НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Річний звіт (2014-2000 рік) - 6

 

  Главная      Учебники - Разные     НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Річний звіт (2014-2000 рік)

 

поиск по сайту            правообладателям  

 

 

 

 

 

 

 

 

содержание      ..     4      5      6      7     ..

 

 

НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Річний звіт (2014-2000 рік) - 6

 

 

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ 

МАРШРУТІВ ПОСТАЧАННЯ 

ІМПОРТОВАНОГО ГАЗУ ДЛЯ 

УКРАЇНИ

Зважаючи на залежність України від 
постачання газу з Російської Федерації 
та неринкові умови постачання цього 
газу, одним з пріоритетів нової команди 
Нафтогазу в 2014 році стало відкриття 
так званого Словацького реверсу – по‑
тужного нового маршруту постачання 
газу в Україну. Словацька ГТС є найбільш 
надійною та потужною ланкою, що 
поєднує Україну з ліквідними газовими 
хабами Західної Європи.

28 квітня 2014 року за участі Єврокомісії 
було підписано меморандум зі словаць‑
ким оператором ГТС Eustream про робо‑
ту з розблокування існуючого інтерко‑
нектору між Україною та Словаччиною, а 
також, у якості більш швидкого рішення, 
будівництво нового інтерконектору для 
фізичного постачання газу в Україну зі 
словацького напрямку.

2 вересня 2014 року було відкрито фізич‑
не постачання газу до України за новим 
маршрутом – газопроводом Вояни‑Ужго‑
род. За декілька наступних місяців його 
потужність було збільшено з початкових 
8 млрд куб. м на рік до 10 млрд куб. м 
на рік, а з січня 2015 року – до поточних 
15 млрд куб. м на рік. Завдяки цьому 
маршруту Україна може покрити до 90% 
своїх річних потреб в імпортованому 
газі.

Нафтогаз продовжує роботу над ство‑
ренням додаткових газотранспортних 
коридорів та розширенням тих маршру‑
тів, якими вже користується Україна.

Це необхідно з огляду на нерівномір‑
ність попиту на газ протягом року. 
Розблокування основного інтерконекто‑
ру дозволить Україні покривати навіть 
піковий попит за рахунок імпорту газу з 
європейського напрямку.

Зокрема ведеться робота щодо повно‑
го використання всіх транскордонних 
пунктів, де українська ГТС поєднується 
з ГТС країн ЄС, на комерційному, дипло‑
матичному та судовому рівнях. Наразі 

повноцінна робота цих інтерконекторів 
заблокована Газпромом.

Крім того, у грудні 2014 року було під‑
писано меморандум про взаємодію між 
Укртрансгазом та оператором польської 
ГТС GAZ‑SYSTEM S.A. щодо інтеграції 
газотранспортних систем обох держав 
з метою збільшення обсягів імпорту газу 
в Україну з Європи через польську ГТС 
з 8 млрд куб. м на рік до 9,5 млрд куб. м 
на рік. В меморандумі також йдеться про 
намір сторін забезпечити зберігання 
європейського газу в підземних газових 
сховищах України та його постачання 
споживачам в країнах ЄС.

ОБХІДНІ ГАЗОПРОВОДИ 

ГАЗПРОМУ – ЗАГРОЗА ДЛЯ 

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ 

ПОСТАЧАННЯ

Протягом майже 50 років українська 
ГТС є головним шляхом транспорту‑
вання природного газу з України та 
Російської Федерації до країн Європи. 
В 1980‑х роках були побудовані нові 
газопроводи для транспортування газу 
з Західного Сибіру і Середньої Азії до 
країн Центральної та Східної Європи. 
Вони значно збільшили потужність ГТС 
України. Низький рівень аварійності, 
гнучкість та стійкість української ГТС до 
надзвичайних подій робить її оптималь‑
ним маршрутом для постачання газу 
з Російської Федерації та Середньої Азії 
до країн Європи та Туреччини.

В грудні 2014 року було підписано угоди 
з ЄБРР та ЄІБ на 300 млн євро для модер‑
нізації української частини газопроводу 

«Уренгой‑Помари‑Ужгород». Це фінан‑
сування допоможе, зокрема, збільшити 
енергоефективність української ГТС, і як 
наслідок зробити транспортування газу 
більш вигідним для споживачів.

Керуючись радше політичними, аніж 
економічними міркуваннями, з 2011 
року Російська Федерація постійно змен‑
шує обсяги транспортування газу до ЄС 
через територію України. Для цього Газ‑
пром вже побудував обхідний маршрут 
Північний потік та намагається реалізу‑
вати ще два альтернативні проекти, що 
мають дублювати українську ГТС. Крім 
того, Російська Федерація фактично 
заблокувала постачання середньоа‑
зійського газу до України та країн ЄС.

Побудова альтернативних газогонів 
зменшує значення традиційних кра‑
їн‑транзитерів російського газу, таких 
як Україна, Словаччина і Польща. Проте 
головна загроза обхідних газогонів 
полягає в тому, що європейські покупці 
наразі не мають можливості самостій‑
но обирати зручні для них маршрути 
доставки російського газу. 

Українська ГТС – прямий, надійний та 
цілком конкурентоспроможний маршрут 
постачання російського газу в ЄС. Він 
також є єдиним маршрутом доставки 
російського газу в ЄС, непідконтрольним 
Газпрому.

