НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Консолідована фінансова звітність (2015 рок)

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Витрати, пов’язані із наведеними нижче видами діяльності, спочатку оцінюються за первісною
вартістю і капіталізуються у складі основних засобів консолідованого звіту про фінансовий стан:



придбання прав на розвідування;



топографічні, геологічні, геохімічні та геофізичні дослідження;



пошуково-розвідувальне буріння;



прокладання траншей, взяття проб та зразків; та



діяльність у зв’язку з оцінкою технічної здійсненності та комерційної доцільності
видобування корисних копалин.

Активи розвідки та оцінки переносяться на майбутні періоди під час етапу розвідки та оцінки і
не  амортизуються,  але  оцінюються  на  предмет  зменшення  корисності  згідно  із  індикаторами
зменшення корисності, як викладено в МСФЗ 6 „Розвідка та оцінка запасів корисних копалин“.
У випадках коли від майна відмовляються, накопичені капіталізовані витрати, які стосуються
цього  майна,  списуються  у  відповідному  періоді.  До  початку  виробництва  амортизація  не
нараховується.

У випадках коли виявляється, що об’єкт містить запаси, які підлягають економічному
добуванню, накопичені витрати на розвідку та оцінку, пов’язані із таким майном, переводяться
до складу нафтогазових активів і подаються у складі основних засобів консолідованого звіту
про фінансовий стан.

Знос та виснаження.  Знос нараховується у консолідованому звіті про прибутки або збитки на
прямолінійній  основі  для  розподілу  витрат  окремих  активів  на  їхню  ліквідаційну  вартість
протягом їхніх очікуваних строків корисного використання.  Нарахування зносу починається із
моменту придбання або, у випадку зі створеними власними силами активами, з моменту, коли
актив завершений і готовий до використання.

Нафтогазові  активи,  включно  з  обладнанням,  яке  задіяне  у  виробництві  нафти  та  газу,
виснажуються  із  використанням  методу  суми  одиниці  продукції.    Вартість  експлуатаційних
свердловин амортизується протягом існування підтверджених розроблених запасів.  Витрати на
отримання  ліцензії,  будівництво  об’єктів  загального  призначення  та  майбутнє  виведення  з
експлуатації  амортизуються  протягом  усього  періоду  існування  підтверджених  та  ймовірних
запасів.

Інші основні засоби амортизуються на прямолінійній основі протягом очікуваних строків
їхнього корисного використання. Звичайні строки корисного використання інших основних
засобів Групи представлені таким чином:

Строки корисного

використання у роках

Трубопроводи і супутнє обладнання

9-60

Машини і обладнання

3-60

Будівлі

3-60

Бурове і розвідувальне обладнання

3-30

Інші основні засоби

3-30

Незавершене будівництво, а також технологічні нафта і газ не амортизуються.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Нематеріальні  активи.    Нематеріальні  активи  мають  визначені  строки  корисного
використання  і  включають,  головним  чином,  капіталізоване  програмне  забезпечення.
Придбане програмне забезпечення капіталізується на основі витрат, понесених для придбання
та доведення їх до використання. Нематеріальні активи відображаються за первісною вартістю,
за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності, якщо такі є.  У
випадку  зменшення  корисності  балансова  вартість  нематеріальних  активів  списується  до
більшої  з  величин:  вартості  під  час  використання  та  справедливої  вартості,  за  вирахуванням
витрат на продаж.

Оренда.    Оренда,  за  умовами  якої  істотна  частка  ризиків  і  винагород  залишається  у
орендодавця,  класифікується  як  операційна.    Виплати,  здійснені  за  договорами  операційної
оренди  (за  вирахуванням  будь-яких  заохочень,  отриманих  від  орендодавця),  включаються  до
консолідованого  звіту  про  прибутки  або  збитки  на  прямолінійній  основі  протягом  строку  дії
оренди.    Договори  фінансової  оренди  капіталізуються  на  момент  початку  строку  оренди  за
меншою  з  величин:  справедливої  вартості  орендованого  майна  та  теперішньої  вартості
мінімальних орендних платежів.

Зобов’язання  із  виведення  з  експлуатації.    Оцінка  Групою  зобов’язань  із  виведення  з
експлуатації  базується  на  очікуваних  майбутніх  витратах,  які  передбачається  понести  у
результаті  виведення  з  експлуатації  об’єктів  та  відновлення  території,  на  якій  вони
знаходились,  з  урахуванням  впливу  прогнозної  інфляції  для  наступних  періодів  та
дисконтування  із  використанням  відсоткових  ставок,  які  застосовуються  до  відповідного
резерву.    Очікувані  витрати  на  демонтаж і  видалення  об’єкту  основних  засобів  додаються  до
вартості  об’єкту  основних  засобів  тоді,  коли  відбувається  його  придбання  і  визнається
відповідне зобов’язання.  Зміни в оцінці чинного зобов’язання із виведення з експлуатації, які
випливають зі змін в очікуваних строках або сумі виплат, чи зі змін у ставці дисконтування, яка
використовується для оцінки, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки або,
у  разі  існування  будь-якого  залишку  від  переоцінки  стосовно  відповідного  активу,  у  інших
резервах.    Резерви  стосовно  діяльності  із  виведення  з  експлуатації  оцінюються  та
переоцінюються щороку і включаються до консолідованої фінансової звітності на кожну звітну
дату за їхньою очікуваною теперішньою вартістю із використанням ставок дисконтування, які
відображають економічне середовище, у якому провадить свою діяльність Група.

Витрати на виплату відсотків, які стосуються резерву, включаються до фінансових витрат у
складі прибутку або збитку.

Зменшення корисності нефінансових активів. Активи переглядаються на предмет зменшення
корисності тоді, коли події і обставини вказують на те, що відшкодувати балансову вартість не
буде  можливо  відшкодувати.  Збиток  від  зменшення  корисності  визнається  у  сумі,  на  яку
балансова вартість активів перевищує їхню вартість відшкодування. Вартість відшкодування є
більшою з двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж, та вартості
використання.  Для  цілей  оцінки  зменшення  корисності  активи  групуються  за  найменшими
рівнями, для яких існують окремі потоки грошових коштів, які можна визначити (одиниці, які
генерують  грошові  кошти).  Нефінансові  активи,  які  зазнали  зменшення  корисності,
переглядаються  на  предмет  можливого  сторнування  зменшення  корисності  на  кожну  звітну
дату.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Збиток від зменшення корисності визнається негайно у складі прибутку або збитку, якщо
відповідний актив не відображається за переоціненою вартістю. У такому випадку збиток від
зменшення корисності вважається зменшення у результаті переоцінки.

