МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних та самостійних робіт з дисципліни КОНСТРУЮВАННЯ ВИРОБІВ

 

  Главная       Учебники - Кройка и шитьё     

 поиск по сайту           правообладателям

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

                        

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних та самостійних робіт з дисципліни КОНСТРУЮВАННЯ ВИРОБІВ

для студентів спеціальності 6.091801 – Швейні вироби

всіх форм навчання

Частина 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри ергономіки

і проектування одягу

Протокол № 6   від 21.12.2006р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ  КНУТД  2007


 

 

Методичні вказівки до виконання лабораторних та самостійних робіт з дисципліни “Конструювання виробів” для студентів спеціальності 6.091801 – Швейні вироби всіх форм навчання. Частина 1. /Упор. О.І.Поліщук, О.Л.Трунова, І.П.Скульська, Н.В.Галкіна. – К: КНУТД, 2007.  – 98 с.

 

 

Упорядники:

к.т.н., доц. О.І. Поліщук

ст. викл. О.Л. Трунова

ас. І.П. Скульська

ас. Н.В. Галкіна

 

Комп’ютерна графіка виконана в графічному редакторі Corel Xara 2.0

 

Рецензент:       к.т.н., доц. К.Л. Процик

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск

зав. кафедрою ергономіки і проектування одягу

д.т.н., проф. М.В. Колосніченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 

2
 

Передмова 

 


 

Метою лабораторних і самостійних робіт є закріплення теоретичних знань з дисципліни “Конструювання виробів”, набуття практичних навичок з конструювання одягу та оцінки якості конструкцій.

Поставлена мета досягається виконанням студентами лабораторних і самостійних робіт, які охоплюють аналіз вихідних даних до побудови, етапів побудови первинних креслень деталей типових конструкцій жіночого та чоловічого плечового і поясного одягу, аналіз якості отриманих конструкцій, аналіз дефектів одягу та етапів проведення примірок, освоєння правил виготовлення макетів розроблених конструкцій.

 

Перелік лабораторних робіт

 

1.         АНАЛІЗ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННИХ КРЕСЛЕНЬ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЙ

 

2.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

3.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

4.         АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПЕРВИННИХ КРЕСЛЕНЬ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЙ

 

5.         АНАЛІЗ ДЕФЕКТІВ ОДЯГУ

 

6.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПРОВЕДЕННЯ ПРИМІРОК

 

7.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО

 

Перелік самостійних робіт

 

1.         ВИКОНАТИ ПОБУДОВУ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ БРЮК КЛАСИЧНИХ ЖІНОЧИХ АБО ЧОЛОВІЧИХ

 

2.         ВИГОТОВИТИ МАКЕТИ ТИПОВИХ КОНСТРУКЦІЙ СУКНІ, СПІДНИЦІ ЖІНОЧИХ ТА БРЮК ЖІНОЧИХ АБО ЧОЛОВІЧИХ

 

3.         ВИГОТОВИТИ МАКЕТ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО

 

 
 

3
 

Лабораторна робота 1 

АНАЛІЗ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННИХ

 КРЕСЛЕНЬ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЙ

 

Мета роботи:  набуття навичок у визначенні лінійних вимірів виробів у готовому вигляді та їх складових

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Виконати ескіз будь-якого плечового виробу на фігурі (вигляд спереду, вигляд ззаду).

2.         Виконати опис зовнішнього вигляду даного виробу.

3.         Виконати пласке пропорційне зображення виробу (вигляд спереду, вигляд ззаду) та позначити місця лінійних вимірів на зображенні. Вказати розмір.

4.         Визначити лінійні виміри та складові лінійних вимірів виробу. Дані занести до таблиці 1.1.

5.         Виконати технічний рисунок виробу у масштабі 1:10 за даними таблиці 1.1 (вид спереду, вид ззаду).

6.         Виконати пласке пропорційне зображення будь-якого поясного виробу (вигляд спереду, вигляд ззаду) та позначити місця його лінійних вимірів на зображенні. Вказати розмір.

7.         Визначити лінійні виміри та складові лінійних вимірів виробу. Дані занести до таблиці 1.2.

8.         Виконати технічний рисунок виробу у масштабі 1:10 за даними таблиці 1.2 (вид спереду, вид ззаду).

Висновки по роботі.

 

Матеріали та інструменти: олівець, сантиметрова стрічка, гнучка       металева лінійка довжиною 50 см.

 

Домашнє завдання

Виконати пункти 6-8 лабораторної роботи.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Побудова первинного креслення деталей конструкцій різних видів одягу надається у методичних рекомендаціях з конструювання (методиках конструювання). Даний спосіб отримання розгорток деталей одягу відноситься до розрахунково-графічного методу конструювання, якій є найбільш поширеним на практиці методом отримання первинних креслень деталей типових та базових конструкцій.

4
 
Методичні рекомендації з конструювання одягу містять: 

·           текстовий опис послідовності виконання побудови елементів конструкції на кресленні (опис послідовності побудови може бути наданий у табличній формі);

·           розрахункові формули для визначення величин конструктивних відрізків або розташування точок;

·           опис графічних прийомів, які застосовуються у процесі побудови креслення деталей;

·           схему креслення у зменшеному масштабі з позначенням всіх конструктивних та допоміжних відрізків і точок.

Розрахункові формули поділяються на три види.

До формул 1-го виду віднесені формули, в яких розмір відрізка визначається за розмірною ознакою (РО) та прибавкою на вільне облягання (П), яка додається до даної розмірної ознаки:

Р = РО + П.

Наприклад, для розрахунку ширини конструкції по лінії грудей (Шл.г), яка дорівнює ширині базисної сітки (Шб.с), використовується напівобхват грудей третій (СгІІІ) та прибавка на вільне облягання (Пг):

Шл.г = Шб.с = СгІІІ + Пг.

До формул 2-го виду віднесені формули, в яких розмір відрізка на певній ділянці деталі визначається за допомогою РО, яка безпосередньо не характеризує розмір деталі на цій ділянці (РО′):

Р = аРО′ + вП + с,

де  а, в, с – коефіцієнти встановленого зв’язку між розміром деталі та РО.

Наприклад, розрахунок висоти горловини спинки (Вг.с):

Вг.с = 0,15Сш + Пв.г.с,

де  Сш – напівобхват шиї;

Пв.г.с – прибавка по висоті горловини спинки.

До формул 3-го виду віднесені формули, в яких розмір відрізка на певній ділянці деталі визначається за раніше визначеним відрізком Р′:

Р = аР′ + в,

5
 
де  а, в – коефіцієнти. 

Наприклад, розрахунок ширини горловини переду (Шг.п):

Шг.п = Шг.с - 0,5 = (Сш/3 + Пш.г.с) - 0,5,  

де  Шг.с – ширина горловини спинки, що вже визначена;

Сш – напівобхват шиї;

Пш.г.с – прибавка по ширині горловини спинки.

Графічні прийоми, що застосовуються в методичних рекомендаціях з конструювання одягу:

·           побудова базисної сітки основних деталей;

·           визначення розташування точки на перетині дуг двох радіусів;

·           побудова лекальних кривих через три точки (початкову, кінцеву та проміжну);

·           радіусографія – оформлення кривої за допомогою дуги певного радіусу.

Перш, ніж застосовувати ті чи інші методичні рекомендації необхідно виконати попередній розрахунок лінійних вимірів конструкції. Вихідними даними до виконання розрахунку лінійних вимірів конструкції є розмірні ознаки фігури відповідного розміру та прибавки на вільне облягання, які додаються до розмірних ознак. Послідовність визначення лінійних вимірів будь-якої конструкції наступна.

1.         Виконується пласке зображення конструкції у готовому вигляді, яке надає інформацію щодо форми, пропорцій, крою, взаємного розташування деталей та формотворних елементів.

2.         Вказуються місця лінійних вимірів даної конструкції у готовому вигляді на зображенні.

3.         Виконується розрахунок лінійних вимірів конструкції з використанням відповідних розмірних ознак та прибавок на вільне облягання. При цьому розрахунок виконується за формулами, які відносяться до 1-го та 2-го видів:

                            Вл = РО + П                   (1.1),

                            Вл = аРО + вП               (1.2),

де  Вл – вимір лінійний, см;

6
 
РО – розмірна ознака, см; 

П – прибавка на вільне облягання, см;

а, в – коефіцієнти.

Далі обираються відповідні методичні рекомендації, де описується послідовність побудови первинного креслення деталей конструкції даного виду, за якими виконується побудова креслення деталей на міліметровому папері у масштабі 1:1. При цьому слід дотримуватись попередньо визначених лінійних вимірів. Після побудови первинного креслення деталей конструкції виконується оцінка її якості.

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

·        Для виконання першого пункту лабораторної роботи обирається будь-який плечовий виріб, з тих, що є на студентах групи, але такий, який надалі зручно зняти. Студенти виконують рисунок даного виробу на фігурі олівцем у зошитах.

·        Послідовність опису зовнішнього вигляду виробу наступна: вид одягу, його призначення, силует, покрій, конструкція деталі спинки, переду, рукава, конструктивно-декоративні елементи, характеристика застібки, розмір виробу.

·        Пласке зображення розкладеного на столі виробу виконується як на рисунку 1.1.

·        Лінійні виміри виробу вказуються як на рисунку 1.1.

·        Лінійні виміри виробу визначаються з використанням гнучкої металевої лінійки довжиною 50 см. Дані заносяться до таблиці 1.1.

·        Складові лінійних вимірів виробу визначаються за формулами 1.1, 1.2 та заносяться до таблиці 1.1.

·        Технічний рисунок виробу у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 1.1 за даними таблиці 1.1.

·        

7
 
У висновках до лабораторної роботи надати стислу характеристику складу вихідних даних до побудови первинного креслення деталей плечового та поясного одягу. 


 

 

 

 

 

 

 

Подпись: 8

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Технічний рисунок жакету жіночого у двох проекціях. Розмір 164-96-104
 

 

Таблиця 1.1 – Лінійні виміри (вказати вид одягу) у готовому вигляді. Розмір __________ (рисунок 1.1)

 

Позна-чення виміру на зобра-женні

Найменування виміру

Опис місця виміру

Числове значення,

см

Розрахункова формула

Розмірна ознака згідно ОСТ на типові фігури, см

Прибавка на вільне облягання,

см

1

2

3

4

5

6

7

1

Довжина

Посередині спинки від лінії горловини до лінії низу

 

Д=Дтс+1/2Дтс± Пд.т.с

 

 

2

Ширина по лінії грудей

По лінії глибини пройми

 

Шл.г = СгІІІ + Пг

 

 

Подпись: 93

Ширина по лінії талії

По лінії талії на відстані Дтс від лінії горловини

 

Шл.т = Ст + Пт

 

 

4

Ширина по лінії стегон

По лінії стегон на відстані Дтс+1/2Дтс від лінії горловини

 

Шл.ст = Сст + Пст

 

 

5

Довжина лінії плеча

По плечовому шву від лінії горловини до лінії вшивання рукава

 

Дл.пл = Шп + Пш.п

 

 

6

Довжина рукава

Вздовж рукава від плечового шва до лінії низу

 

Др = Др.зап + Пд.р.з

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

5

6

7

7

Ширина рукава

Впоперек рукава перпендикулярно до лінії довжини рукава з точки під проймою

 

Шрук= (Оп+По.п)/2

 

 

8

Ширина рукава по лінії низу

Між лініями згину рукава

 

Шрук.н=(Озап+По.з)/2

 

 

9

½ ширини спинки

У найвужчому місці між лініями вшивання рукава по спинці

 

½ Шсп = Шс + Пс

 

 

Подпись: 1010

½ ширини переду

У найвужчому місці між лініями вшивання рукава по переду

 

½ Шпер = Шг + Пп

 

 

11

Висота коміру

По лінії середини коміра

 

-

 

 

12

Ширина горловини

Відстань між плечовими швами з боку спинки (проекційний вимір)

 

 

-

 

 

13

Лінія входу в кишеню

 

 

-

 

 

 


 

 

 

Таблиця 1.2 – Лінійні виміри (вказати вид одягу) у готовому вигляді. Розмір __________ (рисунок 1.2)

 

Позначе-ння виміру на зображе-нні

Найменування виміру

Опис місця виміру

Числове значення,

см

Розрахункова формула

Розмірна ознака згідно ОСТ на типові фігури, см

Прибавка

на вільне облягання,

см

1

2

3

4

5

6

7

1

Довжина

По лінії середини заднього полотнища від лінії пришивання пояса до лінії низу*

 

Д = Дтк ± Пдтк

 

 

Подпись: 112

Ширина по лінії талії

По лінії талії між лініями згину поясу

 

Шл.т = Ст + Пт

 

 

3

Ширина по лінії стегон

По лінії стегон на відстані ½ Дтс від лінії талії

 

Шл.ст = Сст + Пст

 

 

4

Висота поясу

Від лінії пришивання поясу до лінії верху

 

 

–

 

 

 

* Довжина брюк, як правило, вимірюється по лінії “стрілки” передньої половинки від лінії пришивання поясу до лінії низу.


 

 

 

Рисунок 1.2 – Технічний рисунок спідниці жіночої у двох проекціях.

Розмір 164-96-104

 

 

 

 

Лабораторна робота 2

АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

Мета роботи: набуття навичок у побудові первинного креслення                 деталей типової конструкції спідниці жіночої

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Визначити вихідні дані до побудови первинного креслення деталей типової конструкції спідниці.

2.         Виконати пласке пропорційне зображення спідниці у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

3.         Позначити місця лінійних вимірів спідниці у готовому вигляді на зображенні.

4.         Виконати розрахунок лінійних вимірів спідниці у готовому вигляді. Дані занести до таблиці 2.3.

5.         Виконати технічний рисунок спідниці у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці 2.3.

6.         Виконати побудову креслення деталей спідниці на міліметровому папері у масштабі 1:1.

Висновки по роботі.

 

 
 

12
 
 


 

Матеріали та інструменти:  олівець, сантиметрова стрічка, гнучка металева лінійка довжиною 50 см, міліметровий папір, калька.

 

Креслення деталей типової конструкції спідниці жіночої виконати за наданими нижче методичними рекомендаціями або за літературою [1-10] та іншою.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Типова конструкція спідниці жіночої являє собою спідницю прямого силуету, яка складається з трьох деталей: заднього полотнища, переднього полотнища, поясу.

Конструктивними (формотворними) лініями та елементами спідниці є бокові лінії і талієві виточки. Термін “типова” означає найбільш характерна, та, що найчастіше зустрічається.

Спідниця прямого силуету у готовому вигляді на фігурі має відповідати ряду вимог. Лінія талії, лінія стегон, лінія низу повинні бути строго горизонтальними. Лінія середини заднього полотнища від рівня сідничної точки, лінія середини переднього полотнища від рівня виступаючої точки живота, лінія бокового шва від рівня виступаючої точки стегон – строго вертикальними, талієві виточки на задньому полотнищі довші, ніж на передньому та спрямовані на виступаючі точки сідниць.

До вихідних даних до побудови первинного креслення деталей конструкції спідниці відносяться розмірні ознаки типової фігури, описаної стандартом [11] або конкретної фігури та прибавки на вільне облягання.

Розмірні ознаки (РО):

-                напівобхват талії (Ст);

-                напівобхват стегон (Сст);

-                довжина від лінії талії до підлоги спереду (Дсп);

-                довжина від лінії талії до підлоги збоку (Дзб);

-                 довжина від лінії талії до підлоги ззаду (Дзз) – додаткова розмірна ознака.

Прибавки на вільне облягання (П):

-                прибавка до напівобхвату талії (Пт);

-                прибавка до напівобхвату стегон (Пст).

Для спідниць, які носять на білизну: Пт=0,5 ÷ 1,0 см; Пст=1,0 ÷ 2,0 см.

Для спідниць на підкладці: Пт = 1,0 см; Пст = 2,0 см.

Для спідниць з пальтових тканин: Пт = 1,0 см; Пст = 2,0 ÷ 3,0 см.

Розмірні ознаки фігури та прибавки на вільне облягання зумовлюють визначення лінійних вимірів спідниці у готовому вигляді.

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

·        

13
 
Пласке зображення типової конструкції спідниці з позначенням лінійних вимірів виконується як на рисунку 2.1. 

·        Для розрахунку лінійних вимірів спідниці необхідно визначити розмірні ознаки фігури відповідного розміру (таблиця 2.1) та прибавки на вільне облягання (таблиця 2.2).

·        Технічний рисунок спідниці у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 2.1 за даними таблиці 2.3.