РОЗБЛОКУВАННЯ 

ІНТЕРКОНЕКТОРІВ МІЖ 

УКРАЇНОЮ ТА ЄС ПОСИЛИТЬ 

БЕЗПЕКУ ПОСТАЧАННЯ 

В РЕГІОНІ

Десятиріччя тому склалася система 
постачання радянського газу в Європу, 
за якої покупці укладали угоди з ра‑
дянською державною компанією та 
отримували газ на кордоні з СРСР. Після 
розпаду СРСР європейці стали купувати 
газ в Російської Федерації, але отриму‑
ють його, як і раніше, на колишньому 
кордоні з СРСР –нині кордоні з Україною.

Газпром не надає українській стороні 
так звані шипер‑коди, або інформацію 
про окремі партії газу, які транспорту‑
ється ним через територію України. На 
газовимірювальних станціях на захід‑
ному кордоні України весь обсяг газу 
передається компанії Gazprom Export, 
дочірньому підприємству Газпрома. 
Після цього Газпром передає газ сусіднім 
з Україною операторам ГТС, розкриваю‑
чи їм шипер‑коди.

Таким чином, Газпром перебрав на 
себе ряд важливих функцій оператора 
ГТС. Це є порушенням європейського 
енергетичного законодавства, оскільки 
створює обмеження для повноцінного 
співробітництва між операторами су‑
сідніх країн на території Енергетичного 
співтовариства.

Це створює штучні 

обмеження для 

вільних перетоків 

газу між Україною 

та ЄС, зокрема, 

віртуального реверсу, 

або взаємозаліку 

зустрічних потоків 

газу

Наразі європейські покупці не лише не 
можуть самостійно обирати маршрут до‑
ставки придбаного газу, але й не мають 
можливості розпоряджатися придбаним 
в Російської Федерації газом, поки він не 
перетне кордон України. Це позбавляє 
їх можливості скористатися найбільши‑
ми в Європі українськими підземними 

сховищами газу та обмежує їхню можли‑
вість торгувати на українському ринку.

Метою Нафтогазу є мінімізація політич‑
ної складової як на внутрішньому газо‑
вому ринку, так і у відносинах із зовніш‑
німи контрагентами. Для цього компанія 
працює над приведенням відносин між 
операторами суміжних ГТС на кордоні 
України у відповідність до норм Третього 
енергетичного пакету.

Це дозволить 

покупцям газу 

з обох боків кордону 

використовувати 

віртуальний реверс та 

ліквідує штучні бар’єри 

для транспортування 

газу у Центральній, 

Південній та Східній 

Європі.

Зокрема, за потреби, Болгарія, Греція, 
Румунія, Угорщина, Боснія, Македонія 
та Сербія зможуть купувати газ на ринку 
Західної Європи. Постачальники з Німеч‑
чини, Франції, Норвегії та інших країн от‑
римають доступ до нових європейських 
ринків, де нині домінує Газпром. Проект 
не вимагає додаткових інвестицій в інф‑
раструктуру: українська ГТС вже зараз 

технічно готова працювати в необхідно‑
му режимі. Це рішення також не вимагає 
внесення змін у поточні контракти євро‑
пейських споживачів з Газпромом.

В травні 2015 року Укртрансгаз та угор‑
ський оператор FGSZ підписали перший 
договір про сполучення транскордонних 
газопроводів (договір про інтерконек‑
тор) між Україною та Угорщиною. Ця 
угода – перший крок до налагодження 
повноцінного співробітництва Укртран‑
сгазу з операторами сусідніх ГТС.

Договори про інтерконектори є єдиною 
юридичною підставою для операційного 
співробітництва операторів суміжних 
газотранспортних систем країн‑членів 
Енергетичного співтовариства. На під‑
ставі таких договорів здійснюється обмін 
інформацією про потоки газу, їх напря‑
мок, обсяги, час, замовників, отримувачів 
тощо. Без такого договору обмін відпо‑
відною інформацією не здійснюється. 
Наразі ведеться робота над підписанням 
аналогічних договорів із словацьким, 
польським та румунським операторами.

Крім проведення комерційних та дипло‑
матичних переговорів з цього питання, 
в жовтні 2014 року Нафтогаз ініціював 
судове провадження в Арбітражному 
інституті Торгової палати Стокгольму 
щодо поточного контракту на транзит 
з Газпромом. В позові Нафтогазу йдеть‑
ся, зокрема, про приведення відносин 
між сторонами у відповідність до дер‑
жавних зобов’язань України в частині 
впровадження Третього енергетичного 
пакету.

ТРАНСПОРТУВАННЯ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ

В ЄВРОПУ ЗА НАПРЯМАМИ, 

млрд куб. м, 2000-2014 роки

200

Українська ГТС

Ямал-Європа

Північний потік

ГТС Балтії

та Фіндляндії

Блакитний потік

150

100

50

0

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Джерела: РБК

ПРИКЛАД: ЯК ПРАЦЮВАТИМЕ ВІРТУАЛЬНИЙ РЕВЕРС ЗА УМОВИ

РОЗБЛОКУВАННЯ ІНТЕРКОНЕКТОРУ

Газпром

Експорт

Кордон з ЄС

Україна

Словаччина

100 млн куб. м

придбано

постачальником

з ЄС

70 млн куб. м транспортується в ЄС

30 млн. куб. м, придбаних українським постачальником 

залишається в ЄС

30 млн. куб. м, придбаних європейським постачальником 

залишається в Україні

30 млн куб. м

придбано

постачальником

з України

Блокує 

віртуальний

реверс

Порушення 

енергитичного

законодавства 

100

70

30

80

81

ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАФТОГАЗУ: ГАЗ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПІДЗЕМНЕ   

ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ

Укртрансгаз є оператором найпотуж‑
нішої у Європі мережі підземних схо‑
вищ газу (ПСГ). Укртрансгаз експлуатує 
12 ПСГ, два з яких створено на базі 
водоносних структур, а решта – на базі 
виснажених газових родовищ.

