єднуваних заготовок
e friction welding
d Reibschweißen
f soudage par frottement
сварная точка — конструктивный элемент сварных соединений, образованный закристаллизовавшимся жидким металлом, пластически деформированным металлом или же ядром из закристаллизовавшегося жидкого металла в оболочке из пластически деформированного металла
сварное соединение
зварна точка — конструктивний елемент зварних з’єднань, утворений закристалізованим рідким металом, пластично деформованим металом або ж ядром із закристалізованого рідкого металу в оболонці з пластично деформованого металу
e spot weld
d Schweißpunkt
f point soudée
сварное соединение — соединение, образованное методом сварки
зварна сполука — з’єднання, утворене методом зварювання
e weld joint, welded joint d Schweißstelle, Schweiße f joint de soudure
сварной шов — конструктивный элемент сварных соединений, образованный затвердевшим после расплавления металлом по линии перемещения источника сварочного нагрева
зварний шов — конструктивний елемент зварних з’єднань, утворений затверділим після розплавлення металом по лінії переміщення джерела зварювального нагріву
e seam, weld, welded seam
d Schweißnaht, Naht, Schweiße
f soudure, cordon de soudure
сварочная ванна — объем жидкого металла, образуемый под воздействием источника теплоты, из расплавляемых основного и присадочного металлов при образовании сварного соединения
зварювальна ванна — об’єм рідкого металу, утворюваний під впливом джерела теплоти, з розплавлюваних основного і присадкового металів при утворенні зварного з’єднання
e welding bath
d Schweißbad, Schweißwanne
f bain de soudure
сварочное железо — технически чистое железо, получаемое при обработке жидкой стали специальным восстановительным шлаком, а также путем огневого рафинирования чугуна; содержит малые количества углерода и марганца; отличается высокой пластичностью, свариваемостью и стойкостью к атмосферной коррозии в условиях переменного смачивания; применяется для якорных цепей и металлоконструкций морских портов
свежий излом
зварювальне залізо — технічно чисте залізо, одержуване при обробленні рідкої сталі спеціальним відновлювальним шлаком, а також шляхом вогневого рафінування чавуну; містить малі кількості вуглецю і марганцю; відзначається високою пластичністю, зварюваністю і стійкістю до атмосферної корозії в умовах змінного змочування; застосовується для якірних ланцюгів і металоконструкцій морських портів
e wrought iron
d Frischfeuereisen, Schweisseisen, Schmiedeeisen
f fer malléable, fer soudable
сварочные деформации — деформации, появляющиеся в результате сварки
зварювальні деформації — деформації, що з’являються внаслідок зварювання
e welding deformations
d Schweißdeformationen
f déformations de soudure
сварочные напряжения — напряжения, появляющиеся в результате сварки
зварювальні напруження — напруження, що з’являються внаслідок зварювання
e welding stresses
d Schweißspannungen
f contraintes de soudure
сварочный термит — термит, применяемый для сварки, содержащий легирующие компоненты для получения металла шва требуемого химического состава
зварювальний терміт — терміт, застосовуваний для зварювання; містить легувальні компоненти для одержання металу шва необхідного хімічного складу
e welding thermit
d Schweißthermit
f thermite de soudure
свежий излом — излом, не успевший после своего возникновения подвергнуться значительному влиянию окружающей среды (термин часто применяется для обозначения излома или зоны излома, возникшей как вторичное разрушение при наличии в детали или образце старого излома)
свіжий злам — злам, що не встиг після свого виникнення підпасти під значний вплив навколишнього середовища (термін часто застосовується для позначення зламу чи зони зламу, що виникла як вторинне руйнування при наявності в деталі чи зразку старого зламу)
211
сверхвысокопрочная сталь
e fresh fracture, virgin fracture
d neu gebildete Bruch
f nouvelle rupture
сверхвысокопрочная сталь, ультравысокопрочная сталь — высокопрочная сталь с временным сопротивлением разрыву не менее 2500 МПа
надвисокоміцна сталь, ультрависокоміцна сталь — високоміцна сталь з тимчасовим опором розриву не менше 2500 МПа
e ultrahigh-strength steel
d höchstfester Stahl
f acier à très haute résistance
сверхпластичность — способность металла к значительной равномерной деформации без деформационного упрочнения (наклепа) и разрушения; проявляется в определенных температурно-скоростных условиях деформирования; различают структурную сверхпластичность и сверхпластичность превращения
надпластичність — здатність металу до значної рівномірної деформації без деформаційного зміцнення (наклепу) і руйнування; виявляється за певних температурно-швидкісних умов деформування; розрізняють структурну надпластичність і надпластичність перетворення
e superplasticity d Superplastizität f superplasticité
сверхпластичный сплав — сплав, у которого в определенных температур- но-скоростных условиях деформирования проявляется сверхпластичность надпластичний сплав — сплав, у якого за певних температурно-швидкісних
умов деформування виявляється надпластичність
e superplastic alloy
d superplastische Legierung
f alliage superplastique
сверхпроводимость — явление исчезновения электросопротивления некоторых металлов, сплавов и химических соединений при охлаждении до характерной для каждого из них критической температурой
надпровідність — явище зникнення електроопору деяких металів, сплавів і хімічних сполук при охолодженні до характерної для кожного з них критичної температури
сверхпроводящии сплав
e superconductivity
d Supraleitfähigkeit, Supraleitung
f supraconduction, supraconductivité, supraconductibilité
сверхпроводник — вещество, обладающее сверхпроводимостью, то есть практически нулевым электрическим сопротивлением ниже критической температуры перехода в сверхпроводящее состояние
надпровідник — речовина, що має надпровідність, тобто практично нульовий електричний опір при температурі нижчий за критичну температури переходу в надпровідний стан