·        Креслення деталей типової конструкції спідниці виконується на міліметровому папері у масштабі 1:1 з дотриманням правил технічного креслення.

·        Креслення деталей спідниці, так само, як і креслення деталей інших конструкцій, має бути підписане олівцем, креслярським шрифтом у правому нижньому куті. За формою та змістом підпис має бути наступним:

 

КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ (-і) КОНСТРУКЦІЇ (вказати вид одягу)

РОЗМІР (вказати розмір фігури)

ВИКОНАВ (П.І.Б. та група студента)

АВТОР МЕТОДИКИ, НАЙМЕНУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ДЖЕРЕЛА, ДЕ ВОНА НАДАНА (за правилами запису літературного джерела).

 

Наприклад:

КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

РОЗМІР 164-96-104

ВИКОНАВ ІВАНОВ Ф.А., ГРУПА БШК-04

Шершнева Л.П. Конструирование женских платьев. М.: Легпромбытиздат, 1991. – 256с.

 

·        У висновках до лабораторної роботи назвати послідовність етапів побудови первинного креслення деталей типової конструкції спідниці.

 

ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

Таблиця 2.1 – Абсолютні величини розмірних ознак типової фігури жіночої. Розмір 164-96-104

Номер

розмірної ознаки за ОСТ

17-326-81

Найменування розмірної ознаки

Умовне позначення розмірної ознаки

Числове значення розмірної ознаки, см

1

2

3

4

18

Напівобхват талії

Ст

38,0

19

Напівобхват стегон з врахуванням виступу живота

Сб (Сст)

52,0

25

Відстань від лінії талії до підлоги збоку

Дсб (Дзб)

106,0

26

14
 
Відстань від лінії талії до підлоги спереду 

Дсп

104.2

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

 

 

-

Відстань від лінії талії до підлоги ззаду з врахуванням виступу сідниць (додаткова розмірна ознака, яка знімається з фігури)

 

 

Дзз

 

 

104,0

71

Відстань від лінії талії до коліна

Дтк

58,8

 

Таблиця 2.2 – Прибавки на вільне облягання до побудови     креслення типової конструкції спідниці жіночої

№ п/п

Найменування прибавки

Умовне позначення

Величина, см

1

До напівобхвату талії

Пт

1,0

2

До напівобхвату стегон

Пст

1,0

 

 

Рисунок 2.1 – Технічний рисунок типової конструкції спідниціі жіночої  з позначеними місцями лінійних вимірів у готовому вигляді

 

Таблиця 2.3 – Розрахунок лінійних вимірів типової конструкції спідниці жіночої у готовому вигляді (рисунок 2.1)

Позначення виміру на зображенні

Найменування виміру

Формула.

Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір конкретної фігури), см

Примітки

1

2

3

4

5

1

Довжина

Д = Дтк +Пдтк=

15
 
= 58,8 - 0,8 = 58,0 

 

Пдтк – прибавка до Дтк

Продовження таблиці 2.3

1

2

3

4

5

2

Ширина по лінії талії

Шл.т =Ст+Пт=

= 38,0 + 1,0 = 39,0

 

 

3

Ширина по лінії стегон

Шл.ст=Сст+Пст = = 52,0 +1,0 = 53,0

 

 

4

Висота поясу

Впояс = 3,0

 

Впояс =

= 2,5÷3,5 см

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

 ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

Таблиця 2.4 – Умовні  позначення, які використовуються для запису прийомів побудови креслення елементів конструкції

 

№

п/п

Умовне позначення

Сутність позначення

1

2

3

1

В

Вертикаль

2

Г

Горизонталь

3

В1

Вертикаль через точку 1

4

Г2

Горизонталь через точку 2

5

В1↓

Вертикаль через точку 1 вниз

6

Г2→

Горизонталь через точку 2 вправо

7

Г19←

Горизонталь через точку 19 вліво

8

В↕

Вертикаль вверх-вниз

9

Г↔

Горизонталь  вліво-вправо

10

R

Радіус

11

/1–2/

Відрізок 1-2

12

(•)

Точка

13

┴

Перпендикуляр

 

 

       
   

16
 
 
 

15
 

  

 

 


 

 

 

 

 

Рисунок 2.2 – Креслення деталей заднього та переднього полотнищ спідниці з двома виточками

 

 

 

 

 
 

17
 
  


 

 


 

Таблиця 2.5 – Розрахунки та послідовність побудови креслення деталей типової конструкції спідниці жіночої (рисунок 2.2)

№ опе-рації

Найменування операції, лінії, конструктивного

відрізка або точки

Позначення

Формула. Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір конкретної фігури), см

Спосіб побудови. Примітки

1

2

3

4

5

6

1

Точка перетину лінії талії та лінії середини заднього полотнища

1

 

 

У правому верхньому куті аркуша на відстані 6,0-7,0см від його країв

Подпись: 182

Лінія середини заднього полотнища

В1

 

 

В1↓

3

Розташування лінії стегон

2

/1-2/ = 1/8 • Р або

/1-2/ = 1/5 • Ост або

/1-2/ = 18 ÷ 20 або

/1-2/ = 1/2 • Дтс

 

На В1↓

4

Розташування лінії низу

3

/1-3/ = Д

/1-3/ = 58,0

 

Таблиця 2.3,

вимір 1. На В1↓

5

Ширина по лінії стегон

2-4

/2-4/ = Сст + Пст = 53,0

 

Таблиця 2.3,

вимір 3. На Г2→

6

Лінія середини переднього полотнища

В4

 

 

В4↕

7

Лінія талії

Г1

 

 

Г1→. (•)5 – точкаперетину Г1 та В4

 

 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

8

Лінія низу

Г3

 

 

Г3→. (•)6 – точкаперетину Г3 та В4

9

Перетин бокової лінії та лінії стегон

7

/2-7/ = (Сст+Пст)/2 - 0,5 =  = (/2-4/)/2 - 0,5 = 26,0

/2-7/ = (/2-4/)/2 – для фігур малих розмірів

 

На Г2→. В7↕. (•)8–точка перетину В7 та Г1. (•)9 – точка перетину В7 та Г3

10

Лінія розташування вершин талієвих виточок

10-11

/1-10/ = 2/3 • (/1-2/);

/5-11/ = 1/3 • (/5-4/)

 

/10-11/ – пряма. (•)12 – точка перетину

прямої /10-11/ та В7

Подпись: 1911

Сумарний розхил талієвих виточок

∑Рв

* ∑Рв =(Сст+Пст)-(Ст+Пт)== 53,0 - 39,0 = =14,0

 

Таблиця 2.3,

виміри 3, 2

12

Направляюча задньої виточки

13-14

/10-13/ = /13-12/

 

В13↑. (•)14 – точка перетину В13

та Г1

13

Розхил задньої виточки Рвз

15-16

/15-16/ = 0,35 • ∑Рв =

= 0,35 • 14,0 = 4,9

 

Відкласти симетрично від (•)14 вправо-вліво по 1/2 •(/15-16/).

/13-15/ та /13-16/ –  прямі

 

* ∑Рв – сумарний розхил виточок не повинен перевищувати 14,5 см [2]. Якщо ∑Рв перевищує 14,5 см, то подальшу побудову деталей спідниці виконувати за таблицею 2.6.

 


 

 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

14

Направляюча передньої виточки

17-18

/12-17/ = /17-11/

або

/12-17/ = 1/3 • (/12-11/)

 

 

В17↑.

(•)18 – точка перетину В17

та Г1

15

Розхил передньої виточки Рвп

19-20

/19-20/ = 0,2 • ∑Рв = 0,2 •      • 14,0 = 2,8

 

Відкласти симетрично від (•)18 вправо-вліво по 1/2•(/19-20/).

/17-19/ та /17-20/ –  прямі

16

Рівень розташування вершини бокової лінії

21

/8-21/ = Дзб - Дзз =

= 106,0 - 104,0 = 2,0

 

На В7↑

Подпись: 2017

Розхил бокової виточки Рвб

22-23

/22-23/ = ∑Рв - Рвз - Рвп= = 14,0 - 4,9 - 2,8 = 6,3

або

/22-23/ = 0,45 • ∑Рв =  

= 0,45 • 14,0 = 6,3

 

Відкласти симетрично від (•)21 вправо-вліво по 1/2•(/22-23/) на Г21. Або  

/21-22/=2/3•Рвб,

а /21-23/=1/3•Рвб,

або

/21-22/=1/3•Рвб, а

/21-23/=2/3•Рвб;

що уточнюється на примірці.

/12-22/ та /12-23/–  прямі

 


 

 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

18

Допоміжна точка

24

/22-24/ = /24-12/

 

 

19

Допоміжна точка

25

/24-25/ = 0,3 ÷ 0,5

 

На ┴ в (•)24 вверх-вправо

20

Оформити бокову лінію заднього полотнища спідниці через точки 22, 25, 12, 7, 9

 

 

 

/22-25-12/ – лекальна крива, спряжена з прямою /12-7-9/ в (•)12

Подпись: 2121

Для оформлення бокової лінії переднього полотнища спідниці можна повторити операції 18, 19, 20 або криву /22-25-12/ зняти на кальку, вирізати і відтворити між точками 23, 12

 

 

 

 

22

Визначити передньо–задній баланс спідниці

δп.з.сп

δп.з.сп = /5-5′/ = Дсп - Дзз =

= 104,2 - 104,0 = 0,2

 

Якщо δп.з.сп >0, то

(•)5↑ – (•)5′, якщо

δп.з.сп < 0, то (•)5↓

23

З’єднати прямими точки: 16 з 22; 23 з 19; 20 з 5′

 

 

 

 

 


 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

Подпись: 2224

Оформити лінію талії лекальною кривою через точки 1, 22(23), 5 (5′)

 

 

 

Закрити виточки за допомогою кальки. Оформити лінію талії на кальці, зберігаючи прямі кути в (•)1, (•)5 (5′)      (рисунок 2.3). Для оформлення креслення (рисунок 2.2) використати вирізану лінію талії на кальці як лекало

25

Побудувати деталь поясу

 

Прямокутник із сторонами (3,0 • 2) та

[(Ст+Пт ) • 2 + (2,0 ÷ 3,0)]

 

Таблиця 2.3, виміри 4 та 2.

(2,0 ÷ 3,0) – припуск на застібку

26

Нанести монтажні позначки на деталі поясу: до лінії середини переднього полотнища, до лінії середини заднього полотнища, до бокової лінії

 

 

 

Рисунок 2.4

 

 

 

Рисунок 2.3   –   Оформлення лінії талії спідниці за допомогою кальки

                            при закритих виточках (до рисунка 2.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.4 – Креслення деталі поясу з нанесеними монтажними позначками

 

 

 
 

23
 
 


 

 


 

Таблиця 2.6 – Розрахунки та послідовність побудови креслення деталей конструкції спідниці жіночої, якщо сумарний розхил талієвих виточок (∑Рв) перевищує 14,5 см (рисунок 2.5)

№ опе-рації

Найменування операції, лінії, конструктивного

відрізка або точки

Позначення

Формула. Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір конкретної фігури), см

Спосіб побудови. Примітки

1

2

3

4

5

6

12

Визначити розхили талієвих виточок:

·        бокової Рвб

·        задньої Рвз

·        передньої Рвп

 

Рвб = 0,5 • ∑Рв

Рвз = 0,35 • ∑Рв

Рвп = 0,15 • ∑Рв

 

Умова [2]:

Рвб < 7,0 см

Рвз < 5,0 см

Рвп < 2,5 см

Подпись: 24

Додаткову виточку будувати на тій ділянці,  де розхил виточки не відповідає умові операції 12. Якщо  Рвб > 7,0 см, то його зменшити до 7,0 см та будувати додаткову виточку на передньому полотнищі спідниці. Якщо Рвз > 5,0 см, то його поділити порівну між двома виточками на задньому полотнищі спідниці. Якщо Рвп > 2,5 см, то його поділити порівну між двома виточками на передньому полотнищі спідниці.

13

Рівень розташування вершини бокової лінії

13

/8-13/ = Дзб - Дзз =

= 106,0 - 104,0 = 2,0

 

На В7↑

14

Розхил бокової виточки Рвб

14-15

/14-15/ = 7,0

 

Відкласти симетрично від (•)13 вправо-вліво по 3,5 см на Г13.  

/12-14/ та /12-15/ –прямі

 


 

Продовження таблиці  2.6

1

2

3

4

5

6

15

Допоміжні точки для побудови двох виточок на задньому полотнищі

16, 17

/2-16/ = /16-17/ = 0,3 /2-7/ =

= 0,3 • 26,0 = 7,8

 

Провести В16↑ та В17↑ до перетину з Г1. (•)18, (•)19 – вершини талієвих виточок

16

Направляючі талієвих виточок

18-20

19-21

 

 

 

17

Відкласти розхил кожної з виточок симетрично від точок 20, 21

22-23

24-25

/22-23/ = /24-25/ = 0,5 • Рвз 

 

Вправо-вліво по

½ • (0,5 • Рвз).

 /18-22/, /18-23/,

/19-24/, /19-25/ – прямі

Подпись: 2518

Допоміжні точки для побудови двох виточок на передньому полотнищі

26, 27

/4-26/=0,33 • /4-7/ =

= 0,33 • 27,0 = 8,9

/26-27/ = 0,3 • /4-7/ =

= 0,3 • 27,0 = 8,1

 

Провести В26↑ та В27↑ до перетину з Г1. (•)28, (•)29 – вершини талієвих виточок

19

Направляючі талієвих виточок

28-30

29-31

 

 

 

20

Відкласти розхил кожної з виточок симетрично від точок 30, 31

32-33

34-35

/32-33/ = /34-35/ =

= 0,5 • Рвп                

або   /32-33/ = /34-35/ =

= 0,5 • [Рвп + (Рвб – 7,0)]

 

Вправо-вліво по

½ • (0,5 • Рвп).

Якщо Рвб > 7,0 см.

/28-32/, /28-33/,

/29-34/, /29-35/ – прямі

 

21

Допоміжна точка

36

/14-36/ = /36-12/

 

 

22

Допоміжна точка

37

/36-37/ = 0,3 ÷ 0,5

 

На ┴ в (•) 36 вверх-вправо

 

Продовження таблиці  2.6

1

2

3

4

5

6

23

Оформити бокову лінію заднього полотнища спідниці через точки 14, 37, 12, 7, 9

 

 

 

/14-37-12/ – лекальна крива, спряжена з прямою /12-7-9/ в (•)12

24

Для оформлення бокової лінії переднього полотнища спідниці повторити операції 21, 22, 23 або криву /14-37-12/ зняти на кальку, вирізати і відтворити між точками 15, 12

 

 

 

 

Подпись: 2625

Визначити передньо–задній баланс спідниці

δп.з.сп

δп.з.сп = /5-5′/ = Дсп - Дзз =

= 104,2 - 104,0 = 0,2

 

Якщо δп.з.сп >0, то

(•)5↑ – (•)5′, якщо

δп.з.сп < 0, то (•)5↓

26

З’єднати прямими точки: 25 з 14; 15 з 35; 32 з 5′

 

 

 

 

27

Оформити лінію талії лекальною кривою через точки 1, 14(15), 5 (5′)

 

 

 

Закрити виточки за допомогою кальки. Оформити лінію талії на кальці, зберігаючи прямі кути в (•)1, (•)5 (5′)      (рисунок 2.6).

 


 

 

 

Продовження таблиці  2.6

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

Для оформлення креслення (рисунок 2.5) використати вирізану лінію талії на кальці як лекало

28

Побудувати деталь поясу

 

Прямокутник із сторонами (3,0 • 2) та

[(Ст+Пт ) • 2 + (2,0 ÷ 3,0)]

 

Таблиця 2.3, виміри 4 та 2.

(2,0 ÷ 3,0) – припуск на застібку

Подпись: 2729

Нанести монтажні позначки на деталі поясу: до лінії середини переднього полотнища, до лінії середини заднього полотнища, до бокової лінії

 

 

 

Рисунок 2.4

 

 

 

 

Рисунок 2.5   –   Креслення деталей заднього та переднього полотнищ спідниці з чотирма виточками

 

 

 

 

Рисунок 2.6   –   Оформлення лінії талії спідниці за допомогою кальки

                            при закритих виточках (до рисунка 2.5)

 

 
 

28
 

Самостійна робота 1 (СР 1) 

ВИКОНАТИ ПОБУДОВУ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ БРЮК КЛАСИЧНИХ ЖІНОЧИХ АБО ЧОЛОВІЧИХ

 

Мета роботи: освоєння методики побудови первинного креслення деталей брюк класичних жіночих або чоловічих

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Класичні брюки складаються з 3-х деталей, а саме – передньої половинки, задньої половинки та поясу. Класичні брюки за формою мають деяке звуження до коліна та однакову ширину на рівні лінії коліна та лінії низу. Для класичних брюк характерна прилеглість до фігури на нижній опорній поверхні. На інших ділянках брюки мають різний ступінь прилеглості до тіла.

