Конструювання трикотажних виробів та основи швейної технології - частина 11

(2-2´)=0,7Ш

б

(3-3´)=0,5÷0,7Ш

б

Побудова креслень лекал виробів з урахуванням умовної 

залишкової деформації полотна

На  перетині  контурів  спинки  і  переду  (з  осями  координат  х) 

позначають  допоміжні  точки  а,  б,  в,  г.  Точку  а  на проймі відмічають на 
відстані  не  менше  5см від  плечових  зрізів  П

1

  (П

3

).  Між  основними 

точками приймається відстань від 1,5 до 5 см в залежності від кривизни 
пройми. З точок контурів, а також з вершин бокових зрізів точок Н і Н

1

, а 

також з кінців і вершин виточок Н

1

, Н

2

і Н

3

 опускають перпендикуляр на 

лінії середини спинки і середини переду. Точки перетину перпендикуляра 
- а, б, в, г; потім знаходять положення точок а

2

, б

2

, в

2

, г

2

, які визначають 

конфігурацію лекал з урахуванням уловної залишкової деформації.

Для визначення відрізків аа

1

, бб

1

, вв

1

, гг

1

використовують формули:

К

зд

- коефіцієнт залишкової деформації.

;       

х

п

- шукана координата точки, яку визначають з розгортки, побудованої з 

урахуванням умовної залишкової деформації.
х -  координата  тієї  ж  точки,  але  побудована  без  урахування  умовної 
залишкової деформації (побудована по конструкції виробу).
К

зд

- коефіцієнт, який показує, на яку долю зменшується розмір розгортки 

при його розрахунку з урахуванням умовної залишкової деформації.

Абсциси      розгорток      виконані      з      урахуванням      умовної   

залишкової деформації трикотажного полотна.

;

;

43

;

.

Величина К

зд

Умовне позначення 

групи полотен

Вид полотна

Величина

ε

уз

, %

К

зд

Малих деформацій

Ластичні  переплетення  з  п/ф  і  к/в 
машин;  з  напівовняної  і  чисто 
вовняної пряжі

2

0,02

Середніх 
деформацій

Переплетення гладь, фанг, напівфанг, 
жакардові,  пресові;  з  натуральної 
пряжі; 

з 

плоскофангових 

і 

круглов'язальних машин

4

0,04

Машини  інтерлок,  основов'язальні, 
рашель; начісні полотна

4

0,04

Великих 
деформацій

Полотна з синтетичних ниток і пряжі

6

0,06

На  відміну  від  плечових  виробів  не  будують  змінені  лекала  для 

брюк  та  спідниць  (спідниця  щільно  прилягає  до  фігури  на  урахування 
розміщення вище лінії стегон, нижче спадає вільно і розміри її деталей не 
фіксуються  поверхнею  фігури.  В  цьому  випадку  при  конструюванні  не 
враховується зміна її розмірів від умовної залишкової деформації).

Побудова креслень лекал виробів з урахуванням умовної 

пружної деформації (усадки) полотна

;        

;        

,

у

п

- шукана координата гонки, яку визначають з розгортки, побудованої з 

урахуванням умовної пружної деформації.
у  - координата  тієї  ж  точки,  але  побудована  без  урахування  умовної 

44

пружної деформації.
К

уп

- коефіцієнт, який показує, на яку долю збільшується довжина ділянки 

конструкції виробу при урахуванні умовно пружної деформації.

Величина К

уп

Вид полотен

Величина ε

уп

,  %

К

уп

Чистововняна  і  напіввовняна  пряжа  з 
машин інтерлок і круглов’язальна 

3

0,03

Напіввовняна,  бавовняна  пряжа  з 
машин рашель

2

0,02

Еластичні полотна з машин інтерлок

5

0,05

Начісні  полотна,  покривна  нитка 
еластична - еластик

5

0,05

Методи модифікування конструкцій, трансформування 

конструкцій, технічне модифікування І, II і III видів

Модифікування - з грецької - трансформація перевтілення.
Розробка  нових  моделей  з  трикотажу  та  інших  матеріалів 

виконується  на  основі  спеціально  розроблених  базових  чи  типових 
конструкцій.

Для отримання моделей одного виду одягу на основі використання 

базової конструкції застосовують три типи перетворення:

1. Без зміни силуетної форми базової конструкції.
2. Зі зміною силуетної форми базової конструкції.
3.  Перетворення  базової  конструкції  з  втачними  рукавами  в 

конструюванні одягу   іншого   покрою   (з   рукавами   реглан,   суцільно   
кроєними, сорочковими, комбінованими).

І. Прості перетворення:
-   зміна кількості ґудзиків;
- розташування і форма кишені;
- довжина виробу;
- зміна деяких деталей.

Для цього наступні прийоми конструювання: 

 розробка модельних змін комірів, лацкана борту; 
 перенесення виточок; 
 допоміжне  членування  деталей  (побудова  складок  по  лінії 

симетрії).

II. Більш складні перетворення.
Основні  прийоми  зміни  силуету  основи:  паралельне  і  конічне 

розширення  та  звуження  різних  деталей  на  різних  рівнях;  розробка 
драпірування  і  підрізів.  Ці  перетворення  можуть  виконуватися  за 
допомогою допоміжних членувань деталей та без них

III. Більш складні перетворення у порівнянні з І та II.

45

Можуть виконуватись розрахунково-графічним методом, способом 

шаблонів, по необхідним методикам побудови базової конструкції інших 
покроїв. Для цього типу характерне прибудова деталей рукава до деталей 
полички  і  спинки.  Якщо  проектуються  вироби  покрою  реглан  можна 
навпаки  прибудовувати  верхні  ділянки  полички  і  спинки,  відсічуванні 
лінії пройми реглан до окату рукава.

Перенос виточок методом дуг і засічок

Помічаємо  точку  в    (точка,  в  яку  переносимо  виточку).  З  т.  Г

7

проводимо  дуги  через  точку  в  до  перетину  з  основною  виточкою, 
отримуємо  точки  в

1

  і  в

2

.  Від  т.  в  відкласти  розхил  виточки.  т.  П

5

розташована на перетині дуг радіусами А

9

 і П

5

 з т. А

4

. 

вв=в

1

в

2

т. П

5

´ з радіусом з т. А

4

   R

1

→А

9

П

5

=А

4

П

5

´

                              з т. в´   R

2

→вП

5

=в´П

5

Перенос виточок методом перпендикулярів

З  точок  в,  П

5

,  б  будуємо  перпендикуляри  на  найближчу  сторону 

46