Конструювання трикотажних виробів та основи швейної технології - частина 4

тулуба, у трикотажі основою варто розглядати і ноги.

Прилягаючий  силует -  це  силует,  що  щільно  прилягає  до  тіла  і 

точно повторює його контури (купальник, топи).

Напівприлягаючий - повторюючи фігуру тіла, немов би вилучений 

на невелику відстань, ледве стикаючись з тілом.

Вільний -  тримається  на  опорних  поясах  (плечовому  і  поясному), 

стикаючись з тілом в окремих частинах.

Лінії

Лінії  додають  силуету  виразність,  визначають  пропорції. 

Виражають  напрямок  моди,  розкривають  задум  композиції.  Лінії  -
конструктивні і декоративні.

Конструктивні  - контурні  лінії  з'єднання  деталей,  лінії,  що 

створюють  форму.  Лінії,  що  з'єднують  деталі, - шви.  Лінії,  що  утворять 
форму, - складки, виточки, вирізи країв деталей. 

Виточки  - прийом,  за  допомогою  якого  плоска  поверхня 

перетворюється  в  криволінійну.  Розташування  виточки  з  краю  деталі,  у 
середині.  Виточки  бувають  закриті,  відкриті,  запрасовані,  м'які,  прості  і 
складні.

а) м’яка складна;
б) для створення щільного одягу;
в) виточка, що переходить у малу складну;
г) для легкого прилягання;
д) для одягу прилеглої форми;
е) асиметрична виточка.

Прийоми  формування  поверхні -  складки,  защипи,  зборки,  волани, 

драпірування, підрізи, кльош, бранда і розкрій під кутом 45°.

У трикотажі форма створюється не тільки за рахунок швів, але і за 

рахунок технологи в'язання (переплетення).

Лінії,  що  переходять  від  одного  переплетення  до  іншого, 

вважаються конструктивними.

Лінії  бувають  вертикальні,  горизонтальні,  овальні,  короткі,  довгі, 

15

похилі.

Горизонтальні  лінії  візуально  зменшують  довжину  виробу, 

вертикальні  - візуально  збільшують,  подовжують,  підкреслюють 
строгість, застосовуються для великих повнот.

Похилі лінії виражають динаміку виробу.
Овальні  - підкреслюють  м'якість,  плавність,  жіночність.  Є 

конструктивно-декоративні  лінії,  вони  беруть  участь  і  в  створенні 
конструкції і є оздоблювальними.

Декоративні лінії - що прикрашають (рюш, банти, вишивка).

Схеми і види складок

односторонні                             зустрічні                      бантові                           

вєєром 

Види драпірувань

    трубчаті                                            каскадні                  радіальні                             

Складки і буфи

16

            

Защипи і надрізи

           

Пропорції

Пропорції - співвідношення  частин  одягу  між  собою  і  фігурою 

людини. Слово «пропорція» увів Цицерон у ІV ст. до н.е. Під пропорцією 
розуміють  зв'язок,  що  з'єднує  усередині  складного  цілого  складові  його 
частини,  тобто  рух  від  одного  розміру  до  іншого.  За  допомогою 
пропорцій  можна  подовжити  чи  укоротити  фігуру,  зробити  її легкою чи 
приосадкуватою,  важкою.  Головна  роль  при  цьому  належить  лінії  талії. 
При  завищеній  лінії  талії  фігура  здається  вищою,  при  заниженій 
приосадкуватою.  Пропорції  можуть  бути  простими  й  ірраціональними. 
Більш  складної  є  ірраціональна -  тип  пропорції,  що  грунтується  на 
непорівнянному  співвідношенні  величин.  Досягається  це  геометричною 
побудовою  Наприклад,  співвідношення  сторони  квадрата  до  його 
діагоналі.

Сама  гармонічна  і  раціональна  пропорція – „золотий  перетин”. 

Основний принцип в античній скульптурі, архітектурі Леонардо да Вінчі 
назвав „золотим перетином”, що є каноном мистецтва і законом краси.

„Золотий перетин” - такий розподіл цілого на дві нерівні частини, 

при якому менша відноситься до більшого, як більша до цілого.

17

                 

Прямо  з  пропорціональністю  зв'язаний  композиційний  засіб  -

масштабність.  Правильно  знайдена  масштабність  відповідно  до  маси 
костюма,  розміру  тіла  людини,  може  не  тільки  підкреслити  красу,  але  і 
сховати  недоліки.  Угадана  масштабність  форми  костюма,  його 
членування  щодо  фігури  людини  (вертикальне,  горизонтальне, 
діагональне)  робить  її  витонченою,  стрункою,  а  неправильна  часто 
приводить  до  того,  що  костюм,  деталі  його  форми  (манжети,  кишені, 
коміри) роблять фігуру візуально більш важкою.

Ритм

Ритм - закономірне чергування відчутних (порівнянних) елементів: 

малюнків, 

колориту 

(кольору), 

деталей, 

обробки. 

Характерна 

повторюваність  елементів  і  інтервалів  між  ними.  Ритм  у  костюмі  буває 
трьох видів:

- змінюється  величина  елементів,  що  чергуються,  при  збереженні 

інтервалів між ними;

- величина  елементів,  що  чергують,  зберігається  при  зміні 

інтервалів між ними;

- змінюється  і  величина  чергування  елементів  і 

інтервалів між ними.

У мистецтві два види ритмічних закономірностей:
1.  відносно  стійкий - регулярний,  канонізований  (музика,  поезія, 

танець);

2. перемінний ритм художня проза, театр, кіно.
Перехідні форми, білий вірш, ритмічна проза, пантоміма.
Види ритму:
1.  прямий  рівномірний - однакові  елементи  чергуються  з 

18