Оподаткування в Україні навчальний посібник - реферат
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ
ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Київ
«Центр учбової літератури» 2010
ББК 65.261.4я73 УДК 336.2.027(075.8)
О-61
Гриф надано
Міністерством освіти і науки України (Лист № 14/18-Г-1848 від 16.07.2008)
Рецензенти:
Косарчук В. П. — директор Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян Державної податкової адміністрації України;
Шинкаренко С. В. — кандидат економічних наук, голова Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області;
Сазонець І. Л. — доктор економічних наук, професор, декан факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету.
Дєєва Н. М., Редіна Н. І., Дулік Т. О. та ін.
О-61 Оподаткування в Україні: Навч. посіб. / За ред. Н. І. Редіної. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с.
ISBN 978-966-364-846-0.
У навчальному посібнику розглянуто основи оподаткування й адміністрування податків в Україні, сутність та види прямого і непрямого оподаткування, порядок нарахування й сплати окремих видів податків та обов’язкових платежів відповідно до чинного податкового законодавства, а також відповідальність платників за його порушення.
Посібник призначений для студентів, аспірантів, викладачів навчальних закладів економічного профілю, працівників органів податкової служби та фахівців, які застосовують норми чинного податкового законодавства у практичній роботі, а також широкого кола читачів, що цікавляться питаннями оподаткування.
тимчасовою втратою працездатності і витратами, що зумовлені народженням і похованням.................................................................................................
випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності............................................................................................
Сучасний стан економіки України визначається складними трансформаційними процесами, які спрямовані на створення ринкового середовища та які ставлять конкретні вимоги до розвитку національної податкової системи. Складність здійснення цих процесів обумовлена впливом різних чинників об'єктивно-суб'єктивного характеру, зокрема загостренням основного фіскального протиріччя між необхідністю і можливістю податкових надходжень. Тому для України особливої актуальності набирає вдосконалення національної податкової системи, яка сприятиме стабілізації і конкурентоспроможності її економіки, а отже і збільшенню податкових надходжень до бюджету. Створення ефективного податкового механізму держави визначається вірним вибором стратегічних та поточних цілей, оптимальним розподілом інструментів державного фіскального впливу на досягнення конкретних результатів. На наш погляд, саме такий підхід дозволяє визначити ключові напрями вказаних цілей, задіяти найбільш ефективні ринкові засоби та інструменти для їх реалізації.
Здійснюючи податкове регулювання економіки, держава шляхом зміни обсягу податкових надходжень, ставок податків, форм і методів оподаткування, застосування податкових пільг може суттєво впливати на процеси розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту між окремими секторами економіки, регіонами, верствами населення. Податки як найбільш вагомий фінансовий регулятор економічних процесів (нагромадження капіталу, інвестицій, ділової активності підприємництва, сукупного споживання тощо) є не тільки головним джерелом доходів бюджету, але й важливим інструментом регулювання доходів юридичних і фізичних осіб, еластичним важелем впливу на їх поведінку. З розвитком ринкового середовища в Україні значимість податкових регуляторів зростатиме, що викликає зміни в податковому законодавстві відповідно до траєкторії податкової політики. Це зумовлює підвищений суспільний інтерес до теорії й практики оподаткування, необхідність постійного оновлення навчальної і методичної літератури з питань оподаткування з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.
Навчальний посібник "Оподаткування в Україні" призначений для працівників органів податкової служби та фахівців, які застосовують норми чинного податкового законодавства у практичній роботі, студентів, аспірантів, викладачів навчальних закладів економічного профілю.
При підготовці посібника автори спиралися на основні положення теорії оподаткування, що розроблені як західними вченими різних часів (А. Смітом, Д. Рікардо, Дж. Локком, Дж. Ст. Міллем, Дж. М. Кейнсом, Ф. Нітті, А. Вагнером, А. Лаффером та ін.), так і сучасними українськими вченими-економістами (В. Андрущенком, О. Василиком, В. Вишневським, В. Геєцем, В. Опаріним, С. Осадцем, І. Радіоновою, А. Соколовською, В. Суторміною, В. Федосовим, Л. Шаблистою, С. Юрієм та ін.). У даному посібнику враховано також останні зміни в податковому законодавстві, що дозволить користувачам знайти відповіді на питання в сучасній їх редакції.
