Температура електроліту, заливаємого в АКБ, повинна бути не вище 25˚С в умовах помірного клімату та не вище 30˚С у спекотних районах.

Деталі та вузли генератора після розборки діляться на дві групи: деталі без обмоток та з обмотками.

Деталі, які не мають обмоток, піддаються мийці розчином «Лабомід – 203 «.

Деталі, які мають обмотки, піддаються очищенню ветошшю, змоченою в бензині, продуваются стисненим повітрям та сушаться в сушильній шафі при температурі 90 … 100 ˚С на протязі 45 – 90 хв.

Очищені вузли та деталі підлягають дефектуванню. Деталі, які мають механічні пошкодження, замінюються. Погнуті лопасті вентилятора правляться та рихтуються. Знос канавок шківа перевіряється встановленням в шків роликів діаметром 14 мм та контролем розмірів по виступах роликів. Розмір між виступами роликів повинен бути не менше 83,5 мм. Зношені посадочні отвори під підшипник в кришці зі сторони приводу розточуються і потім в них запресовують ремонтні кільця з внутрішнім діаметром, що дорівнює номінальному.

Справність обмотки збудження ротора перевіряється омметром або тестером. Значення опору повинно співпадати із вказаним в технічній характеристиці, якщо в обмотці немає короткозамкнених витків. Якщо в обмотці є обрив, то стрілка омметра не відхиляється.

Справність обмоток та надійність прилягання щіток в крнтактних кільцях перевіряється на стенді за схемою, мал. 8

При напрузі джерела живлення постійного струму 28 В, під’єднаного до вивідних кінців обмотки, величана споживаємого струму не повинна перевищувати значень, вказаних в технічній характеристиці генератора.

Мал. 8. Схема перевірки справності обмоток ротора надійност прилягання щітокдо контактних кілець на стенді:

1,2 – контрольні прилади стенда; 3 – реостат; 4 – випрямляючий блок генераторної установки; 5 – обмотка ротора; 6 – обмотка статора

Замикання обмотки збудження на «масу» визначається контрольною лампою під напругою 220 – 250В. Якщо на протязі хвилини лампочка не засвітиться, то ізоляція обмотки справна.

Обмотка статора перевіріяється окремо після розбірки генратора з від’єднаними від випрямляючого блоку виводами обмотки. Обрив у фазній обмотці статора визначається почерговим з’єднанням по дві фази до омметра або тестера чи через контрольну лампу до джерела струму напругою 12 – 30В. При справній обмотці покази омметра повинні відповідати значенням, вказаним в технічній характеристиці.

У випадку обриву якої-небудь з обмоток при з’єднанні її з виводами двох інших стрілка омметра або тестера не відхиляється (контрольна лампа не світиться).

Міжвиткове замикання обмотки статора перевіряється дефектоскопом моделі ПДО-1.

3.4 Збірка та перевірка генераторів

Збірка генератора проводиться в послідовності, оберненій до розбирання.

Після ремонту генератор встановлюють на двигун, при цьому регулюється натяг ременя вентилятора.

Регулювання натягу ременя приводу генератору проводиться в слідуюючий послідовності:

- середина гілки приводного ременя натискується із зусиллям 40 Н.

- мірною лінійкою заміряється величина прогину; він повинен бути не більше 15 – 22 мм при зусиллі 40 Н;

- затягуюються болти кріплення передної лапи генератора до кронштейну та болт кріплення генератора до натяжної планки.

При відхиленні величини прогину від вказаної, натяг ременя регулюється слідуючим чином: послаблюються болти кріплення передньої лапи до кронштейну, болти кріплення генератора до натяжної планки; натисканням руки або за допомогою ричагу відхилюється генератор в сторону натягання ременя до потрібної величини.

Справний генератор при роботі двигуна із середнью частотою обертання колінчастого валу повинен давати зарядний струм, сила якого зменшується по мірі відновлення зарядки АКБ. При справній та повністю зарядженій АКБ та відімкнених споживачах відсутність зарядного струму не свідчить о несправності генератора.

4. Ремонт та перевірка стартерів

4.1 Технічна характеристика стартерів

На автомобілях КамАЗ встановлююється стартер герметичного виконання типу СТ142Б.

Номінальна напруга стартера 24 В, напруга при гальмівному моменті 50 Н*м не більше 8В, напруга ввімкнення тягового реле 18 В, струм холостого ходу при напрузі 24 В не більше 13 А.

Струм при гальмівному моменті 500 Н*м не більше 800 А. Частота обертання холостого ходу 5500 – 6500 об/хв. Тиск щіткових пружин на щітки 17,5 – 20,5 Н. Висота щіток 19 – 20 мм.

Стартер, показаний на малюнку 9 складається з електродвигуна, механізму приводу та електомагнітного реле. Встановлюється ввін на картері маховика з лівої сторони двигуна.

Мал. 9. Стартер:

а – загальний вигляд; б – контроль зазора між шестернею та втулкою приводу при вимкненому стартері; в- те саме, при ввімкненому стартері; 1 – кришка зі сторони колектора; 2, 14, 17 – підшипники; 3 – траверса; 4 – перемичка; 5 – контактний болт; 6 – кришка реле; 7 – контактний диск; 8 – шток; 9 – реле з котушкою; 10 – кришка зі сторои приводу; 11 – вісь ричага; 12 – привід; 13 – шестерня приводу; 15 – втулка

4.2 Несправності стартерів та способи їх усунення

Стартери, що поступають в ремонт можуть мати слідуючи несправності: при ввімкненні стартер не працює; тягове реле не спрацьовує (нечутно характерного клацання); при ввімкненні стартера чути клацання тягового реле, що повторюється, та удари шестерен приводу об вінець маховика; чутно шум шестерен приводу; шестерня приводу систематично не входить в зачеплення з вінцем маховика при нормальній роботі реле; поламані зубці шестерен приводу.

