через компанію за регульованими цінами. Якщо попит населення
перевищує обсяги видобутку, то він задовольняється за рахунок
інших джерел постачання, у тому числі за рахунок імпорту. Обся‑
ги використання природного газу населенням обліковується за
допомогою газових лічильників. У разі відсутності приладів обліку
газу, обсяг використання газу визначається відповідно до норм
використання, що затверджені регуляторними актами.
Усі споживачі, за виключенням компаній, що виробляють тепло,
погашають свою заборгованість за спожитий природний газ
через банківські рахунки спеціального призначення. Перелік
банків, у яких створюються такі рахунки, затверджує Кабінет
Міністрів України. Згідно з поточною процедурою гарантовані
постачальники природного газу і організації з оптової та роздріб‑
ної торгівлі природним газом для усіх груп споживачів повинні
відкривати спеціальні банківські рахунки для отримання платежів
за використаний природний газ. Суми, накопичені на спеціаль‑
них банківських рахунках, розподіляються на поточні рахунки
оператора магістральних газопроводів, операторів розподільчих
газопроводів та гарантованих постачальників у відповідності до
коефіцієнтів, розрахованих гарантованими постачальниками і за‑
тверджених НКРЕКП. Залишки на спеціальних рахунках не можна
арештувати або заблокувати.
Компанії, що виробляють тепло, також відкривають спеціальні бан‑
ківські рахунки для розрахунків за поставлене тепло. Отримані під‑
приємствами, що виробляють тепло, грошові кошти на спеціаль‑
них банківських рахунках потім розподіляються, окрім іншого, на
поточні банківські рахунки гарантованих постачальників природ‑
ного газу у відповідності до алгоритму, що затверджується НКРЕКП
щомісяця. Спеціальні банківські рахунки компаній, що виробляють
тепло, також не можуть бути заблоковані або арештовані.
Компенсація різниці у цінах між тарифами на продаж і ці-
ною імпортованого газу та інші види фінансової підтримки
держави
Як зазначено вище, компанія імпортує істотні обсяги природного
газу для задоволення внутрішнього попиту. Ціна імпортованого
газу значно вища за тарифи на продаж, встановлені НКРЕКП та
яку компанія виставляє певним групам внутрішніх споживачів,
а саме населенню та компаніям, що виробляють тепло. Негативну
різницю компенсує компанії держава, як визначено постановою
Кабінету міністрів України №605 від 29 квітня 2006 року («компен‑
сація різниці у цінах»). Історично така компенсація різниці у цінах
склала 70‑75% ціни імпортованого газу. Термін та юридична фор‑
ма такої компенсації не визначена в українському законодавстві.
Фактична сума різниці у цінах, яку треба компенсувати у відпо‑
відному періоді, затверджується державою у витратній частині
Закону про державний бюджет за відповідний період.
Компанія розраховує повну суму різниці у цінах, накопиченої про‑
тягом кожного року, і подає її до уряду. Однак, протягом звітних
періодів і до дати затвердження цієї консолідованої фінансової
звітності не було документів, у яких була б вказана сума компен‑
сації різниці у цінах, яка належить до виплати компанії. Компанія
визнає доходи від фактично отриманої компенсації за касовим
методом.
У таблиці нижче надано зведену інформацію щодо різниці у цінах,
яка, за оцінками компанії, має бути компенсована, та фінансової
підтримки компанії від уряду у 2013‑2014 роках (не підтверджено
аудитом):
У мільйонах гривень
2014
2013
Очікувана різниця у цінах за період
12 802
6 264
Фінансова підтримка від держави:
Компенсація різниці у цінах,
отримана грошовими коштами
протягом періоду
-
-
Облігації внутрішньої державної
позики, отримані від уряду в обмін на
емісію нових акцій компанії протягом
періоду
96 610
8 000
Всього фінансової підтримки,
отриманої від держави
96 610
8 000
Очікувана різниця у цінах розраховується як різниця між спра‑
ведливою ціною імпорту та цінами реалізації, встановленими
НКРЕКП, на газ, реалізований регіональним газорозподільним
організаціям і компаніям, що виробляють тепло для продажу
населенню. Як зазначено у примітці 21, компанія звернулася
до Арбітражного трибуналу із проханням винести арбітражне
рішення щодо рівня цін на імпорт природного газу за період
2010‑2014 років. Згідно із заявою компанії, ціна, фактично спла‑
чена АТ «Газпром» («Газпром»), є вищою за справедливу вартість.