Навчальний посібник підготовлено відповідно до програм з навчальних дисциплін: „Основи оподаткування”, „Податкова система України”, „Державні цільові фонди”, які включено до навчального плану підготовки фахівців з оподаткування. Він має допоміжне значення до основної класичної і навчально-методичної літератури рекомендованої з цих дисциплін та нормативно-правових актів.
Видання має форму подання матеріалів, зручну для їх опанування. Посібник сприятиме підвищенню рівня податкової культури, а отже й усвідомлення свого суспільного обов'язку - сплачування податків.
Автори щиро вдячні рецензентам за побажання та зауваження.
Ректор Дніпропетровської
державної фінансової академії Редіна Н. І.
Податкова система є важливою складовою економічної системи держави, вона має будуватися на певних засадах, якими є створення сприятливих умов для розвитку виробництва, забезпечення можливостей для помірного і відносно рівномірного збагачення нації в цілому та кожного суб'єкта зокрема, приведення у відповідність бюджетних видатків і доходів. Це дозволить вирішити ряд актуальних проблем - зниження податкового тиску, забезпечення мобілізації внутрішніх інвестицій, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, підвищення суспільного добробуту населення.
Сучасна податкова система формувалася протягом усього періоду існування України як незалежної держави. Нині в Україні створено національну систему оподаткування, яка в цілому відповідає світовим моделям та загальноприйнятим принципам її побудови і включає правове забезпечення оподаткування, його організаційну та інформаційну системи. Процес оподаткування в Україні характеризується високою динамічністю, що пов'язано зі змінами пріоритетів державної податкової політики, але це призводить до небажано частих змін законодавчих норм. Підвищення останнім часом суспільного інтересу до теорії та практики оподаткування зумовлює необхідність постійного оновлення навчальної й методичної літератури з питань оподаткування з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.
Начальний посібник „Оподаткування в Україні” є другим виданням, систематизованим та доповненим відповідно до змін у чинному податковому законодавстві. Це видання відрізняється від попереднього не лише внесенням змін у зв'язку з коригуванням нормативно-правової бази з питань оподаткування, а й структурою та змістом окремих тем.
На відміну від попереднього, начальний посібник доповнено двома частинами: „Основи оподаткування” та „Державні цільові фонди” - що дало змогу авторам більш ґрунтовно розглянути теоретичні аспекти оподаткування та систему цільових фондів держави.
Для поєднання логічного й візуального сприйняття навчальний матеріал з кожної теми доповнюється структурно-логічними схемами.
З метою вироблення необхідної компетенції з податкової справи майбутніх фахівців до начального посібника також включено додатковий матеріал: навчальні завдання практичного характеру, тестові завдання, питання для самоконтролю знань. Крім того, у ньому розглянуто актуальні питання оподаткування на підставі матеріалів ДПА України в Дніпропетровській області та матеріалів, опублікованих в офіційному виданні ДПА України „Вісник податкової служби України”.
Навчальний посібник розраховано на студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також працівників фінансово-податкових органів, платників податків, науковців.
Автори сподіваються, що видання буде корисним не лише для студентів та фахівців, а й для широкого кола читачів.
ЧАСТИНА I
ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ
ТЕМА 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ГЕНЕЗИС ПОДАТКІВ
1.1. Економічні передумови виникнення і розвитку податків.
1.2. Виникнення і розвиток податкової системи у країнах світу.
1.3. Податкова система в Україні, основні етапи її становлення.
Методичні рекомендації до вивчення теми
Ця тема є вступною до нормативної дисципліни „Основи оподаткування”. Отже, центральними питаннями є ті, що стосуються економічних передумов виникнення і розвитку податків, історичного процесу розвитку податкової системи у країнах світу та в Україні.
Під час вивчення питань даної теми важливо насамперед з'ясувати економічні передумови виникнення і розвитку податків, а також ту роль, яку виконували податки в економічній системі різних держав за різних часів.