e superconductor
d Supraleiter
f supraconducteur
сверхпроводник второго рода — сверхпроводник, в котором под действием магнитного поля переход из сверхпроводящего состояния в нормальное проходит в широком интервале значений напряженности магнитного поля; такой сверхпроводник является жестким
надпровідник другого роду — надпровідник, у якому під дією магнітного поля перехід з надпровідного стану в нормальний проходить у широкому інтервалі значень напруженості магнітного поля; такий надпровідник є твердим
e type II superconductor
d Supraleiter zweiter Art
f supraconducteur de type II
сверхпроводник первого рода — сверхпроводник, в котором под действием магнитного поля переход из сверхпроводящего состояния в нормальное проходит при определенном критическом значении напряженности магнитного поля; такой сверхпроводник является мягким
надпровідник першого роду — надпровідник, у якому під дією магнітного поля перехід з надпровідного стану в нормальний проходить при певному критичному значенні напруженості магнітного поля; такий надпровідник є м’яким
e type I superconductor
d Supraleiter erster Art
f supraconducteur de type I
сверхпроводящии сплав — сплав, обладающий практически нулевым электросопротивлением при температурах ниже критической температуры перехода в сверхпроводящее состояние
сверхрешетка
надпровідний сплав — сплав, що має практично нульовий електроопір при температурах нижчих за критичну температуру переходу в надпровідний стан
e superconducting alloy
d supraleitende Legierung
f alliage supraconducteur
сверхрешетка — см. сверхструктура надґратка — див. надструктура
сверхструктура, сверхрешетка — кристаллическая структура упорядоченного твердого раствора, состоящая из двух или более кристаллических подрешеток, каждая из которых заполнена преимущественно атомами одного сорта; сверхструктура обнаруживается по появлению сверхструкгурных рефлексов на рентгено-, электроно- или нейтронограммах
надструктура, надґратка — кристалічна структура впорядкованого твердого розчину, що складається з двох чи більше кристалічних підґраток, кожна з яких заповнена переважно атомами одного сорту; надструктура виявляється завдяки появі надструктурних рефлексів на рентгено-, електроно- чи нейтронограмах
e superlattice
d Überstruktur
f surstructure
сверхструктурная линия — дополнительная линия, появляющаяся на ренгенограмме, электронограмме или нейтронограмме поликристалла при переходе твердого раствора из неупорядоченного в упорядоченное состояние
надструктурна лінія — додаткова лінія, що з’являється на ренгенограмі, електронограмі чи нейтронограмі полікристала при переході твердого розчину з невпорядкованого у впорядкований стан
e superlattice line
d Überstrukturlinie
f reflection surstructural
сверхтвердые покрытия— покрытия из сверхтвердых материалов, формируемые, как правило, на инструментах, изготавливаемых из твердых сплавов и инструментальных сталей
световой микроскоп
надтверді покриття— покриття з надтвердих матеріалів, формовані, як правило, на інструментах, що виготовлені з твердих сплавів та інструментальних сталей
e superhard coatings
d Superhartstoffschichten*
f revêtements superdurs
светло-желтое золото, бледно-желтое золото — общее название сплавов золота бледно-желтого цвета, получаемых на основе системы Au—Ag—Cu; содержат 12,5—33,3% Сu и 12,5—33,3% Ag; применяются как декоративные ювелирные сплавы
світло-жовте золото, блідо-жовте золото — загальна назва сплавів золота блідо-жовтого кольору, одержуваних на основі системи Au—Ag—Cu; містять 12,5—33,3% Сu і 12,5—33,3% Ag; застосовуються як декоративні ювелірні сплави
e pale yellow gold d bleih-gelb Gold f or jaune pâle
светлопольное изображение — изображение, на котором детали, рассеивающие излучение, выглядят темными на светлом фоне
світлопольне зображення — зображення, на якому деталі, що розсіюють випромінювання, виглядають темними на світлому фоні
e bright field image
d Hellfeldabbildung
f image in champ claire
светлый отжиг — отжиг, проводимый в среде, обеспечивающей сохранение первоначальной поверхности металла благодаря предотвращению его окисления
світлий відпал — відпал, здіснюваний в середовищі, що забезпечує збереження первісної поверхні металу завдяки запобіганню його окислювання
e bright annealing
d Blankglühen
f recuit blanc
световой микроскоп, оптический микроскоп — микроскоп, в котором изображение формируется путем прохождения или отражения оптического излучения видимой части спектра; в металловедении световые микроскопы, работающие на отражение, применяются для изучения микроструктуры (металлографические микроскопы)
свинец
світловий мікроскоп, оптичний мікроскоп — мікроскоп, у якому зображення формується шляхом проходження чи відбиття оптичного випромінювання видимої частини спектра; у металознавстві світлові мікроскопи, що працюють на відбиття, застосовуються для вивчення мікроструктури (металографічні мікроскопи)
e light microscope
d Lichtmikroskop
f microscope optique
свинец (Pb) — элемент №82 периодической системы Д.И.Менделеева (IV группа, 6 период), атомная масса 207,19; известны 30 изотопов с массовыми числами 185—214; типичные степени окисления +II, +IV; тяжелый, мягкий пластичный металл темно-серого цвета с синеватым оттенком, Тпл 601 К; на воздухе быстро покрывается тонким слоем оксида; растворяется в азотной кислоте; разбавленные соляная и серная кислоты почти не действуют на свинец; растворимые соединения ядовиты; в электрохимическом ряду напряжений стоит непосредственно перед водородом; основной минерал — галенит PbS (свинцовый блеск), самородный встречается редко; известен с древних времен; применяют для изготовления защитных оболочек электрических кабелей и аккумуляторов, входит в состав антифрикционных сплавов для подшипников (баббиты), типографского сплава, автоматных сталей; в производстве тетраэтилсвинца, боеприпасов, для защиты от -излучения при работе с радиоактивными веществами и др.