Загальна активна місткість підземних 
газових сховищ Укртрансгазу ста‑
новить 31 млрд куб. м (понад чверті 
обсягів ПСГ країн ЄС). Укртрансгаз 
надає послуги із зберігання газу в ПСГ 
як постачальникам, так і споживачам 
газу.

Ще одне газове сховище обсягом 
близько 1 млрд куб. м, оператором 
якого є Чорноморнафтогаз, розташо‑
ване в окупованій АР Крим.

В травні 2014 року Укртрансгаз розпо‑
чав публікацію даних щодо залишків 
газу в своїх підземних сховищах на 
європейській платформі прозорості 
AGSI+. Інформація оновлюється щоден‑
но та доступна за посиланням https://
transparency.gie.eu/.

Завдяки великому загальному обсягу 
ПСГ, Україна має майже 15 млрд куб. м 

вільних потужностей, які може запро‑
понувати європейським споживачам.

Найбільші сховища розташовані на 
західному кордоні України на перетині 
ключових газогонів, що поєднують ГТС 
України, Білорусі, Польщі, Словаччини, 
Угорщини та Румунії. Основні обсяги 
транзитного газу з Російської Федерації 
так само проходять цим газотранспорт‑
ним маршрутом.

Україна запропонувала використати 
цей потужний газотранспортний вузол, 

а також розташовані поруч з ним ПСГ, 
як основу Східноєвропейського газо‑
вого хабу. Цей проект обговорюється 
з зацікавленими сторонами, зокрема 
з оператором польської ГТС в рамках 
підписаного в 2014 році меморандуму 
про співпраці.

Українська система підземного збе‑
рігання газу наразі є не лише най‑
більшою за обсягом, але й пропонує 
найнижчі тарифи на послуги зберігання 
газу в Європі.

Джерело: REKK, дані компаній та регуляторів 

ВАРТІСТЬ ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ В ПСГ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ, 2012 РІК, 

ЄВРО/МВГ

Бо

лгарія

Уг

орщина

Руму

ния

(T

ir

gu M

ur

es)

Руму

ния

Ч

ехія

Австрія (OMV

)

Австрія

(G

azpr

om)

Словакія (po

za gaz)

Словакія

(nafta)

Австрія (A

stora)

Австрія (E

.ON)

Австрія

(RA

G)

Україна

 

0

2

4

6

8

10

82

83

ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАФТОГАЗУ: ГАЗ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ВИДОБУВАННЯ    

ГАЗУ

В 2014 році Україна була четвертою 
країною Європи за обсягами видобу‑
того газу. Крім того, Україна посідає 
третє місце в Європі після Норвегії та 
Нідерландів за обсягами доведених 
запасів газу. Збільшуючи ефективність 
використання газу та наростивши 
обсяги його видобування, Україна має 
можливість повністю відмовитись від 
імпортування блакитного палива.  

Однак щоб добути газ із надр, укра‑
їнським компаніям необхідно актив‑
но розвідувати родовища, бурити 
свердловини та застосовувати мето‑
ди інтенсифкації видобутку. Кожна 
свердловина має свій термін служби і 
з часом виснажується. Щоб утримати 
виробництво на сталому рівні, необхід‑
но постійно вкладати кошти. 

Роздрібні ціни на газ, видобутий дер‑
жавними компаніями в Україні, роками 
утримувалися на рівні нижче ринко‑
вого. Багато років обмеження роздріб‑
них цін для державних видобувників 
слугувало ще одним способом закри‑
вати фінансову діру, що виникала в 
результаті продажу імпортованого газу 

для потреб населення за ціною нижче 
закупівельної. 

Це привело до недофінансування 
інвестиційних програм на держав‑
них підприємствах, та зрештою – до 
скорочення виробництва. Технології, 
які використовуються у видобуванні, 
морально та технічно застаріли, фор‑
мування ресурсів газу сповільнилось. 

Державні компанії 

поступаються 

часткою ринку 

приватним, які 

працюють в більш 

ліберальних умовах, 

зокрема, можуть 

реалізовувати свій 

газ за ринковою 

ціною комерційним 

споживачам. 

Порівняно з іншими газовидобувни‑
ми компаніями світу, підприємства 
Нафтогазу здійснюють набагато менші 
капітальні інвестиції на одиницю видо‑
бутого палива. 

 УКРГАЗВИДОБУВАННЯ

Укргазвидобування є найбільшою 
газовидобувною компанією, а та‑
кож другим за обсягом виробництва 
видобувником нафти та конденсату в 
Україні.

Обсяг доведених запасів вуглеводнів 
Укргазвидобування складає 1 606 млн 
барелей нафтового еквіваленту. За 
цим показником це одна з найбільших 
компаній у Європі.

За станом на початок 2015 року екс‑
плуатаційний фонд товариства складав 
2441 газову свердловину, 194 нафтові 
свердловини. Парк бурових устано‑
вок налічує 82 одиниці. В розробці 
знаходилося більше 130 родовищ 
вуглеводнів.

Ступінь виснаження початкових видо‑
бувних запасів вуглеводнів по родови‑
щах товариства на початок 2015 року 

склав по газу близько 72% (щодо вироб‑
ництва та переробки нафти, конденсату 
та скрапленого газу див. розділ Нафта).

Фінансування розвідувальних робіт, 
буріння та інтенсифікації видобутку

Протягом декількох минулих років 
Укргазвидобування не мала можли‑
вості на належному рівні фінансувати 
розвідувальні роботи та застосовувати 
методи інтенсифкації видобутку до 
наявних свердловин. 