Якби компанія розрахувала різницю у цінах за сумами, фактично
сплаченими Газпрому, то очікувана різниця у цінах за 2014 і
2013 роки склала б 19 091 мільйон гривень та 20 753 мільйо‑
ни гривень, відповідно.
Разом із компенсацією різниці у цінах компанія отримує фінан‑
сову підтримку від держави у вигляді облігацій внутрішньої дер‑
жавної позики в обмін на емісію нових акцій компанії (примітка
12). Отримані кошти призначені для покриття касового дефіциту
компанії. Суму облігацій внутрішньої державної позики, отрима‑
них компанією в обмін на емісію нових акцій, можна частково
розглядати як покриття компенсації різниці у цінах, однак, не існує
правової бази або документів, які б підтверджували це тверджен‑
ня, і немає також акту звірки або аналогічного документа, підписа‑
ного між компанією та урядом України, у якому була б зазначена
сума компенсації різниці у цінах. Як результат, структура капіталу
групи є незбалансованою, що відображено в значній сумі акціо‑
нерного капіталу та накопичених збитках.
Політична нестабільність та військові дії у східних регіонах
України
На початку 2014 року Україна постраждала від збройної агресії
Російської Федерації в результаті якої відбулася окупація АР Крим
(«АР Крим») та незаконна військова окупація частин Луганської
та Донецької областей озброєними терористичними угрупован‑
нями, які контролюються, спрямовуються і фінансуються Росій‑
ською Федерацією, а також в результаті відкритого вторгнення
регулярних збройних сил Російської Федерації. Частина активів
групи розташована на цих територіях. В результаті цих дій, група
відобразила знецінення активів (основних засобів, дебіторської
заборгованості і запасів), розташованих на окупованих територі‑
ях Луганської та Донецької областей, на суму 7 203 мільйони гри‑
вень станом на 31 грудня 2014 року (примітка 17).
Крім того, в результаті окупації АР Крим Російською Федераці‑
єю, група втратила контроль над своїми активами, розташо‑
ваними в цьому регіоні. Для відображення тимчасової немож‑
ливості контролювати свою підприємницьку діяльність, група
представила відповідну частину чистих активів дочірнього
підприємства Чорноморнафтогаз, розташованих у АР Крим,
як припинену діяльність (примітка 20). Керівництво вважає,
що так як контроль над АР Крим або чистими активами групи,
розташованими у АР Крим буде відновлений в майбутньому,
ці чисті активи будуть відновлені в консолідованій фінансо‑
вій звітності у відповідному звітному періоді. Крім того, група
відобразила знецінення активів (основних засобів, дебіторської
заборгованості та запасів), розташованих у АР Крим, на суму
5 809 мільйонів гривень станом на 31 грудня 2014 року (приміт‑
ка 17). Керівництво продовжує вживати всі можливі юридичні
та дипломатичні заходи для повернення збитків та відновлен‑
ня контролю над активами групи на цих територіях.
Застосування припущення щодо здатності групи продовжу-
вати свою діяльність на безперервній основі
Сума короткострокових зобов’язань перевищує суму оборотних
активів станом на 31 грудня 2014 року на 17 908 мільйонів гри‑
вень (31 грудня 2013 року: 53 893 мільйони гривень); за рік, який
закінчився 31 грудня 2014 року, негативний грошовий потік від
операційної діяльності склав 59 738 мільйонів гривень; за рік,
який закінчився цією датою, група зазнала чистий збиток у розмі‑
рі 88 433 мільйони гривень (2013: збиток у розмірі 17 957 мільйо‑
нів гривень).