свинець (Pb) — елемент №82 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група,
6 період), атомна маса 207,19; відомо 30 ізотопів з масовими числами 185—214; типові ступені окислювання +II, +IV; важкий, м’який пластичний метал темно-сірого кольору з синюватим відтінком, Тпл 601 K; на повітрі швидко покривається тонким шаром оксиду; розчиняється в азотній кислоті; розведені соляна і сірчана кислоти майже не діють на свинець; розчинні сполуки отруйні; в електрохімічному ряді напруг стоїть безпосередньо перед воднем; основний мінерал — галеніт PbS (свинцевий блиск), самородний зустрічається рідко; відомий з давніх часів; застосовують для виготовлення захисних оболонок електричних кабелів і акумуляторів, входить до складу антифрикційних сплавів для підшипників (бабіти), типографського сплаву, автоматних сталей; у виробництві тетраетилсвинцю, боєприпасів, для захисту від -випромінювання при роботі з радіоактивними речовинами тощо
e lead
d Blei
f plomb
свинцовый баббит
свинцевание — процесс нанесения на металлическое изделие свинца или его сплавов в виде покрытия с целью защиты изделия от коррозии
свинцювання — процес нанесення на металевий виріб свинцю чи його сплавів у вигляді покриття з метою захисту виробу від корозії
e lead coating
d Verbleien, Verbleiung
f plombage
свинцовая бронза — бронза, в которой свинец является основным легирующим компонентом; содержит 10—30% Рb и добавки Sn, Ni; среди бронз выделяется антифрикционными свойствами и высокой теплопроводностью; используется в виде литых и порошковых вкладышей подшипников скольжения при больших давлениях (25—30 МПа) и скоростях (8—10 м/с)
свинцева бронза — бронза, в якій свинець є основним легувальним компонентом; містить 10—30% Рb і добавки Sn, Ni; серед бронз виділяється антифрикційними властивостями і високою теплопровідністю; використовується у вигляді литих і порошкових вкладишів підшипників ковзання при великих тисках (25—30 МПа) і швидкостях (8—10 м/с)
e lead bronze
d Bleibronze
f bronze au plomb
свинцовая латунь — латунь, содержащая в качестве легирующего компонента свинец
свинцева латунь — латунь, що містить як легувальний компонент свинець
e lead brass
d Bleimessing
f laiton à plomb
свинцовый баббит, железнодорожный металл — антифрикционный свинцовый сплав, разработанный в Германии для железнодорожного транспорта во время войны 1914—1918 гг. (при нехватке олова); содержит
0,6% Na, 0,7% Са, 0,05% Ni, Pb — ост.
свинцевий бабіт, залізничний метал — антифрикційний свинцевий сплав, розроблений у Німеччині для залізничного транспорту під час війни 1914—1918 р. (при нестачі олова); містить 0,6% Na, 0,7% Са, 0,05% Ni, Pb
— решта
e lead babbitt
d Bleibabbitmetall, Bahnmetall
f babbit au plomb, métal blanc de plomb
свищ
свищ — дефект шва при сварке плавлением, представляющий собой удлиненную полость в шве, выходящую на его поверхность
дутлина — дефект шва при зварюванні плавленням, що являє собою подовжену порожнину у шві, яка виходить на його поверхню
e surface blowhole, blowhole
d Galle
f soufflure
свободная поверхностная энергия — свободная энергия, связанная с существованием открытых и закрытых поверхностей в металле (изделии) вільна поверхнева енергія — вільна енергія відкритих і закритих поверхонь
у металі (виробі)
e surface free energy
d freie Oberflächenenergie
f énergie libre superficielle
свободная энергия, энергия Гельмгольца — функция состояния термодинамической системы, определяемая как разность между внутренней энергией и произведением энтропии на абсолютную температуру; часть полной энергии, которая может обратимо менять свою величину при изменении температуры, полиморфных превращениях и изменениях состояния в изотермических условиях
вільна енергія, енергія Гельмгольца — функція стану термодинамічної системи, що визначається як різниця між внутрішньою енергією і добутком ентропії на абсолютну температуру; частина повної енергії, що може оборотно змінювати свою величину при зміні температури, поліморфних перетвореннях і змінах стану в ізотермічних умовах
e free energy d freie Energie f énergie libre
свободная энергия Гиббса — см. термодинамический потенциал Гиббса вільна енергія Гіббса — див. термодинамічний потенціал Гіббса
свободное формирование шва — формирование шва без применения каких- либо устройств для удержания сварочной ванны
вільне формування шва — формування шва без застосування будь-яких пристроїв для утримання зварювальної ванни
e free weld forming
d freie Nahtbildung
f libre formation de soudure
связь Ван-дер-Ваальса
сводная таблица — таблица, в которой представляются результирующие данные по изучаемому объекту (материалу)
зведена таблиця — таблиця, в якій подаються результуючі дані з досліджуваного об’єкту (матеріалу)
e survey
d Übersicht
f tableau synoptique
свойство — категория, выражающая такую сторону предмета, которая обусловливает его различие или общность с другими предметами и обнаруживается в его отношении к ним; количественно выражается в виде характеристики, определяемой условиями и способом испытаний металла (изделия) и отражающей внутреннее строение материала
властивість — категорія, що виражає таку особливість предмета, яка обумовлює його відмінність чи спільність з іншими предметами і виявляється в його відношенні до них; кількісно виражається характеристикою, що визначається умовами і способом випробувань металу (виробу) і відбиває внутрішню будову матеріалу
e property
d Eigenschaft
f propriété