 Ширина брюк по лінії низу залежить від моди та перебуває в межах 20,0 ÷ 30,0 см, що впливає на їх довжину, а саме на відстань лінії низу брюк від підлоги, коли брюки надягнуті на фігуру. Чим вужчі брюки, тим вони коротші (таблиця 1).

 

 

Таблиця 1 – Залежність довжини брюк від їх ширини по лінії низу

 

№

п/п

Ширина брюк по лінії низу,  см

Відстань лінії низу брюк від підлоги,  см

1

від   20,0    до   23,0

від   7,0    до   8,0

2

від   24,0    до   27,0

від   5,0    до   6,0

3

від   28,0    до   30,0

від   3,0    до   4,0

 

Конструктивними (формотворними) лініями та елементами  брюк є бокова, крокова, середня лінії, талієві виточки. Також як засіб формоутворення до деталей брюк застосовується зпрасування, відтяжка та запрасування. В класичних брюках “стрілки”–згини спереду орієнтовані на колінні чашки та носки взуття, а ззаду – на виступаючі точки сідниць.

 

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Студент виконує самостійне завдання за наданою нижче послідовністю.

1.    Виконати пласке пропорційне зображення брюк у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

2.    

29
 
Позначити місця лінійних вимірів брюк у готовому вигляді на зображенні. 

3.    Виконати розрахунок лінійних вимірів брюк у готовому вигляді, використовуючи розмірні ознаки типової фігури, описаної стандартом, або конкретної фігури та рекомендації щодо прибавок на вільне облягання за літературою. Дані занести до таблиці 2.

4.    Виконати технічний рисунок брюк класичних у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці 2 (рисунок 1).

5.    Підібрати методику побудови первинного креслення деталей брюк класичних за літературою [1,4-10,12-16] та іншою.

6.    Виконати побудову креслення деталей брюк на міліметровому папері у масштабі 1:1. При цьому необхідні розрахунки до побудови надати у зошиті з лабораторних робіт. Обов’язковим є посилання на автора методики.

7.    Підписати креслення (див. лабораторну роботу 2).

8.    Оформити лінію талії деталей брюк лекальною кривою та побудувати креслення деталі поясу (див. лабораторну роботу 2).

 

 

 

 

Рисунок 1 – Технічний рисунок брюк класичних жіночих з позначеними місцями лінійних вимірів

 

 
 

30
 

  


 

Таблиця 2 – Розрахунок лінійних вимірів брюк (вказати жіночих або чоловічих) у готовому вигляді. Розмір __________ (рисунок 1)

 

Позначення

виміру на зображенні

Найменування

виміру

Формула. Розрахунок, см

Примітки

1

Довжина

Д = Дсп-Пд.сп=

 

2

Ширина по лінії талії

Шл.т = Ст+Пт=

 

3

Ширина по лінії стегон

Шл.ст=Сст+Пст=

 

4

Висота поясу

Впояс =

За бажанням

5

Ширина по лінії низу

Шл.н =

Таблиця 1

 

 

Примітка: Дсп, Ст, Сст (Сб) – позначення розмірних ознак за ОСТ 17-326-81 [11] або ОСТ 17-325-86 [17]; Пд.сп, Пт, Пст – прибавки на вільне облягання, які додаються до відповідних розмірних ознак.

 

 

 

Лабораторна робота 3

АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

Мета роботи:  набуття навичок у побудові первинного креслення деталей типової конструкції сукні жіночої

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Визначити вихідні дані до побудови первинного креслення деталей типової конструкції сукні.

2.         Виконати пласке пропорційне зображення сукні у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

3.         Позначити місця лінійних вимірів сукні у готовому вигляді на зображенні.

4.         Виконати розрахунок лінійних вимірів сукні у готовому вигляді. Дані занести до таблиці 3.2.

5.         Виконати технічний рисунок сукні у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці 3.2.

6.         Виконати побудову креслення деталей сукні на міліметровому папері у масштабі 1:1.

31
 
Висновки по роботі. 

 

Матеріали та інструменти: олівець, сантиметрова стрічка, гнучка металева лінійка довжиною 50 см, міліметровий папір.

 

Креслення деталей типової конструкції сукні жіночої виконати за наданою нижче методикою або за літературою [1-10] та іншою.

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Типова конструкція сукні жіночої являє собою сукню напівприлеглого силуету, яка складається з трьох деталей: спинки, переду та рукава. При цьому конструктивними (формотворними) лініями сукні є плечові, бокові, пройми, окату, передня та ліктьова лінії рукава. Формотворними елементами деталі спинки є плечова і талієва виточки, переду – нагрудна і талієва виточки, рукава – ліктьова виточка та посадка по окату рукава.

До вихідних даних до побудови первинного креслення типової конструкції сукні відносяться розмірні ознаки типової фігури, описаної стандартом або конкретної фігури та прибавки на вільне облягання.

Розмірні ознаки фігури та прибавки на вільне облягання зумовлюють визначення лінійних вимірів сукні у готовому вигляді (таблиця 3.2).

 

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

·        Пласке зображення типової конструкції сукні з позначенням лінійних вимірів  виконується як на рисунку 3.1.

·        Для розрахунку лінійних вимірів сукні необхідно визначити розмірні ознаки типової фігури відповідного розміру за ОСТ 17-326-81 [11] та прибавки на вільне облягання – за літературою [1-10] або за таблицею 3.1.

·        Технічний рисунок сукні у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 3.1 за даними таблиці 3.2.

·        Креслення деталей типової конструкції сукні виконується на міліметровому папері  у масштабі 1:1 з дотриманням правил технічного креслення. Креслення має бути підписане олівцем, креслярським шрифтом та містити інформацію (див. лабораторну роботу 2).

·        У висновках до лабораторної роботи необхідно назвати послідовність етапів побудови первинного креслення деталей типової конструкції сукні.

 

 
 

32
 
  
 

ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

Таблиця 3.1 – Прибавки на вільне облягання, що рекомендуються до  побудови креслення деталей типової конструкції сукні жіночої за різними методиками

№

п/п

 

Найменування

прибавки

 

Умовне

позна-

чення

Величина, см

 

[1]

 

[2]

 

[3]

 

[3]*

 

[4]

Рекоменду-ється для розрахунку лінійних вимірів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Подпись: 331

До напівобхвату грудей третього (СгІІІ)

 

 

Пг

 

 

5,5÷6,5

 

 

4,0

 

 

4,0÷5,0

 

 

2,0

 

 

4,0÷5,0

 

 

4,0

2

До напівобхвату талії (Ст)

 

Пт

 

(0,75 ÷1,0)Пг

 

2,0

 

2,0÷3,0

 

1,5÷2,0

 

3,0÷4,0 

 

4,0

3

До напівобхвату стегон (Сст)

 

Пст

 

0,75Пг

 

2,0

 

2,0÷3,0

 

1,5

 

2,0÷3,0

 

2,0

4

До обхвату плеча (Оп)

 

По.п

 

6,0÷7,5

 

4,0

Рукав вузький

5,0÷6.0

Рукав середній

7,0÷8.0

 

3,0÷4,0

Рукав вузький

4,0÷5.0

Рукав середній

6,0÷7,0

 

4,5÷6,0

 

* Числове значення мінімально-необхідних прибавок на вільне облягання


 

 

Продовження таблиці 3.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

5

По ширині горловини спинки

 

Пш.г.с

 

1,0÷1,5

 

 

1,0

 

1,0

 

1,0

 

1,0

 

0.9÷1,0

6

По глибині пройми

Пгл.пр

1,0÷2,0

 

2,0÷4,0

-

1,0÷2,0

 

-

3,0÷4,0

7

До ширини спинки(Шс)

Пс

(0,2÷0,3)Пг

(0,4÷0,5)Пг

(0,25÷0,3)Пг

(0,25÷0,3)Пг

0,25÷0,4)Пг

0,3Пг

8

До ширини грудей(Шг)

Пп

(0÷0,3)Пг

(0,15÷0,2)Пг

(0,1÷0,15)Пг

(0,1÷0,2)Пг

(0,1÷0,25)Пг

0,2Пг

9

До обхвату зап’ястка (Озап)

По.з

-

-

-

-

-

6,0÷8,0

Подпись: 3410

Норма посадки по окату рукава на 1,0 см довжини лінії пройми

 

 

Н

 

 

0,06÷0,08

 

 

-

 

 

-

 

 

-

 

 

-

 

 

-

11

На посадку по лінії окату рукава

 

Ппос

 

*Дл.пр • Н

 

4,0

 

Дл.пр • Н

 

Дл.пр • Н

Залежно від Оп та ширини рукава

 

3,0

 

*Дл.пр – довжина лінії пройми, вимірюється гнучкою металевою лінійкою на кресленні деталей спинки і переду


 

 

Подпись: 35

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 – Технічний рисунок типової конструкції сукні жіночої з позначеними місцями лінійних вимірів у готовому вигляді


 

Таблиця 3.2 – Розрахунок лінійних вимірів типової конструкції сукні жіночої у готовому вигляді (рисунок 3.1)

Позначення виміру на зображенні

Найменування виміру

Формула.

Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір типової фігури), см

Примітки

1

2

3

4

5

1

Довжина

Д=Дтс+Дтк+Пд.тк=

=40,1+58,8-4,1=95,0

 

Пд.тк - за бажанням

 

2

Ширина по лінії грудей

Шл.г=СгІІІ +Пг=

=48,0+4,0=52,0

 

Пг – таблиця 3.1

3

Ширина по лінії талії

Шл.т=Ст+Пт=

=38,0+4,0 = 42,0

 

Пт – таблиця 3.1

4

Ширина по лінії стегон

Шл.ст=Сст+Пст=

=52,0+2,0= 54,0

 

Пст – таблиця 3.1

5

Довжина лінії плеча

Дл.пл=Шп+Пш.п=

=13,3+0,2= 13,5

 

Доцільно, щоб числове значення Дл.пл було цілим або кратним 5

6

Довжина рукава

Друк=Др.зап+Пд.р.з= =55,6+3,4=59,0

 

Для росту 164:

58,0-59,0см. Інтервал байдужості між ростами – 2,0 см

7

Ширина рукава

Шрук=(Оп+По.п)/2=

=(30,3+4,7)/2= 17,5

 

Для розміру 96:

17,5-18,0см.

Інтервал байдужості між розмірами – 0,5 см

8

½ ширини спинки

½ Шсп=Шс+Пс=

=18,3+1,2= 19,5

 

Пс – таблиця 3.1

9

½ ширини переду

½ Шпер=Шг+Пп=

= 17,3+0,8=18,1

 

Пп – таблиця 3.1

10

Ширина рукава по лінії низу

Шрук.н=

=(Озап+По.з)/2 =

= (16,5+7,5)/2=12,0

 

По.з – таблиця 3.1

 

 

Таблиця 3.3 – Розхил плечової виточки (Рв.пл) залежно від постави фігури, см

Перегнута (випрямлена)

Умовно-нормальна

Сутула

1,5 ÷ 2,0

2,0 ÷ 2,5

2,5 ÷ 3,0

36
 
 


 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

В методичних рекомендаціях до побудови креслення деталей конструкції сукні жіночої використовуються умовні позначення, які надані у таблиці 2.4 до лабораторної роботи 2.

 

Таблиця 3.4  –  Розрахунки та послідовність побудови креслення деталей спинки та переду типової конструкції сукні жіночої (рисунок 3.2)

№

опе-

рацїї

Найменування операції, лінії,

конструктивного відрізка

або точки

Позна-

чення

Формула. Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунокдля розміру(вказатирозміртиповоїфігури), см

Спосіб побудови.

Примітки

 

1

2

3

4

5

6

БАЗИСНА СІТКА ДЕТАЛЕЙ СПИНКИ ТА ПЕРЕДУ

Подпись: 371

Точка основи горловини спинки

1

 

 

На перетині В1 та Г1

2

Розташування лінії глибини пройми

2

/1-2/ = Впр.з + Пгл.пр =

=17,9 + 4,0 = 21,9

 

Провести Г2→

3

Розташування лінії талії

3

/1-3/ = Дтс = 40,3

 

На В1. Провести Г3→

4

Розташування лінії стегон

4

/3-4/ = 0,5Дтс = 20,15

 

На В1. Провести Г4→

5

Розташування лінії низу

5

/1-5/ = 95,0

 

Таблиця 3.2, вимір 1.На В1. Провести Г5→

6

Ширина спинки

2-6

/2-6/ = 19,5

 

Таблиця 3.2, вимір 8. Провести В6↑

7

Ширина конструкції по лінії глибини пройми (по лінії грудей)

2-7

/2-7/ = 52,0

 

Таблиця 3.2, вимір 2.

На Г2. Провести В7↕

 

 


 

 

 

 

 

38
 
Рисунок 3.2 – Креслення деталей спинки та переду типової конструкції сукні жіночої 


 

Продовження таблиці 3.4     

1

2

3

4

5

6

8

Ширина переду на рівні ОгІ з врахуванням розхилу нагрудної виточки

7-8

/7-8/ = Шпер+ (СгІІ - СгІ )= =18,1 + (50,4 - 45,9) = 22,6

 

Шпер–таблиця 3.2,

вимір 9.

(СгІІ - СгІ ) – розхил нагрудної виточки. Провести В8↑

ЛІНІЯ ГОРЛОВИНИ, ПЛЕЧОВА ВИТОЧКА ТА ЛІНІЯ ПЛЕЧА СПИНКИ

9

Глибина горловини спинки

1-9

/1-9/ = 0,15Сш=0,15•18,5 = =2,8

 

На В1↑. Провести Г9→

10

Ширина горловиниспинки

9-10

/9-10/ = Сш/3 + Пш.г.с =

=18,5/3 + 0.9 = 7,1

 

Пш.г.с – таблиця 3.1.

На Г9→. (•)10 – вершина горловини спинки

11

З’єднати точки 1 та 10 лекальною кривою

 

 

 

Забезпечити прямий кут у (•)1

Подпись: 3912

Плечова точка спинки при закритій плечовій виточці

11

R1 = /10-11/ = Дл.пл = 13,5

з точки 10

R2 = /3-11/ = Впк = 43,6

з точки 3

 

Дл.пл – таблиця 3.2,

вимір 5.

На перетині дуг радіусів R1 та R2

13

Плечова точка спинки з врахуванням розхилу плечової виточки

12

/11-12/ = Рв.пл = 2,5

 

Рв.пл – таблиця 3.3.

На Г1→

 

14

Розташування плечової виточки на лінії плеча

13

/10-13/ = (1/4 ÷1/3) • Дл.пл= = 1/4 • 13,5 = 3,4

 

На прямій /10-11/. Провести В13  ↕

15

Направляюча плечової виточки

13-14

/13-14/ = 8,5

 

/13-14/ = 7,0 ÷ 8,5 на В13↓.

(•)14 – вершина плечової виточки

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

16

Допоміжна точка

15

R1 = /10-15/ = /10-11/

з точки 10

R2 = /14-15/ = /14-12/

з точки 14

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2

17

Допоміжна пряма

10-15

 

 

 

18

Перша точка основи плечової виточки

 

16

 

 

На перетині прямої

/10-15/ та В13. /16-14/ – перша сторона плечової виточки

19

Друга точка основи плечової виточки

17

R1 = /14-17/ = /14-16/

з точки 14

R2 = /16-17/ = Рв.пл = 2,5

з точки 16

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2.