Основні несправності стартера та способи їх усунення представлені в таблиці 4:

Можливі несправності стартерів, їх причини та способи їх усунення

Для перевірки стартера на стенді та його ремонту стартер знімається з автомобіля. Для зняття стартера з автомобіля необхідно відключити «масу»; підняти кабіну; від’єднати провода, що підходять до тягового реле стартера; від’єднати клемму «маса» від стартера; вивернути гайку та три болти кріплення стартера та зняти стартер.

Після зняття стартер перевіряється на стенді. Схема перевірки генератора представлена на малюнку 10.

Мал. 10. Схема перевірки роботи стартера на стенді:

а – вимірювання крутного момента, розвиваємого стартером, б – перевірка величини споживаємого струму на холостому ходу та в режимі навантаження, 1 – динамометр,

2 – затискний пристрій шестерні стартера, 3 – опори кріплення корпуса стартера, 4 – шестерня, 5 – амперметр приладу, 6 – вмикач приладу, 7 – вольтметр, 8 – акумуляторна батарея

Перевірка стартера відбувається по слідуючим параметрам:

- частота обертання на холостому ходу;

- споживаємий струм на холостому ходу;

- значення струму та напруги при навантаженні.

Отримані параметри в процесі перевірки повинні відповідати даним, вказаних в технічній характеристиці стартера.

4.3 Розбірка та ремонт стартера

Для ремонта стартер розбирається. В технологічний процес розборки стартера входять слідуючи операції:

- відвертаються гайки на кришці реле і корпусі стартера;

- знімаються перемички між вивідним болтом тягового реле та обмоткою збуджувача;

- відвертаються гайки, що кріплять траверсу (на кришці реле зі сторони колектора);

- відгинаються замкові шайби;

- відвертаються болти та знімається кришка зі сторони колектора;

- відвертаються гвинти, що кріплять виводи обмоток та щітки до траверси, знімаються щітки;

- відвертається гвинт на регульовочному фланці та знімається вісь ричага;

- відвертається гвинт зі сторони кришки приводу та знімається реле разом з якорем;

- відгинаються замкові шайби та відвертаються болти;

- знімається кришка зі сторони привода, разом зричагом та приводом;

- знімається упорна шайба, зкорпусу виймається якір стартера.

Після розбірки несправні обмотки стартера перемотуються на стенді для перемотки обмоток, після чого просочуються лаком для забезпечення ізоляції. Погнуті вали правляться на пресі. Підшипники замінюються новими. Збірка стартера проводиться в зворотній послідовності. При збірці стартера замкові шайби при необхідності замінюються. Після збірки стартер перевіряється на герметичність, а потім встановлюється на стенд для перевірки. Для цього визначаються величина струму холостого ходу, величини струму та напругу при гальмівному моменті 50 Н*м, напруга ввімкнення реле та проводиться регулювання зачеплення шестерні стартера з вінцем маховика за допомогою тягового реле стартера.

Гальмівний момент для визначення напруги стартера визначається за допомогою пристосування при гальмуванні корпуса стартера.

5. Перевірка та регулювання системи освітлення

До системи освітлення відноситься зовнішнє та внутрішнє освітлення. До зовнішнього освітлення відносяться фари головного світла, протитуманні фари, передні та задні ліхтарі.

Регулювання світлового потоку фар здійснюється слідуючим чином. Автомобіль в спорядженному стані без вантажу з нормальним тиском повітря в шинах встановлюється на рівній поверхні з твердим покриттям. Розсіювачі та відбивачі фар повинні бути чистими.

Перпендикулярно до поверхні майданчика встановлюється плоский екран з матовою поверхнею шириною не менше 3 м.

Відхилення екрана від перпендикулярності дозволяється не більше 1˚.

Риски розмітки, нанесені на екран з допуском + 0,5 см, повинні бути добре видимі та відповідати даним, що вказані на малюнку 11.

Відстань від екрана до центрів зовнішньої поверхні розсіювачів фар повинно бути (10 + 0,5) м. Допускається зменшення відстані до (7,5 + 0,03) та (5 + 0,025) м.

Автомобіль після ремонту видається тільки після перевірки та регулювання всіх систем електрообладнання автомобіля.

Мал. 11. Схема установки автомобіля для регулювання світла фар: 1 – лінія вісі автомобіля; 2- напрямок світла фар; 3 – екран, встановлений перпендикулярно площадці;

4 – вертикальна лінія центру лівої фари; 5 – вертикальна лінія центру правої фари; ВВ – лінія площадки, на якій встановлено автомобіль; АА– лінія центрів правої и лівої фар; ББ – лінія зміщення світлового пятна на відстань АБ (300 мм) от лінії центрів фар; Ц* – відстань між центрами правої и лівої фар

Список використаної літератури:

1. Тітунін Б.А., Старостін М.Г., Мушніченко В.М. Ремонт автомобілей КамАЗ. – Л.: ВО» Агропромиздат», 1987.

2. Технологічні карти на ремонт генераторів.

содержание   ..  884  885  886   ..