связь — состояние взаимодействующих объектов, при котором свойства и характер поведения каждого из них зависят от свойств и характера поведения партнеров по связи
зв’язок — стан взаімодіючих об’єктів, при якому властивості і характер поведінки кожного з них залежать від властивостей і характеру поведінки партнерів по зв’язку
e bond
d Bindung
f liaison
связь Ван-дер-Ваальса, вандерваальсова связь — тип химической связи, возникающей между поляризованными атомами или молекулами (электрическими диполями); является слабой связью и определяет строение некоторых кристаллов, например, молекулярных или инертных газов
зв’язок Ван-дер-Ваальса, вандерваальсовий зв’язок — тип хімічного зв’язку, що виникає між поляризованими атомами чи молекулами (електричними диполями); є слабким зв’язком і визначає будову деяких кристалів, наприклад, молекулярних чи інертних газів
сдвиговая деформация
e residual bond, bond of van der Waals
d van der Waalssche Bindung
f liaison résiduelle
сдвиговая деформация, деформация сдвигом — деформация, сопросождающаяся искажением углов элементарных объемов тела без изменения размеров их граней; вызывается касательными напряжениями и происходит путем взаимного сдвига параллельных граней
зсувна деформація, деформація зсувом — деформація, що супроводжується зміною кутів елементарних об’ємів тіла без зміни розмірів їхніх граней; пов’язана з дією дотичних напружень і відбувається шляхом взаємного зсуву паралельних граней
e shear strain
d Scherung
f déformation de cisaillement, déformation de glissement
сегнетоэлектрик — твердое тело, в котором ниже некоторой температуры происходит фазовый переход в состояние со спонтанной электрической поляризацией
сегнетоелектрик — тверде тіло, у якому нижче за певну температуру відбувається фазовий перехід у стан зі спонтанною електричною поляризацією
e ferroelectric
d Ferroelektrikum
f ferro-électrique
сегнетоэлектрический домен — область внутри сегнетоэлектрика, спонтанно поляризованная до насыщения
сегнетоелектричний домен — область всередині сегнетоелектрика, яка є спонтанно поляризованою до насичення
e ferroelectric domain
d ferroelektrische Domän
f domaine ferro-électrique
сегнетоэлектричество — явление самопроизвольной (в отсутствие внешнего электрического поля) поляризации диэлектрика
сегнетоелектрика — явище спонтанної (при відсутності зовнішнього електричного поля) поляризації діелектрика
e ferroelectricity d Ferroelektrizität f ferro-électricité
селективность
сегрегация — локальная обогащенная область: на границе и внутри зерна, в приграничной области или на свободной поверхности, отличающаяся от основного сплава только химическим составом; как правило возникает при кристаллизации или термообработке в твердом состоянии; название происходит от позднелатинского segregatio — отделение
сегрегація — локальна збагачена область: на межі й усередині зерна, у примежовій області або на вільній поверхні; що відрізняється від основного сплаву тільки хімічним складом; як правило, виникає при кристалізації чи термообробці у твердому стані; назва походить від пізньолатинського segregatio — відокремлення
e segregation
d Seigerung
f ségrégation
сегрегация карбидов — сегрегация, состоящая из карбидов сегрегація карбідів — сегрегація, що складається з карбідів e carbide segregation
d Karbidseigerung
f ségrégation de carbure
седиментация — оседание твердых частиц, взвешенных в жидкости или газе, под действием гравитационного поля
седиментація — осідання твердих частинок, завислих у рідині чи газі, під дією гравітаційного поля
e settling, sedimentation
d Sedimentation, Sedimentieren
f sedimentation
селективность — избирательность, характеризующая, например, распределение или выделение химических элементов на границе или в теле зерна; отбор (выбор) марок сплавов (или плавок) и т.д.; при обогащении — параметр, характеризующий разделение минералов или минералов и породы; выражается, например, в виде соотношения коэффициентов скорости флотации минералов
селективність — вибірковість, що характеризує, наприклад, розподіл чи виділення хімічних елементів на межі чи в тілі зерна; добір (вибір) марок сплавів (чи плавок) тощо; при збагаченні — параметр, що характеризує розділення мінералів чи мінералів і породи; виражається, наприклад, співвідношенням коефіцієнтів швидкості флотації мінералів
e selectivity d Selektivität f sélectivité
селекторная диафрагма
селекторная диафрагма — см. полевая диафрагма селекторна діафрагма — див. польова діафрагма
селен (Se) — элемент №34 периодической системы Д.И.Менделеева (VI группа, 4 период), атомная масса 78,96; известны 23 изотопа с массовыми числами 63—89, 91; типичные степени окисления II, +IV, +VI; простое вещество, существующее в виде нескольких аллотропных модификаций: аморфный (красный) селен — порошок, входит в состав светочувствительных слоев в ксерографии; кристаллический (серый) селен
— хрупкое вещество серого цвета с металлическим блеском, относится к группе редких металлов, Тпл 490 К; происхождение названия: от греческого Selene — луна; открыт в 1817 году И.Берцелиусом, Г.Ганом (Швеция); мало распространен в природе: встречается в виде примеси к природным соединениям серы с металлами; получают из отходов (пыли) обжига железного колчедана; серый селен применяют как пигмент для стекла, как полупроводниковый светочувствительный материал, в качестве модифицирующей и рафинирующей добавки в металлургии, как катализатор в органическом синтезе, как легирующий элемент для улучшения обрабатываемости резанием коррозионностойких сталей и др.