/17-14/ – друга сторона плечової виточки

Подпись: 4020

Оформити лінію плеча спинки, яка складається з двох частин

 

 

 

/10-16/ – пряма

/17-12/ – пряма
ЛІНІЯ ГОРЛОВИНИ, НАГРУДНА  ВИТОЧКА ТА ЛІНІЯ ПЛЕЧА ПЕРЕДУ

21

Точка перетину лінії талії та лінії середини переду

18

 

 

На перетині Г3 та В7

22

Рівень вершини горловини переду

19

/18-19/ = ДтпІ + (ДтсІ -

- ДтсІфакт) = 44,0 + 0,2 =

= 44,2

 

На В7↑.  ДтсІфакт – відстань від (•)10 до Г3 – за кресленням деталі спинки

23

Ширина горловинипереду

19-20

/19-20/ = /9-10/ - (0÷0,7) =

= 7,1 - 0,4 = 6,7

 

На  Г19←

24

Глибина горловинипереду

19-21

/19-21/ = 0,45Сш =

= 0,45 • 18,5 = 8,3

 

На В7↓

 


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

25

Допоміжна точка – центр дуги, що описує лінію горловини переду

22

R1 = /21-22/ = /21-19/=8,3

з точки 21

R2 = /20-22/ = /21-19/ = 8,3

з точки 20

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2

 

26

Оформити лінію горловини переду дугою R=8,3см з точки 22

 

 

 

Забезпечити прямий кут у (•)21

27

Кут нахилу лінії плеча переду

<β

 <β = <α

 

<α – кут нахилу лінії плеча спинки, утворений Г9 та прямою /10-11/ – за кресленням деталі спинки

Подпись: 4128

Лінія плеча переду при закритій нагрудній виточці

20-23

/20-23/ = /10-11/ = Дл.пл = =13,5

 

Під <β  до Г20.

/20-23/ - пряма

29

Розташування вертикалі, яка проходить через вершину нагрудної виточки

24

/18-24/ = Цг + 0,5Пп =

= 10,2 + 0,4 = 10,6

 

На Г18←.

Провести В24↕

30

Точка перетину В24 з лінією плеча

/20-23/

25

 

 

 

31

Перша точка основи нагрудної виточки

26

/25-26/ = 0 ÷ 1,0

 

По лінії плеча /20-23/

32

Вершина нагрудної виточки

27

/24-27/ = Дтп - Вг =

= 52,9 - 35,5 = 17,4

 

На В24↑

33

Перша сторона нагрудної виточки

26-27

 

 
Пряма
           

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

34

Рівень виміру розхилу нагрудної виточки

28

/27-28/= Вг - Впр.п =

=35,5 - 25,2 = 10,3

 

На прямій /26-27/

35

Розхил нагрудної виточки на рівні ОгІ

28-29

R1=/28-29/=(СгІІ–СгІ)-0,5 =

= 50,4 - 45,9 - 0,5 = 4,0

з точки 28

R2=/27-29/ = /27-28/ = 10,3

з точки 27

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2

36

Друга сторона нагрудної виточки

27-30

/27-30/ = /27-26/

 

Пряма

37

Плечова точка переду при розкритій нагрудній виточці

31

R1= /30-31/ = /26-23/

з точки 30

R2 = /27-31/ = /27-23/

з точки 27

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2.

R1 та R2 – за кресленням

Подпись: 4238

Оформити лінію плеча переду, яка складається з двох частин

 

 

 

/20-26/ –  пряма

/30-31/ –  пряма

ЛІНІЯ ПРОЙМИ ДЕТАЛЕЙ СПИНКИ ТА ПЕРЕДУ

39

Вершина бокової лінії

32

/2-32/ = (Шл.г - 3,0)/2 =

= (52,0 - 3,0)/2 = 24,5

 

Шл.г – таблиця 3.2,

вимір 2. На Г2→.

3,0 см –  зміщення бокової лінії в бік спинки

40

Точка дотику лінії пройми спинки з В6 (контрольна точка на лінії пройми спинки)

33

/6-33/ = 1/3 • (/6-34/) +

+ (1,5÷2,0) = 8,3

 

На В6↑. /6-34/ – за кресленням.

(•)34 на перетині В6 та Г12

41

Точка дотику лінії пройми переду з В8 (контрольна точка на лінії пройми переду)

35

/8-35/ = 1/3 • (/8-36/) = 5,7

 

На В8↑. /8-36/ – за кресленням. (•)36 на перетині дуги R=/8-31/ та В8. /31-35/ - пряма  

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

42

Допоміжна точка

37

/31-37/ = /37-35/

 

 

43

Допоміжна точка

38

/37-38/ = 0,8 ÷ 1,0

 

На ┴ в (•)37 вверх-вправо

44

Допоміжна точка

39

/6-39/ = 0,2 • /6-8/ +

+ (0,3÷0,7) або

/6-39/ = 2,5÷3,5

/6-39/ = 2,8

 

На бісектрисі кута в (•)6. /6-8/ - за кресленням

45

Допоміжна точка

40

/8-40/ = 0,2 • /6-8/ або

/8-40/ = 2,0÷2,5

/8-40/ = 2,3

 

На бісектрисі кута в(•)8

46

Оформити лінію пройми спинки лекальною кривою через точки 12,33,39,32

 

 

 

 

Подпись: 4347

Оформити лінію пройми переду лекальною кривою через точки 31, 38, 35, 40, 32

 

 

 

В (•)32 – спряжена лінія

48

Сумарний розхил виточок по лінії талії

∑Рв

∑Рв = Шл.г – Шл.т =

52,0 – 42,0 = 10,0

 

Шл.г – таблиця 3.2,

вимір 2.

Шл.т - таблиця 3.2,

вимір 3

49

Розташування талієвої виточки деталі спинки

41

/3-41/ = (0,4÷0,5) • /2–6/

/3-41/ = 0,5 • 19,5 = 9,75

 

Провести В41↕ до перетину з Г2 та Г4.

В41 – направляюча талієвої виточки

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

50

Розхил талієвої виточки деталі спинки Рвс

42-43

/42-43/ = 0,35 • ∑Рв =

= 0,35 • 10,0 = 3,5

 

На Г3.

Відкласти симетрично від (•)41 вправо-вліво по

1,75 см

51

Верхня вершина талієвої виточки деталі спинки

44

/41-44/ = 16,0

 

На В41↑.(•)44 розташо-вується не ближче, ніж 2,0см до лінії грудей Г2

52

Нижня вершина талієвої виточки деталі спинки

45

/41-45/ = 15,0

 

На В41↓. (•)45 розташо-вується не ближче, ніж 2,0 см до лінії стегон Г4

53

З’єднати прямими лініями точки: 44 з 42, 44з 43, 45 з 42, 45 з 43

 

 

 

 

Подпись: 4454

Направляюча талієвої виточки деталі переду

В24

 

 

 

55

Розхил талієвої виточки деталі переду Рвп

46-47

/46-47/ = 0,2 • ∑Рв =

= 0,2 • 10,0 = 2,0

 

На Г3. Відкласти симетрично від (•)24 вправо-вліво по 1,0 см

56

Верхня вершина талієвої виточки деталі переду

48

/24-48/ = 13,0

 

На В24↑. (•)48 розташо-вується не ближче, ніж 2,0 см до лінії грудей Г2

57

Нижня вершина талієвої виточки деталі переду

49

/24-49/ = 12,0

 

На В24↓. (•)49 розташо-вується не ближче, ніж 2,0 см до лінії стегон Г4

58

З’єднати прямими лініями точки: 48 з 46, 48 з 47, 49 з 46, 49 з 47

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

59

Ширина деталі спинки по лінії стегон

4-50

/4-50/ = 1/2•(Шл.ст - 2,0) =

= 1/2•(54,0 - 2,0) = 26,0

 

Шл.ст – таблиця 3.2,

вимір 4. На Г4→

60

Ширина деталі переду по лінії стегон

51-52

/51-52/ = Шл.ст - /4-50/ =

= 54,0 - 26,0 = 28,0

 

На Г4←

61

Допоміжна точка

53

/52-53/ = /53-50/

 

 

62

Направляюча бокової лінії

32-53

 

 

Пряма. (•)54 – на перетині /32-53/ з Г3

63

Рівень розташування розхилу виточки по боковій лінії

55

/54-55/ = 1,0

 

На /32-53/↑

Подпись: 4564

Розхил талієвої виточки по боковій лінії Рвб

56-57

/56-57/ = 0,45 • ∑Рв =

= 0,45 • 10,0 = 4,5   або

Рвб = ∑Рв - Рвс - Рвп =

= 10,0 - 3,5 - 2,0 = 4,5

 

На Г55.

Відкласти симетрично від (•)55 вправо-вліво 2,25см

65

З’єднати прямою лінією точки 56 і 50

 

 

 

 

66

Допоміжна точка

58

/56-58/ = /58-50/

 

 

67

Допоміжна точка

59

/58-59/ = 0,3 ÷ 0.5

 

На ┴ в (•)58 вверх-вправо

68

Точка перетину бокової лінії деталі спинки і лінії низу

60

/5-60/ = /4-50/ = 26,0

 

На Г5→

69

Точка перетину бокової лінії деталі переду ілінії низу

62

/61-62/ = /51-52/ = 28,0

 

На Г5←

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

70

Оформити бокову лінію деталі спинки лекальною кривою через точки: 32, 56, 59, 50, 60

 

 

 

Ділянка /50-60/ –  пряма, спряжена з кривою

/32-56-59-50/ в (•)50. Зняти на кальку бокову лінію деталі спинки та вирізати

71

Оформити бокову лінію деталі переду лекальною кривою через точки: 32, 57, 52, 62

 

 

 

Для оформлення використати бокову лінію деталі спинки як модуль або повторити операції 65, 66, 67 для деталі переду

72

Допоміжна точка

63

/61-63/ = 1,0 ÷1,5

 

Провести Г63←

Подпись: 4673

Допоміжна точка

64

 

 

На перетині В24 та Г63

74

Оформити лінію низу деталі переду через точки 63, 64, 62

 

 

 

Ділянка /63-64/ –  пряма.

/64-62/ –  лекальна крива, спряжена з лінією низу деталі спинки /5-60/ в точці 62(60)

75

Перевірити спряження всіх перерваних ліній конструкції за допомогою кальки

 

 

 

Лінії горловини в точках 10(20), лінії плеча деталі спинки в точках 16(17),  лінії плеча деталі переду в точках 26(30), лінії

 пройми в точках 12(31), 32, лінії низу в точках      60 (62)

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

76

Оформити креслення деталей спинки і переду

 

 

 

 

77

Нанести монтажні позначки на лінії пройми деталей спинки і переду

К, М

/12-К/=/31-38-М/=11,5÷14,5

/12-К/=/31-38-М/=12,0

 

Залежить від Пгл.пр.

Монтажні позначки К та М розташовуються близько до точок 33, 35

78

Нанести монтажні позначки на лінії талії деталей спинки і переду

 

 

 

На Г3

 

 

 

 

Подпись: 47 


 

 


 

 

 

48
 
Рисунок 3.3  – Креслення деталі рукава типової конструкції сукні  жіночої 


 

Таблиця 3.5 – Розрахунки та послідовність побудови креслення деталі рукава типової конструкції сукні жіночої (рисунок 3.3)

№

опе-

рацїї

Найменування операції, лінії, конструктивного відрізка

або точки

Позна-

чення

Формула.

Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розра-хунокдля розміру(вказатирозміртиповоїфігури), см

Спосіб побудови.

Примітки

 

1

2

3

4

5

6

1

Нанести дві взаємно-перпендикулярні лінії з перетином у точці 1

 

 

 

В1 та Г1

Подпись: 492

Висота окату рукава

1-2

Шрук= ½ • [1,25 • (Дл.пр +     + Ппос) –1,6 • /1–2/-1,8]

тоді

/1-2/ =[1,25 • (Дл.пр + +Ппос) -2Шрук -1,8] / 1,6

/1-2/ = 13,9

 

Шрук – таблиця 3.2,

вимір 7.

Дл.пр – довжина лінії пройми за кресленням деталей спинки і переду.

Ппос = 3,0 – таблиця 3.1 або висота окату може бути визначена за [1]

3

Розташування лінії ліктя

3

/2-3/ = Др.лок = 32,0

 

На В1↓

4

Розташування лінії низу

4

/2-4/ = 59,0

 

Таблиця 3.2, вимір 6

5

Провести горизонталі через точки 2,3,4

 

 

 

Г2, Г3, Г4 ↔

6

Ширина рукава

5-6

/5-6/ = 17,5

 

Таблиця 3.2, вимір 7.

Відкласти симетрично від (•)1 по 8,5см↔

7

Провести вертикалі вверх від точок 5 і 6 до перетину з Г2

 

 

 

В5↑, В6↑.

7 - (•) перетину В5 з Г2.

8 - (•) перетину В6 з Г2

 

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

8

Допоміжна точка

9

/2-9/ = 1/3 • /2-7/

 

На Г2←

9

Допоміжна точка

10

/2-10/ = 1/2 • /2-8/

 

На Г2→

10

Допоміжна точка

11

/5-11/ = /6-33/ = 8,3

 

На В5↑.

/6-33/ – за кресленням деталі спинки

11

Допоміжна точка

12

/6-12/ = /8-35/ = 5,7

 

На В6↑.

/8-35/ – за кресленням деталі переду

12

З’єднати прямими лініями точки: 9 з 11, 10 з 12

 

 

 

 

13

Центр дуги, що описує частину окату рукава до точки 2

13

 

 

На перетині прямої

/2-1/ та бісектриси кута

/2-9-11/ в (•)9

Подпись: 5014

Оформити частину окату рукава від точки 2 вліво дугою радіусу R1

 

R1 = /13-2/ з точки 13

 

14 – (•) спряження прямої /9-11/ та дуги R1

15

Центр дуги, що описує частину окату рукава від точки 2

15

 

 

На перетині прямої 

/2-1/ та бісектриси кута

/2-10-12/ в (•)10

16

Оформити частину окату рукава від точки 2 вправо дугою радіусу  R2

 

R2 = /15-2/ з точки 15

 

16 – (•) спряження прямої /10-12/ та дуги R2

17

Допоміжна точка

17

/5-17/ = 5,0÷5,5

/5-17/ = 5,0

 

На бісектрисі кута

/11-5-1/ в (•)5

18

Допоміжна точка

18

/6-18/ = 3,0÷3,5

/6-18/ = 3,0

 

На бісектрисі кута

/12-6-1/ в (•)6

 

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

19

Оформити нижню частину лінії окату рукава лекальною кривою через точки 11, 17, 18, 12 дотично до горизонталі Г1 в точці 19

19

Довжина кривої

/2-14-11-17-19/ =

= Дпр.сп + 0,5Ппос +(0÷0,7) або

довжина кривої

/2-16-12-18-19/ =

=Дпр.пер + 0,5Ппос - (0÷0,7)

 

Дпр.сп – довжина лінії пройми спинки за крес-ленням деталі спинки. (0÷0,7) – величина посадки по нижній ділянці окату рукава до спинки.

Дпр.пер – довжина лінії пройми переду за кресленням деталі переду.

(0÷0,7) – величина розтягу по нижній ділянці окату рукава до переду

20
Ширина рукава по лінії низу

20-21

/20-21/ = 12,0

 

Таблиця 3.2 вимір 10.

Відкласти симетрично від (•)4 по 6,0см ↔

Подпись: 5121

З’єднати прямими лініями точки: 5 з 20, 6 з 21

 

 

 

22 – (•) перетину прямої /5-20/ з лінією ліктя Г3.

23 – (•) перетину прямої /6-21/ з Г3

22

Ввігнутість лінії переднього перекату рукава

23-24

/23-24/ = 1,0

 

На Г3←.

/6-24/ – пряма.

/24-21/ – пряма

23

 

Опуклість лінії ліктьового перекату рукава

22-25

/22-25/ = 0,5÷1,0

 

На Г3 ←.

/5-25/ – пряма.

/25-20/ – пряма.

 

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

24

Точка перетину лінії ліктьового перекату і лінії низу рукава

26

/20-26/ = 0,5

 

На продовженні прямої /25-20/ ↓. /11-5-25-26/ – лінія ліктьового перекату

25

Точка перетину лінії переднього перекату та лінії низу рукава

27

/21-27/ = 0,5

 

На прямій /21-24/ ↑.

/12-6-24-27/ – лінія переднього перекату

26

З’єднати прямою лінією точки 26 та 27

 

 

 

/26-27/ – лінія низу згорнутого рукава

27

Провести пряму лінію, паралельну В1 з точки 19 до перетину з лінією низу рукава /26-27/

 

 

 

 

/19-29-28/ – лінія шва рукава.

28 – (•) перетину лінії шва рукава з лінією низу.

29 – (•) перетину лінії шва рукава з лінією ліктя

Подпись: 5228

Розгорнути рукав відносно лінії ліктьового перекату

/5-25-26/

30

31

33

35

/5-30/ = /5-19/

/25-31/ = /25-29/

/32-33/ = 32-29/

/34-35/ = /34-28/

 

На Г1←.

На Г3←.

На ┴ до /25-26/ з (•)29←.