Особливої уваги потребує з'ясування питання інституціональних і макроекономічних умов становлення податкової системи України та аналіз основних етапів її становлення.
Окрім того, у третьому питанні необхідно дати загальну характеристику податковій системі України, її складу та структурі, законодавчим актам, що її регламентують. При цьому слід чітко визначити основні тенденції в становленні податкової системи України в цілому та у становленні системи прямого та непрямого оподаткування зокрема. Окремої уваги потребують й проблеми реформування податкової системи України, ураховуючи класичні принципи проведення податкових реформ. І на завершення цього питання необхідно, по-перше, дати загальну характеристику процесу реалізації принципів оподаткування в Україні, по-друге, проаналізувати проекти
реформування податкового законодавства України, по-третє,
розглянути напрями вдосконалення податкової системи України та податкової політики України в сучасних умовах.
1.1. Економічні передумови виникнення і розвитку податків
Податки - це обов’язковий елемент економічної системи держави, що існує „для інших”, тобто для задоволення потреб суспільства
Рис. 1.1. Роль податків у суспільстві
Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до товарно-грошового господарства та виникнення держави
Поява податків у суспільстві обумовлюється гострою потребою держави в коштах, особливо в період нестабільної економічної та політичної ситуації ця потреба різко зростає
Розвиток податків здійснюється під впливом розвитку товарно-грошових відносин та продуктивних сил суспільства
1.2. Еволюція податкової системи у країнах світу
Перші кроки історико-економічного пошуку є свідченням того, що податки як економічне явище з’явилися з виникненням держави. Відповідно до розвитку державності відбувалося постійне
вдосконалення системи оподаткування: починаючи з примітивних податків у натуральній формі до технічно відшліфованих систем оподаткування у ринкових, економічно високорозвинутих країнах. Хронологічно цей процес- відбувається у різних країнах неодночасно. Свідченням цього є історичні документи, які підтверджують, що система оподаткування бере початок зі Стародавніх держав -Єгипту, Греції та Риму
Причини, що привели до виникнення оподаткування у різних країнах здебільшого специфічні для них, проте, є в цьому і багато спільного. Головне - гостра потреба держави в додаткових бюджетних надходженнях та забезпеченні рівноспрямованості оподаткування на основі прямого визначення доходів платника
її - й етап: розвиток промислових податків на виробництво та на всі види діяльності
ї - й етап: розвиток системи прямого оподаткування
їїї - й етап: розвиток системи прямого та непрямого оподаткування
IV - й етап: уніфікація системи оподаткування та її
теоретичне
обґрунтування
Етапи
формування податкової системи у країнах світу
V - й етап: реформування систем
оподаткування
VI - й етап: оптимізація систем
оподаткування
Рис. 1.2. Етапи формування податкової системи у країнах світу
Характерні особливості періоду становлення і розвитку податкової системи у країнах світу
Етапи
Характерні особливості
1
2
1 - й етап (епоха стародавнього світу)
На цьому етапі у Стародавньому Єгипті, Греції та Римській імперії першими об'єктами оподаткування були базові цінності: земля, худоба, раби. Здійснюється розвиток прямих податків, що справлялися з громадян, які одержували прибуток від майна. Важливим джерелом поповнення податкових надходжень стає одноразовий податок на завойовані землі та постійна данина з переможених земель. Так, у Стародавній Греції діяв оброк на комуни, а реформою Соломона - афінського політичного діяча (VII-VI ст. до н.е.) - було введено примітивні подушні податки. У Римській імперії у II ст. до н.е. одним із перших грошових податків був поголовний податок на всіх громадян - „трибут”. Із розвитком товарно-грошових відносин перевага почала надаватись грошовим внескам
II - й етап (V - XVII ст.)
Цей етап характеризується наявністю величезної кількості узаконених податків та широким спектром об’єктів оподаткування у країнах Європи: Англії, Франції та ін. Наприклад, упровадження „податку на повітря” - штраф за перевищення будинком установлених розмірів; „подимного податку” - податку на нерухомість (Англія); у Франції - „сервильних повинностей” -особистих повинностей залежних селян: „поголовного обкладання”, „шлюбного” податку, „посмертного” податку та інших натуральних і грошових податків, що призначались навіть самим сеньйорам. Окрім того, із розвитком поділу праці та самостійних держав, виникають господарські податки, тобто промислові податки на виробництво та на всі види діяльності, окрім сільськогосподарської (земельний податок справлявся окремо). У торговій діяльності поширювалися митні збори та інші непрямі податки
III - й етап (XVIII ст.)