У  випадку  коли  збиток  від  зменшення  корисності  у  подальшому  сторнується,  балансова
вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої оцінки
її  вартості  відшкодування,  таким  чином  щоб  збільшена  балансова  вартість  не  перевищувала
балансову вартість, яка була б визначена, якби не було визнано жодного збитку від зменшення
корисності  для  активу  (або  одиниці,  яка  генерує  грошові  кошти)  у  попередні  роки.
Сторнування  збитку  від  зменшення  корисності  визнається  негайно  у  складі  прибутку  або
збитку,  якщо  відповідний  актив  не  відображається  за  переоціненою  вартістю.    У  такому
випадку  сторнування  збитку  від  зменшення  корисності  вважається  збільшенням  у  результаті
переоцінки.

Класифікація фінансових активів. Група класифікує свої фінансові активи на такі категорії
оцінки: (a) кредити і дебіторську заборгованість і (б) фінансові активи, наявні для продажу.

Кредити і дебіторська заборгованість включають фінансову дебіторську заборгованість, яка
виникає  у  результаті  надання  коштів,  товарів  або  послуг  безпосередньо  дебітору,  окрім
дебіторської  заборгованості,  яка  створюється  із  наміром  продажу  негайно  або  у
короткостроковій  перспективі,  або  яка  має  котирування  на  активному  ринку.    Кредити  і
дебіторська  заборгованість  включають,  в  основному,  кредити,  а  також  торгову  дебіторську
заборгованість,  включно  із  придбаними  кредитами  та  векселями.    Усі  інші  фінансові  активи
включаються до категорії наявних для продажу.

Класифікація як боргових інструментів або інструментів власного капіталу. Боргові
інструменти та інструменти власного капіталу, випущені Групою, класифікуються або як
фінансові зобов’язання, або як власний капітал у відповідності до сутності договірних відносин
та визначень фінансового зобов’язання та інструмента власного капіталу.

Інструменти  власного  капіталу.    Інструмент  власного  капіталу  являє  собою  будь-який
договір,  який  свідчить  про  залишкову  частку  в  активах  підприємства  після  вирахування  усіх
його зобов’язань.  Інструменти власного капіталу, випущені підприємством Групи, визнаються
у сумі отриманих надходжень, за вирахуванням прямих витрат на їхній випуск.

Операція  викупу  інструментів  власного  капіталу  Компанії  визнається  та  вираховується
безпосередньо  із  власного  капіталу.    Жодного  прибутку  або  збитку  не  визнається  у  складі
прибутку  або  збитку  у  результаті  придбання,  продажу,  випуску  або  анулювання  інструментів
власного капіталу Компанії.

Фінансові зобов’язання. Фінансові зобов’язання класифікуються або як такі, що оцінюються
за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, або як
інші фінансові зобов’язання.

Первісне визнання фінансових інструментів. Фінансові активи та фінансові зобов’язання
первісно оцінюються за справедливою вартістю.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Основні  фінансові  інструменти  Групи  включають  інвестиції,  наявні  для  продажу,  позики,
грошові  кошти  та  їхні  еквіваленти  і  короткострокові  депозити.    Група  має  також  різні  інші
фінансові  інструменти,  такі  як  дебіторська  та  кредиторська  заборгованість  покупців,  яка
виникає безпосередньо з її операцій.

Усі операції придбання і продажу фінансових інструментів, які вимагають постачання протягом
часового  проміжку,  визначеного  нормативними  актами  або  практикою  відповідного  ринку
(„звичайні“ операції придбання або продажу), відображаються на дату здійснення операції, на
дату, на яку Група приймає зобов’язання доставити фінансовий інструмент. Усі інші операції
придбання  і  продажу  визнаються  на  дату  розрахунків,  при  цьому  зміна  вартості  між  датою
прийняття зобов’язання та датою розрахунків не визнається для активів, які відображаються за
первісною  або  амортизованою  вартістю, і  визнаються  у  складі  власного капіталу  для активів,
класифікованих як наявні для продажу.

Подальша  оцінка  фінансових  інструментів.  Після  первісного  визнання  фінансові
зобов’язання,  кредити  та  дебіторська  заборгованість  Групи  оцінюються  за  амортизованою
вартістю.  Амортизована  вартість  розраховується  із  використанням  методу  ефективної
відсоткової ставки та, для фінансових активів, визначається за вирахуванням будь-яких збитків
від зменшення корисності.  Премії і дисконти, включно із первісними витратами на проведення
операцій, включаються до балансової вартості відповідного інструменту та амортизуються на
основі ефективної відсоткової ставки для відповідного інструменту.

Вважається, що номінальна вартість фінансових активів та зобов’язань із термінами погашення
до  одного  року,  за  вирахуванням  очікуваних  кредитних  коригувань,  дорівнює  їхній
справедливій  вартості.    Справедлива  вартість  фінансових  зобов’язань  оцінюється  шляхом
дисконтування  майбутніх  потоків  грошових  коштів  за  договорами  за  поточною  ринковою
відсотковою ставкою, доступною для Групи для аналогічних фінансових інструментів.

Прибутки та збитки, які виникають у результаті зміни справедливої вартості активів,  наявних
для  продажу,  визнаються  безпосередньо  у  складі  інших  сукупних  доходів.    Під  час  оцінки
справедливої  вартості  фінансових  інструментів  Група  використовує  різноманітні  методи  і
робить припущення на основі ринкових умов, які існують на звітну дату.