На ┴ до /25-26/ з (•)28←

29

З’єднати прямими лініями точки: 30 з 31, 31 з 25, 33 з 25, 33 з 35

 

 

 

/30-31/ + /33-35/ –ліктьова лінія рукава.

/31-25-33/ – ліктьова виточка

 

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

30

Розгорнути рукав відносно лінії переднього перекату /6-24-27/

36

38

 

39

 

42

/6-36/ =  /6-19/

/37-38/ = /37-29/

 

/40-39/ = /40-29/

 

/41-42/ = /41-28/

 

На Г1→.

На ┴ до продовження /6-24/ з (•)29→.

На ┴ до продовження /27-24/ з (•)29→.

На ┴ до /21-24/ з (•)28→

31

З’єднати прямими лініями точки: 36 з 38, 39 з 40, 38 з 40, 39 з 42

 

 

 

/36-38/ + /39-42/ – передня лінія рукава.

/39-40-38/ – величина можливої відтяжки передньої лінії рукава

32

Оформити лінію низу розгорнутого рукава через точки: 42, 27, 4, 34,35

 

 

 

В точках 27, 34 – лекальна крива

Подпись: 5333

Дзеркально відобразити ділянку лінії окату рукава /11-17-19/ відносно вертикалі В5

 

 

 

Графічно або способом шаблонів із використанням кальки

34

Дзеркально відобразити ділянку лінії окату рукава /12-18-19/ відносно вертикалі В6

 

 

 

Графічно або способом шаблонів із використанням кальки

35

Оцінити спряження лінії окату розгорнутого рукава в точках 11 та 12

 

 

 

Відкоригувати лінію за допомогою лекала із закономірними кривими, якщо є необхідність

 

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

Подпись: 5436

Перевірити відповідність довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми та нанести монтажні позначки на лінії окату в точках 2, К1, М1

 

Дл.о.р = Дл.пр + Ппос

 

/2-14-11-К1/ по лінії окату рукава до спинки = /12-К/

по лінії пройми спинки+ 0,5Ппос =12,0 + 1,5= 13,5.

/К1-30/ по лінії окату рукава = /К-39-32/ по лінії пройми спинки + (0÷0,7).

/2-16-12-М1/ по лінії окату рукава до переду =

/31-38-М/ по лінії пройми переду + 0,5Ппос =

= 12,0 + 1,5 = 13,5.

/М1-36/ по лінії окату рукава = /М-40-32/ по лінії пройми переду – (0÷0,7)

 

Дл.о.р  – довжина лінії окату рукава.

Дл.пр – довжина лінії пройми.

Ппос=3,0 см– таблиця 3.1

 

 

 

Лабораторна робота 4

АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПЕРВИННИХ КРЕСЛЕНЬ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЙ

 

Мета роботи: набуття навичок у застосуванні прийомів оцінки якості первинних креслень деталей конструкцій сукні, спідниці жіночих, а також брюк класичних жіночих або чоловічих

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Оцінити якість первинного креслення деталей типової конструкції сукні жіночої, отриманої в результаті виконання лабораторної роботи 3, за рядом критеріїв у наступній послідовності.

1.1        Перевірити відповідність лінійних вимірів типової    конструкції сукні розрахункам.

1.2        Перевірити передньо–задній баланс конструкції сукні.

1.3        Перевірити опорний баланс конструкції сукні.

1.4        Перевірити боковий баланс конструкції сукні.

1.5        Перевірити відповідність довжин однойменних ліній деталей    конструкції сукні.

1.6        Перевірити спряження всіх перерваних ліній конструкції сукні.

1.7        Перевірити відповідність отриманої величини посадки по окату рукава величині посадки, яка розрахована через норму    посадки Н.

2.         Оцінити якість первинного креслення деталей типової конструкції спідниці жіночої, отриманої в результаті виконання лабораторної роботи 2, за рядом критеріїв у наступній послідовності.

2.1        Перевірити відповідність лінійних вимірів типової конструкції спідниці розрахункам.

2.2        Перевірити передньо–задній баланс конструкції спідниці.

2.3        Перевірити спряження лінії талії конструкції спідниці.

2.4        Перевірити відповідність довжини лінії талії спідниці довжині поясу.

3.         Оцінити якість первинного креслення деталей конструкції брюк класичних, отриманих в результаті виконання самостійної роботи 1  (СР 1), за рядом критеріїв у наступній послідовності.

3.1        Перевірити відповідність лінійних вимірів брюк розрахункам.

3.2        Перевірити передньо–задній баланс конструкції брюк.

3.3        Перевірити відповідність довжин однойменних ліній деталей конструкції брюк.

3.4        Перевірити спряження лінії талії, середньої лінії задньої та передньої деталей (половинок) конструкції брюк.

3.5        Перевірити відповідність довжини лінії талії брюк довжині поясу.

Висновки по роботі.

 

 

 
 

55
 
  


 

Матеріали та інструменти:

·           креслення деталей типових конструкцій сукні, спідниці жіночих та брюк жіночих або чоловічих;

·           розмірні ознаки типової фігури жіночої згідно з ОСТ 17-326 – 81 [11], за якими побудоване креслення деталей конструкцій сукні, спідниці та брюк жіночих;

·           розмірні ознаки типової фігури чоловічої згідно з ОСТ 17-325 – 86 [17], за якими побудоване креслення деталей конструкцій брюк чоловічих;

·           розмірні ознаки конкретної фігури, за якими могло бути побудоване креслення деталі конструкцій спідниці та брюк.

·           гнучка металева лінійка довжиною 50 см;

·           калька, олівець, гумка.

Рекомендована література [1,3,8,16,18,19, 20].

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Первинні креслення деталей конструкцій можуть бути отримані за методичними рекомендаціями різних авторів. Побудова первинних креслень деталей конструкцій за методичними рекомендаціями (методиками конструювання) відносяться до розрахунково–графічного (розрахунково–аналітичного) методу конструювання одягу, що є найбільш поширеним методом конструювання базових і типових конструкцій. Як відомо, розрахунково–графічний метод конструювання одягу являє собою опис послідовності побудови креслення деталей конструкції у текстовій або табличній формі, містить розрахункові формули для визначення величин конструктивних відрізків або розташування на кресленні конструктивних точок, опис графічних прийомів, які застосовуються при побудові креслення, а також схему креслення деталей у зменшеному масштабі з позначенням усіх конструктивних точок і відрізків.

Вся сукупність розрахункових формул, яка використовується при розрахунково–графічному методі конструювання, поділена на три види [19]. Серед них більш точнимивважаються формули 1-го виду, але точність визначення величин відрізків залежить від точності визначення прибавки на вільне облягання (Пв.о). Крім того, ті чи інші методичні рекомендації містять різний склад формул, у тому числі і формул  1-го виду. Це зумовлює необхідність оцінки якості первинного креслення, розробленого на фігуру людини відповідного розміру. Оцінка якості первинного креслення деталей конструкцій виконується за певними критеріями та у певній послідовності, яка надана у підпунктах змісту даної лабораторної роботи.

 

 
 

56
 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ 

 


 

Оцінка якості конструкції сукні

·        Використовуючи креслення деталей типової конструкції сукні, перевірити відповідність її лінійних вимірів розрахункам, наданим у таблиці 3.2 в місцях, позначених на рисунку 3.1 лабораторної роботи 3. У випадку невідповідності необхідно внести зміни у креслення.

·        Перевірити передньо-задній баланс конструкції сукні.

За визначенням [18] баланс плечових виробів  (δ) – це критерій посадки, який характеризується взаємним розташуванням вищих точок горловини переду і спинки в горизонтальному та вертикальному напрямках.

Передньо–задній баланс (δп.з) сукні – це розташування точки 5 (вищої точки горловини переду) відносно горизонталі, яка проходить через точку 1 (точку основи горловини спинки) на кресленні та визначається відрізком /5-6/ (рисунок 4.1). Передньо–задній баланс типової конструкції сукні завжди більший 0. При цьому розташування лінії талії Г2 має бути визначене через розмірну ознаку Дтс (/1-2/= Дтс).

Оцінка δп.з сукні [19, 20] здійснюється за рядом розмірних ознак фігури відповідного розміру:

Дтс – довжина спинки до талії з врахуванням виступу лопаток;

ДтсІ – вістань від лінії талії ззаду до точки основи шиї;

ДтпІ – відстань від точки основи шиї до лінії талії спереду.

Перевірка δп.з сукні виконується у наступній послідовності (рисунок 4.1):

-         нанести лінію талії Г2 за розмірною ознакою Дтс  (/1-2/ = Дтс);

-         визначити різницю між розмірною ознакою ДтсІ та ДтсІфакт, де ДтсІфакт – це відстань вищої точки горловини спинки – точки 3 від лінії талії Г2 на кресленні

/3-4/ = ДтсІфакт – за кресленням;

-         перевірити розташування вищої точки горловини переду – точки 5 від лінії талії Г2

/5-6/ = ДтпІ - (ДтсІ  - ДтсІфакт).

У випадку невідповідності необхідно внести зміни у креслення, а саме змістити точку 5 вверх або вниз по вертикалі /5-6/ так, щоб

/3-4/ + /5-8/ = ДтсІ + ДтпІ

·        Перевірити опорний баланс сукні.

Опорний баланс конструкції (δоп) сукні – це різниця між шириною горловини спинки /1-2/ та шириною горловини переду /1-3/ на кресленні (рисунок 4.2).

δоп може бути додатнім (δоп>0), від’ємним  (δоп<0) та нульовим (δоп=0) залежно від постави фігури.

 

 
 

57
 
  

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.1 – Позначення точок та ліній для оцінки передньо-заднього балансу (δп.з) та бокового балансу (δб1) сукні

 

 
 

58
 

 

 


 

Рисунок 4.2 – Позначення точок та ліній для оцінки опорного балансу (δоп) сукні

 

 

 

Подпись: δб2

 

59
 
Рисунок 4.3 – Накладання деталі переду на деталь спинки при закритих виточках для оцінки бокового балансу (δб2) сукні 

Конструкція, що розроблена для умовно-нормальної жіночої фігури малого розміру (88 ÷ 96 по ОгІІІ ) δоп = 0. Із зростанням розміру фігури        δоп = 0,5 ÷ 0,7 см [1].

Визначити δоп конструкції сукні за формулою δоп = /1-2/ - /1-3/ (рисунок 4.2), який має перебувати в межах 0 ÷ 0.5 см. Якщо δоп <0, то необхідно внести зміни у конструкцію так, щоб /1-3/ = /1-2/.

·        Перевірити боковий баланс сукні.

Перед оцінкою бокового балансу слід перевірити розташування плечової точки 12 без врахування розхилу плечової виточки (рисунок 4.1). Точка 12 розташовується на перетині дуг двох радіусів:

R1 = /3-12/ = Шп з точки 3

 R2 = /2-12/ = Впк з точки 2,

де  Шп – розмірна ознака – ширина плечового скату;

Впк – розмірна ознака – висота плеча коса.

Точка 12 не повинна розташовуватись вище лінії плеча /3-8/ на кресленні.

Боковий баланс конструкції (δб) може оцінюватись за двома способами.

Боковий баланс сукні  за першим способом (δб1) – це різниця між довжинами ліній /8-9/ і /10-11/ на кресленні (рисунок 4.1).Оцінка δб1 здійснюється за додатковими розмірними ознаками Вз.п та Вп.п [20].

δб1 = Вз.п – Вп.п ,

де Вз.п –  висота задньої пройми (додаткова розмірна ознака – відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі ззаду) см;

Вп.п –  висота передньої пройми (додаткова розмірна ознака –   відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі спереду) см.

Прийнято вважати боковий баланс задовільним, якщо δб1 = δп.з = /5-6/ (рисунок 4.1), тобто δб1 = /8-9/ - /10-11/ = /5-6/.

Оцінка бокового балансу (δб2) за другим способом здійснюється при накладанні деталі переду на деталь спинки із закритими плечовою та нагрудною виточками (переведеними у інші місця) як на рисунку 4.3. В конструкціях розмірів 88 ÷ 96 δб2 = 0÷1,0 та зростає із збільшенням розміру. Це означає те, що кут нахилу лінії плеча переду не може бути меншим від кута нахилу лінії плеча спинки. Якщо δб2 <0, то необхідно внести зміни у конструкцію.

Оцінити δб за двома способами.

·        Виміряти довжину контурних ліній деталей, які будуть з’єднуватись під час зборки. Вони повинні мати однакову довжину або відрізнятися на величину передбаченої прибавки на посадку. Перевірити відповідність довжин наступних ліній:

-    ліній сторін виточок, а саме, плечової, нагрудної, ліктьової;

-   

607
 
 ліній плеча деталей спинки і переду при закритих виточках; 


 

-   передню і ліктьову лінії рукава.

Довжина бокових ліній деталей спинки і переду, як правило, однакова за побудовою.

У випадку невідповідності довжини ліній необхідно внести зміни у креслення деталей.

·        Перевірити спряження наступних ліній за допомогою кальки [3]:

-                лінії плеча спинки при закритій плечовій виточці, яка має бути прямою лінією (рисунок 4.4);

-                лінії плеча переду при закритій нагрудній виточці, яка має бути прямою лінією (рисунок 4.4);

-                ліктьової лінії рукава при закритій ліктьовій виточці (рисунок 4.5).

Перевірити спряження перерваних кривих ліній за допомогою кальки у наступній послідовності [3]:

-                лінію горловини в точках 3 (5) при суміщенні лінії плеча деталей спинки і переду, забезпечуючи прямі кути в точках 1 та 13  (рисунок 4.6);

-                лінію пройми в точках 7 (9) при суміщенні лінії плеча деталей спинки та переду (рисунок 4.6);

-                лінію пройми в точці 14 при суміщенні бокових ліній деталей спинки та переду (рисунок 4.7);

-                лінію низу рукава в точках 15 (16) при суміщенні ліктьової та передньої ліній рукава (рисунок 4.8).

У випадку відсутності спряження, використовуючи лекало із закономірними кривими, оформити спряжені лінії на кальці, вирізати по них шаблони, за допомогою яких оформити нові лінії деталей на кресленні.

·        Перевірити відповідність довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми.

Вихідною інформацією до побудови окату рукава є довжина лінії пройми (Дл.пр). Параметри окату рукава, а саме: ширина рукава (Шрук), висота окату (Вок), довжина лінії окату рукава (Дл.о.р) взаємопов’язані між собою. При побудові окату рукава Шрук обо Вок  може бути задана. Оскільки Дл.пр відома за кресленням, то Вок або Шрук може бути розрахована за формулою, яка надана у літературі [1]:

 

Шрук = 1/2 • [1,25 • (Дл.пр + Ппос) -1,6 • Вок - 1,8]

 

тоді

 

Вок = [1,25 • (Дл.пр + Ппос) -2Шрук -1,8] / 1,6

 

61
 
Дана формула відноситься до формул 3-го виду, що зумовлює необхідність перевірки відповідності довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми, оскільки передбачені коефіцієнти не у всіх випадках забезпечують таку відповідність, що залежить від числового значення прибавки по глибині пройми (Пгл.пр). 

За літературою Вок також може бути визначена через висоту пройми  (Впр) [4]  (вертикальний діаметр пройми [1]):

Вок = Впр – к,

де к – залежить від розміру конструкції, а саме,

к = 2,5 см для розмірів 88 - 92 см;

к = 2,0 см для розмірів 96 - 104 см;

к = 1,5 см для розмірів 108 - 120 см.

Після побудови лінії окату рукава необхідно перевірити відповідність довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми з врахуванням прибавки на посадку.

Довжина лінії окату рукава більша від довжини лінії пройми на величину прибавки на посадку (Ппос), яка може бути визначена за формулою:

Ппос = Дл.пр • Н,

 

де    Дл.пр – довжина лінії пройми, вимірюється за кресленням гнучкою     металевою лінійкою, поставленою на ребро, з точністю до 0,1см;

     Н – норма посадки, см (таблиця 4.1).