селен (Se) — елемент №34 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період), атомна маса 78,96; відомі 23 ізотопи з масовими числами 63—89, 91; типові ступені окислювання II, +IV, +VI; проста речовина, що існує у вигляді декількох алотропних модифікацій: аморфний (червоний) селен — порошок, входить до складу світлочутливих шарів у ксерографії; кристалічний (сірий) селен — крихка речовина сірого кольору з металевим блиском, відноситься до групи рідких металів, Тпл 490 K; походження назви: від грецького Selene — місяць; відкритий 1817 року І.Берцеліусом, Г.Ганом (Швеція); мало розповсюджений у природі: зустрічається у вигляді домішки до природних сполук сірки з металами; одержують з відходів (пилу) випалу залізного колчедану; сірий селен застосовують як пігмент для скла, як напівпровідниковий світлочутливий матеріал, як модифікуючу і рафінуючу добавку в металургії, як каталізатор в органічному синтезі, як легувальний елемент для поліпшення оброблюваності різанням коррозійностійких сталей тощо
e selenium
d Selen
f sélénium
сендаст, альсифер — магнитомягкий железный сплав, содержащий 7—13% Si, 4—7% Al, 0,005—0,08% Се с высокой начальной магнитной проницаемостью µнач = (10—30)103 и максимальной проницаемостью
сепарация
µмакс = (80—160)103; используется в литом и порошковом вариантах; в последнем случае свойства ниже из-за остаточной пористости порошкового материала; сплав очень хрупок, поэтому легко измельчается в порошок; разработан в городе Sendai, Япония, отсюда и название сплава
сендаст, альсифер — магнітом’який залізний сплав, що містить 7—13% Si, 4—7% Al, 0,005—0,08% Се з високою початковою магнітною проникністю µпоч= (10—30)103 і максимальною проникністю
µмакс = (80—160)103; використовується в литому і порошковому варіантах; в останньому випадку властивості гірші через залишкову пористість порошкового матеріалу; сплав дуже крихкий, тому легко подрібнюється в
порошок; розроблений у місті Sendai, Японія, звідси і назва сплаву
e sendust d Sendust f sendust
сенсибилизация — процессы выделения карбидов хрома по границам зерен в нержавеющей аустенитной стали при соответствующих температуре и выдержке, приводящие к появлению чувствительности стали к межкристаллитной коррозии
сенсибілізація — процеси виділення карбідів хрому по межах зерен у неіржавіючій аустенітній сталі при відповідних температурі і витримці, що викликає появу чутливості сталі до міжкристалітної корозії
e sensitization
d Sensibilisierung
f sensibilisation
сепаратор — аппарат для проведения сепарации
сепаратор — апарат для проведення сепарації
e separator
d Separator, Abscheider, Scbeider
f séparateur
сепарация — разделение смесей газообразных, жидких или твердых материалов на составные части
сепарація — розділення сумішей газоподібних, рідких чи твердих матеріалів на складові частини
e separation
d Separation, Scheidung
f séparation
сера
сера (S) — элемент №16 периодической системы Д.И.Менделеева (VI группа, 3 период), атомная масса 32,064; известны 10 изотопов с массовыми числами 29—38; типичные степени окисления II, +II, + IV,
+VI; простое вещество, твердое, желтого цвета, нерастворима в воде, растворяется в сероуглероде, бензоле; существует в нескольких аллотропных модификациях: моноклинная (модификация, устойчивая выше 369 К и до 392 К, медово-желтые игольчатые кристаллы, при хранении переходит в ромбическую серу); пластическая (модификация, образующаяся при быстром охлаждении расплавленной серы, эластичная, похожая на резину масса, при хранении переходит в ромбическую серу); ромбическая (модификация, устойчивая ниже 369 К, желто-лимонная масса), применяется для получения серной кислоты, при варке целлюлозы, в производстве порохов, как инсектицид, как вулканизирующий агент и др.; известна с древних времен; происхождение названия — от латинского Sulfur — светло-желтый; в природе встречается как в свободном виде (самородная) так и виде различных соединений, напр. пирит FeS2
сірка (S) — елемент №16 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група,
3 період), атомна маса 32,064; відомо 10 ізотопів з масовими числами 29—38; типові ступені окислювання II, +II, +IV, +VI; проста речовина, тверда, жовтого кольору, нерозчинна у воді, розчиняється в сірковуглеці, бензолі; існує в декількох алотропних модифікаціях: моноклінна (модифікація, стійка вище 369 К (до 392 K), медово-жовті голчасті кристали, при зберіганні переходить у ромбічну сірку); пластична (модифікація, яка є стійкою утворювана при швидкому охолодженні розплавленої сірки, еластична, схожа на гуму маса, при зберіганні переходить у ромбічну сірку); ромбічна (модифікація, яка є стійкою нижче 369 K, і має жовто-лимонну масу), застосовується для одержання сірчаної кислоти, при варінні целюлози, у виробництві порохів, як інсектицид, як вулканізуючий агент тощо; відома з давніх часів; походження назви — від латинського Sulfur — ясно-жовтий; у природі зустрічається як у вільному виді (самородна), так і у виді різних сполук, напр., пірит FeS2