Керівництво групи вважає, що підготовка цієї консолідованої
фінансової звітності на основі припущення, що група здат‑
на продовжувати свою діяльність на безперервній основі,
є обґрунтованою, оскільки група і уряд України вжили певних
ініціатив, направлених на покращення фінансових показників
діяльності та ліквідності групи, включаючи, але не обмежую‑
чись наступним:
• Починаючи з 2014 року уряд України вжив низку заходів,
направлених на поступове підвищення роздрібних цін на
газ та тепло до беззбиткового рівня на основі ринкових цін
на газ на міжнародних ринках. Уряд оголосив свої плани
щодо зміни системи субсидування енергетики за рахунок
збільшення прямих субсидій кінцевим споживачам (голов‑
ним чином, населенню та компаніям, що виробляють тепло)
і скорочення рівня цінового регулювання. Успішне впрова‑
дження цих планів істотно зменшить фінансовий дефіцит
групи у 2015‑2016 роках і повністю його ліквідує до 2017 року.
Як зазначено вище в цій примітці, роздрібні ціни на газ для
населення, максимальна ціни придбання газу для промисло‑
вих споживачів і тарифи зберігання були збільшені у кілька
разів у 2014 і 2015 роках. Також, згідно з останніми змінами,
що відбулися в липні 2015 року, Парламент України ухвалив
закон, що забороняє встановлювати тарифи на теплопоста‑
чання на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого. Ці
заходи спрямовані на покращення ліквідності та прибутко‑
вості підприємств, що виробляють тепло, а також їх здатності
сплачувати борги перед групою.
• Уряд України і група вживають заходи щодо диверсифікації
джерел постачання газу, головним чином, від європейських
компаній через газотранспортні мережі Словаччини, Польщі
та Угорщини. Окрім того, група може обгрунтовано очікувати,
що ринкові ціни на газ будуть знижені після суттєвого змен‑
шення цін на нафту, яке відбулося у кінці 2014 року і пізніше.
• Протягом 2014 і 2015 років уряд України надав компанії
облігації внутрішньої державної позики на суму 96,6 мі‑
льярдів гривень і 29,7 мільярдів гривень (отримано до дати
затверджена до випуску цієї консолідованої фінансової
звітності), відповідно, в обмін на емісію нових акцій. Компанія
зареєструвала збільшення акціонерного капіталу у розмірі
6 мільярдів гривень у 2014 році і отримала свідоцтво тимчасо‑
вої реєстрації акцій на суму 104,6 мільярда гривень. Облігації,
отримані у 2014 і 2015 роках були продані за грошові кошти,
за виключенням облігацій в сумі 1,5 мільярди гривень, отри‑
маних в 2015 році.
• Протягом 2015 року парламент ухвалив ряд змін до існую‑
чого законодавства з метою зміцнення ліквідності групи,
що включає, але не обмежується наступним: право компанії
не укладати договори на постачання природного газу
з споживачами, щодо яких порушено справу про банкрут‑
ство, які не можуть надати забезпечення виконання своїх
зобов’язань; зобов’язання компанії припинити газопоста‑
чання у разі порушення строків розрахунків за спожитий
природний газ тощо. Ці зміни набрали чинності 6 червня
2015 року. Для введення їх в дію необхідно прийняти ряд
підзаконних актів.
• Парламент ухвалив скасування мораторію на застосування
примусової реалізації майна підприємств, у статутних фондах
яких частка держави складає щонайменше 25%, для погашен‑
ня боргів за природний газ, спожитий у минулих періодах,
перед компанією та її дочірнім підприємством Газ України.
Ця зміна дозволяє примусово реалізовувати майно підпри‑
ємств‑боржників для погашення боргів перед компанією та
її дочірнім підприємством Газ України. Примусова реалізації
майна відбувається виключно за рішенням Кабінету Міністрів
України. Компанія та її дочірнє підприємство Газ України,
мають право вимагати стягнення боргів з таких підпри‑
ємств‑боржників у судовому порядку після зняття мораторію
з 1 вересня 2015 року.
160
161
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