 

Таблиця 4.1 – Норма посадки по лінії окату рукава (Н) на 1см довжини лінії пройми [1]

№

п/п

Характеристика тканин

Н, см

1

Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон більше 30%, шовкові платтяні з синтетичних волокон та крепові легкі з натуральних волокон

0,04 - 0,06

2

Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон до 30%, шовкові крепові середньої маси та бавовняні

0,06 - 0,08

3

Чистововняні костюмні та платтяні бавовняні, платтяні типу кашемір, гарус, шотландка та ін., лляні полотна, рогожки

0,08 - 0,1

4

Чистововняні пальтові тонкосуконні, костюмні суконні, напіввовняні платтяні

0,1 - 0,12

 

Ппос по лінії окату рукава може бути розподілена між контрольними точками пройми Кс та Кп, які розташовані на різних відстанях від точок Пс та Пп на кресленні (рисунок 4.9). Довжину лінії окату рукава між точками  К1 та М1 можна визначити наступним чином:

 

    /К1–1–М1/ = /Пс–Кс/ + /Пп–Кп/ + Ппос,

 

 
 

62
 
  


 

де  /К1–1–М1/ – довжина верхньої ділянки окату рукава між  монтажними позначками К1 та М1;

 

 /Пс–Кс/   –       довжина верхньої ділянки лінії пройми спинки до контрольної точки Кс;

 

 /Пп–Кп/   –      довжина верхньої ділянки лінії пройми переду до  контрольної точки Кп.

Довжина відрізка /1–К1/ визначається за пропорцією:

 

 

 

Довжина відрізка /1–М1/ визначається за пропорцією:

 

 

 

Відрізки /1–К1/ та /1–М1/  по лінії окату рукава виміряти за допомогою гнучкої металевої лінійки і нанести монтажні позначки К1 та М1. Нижні ділянки лінії окату рукава дорівнюють нижнім ділянкам лінії пройми:

/ К1–2/ = /Кс–14/

/ М1–3/ = /Кп–14/

 

З практики відомо, що в легкому одязі Ппос = 2,8 ÷ 3,0 см і може бути розподілена порівну до лінії пройми спинки та переду:

 

/1–К1/ = /Пс–К/ + 0,5Ппос

/1–М1/ = /Пп–М/ + 0,5Ппос

/К1–2/ = /К–14/

/М1–3/ = /М–14/.

Визначити розташування монтажних позначок К1 і М1 за даним способом. У випадку невідповідності довжин ліній нижніх ділянок рукава та пройми необхідно внести зміни у креслення деталі рукава. Ширину рукава слід корегувати по лінії ширини рукава /2-3/. В разі значного корегування ширини рукава доцільно змінити висоту окату (рисунок 4.9).

На кресленні має бути вказана довжина кожної ділянки лінії пройми та лінії окату рукава між монтажними позначками у см (з точністю 0,1 см).

63
 
На захист лабораторної роботи необхідно надати матеріали щодо оцінки якості первинного креслення деталей сукні (розрахунки всіх видів балансу на полі креслення, а також аркуші кальки, що відображають результати перевірки контурів деталей на спряження). 

 

 

 

Рисунок 4.4 – Перевірка спряження лінії плеча деталей спинки

та переду

 

 

 

 

 

Рисунок 4.5 – Перевірка спряження ліктьової лінії рукава

 

 
 

64
 

  

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.6 – Перевірка спряження лінії горловини та лінії пройми

 

 

 

 
 

65
 

  

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.7 – Перевірка спряження лінії пройми в точці вершини бокової лінії

 

 

 

 
 

66
 

  

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.8 – Перевірка спряження лінії низу при суміщенні ліктьової та передньої ліній рукава

 

 

 
 

67
 

  


 

 

 

Рисунок 4.9 – Перевірка відповідності довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми з врахуванням прибавки на посадку

 

 

 
 

68
 

Оцінка якості конструкції спідниці 

·        Використовуючи креслення деталей типової конструкції спідниці, перевірити відповідність її лінійних вимірів розрахункам, наданим у таблиці 2.3 в місцях, позначених на рисунку 2.1 лабораторної роботи 2. У випадку невідповідності необхідно внести зміни у креслення.

·        Перевірити передньо–задній баланс конструкції спідниці.

За визначенням [18] баланс поясних виробів (δ) – це критерій посадки, який характеризується різницею між довжинами середніх ліній задньої та передньої частин поясних виробів від лінії талії до стегон та забезпечує рівноважне розташування виробу на фігурі.

Передньо–задній баланс (δп.з) спідниці – це розташування точки 3 (4) відносно горизонталі, яка проходить через точку 1 на кресленні та визначається відрізком /2-3/ або /2-4/ (рисунок 4.10). Передньо–задній баланс спідниці може бути додатнім (δп.з > 0), нульовим (δп.з = 0) та від’ємним (δп.з < 0).

Оцінка δп.з спідниці на кресленні деталей здійснюється за рядом розмірних ознак фігури відповідного розміру:

Дзб – відстань від лінії талії до підлоги збоку;

Дсп – відстань від лінії талії до підлоги спереду;

Дзз – відстань від лінії талії до підлоги ззаду (додаткова розмірна ознака, яка не описана стандартом на типові фігури).

 

δп.з спідниці = Дсп – Дзз = /2-3/ або (/2-4/)

 

Визначити δп.з спідниці за даною формулою, за розмірними ознаками фігури, на яку побудована конструкція спідниці.

Перевірити рівень розташування вершин бокових ліній за формулою /5-6/ = Дзб – Дзз.

У випадку невідповідності розташування точок 3 (4) та 6 необхідно внести зміни у креслення деталей.

·        Перевірити спряження лінії талії спідниці на кресленні, яка перервана виточками, за допомогою кальки, забезпечуючи прямі кути в точках 1 та 3 (4) (рисунок 4.11). Лекальна крива має проходити через точки 1, 7(8), 3 або 4, або 2.

У випадку відсутності спряження, використовуючи лекало із закономірними кривими, оформити спряжену лінію талії на кальці, вирізати по ній шаблон, за допомогою якого оформити лінію талії деталей на кресленні.

·        Перевірити відповідність довжини лінії талії спідниці довжині поясу та нанести монтажні позначки на деталі поясу.

69
 
На захист лабораторної роботи необхідно надати всі матеріали щодо оцінки якості первинного креслення деталей спідниці. На кресленні має бути позначена довжина ділянок лінії талії спідниці та поясу (рисунок 4.12). 


 

 

 

Рисунок 4.10 – Позначення передньо-заднього балансу (δп.з) спідниці

 

 

 

 

70
 
Рисунок 4.11 – Перевірка спряження лінії талії спідниці при закритих  виточках 


 

 

 

 

Подпись: 71

 

 

Рисунок 4.12 – Зображення фрагменту розгорнутих деталей спідниці та розташування монтажних позначок на деталі поясу

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.13 – Позначення передньо-заднього балансу (δп.з)  брюк

 

 

 
 

72
 
  
 

Оцінка якості конструкції брюк

·        Використовуючи креслення деталей конструкції брюк, перевірити відповідність лінійних вимірів розрахункам, наданим у таблиці 2 в місцях,  позначених на рисунку 1 самостійної роботи 1. У випадку невідповідності необхідно внести зміни у креслення.

·        Передньо–задній баланс (δп.з) брюк – це розташування точки 2 відносно лінії талії передньої половинки брюк, яка походить через точку 1 на кресленні та визначається відрізком /1-2/ (рисунок 4.13).

Визначити δп.з брюк за формулою [8]:

 

δп.з = (Дсп – Вп.с) – Дс,             

 

де   Дсп – відстань від лінії талії до підлоги спереду;

                 Вп.с – висота підсідничної складки;

                 Дс – відстань від лінії талії до площини сидіння.

У випадку невідповідності розташування точки 2  необхідно внести зміни у креслення деталі задньої половинки брюк.

·        Перевірити відповідність довжин бокових ліній передньої і задньої половинок брюк від лінії коліна. Вони повинні мати однакову довжину.

·        Перевірити спряження лінії талії брюк (так само, як і спряження лінії талії спідниці – рисунок 4.11).

·        Перевірити відповідність довжини лінії талії брюк довжині поясу (рисунок 4.12).

На захист лабораторної роботи необхідно надати всі матеріали щодо оцінки якості первинного креслення деталей брюк.

 

 

Самостійна робота 2 (СР 2)

ВИГОТОВИТИ МАКЕТИ ТИПОВИХ КОНСТРУКЦІЙ СУКНІ, СПІДНИЦІ ЖІНОЧИХ ТА БРЮК ЖІНОЧИХ АБО ЧОЛОВІЧИХ

 

Мета роботи: набуття навичок у підготовці лекал, тканини до розкроювання та виготовленні макету

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Виготовлення макетів конструкцій та примірки їх на фігурі є одним із критеріїв оцінки якості первинного креслення деталей конструкцій та оцінки якості посадки конструкцій на фігурі.

 

Виготовлення макету типової або базової конструкції виконується у певній послідовності з дотриманням ряду правил. Макети типових конструкцій сукні, спідниці та брюк виготовляються після виконання лабораторної роботи 4, де здійснена оцінка якості первинних креслень деталей конструкцій. 

Студент виготовляє макети кожної з трьох типових конструкцій за наданою нижче  послідовністю, описаною для виготовлення макету сукні.

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.    Зняти копії деталей спинки, переду та рукава з первинного креслення деталей конструкції сукні на кальку. При цьому нанести лінії грудей, талії, стегон, лінії довжини рукава, ширини рукава, всі монтажні позначки. Копії деталей вирізати.

2.    Підписати кожну з деталей: вид конструкції, найменування деталі, кількість деталей крою, розмір, П.І.Б. студента. Нанести написи на лінях згинів деталей: лінія середи спинки (л.с.с), лінія середини переду (л.с.п) (напівзаносу),  а також розташування нитки основи (н.о) (рисунки 1,2).

3.    Позначити величини припусків у см на шви та уточнення розташування ліній, а також величини припусків до контурних ліній деталей на підгін низу (рисунки 1, 2).

4.    Підготувати макетну тканину до розкроювання деталей, а саме, попрасувати її без додавання вологи.

5.    Виконати компактну розкладку лекал на тканині з врахуванням припусків, позначених на лекалах.

6.    Обвести крейдою або милом по черзі контури лекал на тканині відповідно до розкладки. Нанести лінії виточок, лінії грудей, талії, стегон, середини спинки, переду, лінії довжини рукава, ширини рукава, монтажні позначки. При цьому до контурних ліній деталей додавати передбачені величини припусків.

7.    Вирізати деталі з врахуванням передбачених припусків.

8.    Прокласти копіювальні шви по намічених лініях та монтажних позначках  контрастними нитками №40 або №50. Ширина стібка 0,5÷0,7 см.

9.    Розрізати нитки копіювального шва.

10.       Зметати виточки деталей та деталі макету, суміщаючи монтажні позначки. Ширина стібка 0,5÷0.7 см. При цьому лівий плечовий шов залишити не зметаним на 4,0÷5,0 см з боку горловини для того, щоб макет можна було надягнути.

11.       Підігнути та заметати низ макету та низ рукавів.

Макет сукні готовий до 1-ої примірки.

Для виготовлення макетів спідниці та брюк необхідно повторити операції з 1 по 11 (рисунки 3, 4, 5).

 

Для виконання примірок макетів необхідні наступні матеріали та інструменти: первинні креслення деталей конструкцій, булавки, крейда або мило, ножиці, нитки контрастних кольорів, голка, лекала, за якими були викроєні деталі макетів, лінійка, олівець.

 

 

 
 

74
 
  


 

 

 

 

Рисунок 1 – Позначення припусків на шви і корегування ліній, підгини на лекалах деталей спинки та переду типової конструкції сукні

 

 

 
 

75
 
  

 

 

 


 

 

 

 

 

 

Рисунок 2 – Позначення припусків на шви і корегування ліній, підгин на лекалі деталі рукава типової конструкції сукні

 

 

 
 

76
 

  


 

 

Рисунок 3 – Позначення припусків на шви і корегування ліній, підгини на лекалах деталей типової конструкції спідниці

 

 

 
 

77
 

  


 

 

Рисунок 4 – Позначення припусків на шви і корегування ліній, підгин на лекалі передньої половинки брюк та поясі

 

 
 

78
 
  


 

 

 

 

Рисунок 5 – Позначення припусків на шви і корегування ліній, підгин  на лекалі задньої половинки брюк

 

 
 

79
 

Лабораторна робота 5 

АНАЛІЗ ДЕФЕКТІВ ОДЯГУ

 

Мета роботи: набуття навичок у розпізнаванні конструктивних дефектів одягу та застосуванні способів їх усунення

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Виконати аналіз дефектів ”горизонтальні складки” та способів їх усунення.

2.         Виконати аналіз дефектів ”вертикальні складки” та способів їх усунення.

3.         Виконати аналіз дефектів ”діагональні складки” та способів їх усунення.

4.         Виконати аналіз дефектів ”кутові заломи” та способів їх усунення.

5.         Виконати аналіз дефектів ”балансові порушення” та способів їх усунення.

6.         Виконати аналіз дефектів динамічної невідповідності та способів їх усунення.

Висновки по роботі.

 

Матеріали та інструменти: олівець, гумка, лінійка.

Рекомендована література [1-4, 6, 19, 21-25].

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Дефекти одягу виникають з різних причин та пов’язані перш за все з відсутністю достатньої інформації про форму та розміри тіла людини, яка використовується при побудові розгорток деталей одягу.

Вся сукупність дефектів одягу поділена на три групи та надана у вигляді класифікації (рисунок 5.1) [1,21].

Конструктивні дефекти виникають з причин невідповідності розмірів і форми одягу розмірам і формі тіла людини. Вони пов’язані з тим, що розмірні ознаки, які використовуються при побудові розгорток деталей конструкцій, не характеризують форму тіла на відповідних ділянках. Також конструктивні дефекти виникають в результаті неправильно визначених прибавок на вільне облягання, розхилів виточок та місць їх розташування. Конструктивні дефекти поділені на шість підгруп (рисунок 5.1). Вони проявляються у вигляді горизонтальних, вертикальних, діагональних складок, кутових заломів, балансових порушень та дефектів динамічної невідповідності.

Технологічні  дефекти  виникають з причин відхилення від контурних ліній лекал при розкроюванні деталей виробів; невідповідності суміжних зрізів деталей за довжиною та формою в результаті чого виникає додаткове

 розтягування або посадка матеріалу, зміщення монтажних позначок 
  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Рисунок 5.1 – Класифікація дефектів одягу 

 

при їх нанесенні на деталі крою або при з’єднанні деталей; порушення спряження зрізів деталей; порушення ширини швів при з’єднанні деталей; викривлення країв; невідповідності розмірів дублюючої прокладки, підкладки розмірам деталей верху, їх перекосів; порушення режимів волого–теплової обробки (ВТО) деталей та виробу в цілому.

Технологічні та конструктивні дефекти одягу часто пов’язані між собою, а також можуть бути викликані ще й тим, що не були враховані властивості матеріалів при розробці конструкцій.

У процесі примірок макету (виробу) рекомендується усувати дефекти конструктивним способом, як найбільш ефективним,  а не за рахунок використання ВТО, оскільки, по-перше, ВТО – трудомісткий процес, по-друге, дефект, усунутий з використанням ВТО, може з’явитись знову в результаті експлуатації виробу.

Дефекти моделювання виникають в одязі в результаті неправильного застосування прийомів конструктивного моделювання до деталей вихідної конструкції (базової, типової конструкції або базової моделі), при цьому вихідна конструкція має якісну посадку.

Для виявлення дефектів виріб має бути надягнутий на фігуру відповідного розміру, але деякі технологічні дефекти можна розпізнати і без надягання виробу на фігуру.

Для усунення дефекту необхідно: розпізнати дефект, визначити причини його виникнення, визначити спосіб його усунення.

 

 
 

81
 
  


 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Використовуючи літературу студент виконує аналіз конструктивних дефектів. При цьому в зошиті з лабораторних робот має бути: ескізне зображення виробу з дефектом на фігурі, опис дефекту, якій зображений на ескізі, вказана причина його виникнення, опис способу його усунення з наданням схеми розгортки деталі до та після усунення дефекту (див. приклад, рисунок 5.2). При цьому знак (–) означає зменшення площі деталі, відповідно знак (+) означає збільшення площі деталі.

Дефекти “горизонтальні складки” в одязі можуть виникати з двох причин, а саме, при недостатній ширини деталі (або деталей) та зайвій довжині деталі (або деталей). При недостатній ширині деталі виникають напружені горизонтальні складки, при зайвій довжині деталі виникають вільні горизонтальні складки.

Дефекти “вертикальні складки” виникають при зайвій ширині деталей, а також при недостатній довжині деталей, коли верх та низ виробу зафіксований на фігурі.

Дефекти “діагональні складки” виникають при зміщенні однієї деталі відносно іншої при з’єднанні деталей під час виготовлення виробу. При цьому контури деталей можуть мати правильну форму та розміри. Крім того діагональні складки можуть виникати при порушенні опорного та бокового балансу конструкції.

