Конструювання трикотажних виробів та основи швейної технології - частина 2

смаки  того  суспільствами,  в  якому  вона  народилась  і  якому  призвана 
служити;  мода - це  частина  стилю,  але  більш  поверхово  характеризує 
явище,  ніж  стиль  та  манера.  Бажання  людей  покращити  одяг  породило 
моду. 

По словнику В.Даля „мода” - це ходячий образ, звичай, тимчасово 

змінна примха в життєвому побуті, в суспільстві, у крої одягу і нарадах.

П’єр  Карден  сказав,  що  „мода” - спосіб  вираження,  тобто 

відображення  власних  властивостей  окремої  особи  в  соціальних  та 
моральних аспектах.

Мода об'єднує тисячі людей, створюючи ілюзію єднання.
Мода  демократична  та  елітарна  одночасно.  Мода  не  завжди 

виникає  під  впливом  домінуючих  смаків,  іноді  мода  виступає  як 
своєрідний протест (панки, хіпі, неформали).

Вихід у космос надихнув Кардена на створення „космічного” одягу 

(срібні  тканини,  металізовані  тканини,  комбінезон,  шоломи,  капюшони 
тощо).

Мода  має  риси  національного  характеру,  але  переростає  в 

інтернаціональний.

П’єр  Карден  вважає: „Кого  можна  вважати  добре  одягненою 

людиною?  Того,  хто  приймає  до  уваги  себе  та  інших”.  Мода  в  якійсь 
степені допомагає нам бути гарно одягнутими.

Характерні властивості, які визначають моду як явище:
1. Моді властива зміна або зміна форм.
2  Мода  визначається  тривалістю  свого  існування – періодом. 

Терміни для моди визначити неможливо.

3. Мода визначається популярністю зміни форм; люди, приймаючи 

зміни,  відносяться  до  різноманітних  груп  суспільства:  національна, 
професійна. Питання, що кому пасує до цих пір є відкритим.

При створені модного одягу художники поділяються на 2 категорії:
1. Художники, які використовують таблиці підборів форм, кольору 

одягу в залежності від особливостей будови фігури, кольору шкіри, очей, 
волосся розробляють деякі рекомендації;

2. Ігнорують будь-які рекомендації, враховують тільки те, що в цей 

час модно.

Карден. „Якщо  Вас  вразила  красою  жінка,  але  Ви  не  можете 

згадати  у  що  вона  була  вдягнена,  це  означає,  що  вона  була  вдягнена 
ідеально”.

Мода для одного і для тисячі

Англієць  Шарль  Фредерік  Ворт  створив  переворот  у  моді.  Він 

запропонував  систему  модних  фірм,  знамениту  „від  кутюр” (високу 
моду). При виробництві моделей майстерність доведено до бездоганності. 
Почали використовуватись нові методи поширення моди: показ моделей 
на  манекенницях;  їх  називати  дублерами.  Моделі  вишукані  та  шикарні 
розраховані на аристократію та акторів.

7

Поль  Пуаре - це  новий  крок  в  створенні  театралізованих  показів 

мод.  З'являється  реклама,  оформлення  вітрин  будинків  мод,  покази  до 
кожного сезону. Полю Пуаре належить ідея крою по косій.

„Haute couture” - фр. - високе шиття.
Не всі могли шити одяг у знаменитих кутюрьє. Стали тиражуватись 

найбільш  вдалі  пропозиції  художників,  З'являється  напрям  „прет-а-
порте”,  який  орієнтований  на  промисловість.  Довгий  час  „от  кутюр”  та 
„прет-а-порте” існували окремо, незалежно один від одного.

„Прет-а-порте” - готовий одяг.
„От  кутюр” - неповторний  по  художньому  виконанню,  на  моделі 

авторський підпис.

„Прет-а-порте” - великий  тираж  кожної  речі.,  простота,  дешевий 

матеріал, повна анонімність художника.

П’ер Карден, реформатор моди, пропонує об'єднати „от кутюр” та 

„прет-а-порте”.  В 60-і  роки  Карден  став  розмножувати  свої  моделі  для 
всіх  бажаючих.  Тиражував  він  не  тільки  ідею  моделі,  але  і  якість 
виконання.  Для  промисловості  створювалась  технологія  виготовлення. 
Він намагався підняти „прет-а-порте” до рівня „от кутюр”.

Як об'єднати ці .дві тенденції? Відомий кутюрье показував моделі 2 

рази за рік, бажаючі можуть їх купити та деякий час бути неповторними. 
Пізніше  модель  повторювалась  в  обмеженій  кількості,  ціна  нижчала 
колекційну, потім може піти у масове виробництво.