У випадку продажу або іншого вибуття активів, наявних для продажу, сукупний прибуток або
збиток, визнаний у складі інших сукупних доходів, включається у визнання чистого прибутку.
У випадку коли зменшення справедливої вартості активів, наявних для продажу, було визнане у
складі власного капіталу та існують об’єктивні свідчення того, що активи знецінились, то
збиток, визнаний у складі інших сукупних доходів, вилучається і включається у визначення
чистого прибутку, навіть якщо не відбулося припинення визнання активів.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Доходи з відсотків за борговими цінними паперами, наявними для продажу, розраховуються із
використанням  методу  ефективної  відсоткової  ставки  та  визнаються  у  консолідованому  звіті
про  прибутки  або  збитки.    Дивіденди  за  інструментами  власного  капіталу,  доступними  для
продажу, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки, коли встановлене право
Групи на отримання платежів та існує вірогідність надходження економічних вигід.  Збитки від
зменшення  корисності  визнаються  у  консолідованому  звіті  про  прибутки  або  збитки  того
періоду, у якому вони були понесені у результаті однієї або більше подій, які відбулися після
первісного  визнання  інвестицій,  наявних  для  продажу.    Істотне  або  тривале  зменшення
справедливої  вартості  інструменту  менше  його  первісної  вартості  є  показником  того,  що  він
знецінився.    Сукупний  збиток  від  зменшення  корисності,  який  визначається  як  різниця  між
вартістю придбання та поточною справедливою вартістю, за вирахуванням будь-якого збитку
від зменшення корисності цього активу, раніше визнаного у складі консолідованого звіту про
прибутки або збитки, вилучається із власного капіталу та визнається у складі консолідованого
звіту про прибутки або збитки.

Збитки  від  зменшення  корисності  інструментів  власного  капіталу  не  сторнуються  у  складі
консолідованого  звіту  про  прибутки  або  збитки.    Якщо,  у  подальшому  періоді,  справедлива
вартість боргового інструмента, класифікованого як доступний для продажу, збільшується і це
збільшення  можна  об’єктивно  віднести  до  події,  яка  відбулася  після  визнання  збитку  від
зменшення корисності у складі консолідованого звіту про прибутки або збитки, то збиток від
зменшення корисності сторнується у консолідованому звіті про прибутки або збитки поточного
періоду.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності кредитів та дебіторської заборгованості
формується,  коли  існують  об’єктивні  свідчення  того,  що  Група  не  буде  здатна  повернути  усі
належні суми згідно із первісними умовами.  Істотні фінансові труднощі дебітора, вірогідність
того, що дебітор може розпочати процедуру банкротства або фінансову реорганізацію, а також
невиконання зобов’язань або прострочення платежів вважаються показниками того, що торгова
дебіторська  заборгованість  знецінилась.    Сумою  резерву  є  різниця  між  балансовою  вартістю
активу  та  теперішньою  вартістю  очікуваних  майбутніх  потоків  грошових  коштів.    Балансова
вартість  активу  зменшується  за  рахунок  використання  рахунку  резерву,  а  сума  збитку
визнається  у  консолідованому  звіті  про  прибутки  або  збитки.    У  випадку  якщо  дебіторська
заборгованість  є  безнадійною,  вона  списується  за  рахунок  резерву  для  дебіторської
заборгованості.    Подальше  відшкодування  раніше  списаних  сум  включається  до  складу
консолідованого звіту про прибутки або збитки.

Припинення  визнання  фінансових  інструментів.    Група  припиняє  визнавати  фінансові
активи,  коли  (i)  активи  погашені  або  права  на  потоки  грошових  коштів  від  активів  втратили
свою силу, або (ii) Група передала усі суттєві ризики та винагороди від володіння активами, або
(iii) Група не передала і не зберегла усі істотні права та винагороди від володіння, але втратила
контроль.  Контроль зберігається, якщо контрагент не має практичної здатності продати актив
повністю  непов’язаній  третій  стороні  без  потреби  накладання  додаткових  обмежень  на
операцію продажу.  Фінансові зобов’язання припиняють визнаватись Групою тоді, і тільки тоді,
коли зобов’язання Групи виконані, скасовані чи строк виконання яких закінчився.  Різниця між
балансовою  вартістю  фінансового  зобов’язання,  яке  припинило  визнаватись,  та  виплаченою
компенсацією визнається у складі прибутку або збитку.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Податок на прибуток. Податок на прибуток нараховується у консолідованій фінансовій
звітності у відповідності до українського законодавства, яке діяло або фактично діяло на звітну
дату. Податок на прибуток включає нарахування поточного податку та відстроченого податку і
визнається у консолідованому звіті про прибутки або збитки, якщо він не стосується операцій,
які вже були визнані у тому самому або інших періодах у складі інших сукупних доходів або
безпосередньо у складі власного капіталу.

Поточний  податок  є  сумою,  яку  передбачається  сплатити  або  відшкодувати  у  податкових
органів  стосовно  оподатковуваних  прибутків  або  збитків  за  поточний  та  попередні  періоди.
Інші податки, крім податку на прибуток, відображаються у складі операційних витрат.

Відстрочений  податок  на  прибуток  нараховується  із  використанням  методу  балансових
зобов’язань  на  перенесені  на  майбутні  періоди  податкові  збитки  і  тимчасові  різниці,  які
виникають між податковими базами активів та зобов’язань і їхньою балансовою вартістю для
цілей  складання  фінансової  звітності.  Згідно  із  виключенням  щодо  первісного  визнання
відстрочені  податки  не  відображаються  щодо  тимчасових  різниць  на  момент  первісного
визнання активу або зобов’язання в операції, яка не є об’єднанням підприємств, якщо операція
на  момент  первісного  відображення  не  впливає  ані  на  фінансовий,  ані  на  оподатковуваний
прибуток.  Відстрочені податкові зобов’язання не відображаються щодо тимчасових різниць на
момент  первісного  визнання  гудвілу  та  в  подальшому  щодо  гудвілу,  який  не  відноситься  на
валові  витрати  у  цілях  оподаткування.    Залишки  відстроченого  податку  оцінюються  за
ставками оподаткування, які діяли або фактично діяли на звітну дату, які, як очікується, будуть
застосовуватись  до  періоду,  в  якому  передбачається  сторнування  тимчасових  різниць  або
реалізація перенесених на майбутні періоди податкових збитків.  Відстрочені податкові активи
та  зобов’язання  взаємно  зараховуються  лише  в  окремих  компаніях  Групи.    Відстрочені
податкові активи щодо тимчасових різниць, які відносяться на валові витрати, та перенесених
на  майбутні  періоди  податкових  збитків  відображаються  лише  у  тій  мірі,  в  якій  існує
вірогідність  отримання  достатніх  майбутніх  оподатковуваних  прибутків,  за  рахунок  яких
передбачається реалізувати ці вирахування.