e sulphur d Schwefel f soufre
сердцевина — внутренняя часть изделия, например, стального слитка, отличающаяся от периферийных слоев своей структурой; при ХТО — материал изделия под диффузионным слоем, почти не затронутый воздействием насыщающей среды
серебро
серцевина — внутрішня частина виробу, наприклад, стального зливка, що відрізняється від периферійних шарів своєю структурою; при ХТО — матеріал виробу під дифузійним шаром, який майже не відчує впливу насичувального середовища
e core d Kern f coeur
серебро (Ag) — элемент №47 периодической системы Д.И.Менделеева (I группа, 5 период), атомная масса 107,868; известно 26 изотопов с массовыми числами 97, 99—123; типичные степени окисления +I, +II, +III; блестящий, белый и мягкий металл, относится к группе благородных металлов, Tпл 1235 К; проводит тепло и электрический ток лучше других металлов; малоактивный металл, на воздухе не окисляется (чернеет вследствие образования черного сульфида Ag2S); в природе встречается в виде самородного серебра, а также минералов аргентита (серебряный блеск) Ag2S, кераргирита (роговое серебро) AgCl; известно с древних времен; происхождение названия — от латинского Argentym — светлый, белый; применяют для получения сплавов различного назначения: для чеканки монет, изготовления ювелирных изделий — установлены следующие пробы (весовое содержание в 1000 г сплава с медью): 800, 875, 916, а также для зеркал, защитных покрытий, столовых приборов, лабораторной посуды, как катализатор в органическом синтезе, для получения фотоматериалов и др.
срібло (Ag) — елемент №47 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період), атомна маса 107,868; відомо 26 ізотопів з масовими числами 97, 99—123; типові ступені окислювання +I, +I, +III; блискучий, білий і м’який метал, відноситься до групи благородних металів, Тпл1235 K; проводить тепло й електричний струм краще за інші метали; малоактивний метал, на повітрі не окислюється (чорніє внаслідок утворення чорного сульфіду Ag2S); у природі зустрічається у вигляді самородного срібла, а також мінералів аргентиту (срібний блиск) Ag2S, кераргіриту (рогове срібло) AgCl; відоме зі стародавніх часів; походження назви — від латинського Argentym — світлий, білий; застосовують для одержання сплавів різного призначення: для карбування монет, виготовлення ювелірних виробів — установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 г сплаву з міддю): 800, 875, 916, а також для дзеркал, захисних покриттів, столових приладів, лабораторного посуду, як каталізатор в органічному синтезі, для одержання фотоматеріалів тощо
e silver d Silber f argent
серебро Руольц
серебро Руольц — ювелирные сплавы, предложенные во Франции в 1853 г. М.Руольцем; содержат 33—50% Ag, 30—50% Сu, 20—35% Ni; по внешнему виду мало отличаются от серебра, но дешевле его
срібло Руольц — ювелірні сплави, запропоновані у Франції (1853 р.) М.Руольцем; містять 33—50% Ag, 30—50% Сu, 20—35% Ni; за зовнішнім виглядом мало відрізняються від срібла, але дешевші за нього
e argent-ruolz, Ruolz alloys
d Ruolz-Silber
f argent français
серебряная платина, платиновое серебро — ювелирный белого цвета сплав платины с 30—50% Ag
срібна платина, платинове срібло — ювелірний білого кольору сплав платини з 30—50% Ag
e platinum silver
d Platin-Silberlegierung
f alliage de platinum et argent
серебрянка — см. сталь-серебрянка сріблянка — див. сталь-сріблянка
сероазотирование — см. сульфоазотирование сіркоазотування — див. сульфоазотування
e sulphonitrocarburizing d Sulfonitrocarburieren f sulfonitrocarburation
серый чугун — чугун, в котором углерод в значительной степени или полностью находится в свободном состоянии в форме пластинчатого графита
сірий чавун — чавун, у якому вуглець значною мірою чи цілком знаходиться у вільному стані у формі пластинчастого графіту
e grey cast iron
d graues Gusseisen
f fonte grise
сетка Вульфа, стереографическая сетка — проекция нанесенной на сферу градусной сетки на плоскость, проходящую через полюса сферы; используется в кристаллографии, рентгенографии и т.д.