Цей етап характеризується наявністю досить чіткої системи прямого і непрямого оподаткування та теоретичним обґрунтуванням їх ролі у країнах Європи. Серед прямих податків основна частина припадала на подушний та прибутковий податки, платниками яких були буржуазія й селянство, які віддавали державі 10 —15% усіх своїх доходів, а дворянство і духовенство від них звільнялися. Серед непрямих податків особливу роль відігравав акцизний збір, що стягувався безпосередньо біля міських воріт з усіх товарів, які ввозилися і вивозилися в розмірі від 5 до 25%, а в окремих випадках від оподаткування звільнялися товари, що йшли на експорт
1
2
IV - й етап (XIX ст.)
На цьому етапі здійснюється уніфікація системи оподаткування та її теоретичне обґрунтування (Англія, Франція, Прусія), яке супроводжується піднесенням виробництва й економіки. При цьому втрачається індивідуальність податкових систем у різних державах, вони стають подібними за своєю структурою. Основним об’єктом оподаткування був оборот цінностей від одного суб’єкта до іншого. А серед податків найбільш поширеними були особисті податки: податок на майно та спадщину, податки на операції та приріст капіталу у вигляді дивідендів за цінними паперами та вкладами, за зростання вартості активів
V - й етап (XX ст.)
На цьому етапі здійснюється реформування систем оподаткування, яке супроводжується структурними зрушеннями в економіці та посиленням тенденцій до її лібералізації у більшості країн світу (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія, Швеція та ін.). Серед прямих податків домінують особисті прибуткові податки та соціальні податки, що носять цільовий характер (на медичне обслуговування і пенсійне забезпечення, будівництво доріг тощо), серед непрямих - ПДВ
VI - й етап (XXI ст.)
Цей етап характеризується процесами оптимізації систем оподаткування, створенням їх раціональних структур, наближенням до об'єктивних умов національних економік більшості зарубіжних країн світу. Суттєві надходження до бюджету здійснюються за рахунок особистого прибуткового податку та технічно відшліфованих податків на товари і послуги, а податок на прибуток корпорацій становить незначну частину в бюджетних доходах
1.3. Податкова система в Україні, основні етапи її становлення
Виникнення податків в Україні спостерігається з часів заснування Київської Русі (IX - XII ст.), під впливом розвитку держави, економічних, соціальних та політичних факторів
II - й етап: податки за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XIV -XV ст.)
III - й етап: податки за часів Речі Посполитої (XVI - XVII ст.)
IV - й етап: Військовий скарб Запорізької Січі (XV-XVIII ст.)
у
VI - й етап: система оподаткування XVIII - XIX ст.
VII- й етап: система оподаткування у XX ст.
Рис. 1.3. Етапи формування податкової системи в Україні
Податки у Київській Русі (IX - XII cm.)
