Перша допомога хворим та догляд за ними. Основи медичної деонтології

Особиста гігієна хворого

Особиста гігієна хворого - це утримання в чистоті тіла (шкіри, волосся, порожнини рота, зубів), постільної й натільної білизни, одягу, взуття, житла. Дотримання особистої гігієни хворого сприяє його видужанню, збереженню і зміцненню здоров'я. Приготування постелі для хворого.

Для нього необхідно мати комплект білизни і постільних речей: матрац дві пір'яні або пухові подушки з наволочками, простирадло, ковдру з підодіяльником і рушник. На ліжко кладуть матрац з рівною і пружною поверхнею. На подушки надягають чисті й випрасувані наволочки. Простирадло і наволочки мають бути без складок.

Зміна постільної і натільної білизни. Білизну міняють після чергової санітарної обробки, як правило, через 7-10 днів, а в разі потреби й кілька разів на день. У важкохворих це роблять з великою обережністю. Хворого дбайливо відсувають на край ліжка. Якщо дозволяє його стан, то кладуть на бік, вільну половину брудного простирадла по ширині скачують до спини, а на місці, що вивільнилося, розстеляють чисте простирадло, половина якого відповідно скачана. Потім хворого перекладають на половину чистого простирадла, скачують і забирають брудне, розгортають чисте і закінчують перестилання.

Якщо хворий нерухомий, то простирадло змінюють іншим способом: спочатку злегка піднімають голову хворого, верхню частину простирадла збирають складками до попереку, потім піднімають ноги хворого й у такий же спосіб до попереку збирають другу частину простирадла, після чого його обережно витягають з-під хворого. Одночасно з іншого боку під поперек підводять чисте простирадло, скачане по довжині двома валиками, а потім ретельно розправляють його в обидва боки - до голови і до ніг.

При зміні натільної білизни важлива певна послідовність: сорочку зі спини піднімають догори, знімають спочатку з голови, а потім з рук; надягають її в зворотній послідовності - спочатку просовують руки, потім голову і розправляють. При захворюваннях або травмах кінцівок білизну спочатку знімають зі здорової кінцівки, а потім із хворої. Одягають білизну в зворотній послідовності, тобто спочатку на ушкоджену кінцівку.

Догляд за шкірою хворого. При догляді за хворим важливо забезпечити чистоту його шкіри. Якщо стан хворого задовільний, то він сам приймає душ або загальну гігієнічну ванну із зануренням у воду всього тіла, за винятком верхньої частини грудей, у напівсидячому положенні. Лежачим хворим роблять місцеві ванни із зануренням тільки якої-небудь частини тіла, наприклад рук або ніг. Температура води повинна бути 37-38 °С, тривалість процедури не більше. Важкохворим щодня обтирають обличчя ватою, змоченою б теплій воді (температура 36-37°С). Тіло обтирають губкою або рушником, змоченим теплою водою з туалетним милом, у певній послідовності: шию, груди, руки, живіт, стегна, ноги, розтираючи змочені ділянки сухим рушником до відчуття тепла.

Хворим із строгим постільним режимом для ранкового туалету в ліжко подають теплу воду і тазик. Миють спочатку руки, а потім обличчя, шию, вуха. Пахвові ділянки, пахові складки, складки під молочними залозами, особливо в людей з підвищеною пітливістю і в гладких хворих, миють дуже ретельно і витирають насухо, щоб у складках шкіри не виникала попрілість.

Ретельного догляду потребують статеві органи і задній прохід. Ходячі хворі з цією метою користуються спеціальними унітазами (біде) з подачею теплої води вертикальним струменем або підмиваються іншим способом, а лежачих хворих підмивають не рідше одного разу на добу. При цьому під таз хворого підкладають клейонку, підводять підкладне судно і пропонують зігнути в колінах і трохи розвести ноги. З кухля або пляшки на промежину направляють струмінь теплої води або слабкого розчину перманганату калію. Потім стерильною ватною кулькою, затиснутою спеціальним інструментом - корнцангом, роблять кілька рухів у напрямку від статевих органів до заднього проходу. Іншою ватною кулькою осушують промежину.