Запаси.    Запаси  відображаються  за  меншою  з  двох  величин:  первісної  вартості  та  чистої
вартості реалізації.  Первісна вартість запасів включає витрати, понесені на придбання запасів,
виробничі  або  конверсійні  та  інші  витрати,  понесені  на  доведення  до  їхнього  чинного  місця
розташування  та  стану.    Первісна  вартість  вироблених  запасів  включає  відповідну  частку
виробничих  накладних  витрат  на  основі  звичайної  виробничої  потужності.    Вартість  запасів
визначається  на  основі  методів  „перше  надходження  –  перше  вибуття“  для  всіх  запасів,  за
виключенням  природного  газу,  та  середньозваженої  вартості  для  природного  газу.    Чиста
вартість  реалізації  являє  собою  очікувану  ціну  реалізації  під  час  звичайної  господарської
діяльності, за вирахуванням вартості завершення та витрат на продаж.

Торгова дебіторська заборгованість. Торгова та інша дебіторська заборгованість первісно
визнається за справедливою вартістю і у подальшому оцінюється за амортизованою вартістю із
використанням методу ефективної відсоткової ставки, за вирахуванням резерву на знецінення.

Передплати видані та інші оборотні активи. Передплати відображаються за первісною
вартістю, за вирахуванням резерву на знецінення. Передплата класифікується як необоротний
актив, коли товари або послуги, які стосуються цієї передплати, передбачається отримати після
одного року або коли передплата стосується активу, який сам класифікується як необоротний
після первісного визнання.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Якщо існує ознака того, що активи, товари або послуги, які стосуються передплати, не будуть
отримані, то балансова вартість передплати відповідно списується і визнається відповідний
резерв на знецінення у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

Векселі.  Деякі операції придбання можуть погашатися простими або переказними векселями,
які  є  ринковими  борговими  інструментами.    Операції  придбання,  за  якими  розраховуються
векселями,  визнаються  на  основі  оцінки  керівництвом  справедливої  вартості,  яка  буде
визначена під час таких погашень.  Справедлива вартість визначається з урахуванням ринкової
інформації, яка піддається спостереженню.

Грошові  кошти  та  їх  еквіваленти.    Грошові  кошти  та  їх  еквіваленти  включають  грошові
кошти у касі, депозити на вимогу у банках та інші короткострокові високоліквідні інвестиції із
первісними  термінами  погашення  три  місяці  або  менше.  Грошові  кошти  та  їх  еквіваленти
відображаються  за  амортизованою  вартістю  із  використанням  методу  ефективної  відсоткової
ставки.  Обмежені у використанні залишки виключаються зі складу грошових коштів та їхніх
еквівалентів для цілей консолідованого звіту про рух грошових коштів. Залишки, обмежені для
обміну або використання на погашення зобов’язання протягом, як мінімум, дванадцяти місяців
від звітної дати, включаються до складу інших необоротних активів.

Акціонерний капітал. Прості акції класифікуються як власний капітал. Додаткові витрати,
які безпосередньо стосуються випуску нових акцій, відображаються у складі власного капіталу
як вирахування із надходжень, за виключенням податку.

Дивіденди  і  обов’язковий  внесок  частки  прибутку  до  державного  бюджету.    Дивіденди  і
обов’язковий  внесок  частки  прибутку  до  державного  бюджету  визнаються  як  зобов’язання  і
вираховуються із власного капіталу на звітну дату лише тоді, коли вони оголошуються до або
на  звітну  дату.    Інформація  про  дивіденди  розкривається  тоді,  коли  вони  пропонуються  до
звітної  дати  або  пропонуються  чи  оголошуються  після  звітної  дати,  але  до  затвердження
консолідованої фінансової звітності до випуску.

Податок на додану вартість („ПДВ“).  В Україні ПДВ стягується за двома ставками: 20% за
операціями  продажу  та  імпорту  товарів  у  межах  країни,  а  також  робіт  і  послуг  та  0%  за
операціями  експорту  товарів  і  надання  робіт  або  послуг,  які  використовуються  поза  межами
України.    Зобов’язання  платника  податків  з  ПДВ  дорівнює  загальній  сумі  ПДВ,  зібраного
протягом  звітного  періоду,  і  виникає  на  першу  з  двох  дат:  постачання  товарів  клієнту  або
отримання  платежу  від  клієнта.    Кредит  з  ПДВ  являє  собою  суму,  яку  платник  податків  має
право взаємно зарахувати за рахунок власного зобов’язання з ПДВ протягом звітного періоду.
Права на кредит з ПДВ виникають після отримання рахунка-фактури з ПДВ, який видається на
ранішу  із  двох  дат:  оплати  постачальнику  або  отримання  товарів.  ПДВ,  який  стосується
операцій  продажу  та  придбання,  визнається  у  консолідованому  звіті  про  фінансовий  стан  на
валовій  основі  і  розкривається  окремо  як  актив  та  зобов’язання.    У  випадку  формування
резерву на знецінення дебіторської заборгованості збиток від знецінення відображається щодо
валової суми дебітора, включно з ПДВ.

Позики. Позики включають банківські позики та облігації.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Витрати  на  позики.  Витрати  на  позики,  які  безпосередньо  стосуються  придбання,
будівництва  або  виробництва  кваліфікованих  активів,  тобто  активів,  які  обов’язково
потребують  суттєвого  періоду  для  підготовки  їх  до  використання  за  призначенням  чи  для
реалізації, додаються до первісної вартості цих активів до того моменту, поки вся діяльність,
необхідна  для  підготовки  кваліфікованого  активу  до  його  передбаченого  використання  або
продажу, завершена.  Усі інші витрати на позики визнаються  у складі прибутку або збитку  у
тому періоді, в якому вони виникають.

Позики первісно визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат, понесених на
здійснення операцій. Позики у подальшому відображаються за амортизованою вартістю із
використанням методу ефективної відсоткової ставки. Банківські овердрафти включаються до
складу позик у консолідованому звіті про фінансовий стан.