Доходи
державної
скарбниці
Характер і призначення
Данина -
воєнна
контрибуція
Сплачувалася слов'янськими племенами сильним і войовничим народам (на півдні - хазарам, на півночі - норманам). Відповідно до історичних умов вона виступала як воєнна контрибуція, прямий державний податок, натуральна рента. Уперше згадує данину в ХІ -ХІІ ст. монументальне літописне зведення „Повесть временньїх лет”, автором якого вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора
Данина -
державний
податок
Державний податок, що стягувався у ІХ - X ст. новгородськими князями Олегом та Ігорем, виїжджаючи разом із дружиною (військом) на „полюддя” з окремих слов'янських земель
Данина -„дякло”
Стабільний державний податок, започаткувала в 947 р. княгиня Ольга, установивши постійні пункти - погости, де нагромаджувалась ця данина. Одиницею оподаткування були: „рало” (соха), „плуг”, „дім” (двір), „дворище”. Платили хутром, шкірами, худобою, збіжжям та грішми
Феодальна
рента
Сплачувалася на користь держави та феодала смердами, які офіційно були затверджені згідно з „Правдою Руською” Ярослава Мудрого - перший в історії України кодекс законів Давньоруської держави - сер. ХІ ст., нижчою, податною землеробською верствою населення. На державних землях, де не було різкої межі між державною і князівською власністю, рента і податок зливалися. На землях світських і духовних феодалів селяни відробляли ренту, сплачували податок державі й водночас відбували різні повинності. Відомі три форми ренти: відробіткова, натуральна, грошова
Торгівельні
мита
Грошові надходження за зважування і вимір - „вага”, „міра”; за провезення товарів через міські застави - „мит”; перевезення товарів через річку - „перевіз”; за право мати склади і проводити торжища -„гостинне”, „торгове”
Оброк
Обов'язкова повинність, що сплачувалася селянами натурою (медом, вівцями, льоном, хлібом, вівсом, житом і курми), а городянами -грішми
Інші
повинності
Обов'язкова повинність, яку відбувало населення: „повоз”, будівництво міст і укріплень тощо
Церковна
„десятина”
Стягнення коштів, тобто десятої частини прибутків населення, на будівництво церкви Богородиці та утримання храмів
Плата за судочинство та штрафи
Доходи, які одержували князі від суду „віри” - грошові штрафи за вбивство і „продажі” та штрафи за інші злочини
У 30 - 40 рр. XIII ст. у добу монголо-татарського панування українське населення феодальних князівств, окрім духовенства і церкви, платило
Ординські
повинності
на користь завойовників спеціальний прямий грошовий податок -„вихід” з осіб чоловічої статі та від голови худоби, тобто „поголовну подать”, „ям” - обов'язок доставляти підводи ординським чиновникам; „тамга”- утримання посла Орди з великою свитою, а також виконувало різні повинності. „Татарщину”, або данину, збирали спочатку ханські баскаки, а пізніше (до 60-х років XVI ст.) - українські князі.
Оподаткування в Україні за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XIV - XVcm.)
Доходи
державної
скарбниці
Характер і призначення
„Серебщина”
Головний загальнодержавний щорічний податок, який сплачували селяни (на Київщині вона називалась „подимщиною”, Волині -„воловщиною”, Чернігівщині - „поголовщиною”)
Державні
повинності
Обов'язкова повинність, яку відбували селяни (будували і ремонтували замки, оборонні укріплення, мости, шляхи, косили сіно, давали підводи і стацію - харчі для великого князя при переїздах. Поступово стація стала постійним податком і збиралася грішми)
Десятина
Обов'язкова повинність, яку виконували селяни на користь церкви
Сплачувався дворищем за обробку та освоєння земельних ділянок
„Ординщина”
(„серебщина”)
Сплачувалася у грошовій формі дрібними землевласниками -боярами
Подимне
Загальнодержавний щорічний податок, який сплачували вільні сільські і міські жителі за користування землею у розмірі 2 гроші
Інші податки
Сплачувалися ремісниками, торговцями, видобувниками залізної руди, за користування рибними угіддями
Таблиця 1.4
Податкова система України за часів Речі Посполитої (XVI - XVII ст.)