В результаті у 2015 році компанія ви‑
добуде щонайменше на 0,4 млрд куб. м 
газу, менше, ніж в 2014 році. Закупівля 
цього обсягу газу за кордоном кошту‑
ватиме Україні близько 3 млрд грн. 

Для порівняння, за 13,4 млрд куб. м 
газу, проданого Нафтогазу за регульо‑
ваною ціною в 2014 році, Укргазвидо‑
бування отримало лише вдвічі більше: 
6 млрд грн. (див. розділ Що б зміни‑
лося, якби ціна українського газу була 
ринковою).

Інші фактори: отримання спецдоз-
волів, земельне законодавство, 
втрати в АТО

Виконання пошуково‑розвідувальних 
робіт також ускладнюється ситуацією з 
отриманням спеціальних дозволів на 

Джерело: BP (за методикою BP)

43

49

80

98

110

241

КРАЇНИ ЄВРОПИ ЗА ОБСЯГАМИ ДОВЕДЕНИХ ЗАПАСІВ ГАЗУ, 

МЛРД КУБ. М 

0

500

1000

1500

2000

Німеччина

Італія

Угорщина

Польща

Румунія

Великобританія

Україна

Нідерланди

Норвегія

Великобританія

640

800

1 922

Джерело: BP (за методикою BP)

4

5

7

8

11

19

ОБСЯГИ ВИДОБУВАННЯ ГАЗУ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ, 

2014 РІК, МЛРД КУБ. М 

0

20

40

60

80

100 120

Польща

Данія

Італія

Німеччина

Румунія

Україна

Великобританія

Нідерланди

Норвегія

Великобританія

37

56

109

84

85

ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАФТОГАЗУ: ГАЗ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

користування надрами на нових пло‑
щах. В 1999‑2007 році компанія отри‑
мувала в середньому 14 нових ліцензій 
на рік. З 2007 року по 2013 рік було 
отримано всього чотири спецдозволи. 

Лише в 2014 році почалося збільшен‑
ня кількості отриманих ліцензій. За ми‑
нулий рік компанія отримала 9 нових 
ліцензій, за 2015 рік очікує отримати 
21 ліцензію. 

Проведення пошуково‑розвідуваль‑
ного буріння уповільнюється також 
складною та довготривалою проце‑
дурою відведення земельних ділянок 
для потреб нафтогазовидобувних 
підприємств.

Крім того, через бойові дії на Донбасі 
Укргазвидобування втратила видобу‑
ток обсягом близько 200 млн куб. м 
газу на рік.

Оподаткування

У березні 2015 року Верховна Рада 
України ухвалила Закон України «Про 
внесення змін до Податкового кодексу 
України». Статтею 252 закону внесено 
зміни до Податкового кодексу, згідно з 
якими ставки рентної плати за корис‑
тування надрами для Укргазвидобу‑
вання збільшилися з 20% у 2014 році 
до 70% від виручки за природній газ у 
2015 році. 

Це був вимушений та свідомий крок 
задля того, щоб забезпечити фінансу‑
вання субсидій у обсягах, необхідних 
для всіх споживачів, які іх потребува‑
тимуть. 

Поточна ціна, яку отримує Укргазвидо‑
бування після відрахування 70% ренти, 
складає 477 грн/тис. куб. м, або близько 
22 дол./тис. куб. м. Цих доходів недо‑
статньо не лише на капітальні інвести‑
ції у розробку нових родовищ, а й на 
покриття поточних операційних витрат.  
Очікується, що цей дефіцит буде пере‑
криватися за рахунок доходів Укргазви‑
добування від інших видів діяльності. 

Обсяги видобування у 2016 році

Якщо Укргазвидобування не отримає 
можливості інвестувати в розвиток 

нових свердловин та інтенсифікацію 
видобутку, обсяг видобутого газу 
неминуче скоротиться в 2016 році. 
Рівень такого скорочення попередньо 
оцінюється у 1‑2 млрд куб. м газу за 
рік.

Укргазвидобування розпочало про‑
ведення операційного аудиту на рівні 
свердловин та родовищ для визна‑
чення найбільш ефективного способу 
збільшити обсяги видобування. За 
результатами цього звіту підприємство 
буде відстоювати збільшення ціни ре‑
алізації свого товарного газу до рівня, 
який дозволить принаймні стабілізува‑
ти виробництво. 

За попередніми оцінками, для пітрим‑
ки обсягів видобутку на поточному 
рівні чиста ціна, яку Укргазвидобуван‑
ня має отримувати після відрахування 
всіх податків та зборів, становить 
близько 3 тис. грн. Така ціна має доз‑
волити підприємству забезпечувати 
фінансування необхідної інвестиційної 
програми.

Майбутнє Укргазвидобування

В червні 2015 року Нафтогаз призна‑
чив нове керівництво Укргазвидобу‑
вання. Перед менеджментом постав‑
лено дві глобальні задачі: по‑перше, 
стабілізувати видобування газу та  
забезпечити умови для нарощування 
видобування. По‑друге – модернізу‑
вати компанію, створивши прозоре 
підприємство, що має на меті якомога 
більш ефективне використання ресур‑
сів. 