Торгова  кредиторська  заборгованість.    Торгова  кредиторська  заборгованість  визнається  і
первісно  оцінюється  згідно  з  викладеною  вище  політикою  щодо  фінансових  інструментів.    У
подальшому  інструменти  із  фіксованими  термінами  погашення  переоцінюються  за
амортизованою  вартістю  із  використанням  методу  ефективної  відсоткової  ставки.
Амортизована  вартість  розраховується  з  урахуванням  будь-яких  витрат  на  операції  та  будь-
якого дисконту або премії на момент погашення.

Аванси отримані. Аванси отримані відображаються у розмірі первісно отриманих сум. Суми
отриманих авансів передбачається реалізувати шляхом отримання доходів від звичайної
діяльності Групи.

Резерви. Резерви визнаються, коли Група має поточне зобов’язання (юридичне або
конструктивне), яке витікає із обставин, внаслідок минулої події та існує вірогідність, що для
погашення зобов’язання знадобиться вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і
можна зробити достовірну оцінку цього зобов’язання.

У випадках коли Група очікує відшкодувати частину або усю суму резерву, наприклад, за
договором страхування, то таке відшкодування визнається як окремий актив, тільки коли існує
достатня впевненість у тому, що таке відшкодування буде отримане.

Витрати на будь-який резерв подаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки, за
вирахуванням  будь-якого  відшкодування.    Якщо  вплив  вартості  грошей  у  часі  є  суттєвим,  то
резерви  дисконтуються  із  використанням  поточної  ставки  до  оподаткування,  яка  відображає,
якщо це доцільно, ризики, характерні для відповідного зобов’язання.  Якщо використовується
дисконтування, то збільшення резерву у результаті плину часу визнається як фінансові витрати.

Інші  зобов’язання.    Інші  фінансові  зобов’язання  первісно  визнаються  за  справедливою
вартістю,  за  вирахуванням  понесених  витрат  на  здійснення  операцій,  і  у  подальшому
відображаються  за  амортизованою  вартістю  із  використанням  методу  ефективної  відсоткової
ставки. Інші нефінансові зобов’язання оцінюються за первісною вартістю.

Умовні активи та зобов’язання. Умовні активи не визнаються у консолідованій фінансовій
звітності, але розкриваються у примітках, коли існує ймовірність надходження економічних
вигід.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Умовні зобов’язання не визнаються у консолідованій фінансовій звітності, окрім випадків коли
існує  вірогідність  вибуття  економічних  ресурсів  для  врегулювання  зобов’язання  і  їхню  суму
можна  достовірно  визначити.    Інформація  про  умовні  зобов’язання  розкривається,  окрім
випадків  коли  можливість  вибуття  ресурсів,  які  втілюють  у  собі  економічні  вигоди,  є
малоймовірною.

Визнання доходів. Доходи від реалізації оцінюються за справедливою вартістю компенсації
отриманої або до отримання та відображаються за вирахуванням податку на додану вартість та
знижок. Доходи від реалізації товарів визнаються у момент постачання товарів та передачі
права власності на них за умови виконання усіх наведених нижче умов:



Група передала покупцю усі істотні ризики та вигоди, пов’язані із володінням товарами;



Група більше не бере участі в управлінні у тій мірі, яка звичайно асоціюється із правом
володіння, та не здійснює фактичного контролю над проданими товарами;



сума доходів від реалізації може бути достовірно визначена;



існує вірогідність, що економічні вигоди, пов’язані з операцією, надійдуть до Групи; та



понесені або очікувані витрати, пов’язані з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Якщо товари транспортуються до визначеного місця розташування, доходи визнаються, коли
товари переходять до клієнта у пункті призначення.

Доходи від реалізації послуг визнаються за умови виконання таких умов:



сума доходів від реалізації може бути достовірно визначена;



існує вірогідність, що економічні вигоди, пов’язані з операцією, надійдуть до Групи;



етап завершеності операції на звітну дату можна достовірно оцінити;



витрати на операцію та витрати на завершення операції можна достовірно визначити.

Подання  доходів  від  реалізації  валовою  сумою  чи  на  нетто-основі.    Коли  Група  діє  як
принципал,  доходи  від  реалізації  та  собівартість реалізації  відображаються  на  валовій  основі.
Якщо  Група  продає  товари  або  послуги  як  агент,  доходи  від  реалізації  відображаються  на
нетто-основі, яка являє собою зароблені маржу/комісії.  Чи вважається Група принципалом або
агентом в операції залежить від аналізу як юридичної форми, так і сутності угоди, яку укладає
Група.

Ключовими індикаторами того, що Група діє як агент, є такими:



інша сторона, а не Група, є основною зобов’язаною стороною за надання товарів або
послуг;



відсутній або обмежений загальний ризик для запасів;



відсутні істотні ризики та винагороди, пов’язані із реалізацією товарів або послуг;



прибутки від операції являють собою фіксовану суму; та



відсутня свобода вибору постачальників та здатність встановлювати ціну продажу.

Визнання витрат. Витрати відображаються за методом нарахування. Первісна вартість
реалізованих товарів включає ціну придбання, витрати на транспортування, комісії, які
стосуються договорів постачання, та інші відповідні витрати.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

26.  ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ (Продовження)

Фінансові доходи та витрати.  Фінансові доходи та витрати включають витрати на виплату
відсотків  за  позиками,  збитки  від  дострокового  погашення  кредитів,  доходи  з  відсотків  за
інвестованими коштами, доходи або збитки від випуску фінансових інструментів, використання
відсотків за пенсійними зобов’язаннями та резервами, а також прибутки і збитки від курсових
різниць за позиками та облігаціями.

Доходи  з  відсотків  визнаються  по  мірі  нарахування  з  урахуванням  фактичної  дохідності
відповідного активу.

Угоди  продажу  і  зворотного  викупу  та  кредитування  цінних  паперів.    Угоди  продажу  і
зворотного викупу (угоди „репо“), які фактично забезпечують контрагенту прибуток кредитора,
вважаються  забезпеченими  операціями  фінансування.    Цінні  папери,  реалізовані  за  такими
угодами  продажу  та  зворотного  викупу,  не  припиняють  визнаватися.    Цінні  папери  не
змінюють  своєї  класифікації  у  консолідованому  звіті  про  фінансовий  стан  до  тих  пір,  поки
правонаступник  не  отримає  право  за  договором  або  дорученням  на  продаж  або  повторну
заставу  цінних  паперів.    У  цьому  випадку  вони  змінюють  класифікацію  на  дебіторську
заборгованість з викупу.  Відповідне зобов’язання подається у складі сум заборгованості перед
іншими банками або в складі інших запозичених коштів.