Доходи
коронної
скарбниці
Характер і призначення
1
2
Панщина
Обов'язкова повинність, яку виконували селяни („холопи”) і частково міське населення, пани („шляхта”) звільнялися від податків
Данина
Сплачувалася селянами натурою: медом, хутром тощо
Чинш
Грошовий податок, що сплачувався сільським та міським населенням. Він називався: „серебщиною” („срібло”), „подимщиною”, дяклом, „воловщиною”, „ординщиною”, „житщиною”, „мезлевою”, „яловщиною”
„Ланове”
Земельний податок, одиницею оподаткування якого був лан або волока, з якого селяни сплачували 10-30 грошів та на який припадало понад 90% прямих податків
1
2
Міський
податок
Сплачувався міщанами, який спочатку був загальним майновим прибутковим податком, а потім - податком з нерухомого майна у місті. Стягувався у розмірі 4% від оціненої вартості майна
Надзвичайні
сеймові
податки
Сплачувалися міщанами для вирішення нагальних проблем, головним чином військових потреб
Податок
католицької
церкви
Податок, що сплачувався православними міщанами на утримання католицького духовенства
Податки, що сплачувалися з торгівлі та промислів: „чопове” і
Інші міські податки
„шеляжне” - від продажу алкогольних напоїв; „прасовка” - за торгівлю сіллю; „пасічний” - за бджільництво; „шос” - на будівництво доріг; „стація” - за постій та утримання війська; „складове” - від ваги, міри; на міську сторожу; на ремонт міських укріплень, шляхів, гребель, мостів; санітарне облаштування тощо
Колядницький
збір
Сплачувався православними міщанами за колядування під час різдвяних та пасхальних свят
Таблиця 1.5
Військовий скарб Запорозької Січі (XV-XVIII cm.)
Доходи
скарбу
Характер і призначення
Загальні
обов'язкові
податки
Оплата січової та паланкової адміністрації, церкви і школи, грошове й матеріальне забезпечення козацької служби
Кошові регалії
Доходи від експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників та хуторів)
Військова
здобич
Воєнні трофеї - добутий шаблею та веслом “козацький хліб”
Допомога грішми, хлібом, горілкою військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, 1648р. - Польщі
Мито
За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. З горілки бралося натурою
Господарська десятина та медове
Стягувалась у паланах від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитими військовою землею - 10% урожаю
Торгове
Податок акцизного типу з крамарів на січовому ринку - 10% вартості товарів
Дохід від шинків
По 2,50 - 4,50 крб. на рік сплачували у скарб господарі, які тримали шинки (корчми) у Січі, паланках та зимівниках
1
2
Податок із сімейних
Особистий податок з одружених козаків („гніздюків”) у паланках
Подимне
Податок із хат по селах, населених поспільством, тобто не козаками, а підданими війська, які жили в паланках
Мостове
Плата з переправи на Дніпрі й польових річках у межах Запорізьких Вольностей
Орендна
плата
За крамниці й дуби (вантажні човни), що належали куреням
Руга,
роковщина
На утримання церкви й духівництва
Інші доходи
Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених, судові штрафи тощо
Таблиця 1.6
Податкова система України за часів Петра І (кін. XVII - поч. XVIII ст.)
Доходи
державної
скарбниці
Характер і призначення
1
2
Подвірний
податок
Прямий податок, що сплачувався населенням
Подушний
податок
Основний прямий податок, який було впроваджено замість подвірного податку. При цьому від податку звільнялись дворянство та духовенство
Поземельний
податок
Сплачувався селянами за обробку та освоєння земельних ділянок
Інші податки
Обов'язкові загальнодержавні податки, які сплачували різні верстви населення: посаджений, криголамний, водопийний, погрібний, трубний, із печей, мостів і переправ, причальний та відпливний із плавучих суден, із клеймування суконь, шапок та чобіт, із квасних напоїв, варіння пива, із воскобоєнь, зі шкіряного та миловарного промислів, із кузень, крамниць, корчми та пекарень, із майстрових та робітних людей, із запису клейма майстрових, із крамничних та „ходячих” продавців, із продажу свічок, кінських шкір тощо
Хомутний збір
Обов'язковий збір, який сплачували візники в розмірі десятої частини від плати за найм
Кінське мито
Сплачувалося власниками коней та візниками
Інші збори
Обов'язкові збори за надання та отримання певних послуг: млиновий збір”, „медовий” („бджолиний”) збір із власників пасік тощо
1
2
Податок на бороду