Найбільш нагальними напрямками 
роботи нової команди є:

• 

Стабілізація видобутку газу та 
його поступове нарощування. 
Необхідно здійснити капітальний 
ремонт родовищ і свердловин, 
підвищити рівень видобутку газу 
за рахунок інтенсифікації та гід‑
ророзриву пласту , встановленню 
нових дотискаючих компресорних 
станцій. Крім того, компанія ак‑
тивно працюватиме над пошуком 
нових родовищ;  

• 

Діагностика операційної діяль-
ності.
 Планується модернізувати 
виробничі практики та виявити 
проекти, інвестиції в які є най‑
більш ефективними за критерієм 
очікуваних обсягів збільшення 
видобутого газу; 

• 

Оновити підхід до оцінки 
ефективності роботи.
 Раніше 
ефективність вимірювалася так 
званою «проходкою», де головною 
метою було буріння. Тепер успіш‑
ність буде  вимірюватися обсягом 
видобутого газу за витрачені на 
видобування кошти;

• 

Закупівлі. Забезпечення прозо‑
рого та ефективного використан‑
ня обмежених коштів є питанням 
виживання для підприємства. 
Тому в компанії фундаментально 
змінюється  процедура закупі‑
вель. Вона має стати відкритою, 
прозорою та такою, що відповідає 
міжнародним стандартам. Зокре‑
ма, в рамках цієї задачі у 2015 році 
Укргазвидобування приєдналося 
до системи електронних держав‑
них закупівель ProZorro;

• 

Фінанси та управління підпри-
ємством. 
Укргазвидобування 
має започаткувати щоквартальну 
публікацію звітності за міжнарод‑
ними стандартами, централізувати 
облік, провести інвентаризацію 
балансу компанії. Має бути змі‑
нено ключові елементи управ‑
лінської інфраструктури, а також 
побудовано зрозумілу та прозору 
систему обліку;

• 

Реалізація. 70% доходів Укргаз‑
видобування отримує від продажу 
природного газу за регульованою 
ціною і 30% – від продажу власних 
нафтопродуктів та скрапленого 
газу. Нафтопродукти та скрапле‑
ний газ мають реалізовуватися за 
найбільш вигідною ціною;

• 

Законодавство та дерегуляція. 
Укргазвидобування планує ініцію‑
вати внесення правок до Земель‑
ного кодексу, які б спростили 

роботу газовидобувних компаній 
та зменшили ризик корупції;

• 

Залучення інвестицій. Укргазви‑
добування працює над залучен‑
ням інвестицій, для модернізації 
виробництва. Це завдання, однак, 
ускладнюється низькою регульо‑
ваною ціною на видобутий компа‑
нією товарний газ, з одного боку, 
та надзвичайно високою ставкою 
ренти, з іншого;

• 

Колектив. Новий менеджмент 
працює над розробленням та 
впровадженням оновленої політи‑
ки залучення та розвитку персона‑
лу. Зокрема, планується відновити 
традицію підтримки наукової 
роботи молодих спеціалістів, по‑
будувати повноцінну аналітичну 
функцію на підприємстві, зокрема, 
для відстежування справедливості 
закупівельних цін на товари та 
послуги, які придбає Укргазвидо‑
бування. Крім того, планується 
впровадити сучасну систему вну‑
трішньої комунікації;

• 

Підвищення рівня безпеки. Пла‑
нується інтенсифікувати роботу в 
напрямку підвищення безпеки, як 
щодо даних, так і щодо роботи на 
промислових об’єктах. 

ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ

У результаті окупації Криму Російською 
Федерацією у 2014 році Нафтогаз 
втратив контроль над активами Чор‑
номорнафтогазу, на яких планувалося 
видобувати близько 2 млрд куб. м газу 
щорічно. Доведені запаси вуглеводнів 
компанії станом на 31 грудня 2013 
року оцінені у майже 200 млн барелей 
нафтового еквіваленту, або 11% від усіх 
доведених запасів по групі Нафтогаз.

УКРАВТОГАЗ

Підприємство здійснює виробництво 
стисненого природного газу (СПГ) шля‑
хом компримування (стиснення) при‑
родного газу та його реалізацію через 
розгалужену мережу автомобільних 
газонаповнювальних компресорних 
станцій (АГНКС), кількість яких налічує 
90 одиниць (в т.ч. 9 станцій знаходять‑

ся на територіях, які тимчасово не 
контролюються органами державної 
влади України). Укравтогаз на 100% 
належить Нафтогазу.

Діяльність Укравтогазу охоплює 
приблизно третину ринку стисненого 
газу України. У 2014 році підприєм‑
ством реалізовано в якості пального 
для автомобілів 97 млн куб. м СПГ (що 
становить приблизно третину за‑

гального ринку реалізації СПГ та 0,2% 
загального використання природного 
газу в Україні). Цей показник на 26% 
менше від фактичних обсягів реаліза‑
ції за  аналогічний період минулого 
року. Скорочення обсягів реалізації 
СПГ обумовлене зменшенням ринку 
споживання СПГ через зростання рин‑
кової вартості природного газу, що є 
сировиною для виробництва СПГ.

Джерело: дані компаній, Нафтогаз

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ, ДОЛАРІВ НА ВИРОБЛЕНИЙ 

БАРЕЛЬ НАФТОВОГО ЕКВІВАЛЕНТУ, 2014 рік

0 10 20 30 40 50 60 70 80

TransAtlantic Petroleum (Туреччина)

FX Energy (Польща)

BG Group (Великобританія)

Birchcliff Energy (Канада)

Serinus Energy (Україна)

OMV (Австрія)

Statoil (Норвегія)

MOL (Угорщина)

OMV Petrom Group (Румунія)

Eni (Італія)

Bonavista Energy (Канада) 

Centrica (Великобританія)

Nostrum (Казахстан)

Misen Energy (Україна)

Petroceltic (Ірландія)

Romgaz (Румунія)

Novatek (Росія)

Нафтогаз (Україна)