Дефекти “кутові заломи” пов’язані з неправильним формоутворенням деталей за рахунок виточок та ліній членування, які проходять через екстремальні точки опуклостей поверхні тіла людини. Також даний дефект може виникати при недостатній величині посадки, передбаченої для створення об’ємної форми деталей.

Студент виконує аналіз кожної групи дефектів плечового одягу (у тому числі на рукавах), поясного одягу і надає по 4 – 6 прикладів до кожної групи дефектів.

Група дефектів “балансові порушення” пов’язані з порушенням рівноважного розташування одягу на фігурі, проявляються у вигляді похилих складок, крученні частин виробу навколо тіла, рукава навколо руки.

Студент виконує аналіз даної групи дефектів, які можуть виникати як у плечовому так і у поясному одязі на прикладах порушення передньо-заднього, опорного та бокового балансу виробів. Кількість прикладів 6 – 8.

Дефекти динамічної невідповідності  одягу проявляються, як правило, при виконані рухів людиною в одязі.

Студент виконує аналіз даної групи дефектів на  3-х – 5-ти прикладах.

Таким чином, в результаті виконання лабораторної роботи студент має надати не менше 25-ти прикладів конструктивних дефектів одягу відповідно до класифікації (рисунок 5.1), зробити висновки щодо різноманітності та причин виникнення конструктивних дефектів.

82
 
Аналіз дефектів одягу студент може надати в табличній формі або як на прикладі, наведеному нижче. 

 

ПРИКЛАД АНАЛІЗУ ДЕФЕКТУ

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.2 – Зображення дефекту та способу його усунення

 

 

 

 

 

 

 

Опис дефекту: вільні горизонтальні складки під поясом спідниці ззаду.

 

Причина:  порушення передньо-заднього балансу спідниці, а саме, невідповідність різниці між довжиною лінії середини переднього полотнища та довжиною лінії середини заднього полотнища спідниці різниці між розмірними ознаками фігури Дсп – Дзз.

 

Усунення:   змістити точку 1 вниз на величину /1-2/, оформити нову лінію талії,   забезпечуючи її спряження та прямий кут у точці 2.

 

 

     
 

83
 
 
 

82
 

Лабораторна робота 6 

АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПРОВЕДЕННЯ ПРИМІРОК

 

Мета роботи:  набуття навичок у застосуванні методу послідовного наближення як засобу отримання остаточного креслення деталей конструкцій

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Отримати остаточне креслення деталей типової конструкції спідниці жіночої.

1.1        Виконати першу примірку макету спідниці та внести зміни у первинні лекала деталей за результатами примірки.

1.2        Підготувати макет спідниці до другої примірки.

1.3        Виконати другу примірку макету спідниці та внести зміни у лекала деталей за результатами примірки.

1.4        Підготувати макет спідниці до третьої примірки.

1.5        Оформити остаточне креслення деталей спідниці на основі уточнених первинних лекал за результатами примірок.

2.         Отримати остаточне креслення деталей типової конструкції сукні жіночої.

2.1         Виконати першу примірку макету сукні та внести зміни у первинні лекала деталей за результатами примірки.

2.2         Підготувати макет сукні до другої примірки.

2.3         Виконати другу примірку макету сукні та внести зміни у лекала деталей за результатами примірки.

2.4         Підготувати макет сукні до третьої примірки.

2.5         Оформити остаточне креслення деталей сукні на основі уточнених  первинних лекал за результатами примірок.

3.         Отримати остаточне креслення деталей брюк класичних жіночих або чоловічих.

3.1        Виконати першу примірку макету брюк та внести зміни у первинні лекала деталей за результатами примірки.

3.2        Підготувати макет брюк до другої примірки.

3.3        Виконати другу примірку макету брюк та внести зміни у лекала деталей за результатами примірки.

3.4        Підготувати макет брюк до третьої примірки.

3.5        Оформити остаточне креслення деталей брюк на основі уточнених первинних лекал за результатами примірок.

Висновки по роботі.

Матеріали та інструменти:

·           макети спідниці, сукні, брюк;

·           булавки, крейда або мило, ножиці, голка, нитки контрастного кольору, порівняно з кольором макетної тканини;

·           

84
 
олівець, лінійка, лекало із закономірними кривими; 

·           первинні лекала та первинні креслення деталей спідниці, сукні, брюк.

Рекомендована література  [1, 21].

 

 

ПРАВИЛА ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПРИМІРОК

 

1.    Підготовлений до примірки виріб (макет) надягти на фігуру, ретельно його розправити, підкласти плечові накладки, якщо вони передбачені у моделі.

2.    В жіночих виробах праву пілочку накладати на ліву, в чоловічих – навпаки, ліву пілочку накладати на праву.

3.    Сумістити лінії напівзаносу на пілочках (лінії середини переду), вколоти булавки на рівні ліній грудей, талії, стегон, а потім на ділянках між ними та до верху, якщо виріб із застібкою.

4.    Лінія напівзаносу має розташовуватись по лінії симетрії фігури та бути строго вертикальною. Відхилення лінії  напівзаносу від вертикального розташування свідчить про порушення передньо–заднього балансу конструкції.

5.    Лінія середини спинки також має розташовуватись по лінії симетрії фігури і бути вертикальною.

6.    Лінія низу та лінія талії виробу мають бути горизонтальними.

7.    Необхідні зміни у жіночий виріб вносити на правій частині виробу, а у чоловічий – на лівій.

8.    Перш ніж приступати до внесення змін, необхідно оцінити форму виробу в цілому, його ширину, довжину, розташування ліній членування, виточок та його посадку на фігурі; результати оцінки звірити з ескізом моделі та прийняти рішення щодо внесення змін у виріб.

9.    Якість посадки виробу оцінити за рівноважним розташуванням деталей спинки, переду і рукава на фігурі та розташуванням ліній плечових, бокових швів, ліній членування деталей спинки, переду, рукава, а також лінії пройми.

10.       В типових конструкціях лінія плечового шва орієнтована на антропометричні точки фігури, а саме, на точку основи шиї та плечову точку; її не повинно бути видно ні з переду, ні зі спинки, коли очі оцінюючого розташовуються на рівні плечового поясу фігури.

11.       В типових конструкціях проекція бокового шва на фігурі має бути вертикальною, якщо оцінюючий розташовується напроти нього.

12.       Виточки на деталях спинки, переду та рукава мають бути спрямовані на опуклості та узгоджені з силуетними лініями виробу на фігурі.

13.       Лінію нижнього шва рукава не повинно бути видно ні з боку переду ні з боку спинки.

14.       

85
 
В типових конструкціях з вшивними рукавами лінія пройми орієнтована на три  антропометричні точки фігури, а саме, плечову, задній  та передній кути підпахвової впадини; вона має розташовуватись у площині, яка проходить через ці точки, якщо очі оцінюючого розташовуються над плечовою точкою, а демонстратор сидить на стільці. 

15.       Нові лінії на поверхні виробу (макету) наносити милом (крейдою) або вколюючи булавки по уявній  новій лінії; також уявну лінію (наприклад лінію горловини) можна намітити, наколюючи вузьку тасьму контрастного кольору, порівняно з кольором матеріалу виробу.

16.       Зайву тканину при утворенні вільних вертикальних або горизонтальних складок доцільно сколювати в місцях їх утворення.

17.       Для усунення напружених горизонтальних складок, необхідно розпорювати зметувальні шви на ділянках утворення складок до тих пір, поки тканина не ляже вільно на поверхні фігури; заміряти величини розривів між лініями на деталях для внесення змін у первинні лекала.

18.       При утворенні кутових заломів, спрямованих на опуклості фігури, що свідчить про недостатність розхилів виточок, тканину необхідно сколювати у місцях утворення складок та спрямовувати їх на опуклості; збільшувати розхили виточок доцільно вже на лекалах за відміченими лініями, застосовуючи прийом конструктивного моделювання “переведення виточки”.

19.       Після завершення примірки виріб  (макет) зняти з фігури,  прокласти голкою нитку контрастного кольору (не стягуючи) за відміченими лініями, нанесеними булавками, так, щоб нитку було видно з вивороту. У випадку зменшення ширини виробу, деталей або збільшення розхилу виточок нитку прокладати по обидва боки в місцях уколів булавок.

20.       У випадку з’єднання деталей булавками накладанням однієї деталі на іншу з підігнутим краєм, на одній деталі нитку слід прокладати по лінії згину, а на іншій деталі – по лінії вздовж згину.

21.       У разі нанесення додаткових монтажних позначок, їх слід відмічати ниткою на одній та іншій деталях перпендикулярно до лінії шва.

22.       Після прокладання ниток булавки вийняти, шви, що залишились зметаними після примірки, розпороти, симетричні деталі скласти “лицем до лиця”, деталі попрасувати без вологи та сколоти, суміщаючи лінії копіювальних швів, нанесених під час підготовки виробу (макету) до першої примірки.

23.       Примірки спідниці та брюк необхідно виконувати з приметаним поясом, якщо він передбачений у моделі, а якщо пояс не передбачений, то по лінії талії спідниці (брюк) слід приметати тасьму, довжина якої має відповідати подвійній  розрахованій ширині по лінії талії (Шл.т = Ст + Пт) з врахуванням прибавки на застібку, або припусків на кінцях тасьми на зав’язку.

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Отримання остаточного креслення деталей спідниці

1.1           

86
 
Макет спідниці, надягнутий на фігуру, розправити, сколоти булавками місце застібки, суміщаючи деталі за наміченими лініями. 

Оцінити якість посадки макету спідниці на фігурі. При цьому: лінія талії, лінія стегон та лінія низу мають бути горизонтальними; лінія середини заднього полотнища від рівня виступаючих точок сідниць, лінія середини переднього полотнища від виступаючої точки живота, лінії бокових швів від рівня виступаючих точок стегон мають бути вертикальними; виточки мають бути спрямовані на опуклості, на поверхні макету не повинно бути зморшок.

У випадку невідповідності зазначеним вимогам необхідно внести зміни у макет спідниці.

Відмітити місця уколів булавок та місця розташування нових ліній, якщо вони були нанесені, дотримуючись пунктів правил 19, 20, 21, 22. Оформити нові лінії на окремо сколотих однойменних деталях макету спідниці милом (крейдою) з використанням лінійки та лекала із закономірними кривими.

1.2           Внести зміни у первинні лекала спідниці відповідно до змін на деталях макету.

Лекала вирізати за новими лініями. Іноді лекала необхідно доклеїти або виготовити нові.

1.3           Перекроїти сколоті деталі макету спідниці по уточнених лекалах,   передбачивши припуски на шви та корегування ліній по 2,0 см.

По нових лініях на деталях макету прокласти копіювальний шов (як до першої примірки). Копіювальний шов розрізати, деталі зметати.

1.4.        Надягнути макет спідниці на фігуру для другої примірки та оцінити якість його посадки за вимогами підпункту 1.1.

1.5           Внести зміни у лекала деталей спідниці за результатами другої примірки. При цьому повторити підпункти 1.2, 1.3.

1.6           Виконати третю примірку макету спідниці, щоб переконатись у задовільній якості його посадки на фігурі після внесених змін. Макет  зняти, вивернути та обрізати зайві припуски, залишивши лише типові технологічні припуски на шви та підгин.

1.7           Внести зміни у первинне креслення деталей спідниці, використовуючи первинні лекала, уточнені в результаті примірок макету.

Оформити остаточне креслення деталей типової конструкції спідниці, дотримуючись правил технічного креслення.

 

Отримання остаточного креслення деталей сукні

2.1           

87
 
Макет сукні, надягнутий на фігуру, розправити, сколоти булавками місце застібки, суміщаючи деталі по намічених лініях. Оцінити якість посадки макету сукні на фігурі, дотримуючись правил проведення примірок, а саме пунктів 1,  4÷18. Відмітити місця уколів булавок та місця розташування нових ліній, якщо вони були нанесені, дотримуючись пунктів правил 19, 20, 21, 22. Оформити нові лінії на сколотих деталях макету сукні милом (крейдою) з використанням лінійки та лекала із закономірними кривими. 

2.2           Внести зміни у первинні лекала сукні відповідно до змін на деталях макету. Лекала вирізати за новими лініями, якщо є необхідність, лекала доклеїти або виготовити нові.

2.3           Перекроїти сколоті деталі макету сукні по уточнених лекалах, передбачивши припуски на шви та корегування ліній по 2,0 см. По нових лініях на деталях макету прокласти копіювальний шов (як до першої примірки). Копіювальний шов розрізати, деталі зметати.

2.4           Надягнути макет сукні на фігуру для другої примірки та оцінити якість його посадки за вимогами підпункту 2.1.

2.5           Внести зміни у лекала деталей сукні за результатами другої примірки. При цьому повторити підпункти 2.2, 2.3.

2.6           Виконати третю примірку макету сукні, щоб переконатись у задовільній якості його посадки на фігурі після внесених змін. Макет  зняти, вивернути та обрізати зайві припуски, залишивши лише типові технологічні припуски на шви та підгини.

2.7.        Внести зміни у первинне креслення деталей сукні, використовуючи первинні лекала, уточнені у результаті примірок макету.

Оформити остаточне креслення деталей типової конструкції сукні, дотримуючись правил технічного креслення.

 

Отримання остаточного креслення деталей брюк

3.1           Макет брюк, надягнутий на фігуру, розправити, сколоти булавками місце застібки, суміщаючи деталі по намічених лініях.

Оцінити якість посадки макету брюк на фігурі. При цьому: лінія талії, стегон мають бути горизонтальними; лінії бокових швів мають бути вертикальними; лінія “стрілки” спереду має бути орієнтована на колінні чашки та носки взуття, ззаду – на центри сідниць; лінія низу має бути нахиленою прямою, яка дещо піднята у точці перетину з лінією “стрілки” на передній деталі; виточки на задній половинці брюк мають бути спрямовані на опуклості, на передній – розташовуватись по лінії “стрілки”; на поверхні макету не повинно бути зморшок.

При наявності дефектів необхідно внести відповідні зміни у макет брюк. Відмітити місця уколів булавок та місця розташування нових ліній, якщо вони були нанесені, дотримуючись пунктів правил 19, 20, 21, 22.

Оформити нові лінії на сколотих однойменних деталях макету брюк милом (крейдою) з використанням лінійки та лекала із закономірними кривими.

3.2           Внести зміни у первинні лекала брюк відповідно до змін на деталях макету. Якщо є необхідність то лекала доклеїти або виготовити нові. Лекала вирізати за новими лініями.

3.3.        

88
 
Перекроїти сколоті деталі макету брюк по уточнених лекалах, передбачивши припуски на шви та корегування ліній по 2,0 см. По нових лініях на деталях макету прокласти копіювальний шов. Копіювальний шов розрізати, деталі зметати. 

3.4           Надягнути макет брюк на фігуру для другої примірки та оцінити якість його посадки за вимогами підпункту 3.1.

3.5           Внести зміни у лекала деталей брюк за результатами другої примірки. При цьому повторити підпункти 3.2, 3.3.

3.6           Виконати третю примірку макету брюк, щоб переконатись у задовільній якості його посадки на фігурі після внесених змін. Макет  зняти, вивернути та обрізати зайві припуски, залишивши лише типові технологічні припуски на шви та підгини.

3.7           Внести зміни в первинне креслення деталей брюк, використовуючи первинні лекала, уточнені в результаті примірок макету. Оформити остаточне креслення деталей типової конструкції брюк, дотримуючись правил технічного креслення.

Після виконання роботи студент має зробити висновки щодо причин виникнення конструктивних дефектів у кожному з макетів. Причини виникнення конструктивних дефектів у макеті сукні можуть бути пов’язані з відхиленнями розмірних ознак конкретної фігури від розмірних ознак відповідної типової фігури, які були використані при побудові первинного креслення деталей типової конструкції сукні.

Причини виникнення дефектів у макетах спідниці та брюк можуть бути пов’язані з неправильно знятими розмірними ознаками конкретної фігури, які були використані при побудові первинних креслень деталей конструкцій.

Також причини виникнення дефектів у макетах трьох конструкцій можуть бути пов’язані з недосконалістю методичних рекомендацій, що були застосовані для отримання первинних креслень їх деталей, а саме, розрахункових формул та описаних графічних прийомів, які містять дані методичні рекомендації.

Студент має ідентифікувати виявлені у кожному з макетів дефекти та описати кожен з них за прикладом, наданим у лабораторній роботі 5,  рисунок 5.2.