Обов'язковий щорічний податок, що сплачувався всіма чоловіками, які носили бороду, у розмірі від 30 руб. (прості городяни) до 100 руб. (царедворці). Лише священнослужителям та селянам, дозволялося носити бороду безкоштовно у своєму селі (під час в'їзду у місто вони сплачували по копійці з бороди)
Релігійні податки
Сплачувалися розкольниками у подвійному розмірі, а також за здійснення обрядів шлюбу, хрестин, поховання тощо
Канцелярські
збори
Сплачувалися населенням Київської губернії, яке займалося різними видами промислу і, відповідно, називалися: рибний збір, медовий збір, кінський збір, ясачний збір, млинський збір тощо
Мито та кріпосний збір
Стягувалися з купчих і заставних документів, дарчих і боргових зобов'язань, духовних заповітів, межових актів тощо
Гербовий збір
Сплачувався за використання „орлиного”, тобто з гербовими орлами, гербового паперу
Постійні податки
Ординарні податки, які були незмінними протягом тривалого періоду часу, серед них: „приказньїе” податки (загальнодержавні податки, що справлялися у прикази, а потім у колегії); „ямские и полоняничньїе” - стягувалися по 5 коп. з поміщицьких і дворових селян та по 10 коп. - із церковно - монастирських; „деньги Военного приказа на жалованье драгунам”, а також „Адмиралтейского приказа корабельньїе деньги”; податки на будівництво Санкт - Петербурга (30 коп. з кожного двору); податок „по однодворческому окладу” (1-3 руб. з кожного двору); регіональні, місцеві податки, які стягувалися на утримання гарнізонів, пошт, ямщиків, доріг тощо
Надзвичайні або екстраординарні податки
Ці податки поділялися на такі групи: збори провіанту і фуражу на потреби армії („санкт - петербургский”, „рижский”, „померанский”, „киевский”, „азовский” тощо; збори на поставки рекрутів та коней; податок на будівництво Кронштадта та утримання майстрових на будівництві
Єдиний податок
Подушний податок, однаковий для основних категорій платників, упроваджений податковою реформою 1724 р.
Таблиця 1.7
Система оподаткування в Україні у XVIII - XIX cm.
Доходи
державної
скарбниці
Характер і призначення
1
2
Подушний
податок
Основний податок, що стягувався з селян та міщан
Гільдійський збір
Сплачувався купецтвом залежно від їх майнового стану
1
2
Непрямі податки
„Питейні” податки (збори від винних промислів), соляних промислів; із продажу окремих товарів (вина, тютюну, цукру); митні збори (за ввіз, вивіз та провезення товарів) тощо
Міські податки
Стягувалися з власників різних промислів, оброчних селян, козаків
Прибутковий прогресивний податок
Прямий податок, що сплачувався поміщиками
Майновий податок
Податок із поміщицьких маєтків на нерухоме майно в містах
Гербовий збір та інші збори
Стягувалися за використання гербового паперу, за проїзд із 23 доріг, із пасажирів залізничних шляхів, пароплавств, вантажних перевезень тощо
Збори цільового призначення
Стягувалися на будівництво основних магістральних шляхів та облаштування водних сполучень для скорішої сплати державних боргів
Поземельний
податок
Єдиний державний податок, який сплачували зі своїх земель поміщики-дворяни (1875р.), а з 1887р. - селяни
Рентний податок
Сплачувався у розмірі 5% від доходів із грошового капіталу та цінних паперів (1885р.)
Промисловий
податок
Стягувався за чотирма класами місцевості й розрядами підприємств, а потім було запроваджено додатковий податок із промислового капіталу і відсотковий збір із прибутків акціонерних та інших підприємств (0,15% від суми основних фондів)
Інші промислові податки та збори
Прямий податок з прибутку акціонерних підприємств у розмірі 3% та 5%; розкладковий збір із гільдійських та негільдійських підприємств; збір із доходів від грошових капіталів
Таблиця 1.8
Система оподаткування в Україні у XX cm. та на поч. XXI cm.
Доходи державної
Характер і призначення
ri/^nhuMi м “ “ “
1
2
1917 - 1919 рр.
Прибутковий
податок
Прямий прогресивний податок, що стягувався з доходів українського населення (робітників, службовців, чиновників)
Акцизний збір
Непрямий податок, що стягувався з виробництва та продажу окремих товарів (вина, пива (у розмірі від 4 до 20 крб. із пуда солоду), коньяку, тютюну, цукру, чаю, сірників, продуктів нафтопереробки тощо)
Податок на телефонні апарати у розмірі 25 крб. із кожного
Контрибуція
Примусовий збір, що стягувався з українського населення та місцевої буржуазії більшовиками Росії на її користь (1918р.)