Виплати  працівникам:  пенсійний  план  із  визначеними  внесками.    Група  робить  визначені
єдині соціальні внески до Державного пенсійного фонду України стосовно своїх  працівників.
Внески  розраховуються  як  відсоток  від  поточної  валової  заробітної  плати  і  відносяться  на
витрати  того  періоду,  у  якому  вони  були  понесені.    Дискреційні  пенсії  та  інші  виплати  після
виходу на пенсію включаються до складу витрат на оплату праці у консолідованому звіті про
прибутки або збитки.

Виплати працівникам: пенсійний план із визначеними виплатами.  Група здійснює виплати
одноразових  сум,  виплати  при  досягненні  певного  віку  та  інші  виплати,  визначені  у
колективній  угоді.    Зобов’язання,  визнане  у  консолідованому  звіті  про  фінансовий  стан
стосовно пенсійного плану із визначеними виплатами, є теперішньою вартістю зобов’язання за
пенсійним  планом  із  визначеними  виплатами  на  звітну  дату.    Зобов’язання  за  пенсійним
планом із визначеними виплатами розраховується щороку із використанням методу прогнозної
кредитної одиниці.

Теперішня вартість зобов’язання за пенсійним планом із визначеними виплатами визначається
шляхом  дисконтування  очікуваного  майбутнього  вибуття  грошових  коштів  із  використанням
відсоткових  ставок  за  високоліквідними  корпоративними  облігаціями,  деномінованими  у
валюті,  у  якій  здійснюються  виплати,  і  які  мають  терміни  погашення,  які  приблизно
відповідають умовам відповідного пенсійного зобов’язання.

Актуарні прибутки та збитки, які виникають у результаті досвіду внесення коригувань та змін в
актуарні  припущення,  відносяться  до  інших  сукупних  доходів  того  періоду,  у  якому  вони
виникають.    Витрати  на  вартість  послуг  минулих  періодів  визнаються  негайно  у  складі
консолідованого звіту про прибутки та збитки.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

27.  ІСТОТНІ ОБЛІКОВІ ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ

Застосування  облікової  політики  Групи  вимагає  від  керівництва  використання  професійних
суджень, оцінок та припущень стосовно балансової вартості активів та зобов’язань, інформація
про  які  не  є  такою  очевидною  у  інших  джерелах.    Оцінки  та  пов’язані  з  ними  припущення
базуються  на  історичному  досвіді  та  інших  факторах,  які,  на  думку  керівництва,  вважаються
доцільними у цих обставинах. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок.

Оцінки та відповідні припущення переглядаються на постійній основі.  Результати переглядів
облікових  оцінок  визнаються  у  тому  періоді,  в  якому  здійснюється  такий  перегляд,  якщо
результат перегляду впливає лише на цей період або у періоді перегляду та майбутніх періодах,
якщо результат перегляду впливає на поточний та майбутній періоди.

Істотні  професійні  судження  під  час  застосування  облікової  політики.    Нижче  наведені
істотні судження, крім тих для яких вимагається здійснення оцінок, які зробило керівництво у
процесі  застосування  облікової  політики  Групи  і  які  мають  найістотніший  вплив  на  суми,
визнані у консолідованій фінансовій звітності.

Інвестиція у ПАТ „Укрнафта“.  Група володіє пакетом у розмірі 50% + 1 акція прав голосу у
ПАТ  „Укрнафта“.    Решта  знаходиться  у  власності  обмеженої  кількості  інвесторів.    У  березні
2015  року  згідно  із  Законом  України  „Про  акціонерні  товариства“  кворум  для  проведення
загальних зборів акціонерів було знижено від 60% + 1 акція до 50% + 1 акція.  Після цих змін та
заміни Наглядової ради у ПАТ „Укрнафта“ у липні 2015 року Компанія відновила контроль над
ПАТ „Укрнафта“  із  22  липня  2015  року.    Відповідно,  інвестиція  у  ПАТ  „Укрнафта“
обліковується  як  інвестиція  у  дочірнє  підприємство,  починаючи  із  цієї  дати  (Примітка  22).
Компанія  розглядає  цю  зміну  як  операцію  об’єднання  підприємств  і,  відповідно,  застосувала
метод придбання.

Основні  джерела  невизначеності  оцінок.    Нижче  наведені  основні  припущення  стосовно
майбутнього та інші основні джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду, щодо
яких  існує  значний  ризик  того,  що  вони  стануть  причиною  суттєвих  коригувань  балансової
вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року.

Зобов’язання із виплат працівникам.  Група оцінює зобов’язання за виплатами після виходу
на  пенсію  та  іншими  виплатами  працівникам  із  використанням  методу  прогнозної  кредитної
одиниці на основі актуарних припущень, які відображають найкращі оцінки керівництва щодо
змінних  величин,  які  визначають  кінцеву  вартість  виплат  після  виходу  на  пенсію  та  інших
виплат  працівникам.    Теперішня  вартість  пенсійних  зобов’язань  залежить  від  цілої  низки
факторів,  які  визначаються  на актуарній основі  із  використанням  низки  припущень.    Основні
припущення,  які  використовуються  під  час  визначення  чистої  вартості  (доходів)  для  пенсій,
включають  ставку  дисконтування  та  очікуване  збільшення  рівня  заробітної  плати.    Будь-які
зміни у цих припущеннях вплинуть на балансову вартість пенсійних зобов’язань.  Оскільки не
існує  довгострокових,  високоліквідних  корпоративних  або  облігацій  внутрішньої  державної
позики,  випущених  у  гривнях,  необхідні  істотні  професійні  судження  для  оцінки  відповідної
ставки дисконтування. Основні припущення подано у Примітці 15.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

27.  ІСТОТНІ ОБЛІКОВІ ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ (Продовження)

Визнання  відстрочених  податкових  активів.  Відстрочений  податковий  актив,  визнаний  у
консолідованому  звіті  про  фінансовий  стан,  являє  собою  податок  на  прибуток  до
відшкодування  шляхом  майбутніх  вирахувань  із  оподатковуваного  прибутку.    Відстрочені
податкові активи відображаються у тій мірі, в якій вірогідна реалізація відповідної податкової
вигоди.    Під  час  визначення  майбутнього  оподатковуваного  прибутку  та  суми  податкових
вигід,  які  вірогідно  отримати  у  майбутньому,  керівництво  робить  професійні  судження  та
застосовує  оцінки  на  основі  історичного  оподатковуваного  прибутку  та  очікувань  щодо
майбутніх доходів, які, як передбачається, будуть достатніми за відповідних обставин.