2,3

3,8

3,9

4,8

6,3

18,8

22,2

22,7

24,0

24,2

25,3

26,2

34,7

35,9

36,6

40,1

66,7

76,9

86

87

ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАФТОГАЗУ: ГАЗ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГАЗИФІКАЦІЯ 

УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКА

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ПОЛТАВСЬКА

ЧЕРКАСЬКА

КИЇВСЬКА

СУМСЬКА

ЗАКАРПАТСЬКА

ОДЕСЬКА

ЧЕРНІВЕЦЬКА

ТЕРНОПІЛЬСЬКА

ЛЬВІВСЬКА

ІВАНО-

ФРАНКІВСЬКА

ХМЕЛЬНИЦЬКА

ХЕРСОНСЬКА

КРИМ*

ЗАПОРІЗЬКА

МИКОЛАЇВСЬКА

ЛУГАНСЬКА**

ХАРКІВСЬКА

ДОНЕЦЬКА

ЧЕРНІГІВСЬКА

КИЇВ

ВІННИЦЬКА

ЖИТОМИРСЬКА

РІВНЕНСЬКА

ВОЛИНСЬКА

56%

62%

64%

86%

76%

51%

66%

73%

67%

70%

87%

91%

69%

62%

73%

59%

73%

79%

62%

52%

71%

67%

82%

87%

80%

72%

67%

66%

90%

88%

86%

58%

53%

88%

78%

80%

68%

16%

74%

88%

78%

77%

59%

80%

77%

97%

93%

80%

93%

87%

87%

77%

% газифікації домогосподарств

в регіоні

% оснащення

лічильниками газу

% газифікації в регіоні:

50-60%
60-80%
80-95%

Джерела: Міністерство енергетики та вугільної промисловості; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;
                Державна служба статистики; регіональні газопостачальні та газорозподільні підприємства; Нафтогаз

**

  *Дані на 1.03.14
**Дані на 1.07.14

0

20

40

60

80

100

Київ

Донецька**

Харківська

Дніпропетровська

Запорізька

Одеська

Україна

Полтавська

Чернігівська

Луганська**

Волинська

Сумська

Черкаська

Крим*

Миколаївська

Львівська

Херсонська

Рівненська

Чернівецька

Хмельницька

Київська

Житомирська

Кіровоградська

Вінницька

Івано-Франківська

Тернопільська

Закарпатська

Відповідно до ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку 

природного газу», лічильники мають бути встановлені:

до 01.01.2012 року

у споживачів, які використовують газ комплексно

до 01.01.2016 року

у споживачів, які використовують газ для підігріву води

та приготування їжі

до 01.01.2018 року

у споживачів, які використовують газ лише для 

приготування їжі 

ВІДСОТОК ОСНАЩЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКАМИ

ГАЗИФІКОВАНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ

приготування їжі, %

% оснащення лічильниками газу

У т.ч. домогосподарства,
що використовують газ для:

підігріву води та приготування їжі, %
опалення, приготування їжі та підігріву води,%

Домогосподарства, які

використовують газ для:

  опалення, підігріву води

  та приготування їжі, %

  підігріву води

  та приготування їжі, %

  приготування їжі, %

93%

ІВАНО-

ФРАНКІВСЬКА

82%

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

РОЗПОДІЛЬНИЙ БІЗНЕС    

ТА РОЗДРІБНЕ ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ

РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ ГАЗОМ 

ТА ГАЗОРОЗПОДІЛЬНИЙ 

БІЗНЕС

Після проведення приватизації регіо‑
нальних підприємств з газорозподілу та 
газопостачання (облгазів), Нафтогаз не 
є значним учасником ринку розподілу 
газу. В декількох облгазах Нафтогаз 
продовжує володіти міноритарними 
пакетами акцій. Єдиним підприємством, 
що входить до групи Нафтогаз та кон‑
солідується у фінансовій звітності групи, 
є Кіровоградгаз, де Нафтогаз володіє 51% 
акцій. Доля цього підприємства на ринку 
розподілу газу складає менше 1%.

До 2011 року реалізацію споживачам 
газу, придбаного Нафтогазом, здійсню‑
вав Газ України, дочірнє підприємство 
компанії. Нині основною функцією Газу 
України є судово‑претензійна робота 
з повернення боргів споживачів перед 
компанією. Станом на кінець 2014 року 
загальна сума цієї заборгованості включ‑
но з пенями та штрафами становила 
близько 10 млрд грн.

На ринку постачання кінцевим спожи‑
вачам Нафтогаз реалізує газ за прями‑
ми договорами:

1. Підприємствам ТКЕ та ТЕЦ для:

•  виробництва тепла для населення

•  виробництва тепла для бюджетних 

та релігійних організацій

•  виробництва електричної енергії

2. Промисловим підприємствам

3. Транспортним організаціям для по‑
криття їхніх виробничо‑технологічних 
втрат.

Крім того, Нафтогаз продає газ облга‑
зам, які реалізують цей газ:

•  населенню

•  бюджетним організаціям

•  релігійним організаціям

•  для підтримки вічного вогню

•  деяким промисловим підприєм‑

ствам та підприємствам тепло‑       
комуненерго.

Постачання кінцевим споживачам 
здійснюють також інші приватні газові 
трейдери. Згідно з вимогами українсько‑
го законодавства, облгази створили нові 
компанії, що займатимуться постачан‑
ням газу. Облгази продовжать викону‑
вати функції розподілу (доставки) газу 
кінцевим споживачам. Нові компанії‑по‑
стачальники можуть входити до складу 
вертикально інтегрованих компаній, але 
повинні бути юридично та організаційно 
незалежними від функцій, пов’язаних 
з транспортуванням та розподілом газу.