 

 
 

89
 

Лабораторна робота 7 

АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО

 

Мета роботи:  набуття навичок у побудові деталей конструкції пальта жіночого або чоловічого та оцінці якості отриманої  конструкції

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Визначити вихідні дані до побудови первинного креслення деталей конструкції пальта.

2.         Виконати пласке пропорційне зображення пальта у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

3.         Позначити місця лінійних вимірів пальта у готовому вигляді на зображенні.

4.         Виконати розрахунок лінійних вимірів пальта у готовому вигляді. Дані занести до таблиці.

5.         Виконати технічний рисунок пальта у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці.

6.         Виконати розрахунки до побудови та побудову креслення деталей конструкції у масштабі 1:1 на міліметровому папері за однією із методик за списком літератури.

7.         Виконати оцінку якості первинного креслення деталей конструкції пальта за наступними критеріями:

·        відповідність лінійних вимірів розрахункам;

·        передньо-задній баланс конструкції;

·        опорний баланс конструкції;

·        боковий баланс конструкції;

·        спряження всіх перерваних ліній конструкції;

·        відповідність отриманої величини посадки по окату рукава величині посадки, яка розрахована через норму посадки (Н) залежно від виду матеріалу.

Висновки по роботі.

 

Матеріали та інструменти:

·           література за списком [1, 3, 5-17, 26 ];

·           розмірні ознаки конкретної фігури;

·           гнучка металева лінійка довжиною 50см;

·           калька, олівець, гумка;

·           міліметровий папір.

 

 
 

90
 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ 

Одяг на певних ділянках щільніше прилягає до тіла, ніж на інших. Це, як правило, ті ділянки одягу, які розташовуються на опорних поверхнях тіла людини. На інших ділянках одяг відстає від тіла на різні відстані, що створює певні повітряні прошарки між поверхнею тіла та внутрішньою поверхнею одягу. Ці повітряні прошарки необхідні для забезпечення свободи дихання та руху, нормальної життєдіяльності організму людини, а також для створення певної силуетної форми одягу. Величини повітряних прошарків залежать від ступеня прилеглості одягу до тіла людини.

Як відомо, величини, на які розміри одягу перевищують розміри тіла людини, мають назву прибавок на вільне облягання (П). Індекс при П вказує на призначення прибавки. Визначення лінійних вимірів конструкції у готовому вигляді виконується за розрахунковими формулами, загальний вид яких наступний.

Вл = РО + Пв.о ,

де       Вл –   лінійний вимір конструкції у готовому вигляді, см;

                     РО –   розмірна ознака, яка використовується для визначення     лінійного виміру на відповідній ділянці конструкції, см;

                     Пв.о – прибавка на вільне облягання, яка додається  до розмірної ознаки, см.

Наприклад, Шл.г = СгІІІ + Пг,

де       Шл.г – ширина конструкції по лінії грудей, см;

                     СгІІІ – напівобхват грудей третій, розмірна ознака, см;

                     Пг – прибавка на вільне облягання, см.

 

За призначенням прибавки на вільне облягання поділяються на мінімально-необхідні (технічні) та декоративно-конструктивні. Мінімально-необхідні прибавки (Пmin) забезпечують свободу дихання, руху, створюють певний повітряний прошарок для регулювання теплообміну, дихання шкіри та враховують товщину матеріалів.

 

Пв.о = Пmin + Пд.к

 

Декоративно-конструктивна складова (Пд.к) прибавки на вільне облягання забезпечує отримання бажаної об’ємно-просторової форми одягу [19].

Нижче наведені таблиці прибавок, що рекомендується за літературою.

 

Таблиця 7.1 – Мінімально-необхідні прибавки (Пmin) для жіночого одягу (без врахування інтервалу байдужості між розмірами) [3]

№

п/п

Найменування прибавки

Умовне позначення

Вид одягу. Величина, см

Жакет

Пальто

1

2

3

4

5

1

До напівобхвату грудей третього ( СгІІІ)            

91
 
Пг 

3,0

4,0

Продовження таблиці 7.1

1

2

3

4

5

2

До напівобхвату талії (Ст)

Пт

2,0 – 3,0

3,0  – 4,0

3

До напівобхвату стегон (Сст)

Пст

2,0

3,0

4

До ширини горловини спинки

Пш.г.с

1,0 – 1,2

1,0 – 1,5

5

До висоти горловини спинки

Пв.г.с

0,2 – 0,3

0,4 – 0,5

6

До глибини горловини пілочки

Пг.г.п

0,5 – 1,0

1,0 – 1,5

7

До довжини спинки до таліі (Дтс)

Пд.т.с

0,7 – 1,0

1,0 – 1,2

8

До довжини виробу на огинання вигинів тіла

Пд.в

прямий силует

0

0

Пд.в

напівприлеглий силует

1,0

1,5

Пд.в

прилеглий силует

1,5

2,5

9

До глибини пройми

Пгл.пр

2,0 – 3,0

3,0 – 4,0

10

До обхвату плеча (Оп)

По.п

4,0 – 5,0

5,0 – 6,0

11

До висоти окату рукава на огинання шва вшивання рукава

Пв.ок

0,8

1,0

 

Таблиця 7.2 – Прибавки до напівобхвату талії (Пт), напівобхвату  стегон (Пст) залежно від прибавки до напівобхвату грудей (Пг) [1]

Найменування

прибавки

Силует. Співвідношення  Пт, Пст, Пг

Прилеглий

Напівприлеглий

Прямий

До  напівобхвату талії (Пт)

(0,5 – 0,7)Пг

(0,75 – 1,0)Пг

Задаєтьсясилуетом

До напівобхвату  стегон (Пст)

0,5Пг

0,75Пг

Задаєтьсясилуетом

 

Таблиця 7.3 – Середні значення прибавки до напівобхвату грудей третього (Пг) для різних видів одягу [1]

№

п/п

Вид одягу

Силует. Величина Пг, см

Прилеглий

Напівпри-

леглий

Прямий

Трапеція

1

2

3

4

5

6

1

Жакет

Жіночий одяг

5,5 – 6,5

6,5 – 7,5

7,5 – 8,5

6,5 – 7,5

2

Пальто демісезонне, літнє

 

6,5 – 7,5

 

7,5 – 8,5

 

8,5 – 9,5

 

-

92
 

Продовження таблиці 7.3 

1

2

3

4

5

6

3

Піджак

Чоловічий одяг

До 8,0

8,0 – 9,5

10,0 – 11,0

-

4

Пальто демісезонне, літнє

 

8,0 – 9,0

 

9,5 - 10,5

 

11,0 – 12,0

 

-

 

Таблиця 7.4 – Розподіл прибавки до напівобхвату грудей третього (Пг) на ділянках креслення по лінії грудей (глибини пройми) [1]  

Група одягу

Розподіл Пг на ділянках, в частках від Пг

Спинки

пройми

пілочки

Жіночий

(0,2 – 0,3 )Пг

(0,8 – 0,5)Пг

(0 – 0,2)Пг

Чоловічий

(0,2 – 0,3 )Пг

(0,6 – 0,4)Пг

(0,2 – 0,3 )Пг

 

Таблиця 7.5 – Прибавки до ширини та висоти горловини, до глибини пройми та довжини спинки до талії (Дтс) [1]

№

п/п

Вид одягу жіночого та чоловічого

Найменування, величина прибавки, см

До ширини горловини спинки,

Пш.г.с

До висоти горловини спинки,

Пв.г.с

По глибині пройми,

 

 Пгл.пр

До довжини талії

Спинки

 

Пд.т.с

Переду

 

Пд.т.п

1

Жакет, піджак

1,0 – 1,5

0,2

2,5 – 3,0

0,5

0,8

2

Пальто демісезонне

1,5 - 2,5

0,3 - 0,4

3,0 - 4,0

0,9

2,5

3

Пальто зимове

2,5 – 3,0

0,5 - 0,6

3,5 - 4,5

1,8

3,3

 

Таблиця 7.6 – Прибавки до обхвату плеча (По.п) залежно від форми рукава та виду одягу [1]

№

п/п

Найменування рукава за формою

Вид одягу. Величина По.п, см

Жакет, піджак, куртка

Пальто

демісезонне

Пальто зимове

 

1

 

Вузький

Жіночий одяг

6,0 – 7,5

7,0 – 8,5

9,0 – 10,5

2

Середній

8,0 – 9,5

9,0 – 10,5

11,0 – 12,5

3

Розширений

10,0 – 11,5

11,0 – 12,5

13,0 – 14,5

4

Широкий

12,0 – 13,5

13,0 – 14,5

15,0 – 16,5

 

5

 

Середній

Чоловічий одяг

9,0 – 10,5

13,0 – 14,0

14,0 – 15,0

6

Розширений

11,0 – 12,5

14,0 – 15,0

15,0 – 17,0

 

 

 
 

93

 
 

  


 

Таблиця 7.7 – Норма посадки по окату рукава (Н) на 1 см довжини пройми [1]

№ п/п

Характеристика тканин

Н, см

1

Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон більше 30%, шовкові платтяні з синтетичних волокон та крепові легкі з натуральних волокон

0,04 – 0,06

2

Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон до 30%, шовкові крепові середньої маси та бавовняні

0,06 – 0,08

3

Чистововняні костюмні та платтяні бавовняні, платтяні типу кашемір, гарус, шотландка та ін., льняні полотна, рогожки

0,08 – 0,1

4

Чистововняні пальтові тонкосуконні, костюмні суконні, напіввовняні платтяні

0,1 – 0,12

5

Вовняні пальтові, драпові грубосуконні та тонкосуконні напіввовняні

0,12 – 0,14

6

Драпи м’які чистововняні тонкосуконні 

0,15 – 0,16

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

·        Для побудови первинного креслення студент може обрати конструкцію пальта жіночого або чоловічого демісезонного будь-якого силуету та покрою. При цьому, крім деталей спинки, пілочки та рукава конструкція пальта має містити також і деталь або деталі нижнього коміра.

·        Пласке зображення типової конструкції пальта з позначенням лінійних вимірів  виконується як на рисунку 3.1, лабораторної роботи 3.

·        Для розрахунку лінійних вимірів пальта необхідно визначити розмірні ознаки типової жіночої фігури відповідного розміру за ОСТ 17-326-81 [11] або типової чоловічої фігури відповідного розміру за ОСТ 17-325-86 [17] та прибавки на вільне облягання – за таблицями (7.1-7.6) або за літературою [1, 3, 5 -10, 12-16, 26] .

·        Технічний рисунок пальта у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 3.1, лабораторної роботи 3 за даними таблиці розрахунку лінійних вимірів пальта у готовому вигляді.

·        Креслення деталей типової конструкції пальта виконується на міліметровому папері  у масштабі 1:1 з дотриманням правил технічного креслення. Креслення має бути підписане олівцем, креслярським шрифтом та містити інформацію (див. лабораторну роботу 2).

·        Прибавка на посадку по лінії окату рукава визначається через норму посадки (Н) за формулою:

 

Ппос = Дл.пр • Н,

 

 
 

94
 
  


 

де   Дл.пр – довжина лінії пройми за кресленням деталей спинки та      пілочки, см;

                  Н – норма посадки, см (таблиця 7.7).

Отримана величина посадки Ппос приймається за 100% і розподіляється по окату двошовного рукава верхнього одягу не рівномірно. Довжина лінії пройми на кресленні поділяється на 5 ділянок (рисунки 7.1, 7.2), відповідно поділяється і довжина лінії окату рукава з врахуванням відсотка Ппос, (таблиця 7.8) [5,6,14].

·        У висновках до лабораторної роботи необхідно назвати послідовність етапів побудови первинного креслення деталей типової конструкції пальта та оцінити використані методичні рекомендації до побудови креслення деталей за якістю конструкції.

 

Рисунок 7.1 – Поділ лінії пройми та окату рукава верхнього жіночого одягу на ділянки для розподілу Ппос

 

 

Рисунок 7.2 – Поділ лінії пройми та окату рукава верхнього чоловічого одягу на ділянки для розподілу Ппос

 

 
 

95
 

Таблиця 7.8 – Розподіл Ппос по окату вшивного рукава верхнього 

                        одягу

Позначення ділянки

Ппос, %

Жіночий одяг

[5, 6]

Чоловічий одяг [14]

двошовний рукав

одношовний рукав

двошовний рукав

І

13

13

13

ІІ

22

22

22

ІІІ

6

16

6

ІV

24

24

24

V

35

25

35

 

·        Оцінка якості первинного креслення конструкції пальта виконується за критеріями, описаними у лабораторній роботі 4.

 

 

 

 

Самостійна робота 3 (СР 3)

ВИГОТОВИТИ МАКЕТ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО

 

Мета роботи: набуття навичок у виборі тканини для макету верхнього одягу, підготовці тканини до розкроювання і виготовленні макету верхнього одягу

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.    Виготовити макет пальта жіночого або чоловічого за послідовністю наданою у СР 2. Для макету пальта студент підбирає більш жорстку тканину, ніж для макетів конструкцій легкого одягу, що краще імітує жорсткі та пластичні властивості тканин, призначених для верхнього одягу.

2.    Виконати примірки макету пальта на фігурі відповідного розміру (див. лабораторну роботу 6).

3.    Виконати аналіз дефектів, виявлених під час примірок макету пальта (див. лабораторну роботу 5).

4.    Оформити остаточне креслення деталей конструкції пальта на  міліметровому папері.

 

 

 

 
 

96
 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1.

Янчевская Е.А. Конструирование одежды. М.: МТИ, 1986. – 444с.

2.

Шершнева Л.П. Конструирование женских платьев. М.: Легпромбытиздат, 1991. – 256с.

3.

Шершнева Л.П. Конструирование женской одежды на типовые и нетиповые  фигуры. М.: Легкая индустрия, 1980. – 232с.

4.

Сивак В.Г., Калініна О.К., Харламова Г.М. Легке платя. К.: Час, 1992. – 256с.

5.

Методика конструирования женской верхней одежды. ЦНИИШП. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1980. – 127с.

6.

Саламатова С.М. Конструирование одежды. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 272с.

7.

Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Базовые конструкции женской одежды. Том 2. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1988. – 120с.

8.

Справочник по конструированию одежды /Под общей ред. П.П.Кокеткина. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. – 312с.

9.

Ателье. Журнал для тех, кто создает одежду. Подборка журналов.

10.

М.Мюллер и сын. Техника кроя. Сборники.

11.

ОСТ 17-326-81 Изделия швейные, трикотажные, меховые. Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.

12.

Смирнов М.И., Павлов В.С., Кудряшов В.Н. Конструирование мужской верхней одежды. М.: Легкая индустрия, 1977. – 248с.

13.

Гриншпан И.Я. Конструирование мужской верхней одежды по индивидуальным заказам. М.: Легпромбытиздат. 1987. – 272с.

14.

Методика конструирования мужской верхней одежды. ЦНИИШП. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1979. – 109с.

15.

Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Базовые конструкции мужской одежды. Том 3. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1988. – 133с.

16.

Ковальчик Р. Конструирование женской одежды /Ричард Ковальчик; Перевела с пол. М.Л. Новикова. – Мн.: ОДО “Тонпик”, 2004. – 306с.

17.

ОСТ 17-325-86 Изделия швейные, трикотажные, меховые. Фигуры мужчин типовые. Размерные признаки для проектирования одежды.

18.

Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Термины и определения. Том 8. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1990. – 140с.

19.

Конструирование одежды с элементами САПР /Под ред. Е.Б. Кобляковой. М.: Легпромбытиздат, 1988. – 464с.

20.

97
 
Суворова О.К., Сушан А.Т. Принципи задання та контролю балансу швейних виробів. К.: ДАЛПУ, 1999. – 50с. 

21.

Рахманов Н.А., Стаханова С.Н. Устранение дефектов одежды. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1985. – 128с.

22.

Труханова А.Т. Справочник молодого швейника. М.: Высш. шк., 1985. – 319с.

23.

Пітенін Д.М., Дейч І.І. Пошиття верхнього одягу з однією приміркою примірки. К.: Техніка, 1972. – 193с.

24.

Пітенін Д.М. Поліпшення якості пошиття одягу за індивідуальними замовленнями. К.: Техніка, 1987. – 239с.

25.

Ерзенкова Н.В. и др.  Шьем – перешиваем. М.: ГАРТ, 1994. – 254с.

26.

Агошков Л.А., Петрик М.М., Кисленко И.А. Конструирование верхней женской одежды. К.: КНУТД, 2004. –163с.

 

 

 

 

 

 

//////////