сітка Вульфа, стереографічна сітка — проекція нанесеної на сферу градусної сітки на площину, що проходить крізь полюси сфери; використовується в кристалографії, рентгенографії тощо
e Wulff net
d Wulff-Netz
f projection de Wulff
сетка цементита — см. цементитная сетка сітка цементиту — див. цементитна сітка
сжимающее напряжение
сжатие — процесс приложения нагрузки к образцу, в результате которого происходит уменьшение его длины и увеличение поперечного сечения
стиск (стиснення) — процес навантаження зразка, внаслідок якого відбувається зменшення його довжини і збільшення поперечного перерізу
e compression d Kompression f compression
сжимаемость — свойство вещества изменять объем (V) обратимым образом при изменении всестороннего давления (Р); количественно описывается
⎜⎜ ⎟⎟
коэффициентом сжимаемости 1 ⎛ dV ⎞
V dp
⎝ ⎠
стисливість — властивість речовини змінювати об’єм (V) оборотним чином при зміні всебічного тиску (Р); кількісно визначається коефіцієнтом
⎜⎜ ⎟⎟
стисловості 1 ⎛ dV ⎞
V dp
⎝ ⎠
e compressibility d Kompressibilität f compressibilitë
сжимающее напряжение — напряжение, возникающее в результате действия сжимающей нагрузки
стискальне напруження — напруження, що виникає внаслідок стискаючого навантаження
e compression stress
d Druckspannung
f contrainte de compression
сигма-фаза, -фаза — интерметаллид, образующийся переходными металлами, например, в системе FeCr, имеющий сложную тетрагональную решетку и характеризуемый, как правило, широкой областью гомогенности
сидерит
сигма-фаза, -фаза — інтерметалід, що утворюється перехідними металами, наприклад, у системі FeCr, має складну тетрагональну ґратку і зазвичай характеризується, широкою областю гомогенності
e sigma-phase, -phase d Sigma-Phase, -Phase f phase sigme, phase-
сидерит — минерал, карбонат железа FеСО3, железная руда
сидерит — мінерал, карбонат заліза FеСО3, залізна руда
e siderite
d Siderit
f sidérose, siderite
сидячая дислокация — частичная дислокация, у которой вектор Бюргерса не лежит в плоскости скольжения и поэтому она может двигаться только переползанием (например, частичная дислокация Франка)
сидяча дислокація — часткова дислокація, у якій вектор Бюргерса не лежить у площині ковзання і тому вона може рухатися тільки переповзанням (наприклад, часткова дислокація Франка)
e sessile dislocation
d nichtgleitfähige Versetzung
f dislocation sessile
сила Пайерлса-Набарро — см. сила Пайерлса сила Пайєрлса-Набарро — див. сила Пайєрлса
сила Пайерлса, сила Пайерлса-Набарро — сила сопротивления кристаллической решетки движению дислокации
сила Пайєрлса, сила Пайєрлса-Набарро — сила опору кристалічної ґратки руху дислокації
e Peierls force, Peierls-Nabarro force
d Peierls-Kraft, Peierls-Nabarro Kraft
f force de Peierls, force de Peierls-Nabarro
сила трения — сила, препятствующая относительному перемещению соприкасающихся тел, слоев жидкости или газа
сила тертя — сила, що перешкоджає відносному переміщенню дотичних тіл, шарів рідини чи газу
e friction force
d Reibungskraft
f force de frottement
силицирование в тлеющем разряде
силикат — соль кремниевых кислот; один из видов неметаллических включений в железоуглеродистых сплавах: сложное химическое соединение, в состав которого входит оксид кремния SiO2, отличается повышенной хрупкостью
силікат — сіль кремнієвих кислот; один з видів неметалевих включень у залізовуглецевих сплавах: складна хімічна сполука, до складу якої входить оксид кремнію SiO2, відзначається підвищеною крихкістю
e silicate d Silikat f silicate
силицид — химическое соединение кремния с одним или несколькими элементами (обычно металлами)
силіцид — хімічна сполука кремнію з одним чи кількома елементами
(зазавичай металами)
e suicide
d Suizid
f siliciure
силицирование — химико-термическая обработка, заключающаяся в диффузионном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) кремнием
силіціювання — хіміко-термічна обробка, що полягає в дифузійному насиченні поверхневого шару металу (виробу) кремнієм
e siliconizing
d Silizieren
f siliciuration
силицирование в порошках — силицирование в порошкообразной среде
силіціювання в порошках — силіціювання в порошкоподібному середовищі
e pack siliconizing
d Pulversilizieren
f siliciuration solide
силицирование в тлеющем разряде, ионное силицирование — силицирование в условиях сильноточного тлеющего разряда между изделием (катодом) и анодом в газовой среде при давлении ниже атмосферного
силіціювання в тлійному розряді, іонне силіціювання — силіціювання в умовах потужнострумового тлійного розряду між виробом (катодом) і анодом у газовому середовищі при тиску нижчому за атмосферний
силумин
e plasma siliconizing, ion siliconizing, glow discharge siliconizing
d Plasmasilizieren
f siliciuration par bombardement ionique
силумин — общее название группы литейных алюминиевых сплавов, в которых основным легирующим элементом является кремний; содержат 4—13% Si и добавки Mg, Mn и других элементов; для повышения прочности применяют модифицирование