Податкове законодавство.  Українське податкове, валютне і митне законодавство продовжує
розвиватися.    Спірні  нормативні  акти  стають  причиною  різних  тлумачень.    На  думку
керівництва, його тлумачення є належними і надійними, але немає гарантій того, що вони не
стануть причиною претензій з боку податкових органів (Примітка 21).

Витрати на виведення об’єктів з експлуатації.  Резерв на виведення активів з експлуатації
являє собою теперішню вартість витрат на виведення нафтогазових об’єктів з експлуатації, яку
очікується  понести  у  майбутньому  (Примітка  15).    Ці  резерви  були  визнані  на  основі
внутрішніх оцінок Групи.

Основні оцінки включають майбутні ринкові ціни на необхідні витрати із виведення об’єктів з
експлуатації  і  базуються  на  ринкових  умовах  та  факторах.    Додаткова  невизначеність
стосується  строків  витрат  на  виведення  об’єктів  з  експлуатації,  які  залежать  від  виснаження
родовищ,  майбутніх  цін  на  нафту  і  газ  і,  як  результат,  очікуваного  моменту  у  часі,  коли  не
очікується отримання майбутніх економічних вигід у виробництві.

Зміни цих оцінок можуть призвести до суттєвих змін у резервах, визнаних у консолідованому
звіті про фінансовий стан.

Знос  і  виснаження  нафтогазових  активів.    Нафтогазові  активи  виснажуються  із
використанням  методу  суми  одиниць  продукції.    Вартість  експлуатаційних  свердловин
амортизується протягом існування підтверджених розроблених запасів.  Витрати на отримання
ліцензії,  будівництво  об’єктів  загального  призначення  та  майбутнє  виведення  з  експлуатації
амортизуються  протягом  усього  періоду  існування  загальних  доведених  запасів.    Зміни  в
оцінках  стосовно  обсягів  виробництва,  підтверджених  розроблених  запасів  та  загальних
доведених  запасів  у  сторону  зменшення  або  збільшення  можуть  призвести  до  зміни  обліку
реалізації  відповідних  активів.    Зменшення  доведених  розвіданих  запасів  у  результаті
майбутніх  перевірок  та  виробництва  призведе  до  збільшення  витрат  на  знос,  виснаження  та
амортизацію.

Зменшення корисності основних засобів.  Керівництво переглядає балансову вартість активів
для визначення, чи не існують будь-які ознаки зменшення корисності.  Останній перегляд був
здійснений протягом переоцінки основних засобів, проведеної станом на 31 грудня 2015 року
(Примітка 6).

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

27. ІСТОТНІ ОБЛІКОВІ ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ (Продовження)

Під  час  оцінки  загального  зменшення  корисності  активи,  які  не  генерують  окремих  потоків
грошових коштів, включаються до відповідних одиниць, які генерують грошові кошти.  Оцінки
на  предмет  того,  чи  існують  показники  потенційного  зменшення  корисності,  базуються  на
різноманітних припущеннях, включно з ринковими умовами, реалізацією активів та здатністю
використати  актив  для  альтернативних  цілей.    Якщо  існують  ознаки  зменшення  корисності,
Група здійснює оцінку суми відшкодування (більшої з двох величин: справедливої вартості, за
вирахуванням витрат на  продаж, та вартості під час використання), порівнює її з балансовою
вартістю  і  відображає  зменшення  корисності  у  тій  мірі,  в  якій  балансова  вартість  перевищує
суму  відшкодування.    Вартість  під  час  використання  базується  на  очікуваних  майбутніх
потоках  грошових  коштів,  які  дисконтуються  до  їхньої  теперішньої  вартості.    Очікувані
майбутні  потоки  грошових  коштів  вимагають  від  керівництва  зробити  низку  припущень,
включно із попитом споживачів, виробничими потужностями, майбутніми темпами зростання
та  відповідною  ставкою  дисконтування.  Будь-яка  зміна  цих  оцінок  може  призвести  до
зменшення корисності у майбутніх періодах.

Група не виявила індикаторів загального зменшення корисності станом на 31 грудня 2015 року.

Строки корисного використання інших основних засобів. Основні засоби Групи, за
виключенням нафтогазових активів, амортизуються із використанням прямолінійного методу
протягом очікуваних строків їхнього корисного використання, які базуються на бізнес-планах
керівництва та операційних оцінках.

Фактори, які можуть вплинути на оцінку строків корисного використання активів та їхньої
залишкової вартості, включають таке:



зміни у технологіях;



зміни у технологіях технічного обслуговування;



зміни регуляторних актів та законодавства; та



непередбачені проблеми з експлуатацією.

Будь-який із вищезазначених факторів може вплинути на знос основних засобів у майбутньому
та  їхню  балансову  і  залишкову  вартість.    Група  переглядає  очікувані  строки  корисного
використання  основних  засобів  на  кінець  кожного  річного  звітного  періоду.    Перегляд
базується  на  поточному  стані  активів  та  очікуваному  періоді,  протягом  якого  вони
продовжуватимуть приносити економічні вигоди для Групи.  Будь-які зміни очікуваних строків
корисного використання або залишкової вартості відображаються на перспективній основі від
дати  зміни.    Останній  перегляд  строків  корисного  використання  здійснювався  протягом
переоцінки основних засобів станом на 31 грудня 2015 року (Примітка 6).