Таке розділення впроваджено для 
створення умов для конкуренції між 
постачальниками газу. Завдяки цьому 
кожен споживач матиме можливість 
укласти договір з тим постачальником 
газу, який запропонує йому найкращі 
умови. Активний розвиток цього ринку, 
конкуренція за споживача та підвищення 
якості послуг стануть можливими завдяки 
лібералізації роздрібних цін на газ.

Нафтогаз розглядає можливість виходу 
на ринок роздрібного постачання в май‑
бутньому.

Крим

Черкаська

Чернігівська

Черновицька

Дніпропетровська

Донецька

Івано-

Франківська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Київ

Київська

Кіровоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

Вінницька

Волинська

Закарпатська

Запоріжська

Житомирська

Регіон

%

Донецька
Дніпропетровська
Луганська
м. Київ
Харківська
Київська
Одеська 
Черкаська
Полтавська
Львівська
Запоріжська
Крим
Миколаївська
Рівненська
Вінницька
Івано-Франківська
Сумська
Хмельницька 
Житомирська
Чернігівська
Тернопільська
Закарпатська
Кіровоградська
Волинська
Херсонська
Черновицька

14%
12%

7%
7%
6%
5%
5%
4%
4%
4%
4%
4%
2%
2%
2%
2%
2%
2%
2%
2%
2%
1%
1%
1%
1%
1%

Середнє споживання газу по областях України,

2009-2013 (млрд куб. м)

Загальний рівень споживання, 

млрд куб. м (включаючи операційно-

виробничі витрати)

2009
2010
2011
2012
2013

51,9
57,7
59,3
54,8
50,4

Загальний рівень споживання 

млрд куб. м (без операційно-

виробничих витрат) 

2009
2010
2011
2012
2013

47,3
53,5
55,0
51,7
46,9

6.0-7.0 млрд куб. м
1.8-3.8 млрд куб. м
<1.3 млрд куб. м

6,90

3,21

5,96

2,53

2,27

2,07

1,85

1,76

1,26

1,21

0,64

0,57

0,51

1,14

1,10

1,00

0,92

0,91

1,13

0,66

0,70

0,86

2,20

3,51

3,4

2,54

90

91

ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАФТОГАЗУ: ГАЗ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

РИНОК НАФТИ ТА НАФТОПРОДУКТІВ УКРАЇНИ 2014 РІК

1

тис. т

Джерела: Нафтогаз, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Державна служба статистики, спеціалізовані видання,

                   офіційні сторінки нафтогазових компаній, Українська асоціація зрідженого газу

ВИДОБУВАННЯ

СИРОЇ НАФТИ

ТА КОНДЕНСАТУ

ТРАНСПОРТУВАННЯ

СИРОЇ НАФТИ

ПОСТАЧАННЯ

НАФТОПРОДУКТІВ

(ПЕРЕРОБКА СИРОЇ НАФТИ)

ІМПОРТ

НАФТОПРОДУКТІВ

ОПТОВА

ТОРГІВЛЯ

НАФТОПРОДУКТАМИ

РЕАЛІЗАЦІЯ

НАФТОПРОДУКТІВ КІНЦЕВИМ

СПОЖИВАЧАМ В УКРАЇНІ

ЕКСПОРТ

НАФТОПРОДУКТІВ

2 731

16 860

1 519

6 896

Н/Д

8 578

636

ПОСТАЧАННЯ СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ

ІМПОРТ

СКРАПЛЕНОГО

ГАЗУ

ОПТОВА ТОРГІВЛЯ

СКРАПЛЕНИМ

ГАЗОМ

РЕАЛІЗАЦІЯ СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ

КІНЦЕВИМ СПОЖИВАЧАМ В УКРАЇНІ

440

451

Н/Д

901

НАФ

ТА

 Т

А 

НАФ

ТО

ПР

О

ДУКТ

И

С

КР

АП

Л

ЕНИЙ

 Г

АЗ

Укрнафта

1 888

Укртранснафта, 

транзитне

транспортування 

 15 013

Укртатнафта

1 155

Укргаз-

видобування 

535

Інші

308

Укртранснафта, 

внутрішнє транспортування

1 847

Укргазвидобування

177

Укрнафта

163

Укртатнафта

63

Інші

37

Укргаз-

видобування 

364

Укрнафта продає сиру нафту
та конденсат оптовим покупцям
на аукціонах; ця сировина 
перероблюється Укртатнафтою

Укртатнафта купує сиру 
нафту та конденсат
у оптових продавців
та реалізує вироблені 
нафтопродукти оптовим 
покупцям

Можливий обсяг переробки на 
Кременчуцькому НПЗ:

18,6 млн т

сирої нафти на рік

Укрнафта купує 
нафтопродукти на 
оптовому ринку та реалізує 
їх у власній мережі
(більше 500 АЗС)

1

Без врахування Криму;

н/д – недостатньо даних

Частка,

що належить

іншим підприємствам

Частка, що належить
підприємствам групи
Нафтогаз

Дані щодо учасників

та структури власності 

неповні чи відсутні

розмір кола відповідає

обсягам нафти,

нафтопродуктів

або скрапленого газу

в тис. т

Структура власності

ЛЕГЕНДА:

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ТРАНСПОРТУВАННЯ  

НАФТИ

УКРТРАНСНАФТА

Оператором української системи магі‑
стральних нафтопроводів довжиною 
понад 4 700 км є Укртранснафта, 100% 
акцій якої належить Нафтогазу. До складу 
товариства входять три філії: «Приднi‑ 
провськi магiстральнi нафтопроводи» 
(центрально‑схiдний регiон України), фiлiя 
«Магiстральнi нафтопроводи «Дружба» 
(пiвнiчно‑захiдний регiон України) та філія 
«Південні магістральні нафтопроводи» 
(південний регіон України).