силумін — загальна назва групи ливарних алюмінієвих сплавів, у яких основним легувальним елементом є кремній; містять 4—13% Si і добавки Mg, Mn та інших елементів; для підвищення міцності застосовують модифікування
e silumin, alpax d Silumin, Alpax f alpax, aladur
сильманаль — пластичный магнитотвердый сплав без ферромагнитных химических элементов; содержит 86,8% Ag; 8,8% Mn; 4,4% Al; отличается постоянством остаточной индукции Br при воздействии посторонних магнитных полей; Вr — мала (0,06 Тл), а коэрцитивная сила Нс — велика (500000 A/м); сплав дорог, применяется редко, магнитная энергия (ВН)макс мала
сильманаль — пластичний магнітотвердий сплав без феромагнітних хімічних елементів; містить 86,8% Ag; 8,8% Mn; 4,4% Al; відзначається сталістю залишкової індукції Br при впливі сторонніх магнітних полів; Вг
— мала (0,06 Тл), а коерцитивна сила Нс — велика (500000 A/м); сплав дорогий, застосовується рідко, магнітна енергія (ВН)макс мала
e silmanal
d Sil(i)manal
f silmanal*
сильхром — общее название жаропрочных сталей перлитного или мартенситного класса, легированных хромом и кремнием и отличающихся повышенным сопротивлением изнашиванию и окислению, особенно в горячих выхлопных газах
сильхром — загальна назва жароміцних сталей перлітного чи мартенситного класу, легованих хромом і кремнієм; відзначаються підвищеним опором зношуванню й окислюванню, особливо в гарячих вихлопних газах
e silchrome
d Chrom-Silizium-Stahl
f acier au chrome-silicium
сингония
симильор — общее название латуней, имитирующих по цвету как золото, так и серебро (во Франции — только золото)
симільйор — загальна назва латуней, що імітують за кольором як золото, так і срібло (у Франції — тільки золото)
e similor
d Similor. Semilor, Manheùner Gold
f similor
симметричный цикл — цикл, при котором максимальное и минимальное значения воздействующего параметра равны по величине, но противоположны по знаку
симетричний цикл — цикл, при якому максимальне і мінімальне значення параметра впливу є рівними за величиною, але протилежні за знаком
e symmetric cycle
d symmetrischer Zyklus
f cycle symétrique
симметрия (К) — свойство фигуры совмещаться с самой собой путем некоторых преобразований (операции симметрии)
симетрія (K) — властивість фігури суміщуватись сама із собою шляхом деяких перетворень (операції симетрії)
e symmetry d Symmetrie f symétrie
сингония — подразделение кристаллов по конфигурации их элементарной ячейки; сингония характеризуется определенным соотношениями между длинами ребер ячейки и углами между ними; существует семь кристаллографических сингоний; каждая сингония включает несколько точечных групп симметрии кристаллов, решеток Браве и пространственных групп симметрии
сингонія — підрозділ кристалів за конфігурацією їх елементарної комірки; сингонія характеризується певними співвідношеннями між довжинами ребер комірки і кутами між ними; існує сім кристалографічних сингоній; кожна сингонія включає кілька точкових груп симетрії кристалів, ґраток Браве і просторових груп симетрії
e syngony d Syngony f syngony
синеломкость
синеломкость — хрупкость, проявляющаяся в некоторых сталях при температурах 473—673 К, вызывающих появление синего цвета побежалости; снижение пластичности стали сопровождается повышением прочности и отчетливо проявляется в процессе деформации при этих температурах за счет развития динамического старения, то есть закрепления дислокаций примесными атомами; раскисленные стали, как правило, не обладают этим видом хрупкости
синьоламкість — крихкість, що проявляється в деяких сталях при температурах 473—673 К, які призводять до появи синього кольору мінливості; зниження пластичності сталі супроводжується підвищенням міцності і чітко проявляється в процесі деформації при цих температурах з причини розвитку динамічного старіння, тобто процесу закріплення дислокацій домішковими атомами; розкислені сталі, як правило, не мають цього виду крихкості
e blue brittleness
d Blaubrüchigkeit, Blausprödigkeit
f fragilité au bleu
система скольжения — совокупность определенных кристаллографических плоскостей и направлений, в которой выполняется кристаллографическое условие принадлежности направления данной плоскости: hu + kv + lw = 0, где h, k, l — индексы Миллера для кристаллографической плоскости, и, v, w
— индексы направления
система ковзання — сукупність певних кристалографічних площин і напрямків, у якій виконується кристалографічна умова належності напрямку даній площині: hu + kv + lw = 0, де h, k, l — індекси Міллера для кристалографічної площини, и, v, w — індекси напрямку
e slip system
d Gleitsystem
f système de glissement
ситаллы — стеклокристаллические материалы, получаемые путем регулируемой кристаллизации стекол
ситали — склокристалічні матеріали, одержувані шляхом регульованої кристалізації скла
e glass ceramics, pyrocerams
d Glaskeramiken
f sitals
ситовый анализ — определние гранулометрического состава сыпучих тел при помощи просеивания через комплект калиброванных сит; ситовый анализ используют при крупности частиц более 40 мкм
содержание .. 20 21 22 23 24 25 26 27 28 ..