Поява пролежнів у лежачих хворих - свідчення поганого догляду за ними. Пролежні - поверхнева або глибока виразка, що утворюється внаслідок порушення кровообігу й омертвіння тканин, їх появу спричинюють незручна постіль, що рідко перестилається, зі складками і крихтами їжі, мацерація (вологе розм'якшення) шкіри у важкохворих унаслідок несистематичного обмивання й обтирання ділянок шкіри, забруднених випорожненнями і сечею.

Найчастіше пролежні локалізуються в ділянці хрестця, лопаток, куприка, п'ят, потилиці, сідничних бугрів та в інших місцях з кістковими виступами, де м'які тканини здавлюються ліжком. Місця, де можливі пролежні, розтирають стерильною марлевою серветкою, змоченою камфорним спиртом, одеколоном або 0,25% - м розчином нашатирного спирту один раз на добу, злегка масажують. Періодично змінюють положення хворого в ліжку, якщо немає протипоказань до цього. Під місця найбільшого тиску підкладають гумові круги, покривши їх тканиною. Ділянки почервоніння (перші ознаки розвитку пролежнів) шкіри змазують 5-10% -м розчином перманганату калію або 1% -м спиртовим розчином діамантового зеленого (зеленкою) 1-2 рази на добу. За призначенням лікаря роблять пов'язки з маззю Вишневського, що прискорює процеси загоєння.

Догляд за волоссям і нігтями хворого. Голову миють теплою водою з дитячим милом або шампунем один раз у 7-10 днів, волосся насухо витирають і розчісують. Не рекомендується розчісувати волосся металевими гребінцями, тому що вони подразнюють шкіру голови. Довге волосся розчісують окремими пасмами, спочатку знизу, поступово переходячи ближче до шкіри. Гребінці слід постійно зберігати в чистоті: мити в гарячому 2% -му розчині гідрокарбонату натрію і періодично протирати етиловим спиртом, оцтом. Нігті на руках і ногах регулярно підстригають (обрізують).

Догляд за порожниною рота хворого. Хвороботворний наліт, що утворюється на слизовій оболонці порожнини рота і на зубах, а також залишки їжі видаляють зубною щіткою або марлевою стерильною серветкою ввечері і вранці. Потім зубну щітку промивають теплою чистою водою з милом, намилюють і залишають до наступного користування.

Щоб уникнути ушкоджень слизової оболонки ясен у важкохворих при користуванні зубною щіткою, зуби і язик у них протирають за допомогою затиснутої пінцетом ватної або марлевої кульки, змоченої 2% -м розчином гідрокарбонату натрію, 3% - м розчином перекису водню, слабким розчином перманганату калію, фізіологічним розчином. Протирають кожний зуб окремо, особливо ретельно біля його шийки. Для протирання верхніх кутніх зубів треба шпателем добре відтягти щоку, щоб не занести інфекцію у вивідну протоку привушної залози, розташованої на слизовій оболонці щік на рівні кутніх зубів.

Догляд за порожниною носа, вухами та очима. Носові ходи прочищають скрученою марлевою серветкою, змоченою вазеліновою олією, обертальними рухами у дтей носвові ходи прочищають ватним гнотиком.

Догляд за вухами – це регулярне миття їх теплою водою з милом і обережне очищення зовнішнього слухового проходу від вушної сірки за допомогою ватного гнотика.

Сльози склеюють вії та повіки, тому очі потрібно промивати. З цією метою використовують 2% -й розчин борної кислоти, фізіологічний розчин, охолоджену кип'ячену воду. Промивають за допомогою скляного посуду, піпетки або зволоженої стерильної марлевої кульки. Перед процедурою слід ретельно помити свої руки, а потім струменем рідини промити хворому спочатку краї зімкнутих повік, потім очне яблуко, пальцями лівої руки розтуляючи повіки і спрямовуючи струмінь від скроні до перенісся.

Годування і напування хворих. Для хворої людини найкращим є чотириразове харчування на день, у певні, одні й ті самі, години. Невпорядковане харчування в різний час зі значним одноразовим перевантаженням шлунка знижує травлення їжі і призводить до захворювань шлунково-кишкового тракту.

Важкохворих годують з ложки, надавши їм сидячого або напівсидячого положення, під підборіддя кладуть серветку або рушник. Напувати слід зі спеціального поїльника або невеликого чайника. Посуд, яким користувався хворий, треба негайно вимити гарячою водою з гірчицею і милом, призначеним для миття столового посуду, а потім обдати крутим кип'ятком.

содержание   ..  372  373  374   ..