Мода в трикотажі

Розвивалась  мода  в  трикотажі  паралельно  розвитку  моди  одягу  з 

тканини,  але  має  свої  особливості:  більш  гнучка,  створюється  не  тільки 
зміною  ліній  крою  та  форм,  але  і  за  рахунок  розробки  зміни 
переплетення,  розширення  асортименту  пряжі  та  ниток;  придання 
полотнам зовнішніх ефектів.

Сировина та переплетення

На  основі  бавовняних  волокон  розрізняють  наступні  види 

сировини: 

бавовняні, 

бавовняно-віскозні, 

бавовняно-лавсанові, 

бавовняно-капронові. Для створення літнього гардеробу льняна пряжа, а 
також суміші.

Із групи хімічних ниток - триацетат-віскозна (50/50 - для білизни); 

лавсано-капронова (75/25); триацетатнитронова (50/50 - для  верхніх 
вовноподібних виробів); із суміші полівінілхлоридних та віскозних ниток 
(для верхніх спортивних виробів, під замшу, для штучного хутра). Почала 
використовуватися  конопля  в  поєднанні  з  віскозними,  ацетатними  та 
акриловими.  Для  зміни  трикотажу  у  зв'язку  зі  зміною  моди 
використовуються  технічні,  технологічні  та  декоративні  засоби:  нове 
обладнання, сировина, переплетення, створення нових фактур тощо.

Фактура  трикотажу -  видима  будова  поверхні  трикотажу, 

зовнішня  виразність  або  характер  поверхні  полотна  (матова,  гладка, 

8

блискуча, ворсиста, рельєфна).

Візерунок трикотажу - зображення чого-небудь на поверхні, може 

бути плоским, кольоровим або об'ємним.

При проектуванні виробів із трикотажу з різноманітними ефектами 

поняття лицьової та виворітної сторін можливо змінювати.

Візерунок  можна  поділяти  на  абстрактний  (по  сюжету);  на 

рапортний та купонний (по рішенню).

Візерунок  може  бути  пов’язаний  з  технологією  в'язання  чи 

нанесений на готове полотно.

Кольоровий - при в'язанні трикотажу нитками різних кольорів.
Ажурний  та  рельєфний -  за  рахунок  структури  переплетення  або 

властивостей сировини.

Набивка - нанесення малюнка як на полотно, так і на готові вироби.
Тесніння -  отримання  рельєфного  візерунку  (о/в  полотна) - бархат 

та велюр.

Роль переплетень при створенні силуетної форми

Звичайно  це  відноситься  до  регулярних  та  напіврегулярних 

виробів. На одному й тому ж обладнанні, при одному й тому ж діаметрі 
(круглов’язальні  машини)  та  при  одній  і  тій  же  кількості  голок 
(плосков'язальні машини) або довжині робочої довжини голечниці можна 
отримувати різноманітну ширину полотен.

Силуетна  форма  пов'язана  з  шириною  та  еластичністю  трикотажу 

на окремих його ділянках. На ширину полотна впливає:

1) структура переплетення;
2) сировина;
3)  розташування  голок  (на  початку  в'язання,  прибавка  та 

зменшення);

4) оздоблення, обробка.
Повний ластичний трикотаж ширше неповного.

Ластик 1+1 повний                     Ластик 2+2 неповний

Пресові  переплетення  кулірного  трикотажу  забезпечують  більшу 

ширину на тому самому обладнанні.

9

1- пресові
2- ластичні

Жакардові переплетення більші еластичні.
Низ виробу та манжети можуть в'язатись переплетенням неповного 

ластику (2+1, 2+3, 2+2). Це  переплетення  має  високу  пружність  та 
стискує виріб по всій ширині.

Для обробки низу виробу: допоміжна нитка (у вигляді спандекса чи 

гумової  жилки);  сама  ділянка  має  велику  щільність  або  стійке 
переплетення.

Для  забезпечення  складної  конфігурації  деталей  трикотажних 

виробів  (пройми  рукава,  плечові  скоси)  необхідно  використовувати  і 
більш  складні  методи  зменшення  й  прибавки  (котонні  машини,  п/ф 
машини).  Деталі,  зв'язані  на  машинах  ПВК,  ПВРК,  ПВПЕМ,  НПФ 
вимагають незначного підкрою, крім таких виробів, як коміри, манжети, 
кишені, пояси. 

Технологічні прийоми в'язання, які полегшують 

виготовлення виробів

Ці прийоми призначені дня покрашення 

10