Магiстральними нафтопроводами України 
нафта з Росiйської Федерації постачається 
до країн Центральної i Західної Європи. 
В останні роки на транзитне транспор‑
тування нафти припадає близько 90% 
транспортованих обсягів. Крім того, ма‑
гістральними нафтопроводами здійсню‑
ється транспортування української нафти 
з нафтопромислів Укрнафти на Кремен‑
чуцький та Дрогобицький НПЗ. На цей 
сегмент діяльності припадає близько 10% 
обсягу, транспортованого в 2014 році.

ВИКЛИКИ В РОБОТІ 

ПІДПРИЄМСТВА

Падіння попиту на нафтотранспортні 
послуги

Найбільшим викликом для Укртрансна‑
фти є суттєве падіння попиту на нафто‑
транспортні послуги протягом останніх 
років та неспроможність компанії вчасно 
й адекватно реагувати на ці негативні 
зміни.

З 2009 року обсяги транспортування на‑
фти системою магістральних нафтопрово‑
дів України скоротились більше ніж вдвічі 
з близько 40 млн т до 17 млн т, у тому чис‑
лі, транзит нафти знизився з 29 до 15 млн 
т. Причиною падіння транзитних обсягів 
стало переорієнтування експортних 
потоків російської та казахської нафти на 
альтернативні маршрути транспортуван‑
ня в рамках стратегії Російської Феде‑
рації, спрямовані на відмову від послуг 
країн‑транзитерів на користь розвитку та 
завантаження власних трубопровідних 

потужностей та морських експортних 
терміналів. Наслідки такої стратегії вже 
відчули такі транзитні країни як Білорусь, 
Польща, Україна та Литва.

Причини низьких обсягів поставок нафти 
на НПЗ України пов’язані з умовами 
роботи вітчизняної нафтопереробної 
галузі. На сьогодні працює лише Кремен‑
чуцький НПЗ, який переробляє нафту 
вітчизняного видобутку.

Зниження рівня завантаження вітчизня‑
них НПЗ відбулося через високу конкурен‑
цію з боку білоруських та російських НПЗ 
за митних обмежень при імпорті нафто‑
продуктів. Нафтопереробні підприємства 
ціх країн отримали переваги перед нафто‑
переробними підприємствами України. 
Зокрема, російське експортне мито на 
сиру нафту не діє між країнами митно‑
го союзу, а технологічна розвиненість 
білоруських НПЗ дозволяє забезпечувати 
високий відсоток виходу світлих нафто‑
продуктів з російської нафти сорту Urals. 
До 2005 року, коли було скасовано митні 

обмеження на імпорт готових нафтопро‑
дуктів, на вітчизняних НПЗ перероблялось 
понад 22 млн т сирої нафти, за рахунок 
чого не лише повністю забезпечувались 
потреби вітчизняної економіки, але 
й здійснювався експорт нафтопродуктів.

Системні зміни, що відбулися на ринку 
транспортування та переробки нафти, 
не зустріли адекватної відповіді з боку 
керівництва підприємства та галузі. 
Спроби створення нових транспортних 
маршрутів для залучення додаткових 
обсягів транзиту нафти та поставок нафти 
з альтернативних джерел в напрямку 
НПЗ України мали ситуативний характер 
та залишились невдалими. Втрачено кон‑
такти з більшістю замовників та спожива‑
чів нафтотранспортних послуг.

З режиму транспортування нафти 
в режим безпечного утримання було пе‑
реведено понад 1300 км нафтопроводів. 
При цьому з них було витіснено понад 
600 тис т технологічної нафти. Зокрема, 
припинила роботу одна з двох черг 

української частини нафтопроводу «Мо‑
зир–Броди», що є основним напрямком 
транзиту нафти через територію України.

Недофінансування капітальних 
інвестицій

Ще одним викликом в діяльності Укр‑
транснафти є багаторічне недофінансу‑
вання необхідних робіт із забезпечення 
надійності об’єктів системи магістральних 
нафтопроводів.

Необхідні роботи не здійснювалися у наслі‑
док політики керівництва Укртранснафти 
у попередніх періодах. Кошти, одержані від 
діяльності системи магістральних нафто‑
проводів, використовувалися для фінан‑
сування інших видів діяльності. Зокрема, 
Укртранснафта здійснювала переробку 
нафти, а також займалася фінансовою 
діяльністю, розміщуючи кошти у банках.

Протягом минулих років було виведено 
з експлуатації для ремонту або проведення 
експертного обстеження 22 резервуари 
загальною номінальною місткістю 225 тис. 

Плещівка

Чижівка

Новини

Броди

Куровичи

Жулин

Долина

Дрогобич

Борислав

Орів

Карпати

Головашівка

Гнідинці

Глинсько-

Розбишевська

Кременчук

Перещепине

Лисичанськ

Новоайдар

Великоцьк

Луганська

Пролетарська

Широке

Андріївка

Снігурівка

Миколаївська

Південний

Августівка

Степова

Кам’яногірка

Чикалівка

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

існуючі нафтопроводи

перспективні нафтопроводи

нафтопереробні заводи

існуючі нафтоперекачувальні заводи

перспективні нафтоперекачувальні заводи

Солочин

КАРТА НАФТОПРОВОДІВ УКРАЇНИ

94

95

ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАФТОГАЗУ: НАФТА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

 

 

 

 

 

содержание      ..     4      5      6      7     ..