Знецінення  торгової  дебіторської  заборгованості.    Керівництво  оцінює  вірогідність
знецінення торгової дебіторської заборгованості на основі аналізу окремих рахунків.  Фактори,
які  беруться  до  уваги,  включають  аналіз  погашення  торгової  дебіторської  заборгованості  у
порівнянні  із  історією  виплат,  кредитними  умовами,  наданими  клієнтам,  та  доступною
ринковою  інформацією  щодо  здатності  контрагента  здійснити  оплату.    У  випадку  якщо
фактичне  відшкодування  буде  меншим  за  оцінки  керівництва,  Група  може  бути  змушена
відобразити додаткові витрати на знецінення.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

27. ІСТОТНІ ОБЛІКОВІ ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ (Продовження)

Оцінка запасів. Запаси відображаються за меншою з двох величин: первісної вартості або
чистої вартості реалізації. Під час оцінки чистої вартості реалізації своїх запасів керівництво
базує свої оцінки на різних припущеннях, включно з поточними ринковими цінами.

На кожну звітну дату Група здійснює оцінку своїх запасів на предмет надлишкової кількості та
старіння і, у випадку необхідності, відображає резерв на зменшення запасів стосовно застарілих
та  неходових  товарів.    Цей  резерв  вимагає  використання  припущень  стосовно  майбутнього
використання  запасів.    Ці  припущення  базуються на  інформації  про  віковий  аналіз  запасів  та
прогнозний попит.  Будь-які зміни в оцінках можуть вплинути на суму резервів на запаси, які
можуть знадобитися

28. ПРИЙНЯТТЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ АБО ПЕРЕГЛЯНУТИХ СТАНДАРТІВ

ТА ТЛУМАЧЕНЬ

Прийняття до застосування нових і переглянутих Міжнародних стандартів фінансової
звітності

Такі стандарти були вперше прийняті до застосування Групою за фінансовий рік, який
починається на або після 1 січня 2015 року:



Поправки до МСБО 19 „Виплати працівникам“ – Пенсійні плани із визначеними
виплатами: внески працівників;



Щорічні вдосконалення МСФЗ за період 2010-2012 років;



Щорічні вдосконалення МСФЗ за період 2011-2013 років.

Прийняття до застосування поправок до стандартів не завдало жодного впливу на
консолідований фінансовий стан або показники діяльності Групи, відображені у консолідованій
фінансовій звітності, і не призвели до будь-яких змін в обліковій політиці Групи та сумах,
відображених за поточний або попередні роки.

Стандарти і тлумачення випущені, але які ще не набули чинності. На дату затвердження
цієї консолідованої фінансової звітності такі стандарти і тлумачення, а також поправки до
стандартів, були випущені, але іще не набули чинності:

Стандарти/тлумачення

Набувають чинності

для річних облікових

періодів, які

починаються на або

після

МСФЗ 14 „Відстрочені рахунки тарифного регулювання“

1 січня 2016 року

Поправки до МСБО 16 „Основні засоби“ та МСБО 38 „Нематеріальні

активи“ – Роз’яснення щодо застосування прийнятних методів обліку зносу
та амортизації

1 січня 2016 року

Поправки до МСБО 27 „Окрема фінансова звітність“ – Застосування методу

участі в капіталі в окремій фінансовій звітності

1 січня 2016 року

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА
КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“

ПРИМІТКИ ДО КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗА РІК, ЯКИЙ ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

28. ПРИЙНЯТТЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ АБО ПЕРЕГЛЯНУТИХ СТАНДАРТІВ

ТА ТЛУМАЧЕНЬ (Продовження)

Стандарти/тлумачення

Набувають чинності

для річних облікових

періодів, які

починаються на або

після

Поправки до МСБО 16 „Основні засоби“ та МСБО 41 „Сільське

господарство“ – Сільське господарство: плодоносні рослини

1 січня 2016 року

Поправки до МСФЗ 11 „Спільна діяльність“ – Облік операцій придбання

часток у спільній діяльності

1 січня 2016 року

Поправки до МСФЗ 10 „Консолідована фінансова звітність“, МСФЗ 12

„Розкриття інформації щодо часток в інших підприємствах“ та МСБО 28
„Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства“ (2011) – Інвестиційні
підприємства: застосування виключення щодо консолідації

1 січня 2016 року

Поправки до МСБО 1 „Подання фінансової звітності“ – Ініціатива щодо

розкриття інформації

1 січня 2016 року

Щорічні вдосконалення МСФЗ за період 2012-2014 років

1 січня 2016 року

Поправки до МСБО 12 „Податок на прибуток“ – Визнання відстрочених

податкових активів стосовно нереалізованих збитків

1 січня 2017 року

Поправки до МСБО 7 „Звіт про рух грошових коштів“ – Ініціатива щодо

розкриття інформації

1 січня 2017 року

МСФЗ 15 „Доходи від реалізації за договорами з клієнтами“

1 січня 2018 року

МСФЗ 9 „Фінансові інструменти“

1 січня 2018 року

Поправки до МСФЗ 2 „Платіж на основі акцій“ – Класифікація та оцінка

операцій із виплатами на основі акцій

1 січня 2018 року

МСФЗ 16 „Оренда“

1 січня 2019 року

Поправки до МСФЗ 10 „Консолідована фінансова звітність“ та МСБО 28

„Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства“ – Продаж або внесок
активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством

Дата набуття чинності

не визначена

На  разі  керівництво  Компанії  здійснює  оцінку  впливу  від  застосування  поправок  до МСБО  1
„Подання фінансової звітності“ – Ініціатива щодо розкриття інформації, поправок до МСФЗ  10
„Консолідована  фінансова  звітність“  та  МСБО 28  „Інвестиції  в  асоційовані  та  спільні
підприємства“ – Продаж або внесок активів між інвестором та його асоційованим або спільним
підприємством, поправок до МСФЗ 11 „Спільна діяльність“ – Облік операцій придбання часток
у  спільній  діяльності,  поправок  у  результаті  Щорічного  вдосконалення  МСФЗ,  МСФЗ  15
„Доходи від реалізації за договорами з клієнтами“ та МСФЗ 9 „Фінансові інструменти“.

Щодо інших стандартів та тлумачень, то керівництво очікує, що їхнє прийняття до
застосування не матиме суттєвого впливу на консолідовану фінансову звітність Групи у
майбутніх періодах.

НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Консолідована фінансова звітність (2015 рок) - 6