Реквізиція
Примусове вилучення майна української держави у власність Росії (1918р.)
Поземельний
податок
Сплачувався українськими селянами за обробку та освоєння земельних ділянок
1
2
Промисловий
податок
Основний прямий податок з прибутку акціонерних і торговельних підприємств
Податок на прибуток
Прямий податок з приросту прибутку промислових підприємств
Майновий податок
Податок на нерухоме майно в містах
Гербовий збір
Стягувався за використання гербового паперу
Митні збори
Непрямий податок, що сплачувався імпортерами та експортерами товарів
Місцеві податки та збори
Стягувалися у формі контрибуцій із місцевої буржуазії та націоналізованих фабрик і заводів, а також у формі зборів за вивіз виробів із фабрик на залізницю та із залізниці на фабрику тощо
Збір з обороту
Стягувався з обороту торговельних підприємств, що забезпечували населення предметами особистого користування та домашнього вжитку, а також одноразовий збір із приватних торговельно-промислових підприємств до фонду забезпечення сімей червоноармійців у розмірі місячного заробітку працівників цих підприємств
Податок з публічних видовищ і розваг
Прямий податок, що мав цільове призначення та спрямовувався на соціальні потреби. Сплачувався у розмірі від 5 коп. (із квитка за ціною нижчою за 50 коп.) до 33 коп. (із квитка за ціною вищою за 10 руб.)
Інші місцеві збори
Збір до фонду дитячого харчування в містах. Він стягувався у таких розмірах: з осіб найманої праці - половина денного заробітку; з осіб, які не перебувають на службі, але мають інші джерела прибутку, - сума дводенної квартирної плати; із приватних торговельних підприємств, театрів, кінематографів -50% валового денного виторгу
Надзвичайний революційний податок
Одноразовий податок, що стягувався з заможних груп міського та сільського населення (1918р.)
1920 - 1929 рр.
Акцизний збір
Сплачувався з виробництва та продажу окремих товарів (вина, пива, спирту, горілки, коньяку, тютюну, солі, цукру, меду, чаю, кави, сірників, продуктів нафтопереробки, текстильних виробів, гумових калош тощо)
Митні збори
Стягувалися за здійснення зовнішньоторговельних операцій відповідно до митного статуту СРСР
Гербовий збір
Стягувався за використання гербового паперу відповідно до нового статуту про державний гербовий збір, доповнювався канцелярським збором
Промисловий
податок
Прямий податок з населення, яке не займалося сільського-подарським виробництвом. Від нього звільнялися кооперативні і громадські підприємства і приватні промисли, на яких не застосовувалася наймана праця. Потім цей податок поширювався на всі підприємства, у тому числі й на державні та кооперативні. Він складався з двох зборів: патентного (основного) і порівняльного
Прибутково -майновий податок
Стягувався за прогресивними ставками з сукупного прибутку приватних осіб, які проживали в містах
1
2
Податок із майна
Стягувався за прогресивними ставками (від 0,33% до 1,5% вартості майна) із предметів домашнього побуту
Одноразовий
загальногрома
дянський
податок
Державний податок, який упроваджено для надання допомоги тим, хто голодує, для боротьби з епідеміями і покращення життя дітей, які перебувають на державному утриманні, а потім і для надання допомоги сільському господарству. Сплачувався за твердими ставками працездатним населенням
Продподаток
Упроваджений у період НЕПу, стягувався в натуральній формі 18 видами сільгосппродукції за довільним календарем
Єдиний податок
Сільськогосподарський податок, що поєднував: загальний натуральний податок, трудгужподаток, подвірногрошовий, загальногромадянський та деякі місцеві податки. А з 1930 р. ним обкладалися і куркульські господарства в індивідуальному порядку
Інші податки
Цільовий квартирний податок (для будівництва житла робітникам); військовий податок із громадян, які зараховувалися до тилового ополчення 1930 - 1945 рр.
Податок з обороту
Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву роздрібну ціну товарів та сплачувався споживачем цих товарів
Відрахування від чистого прибутку
Прямий податок на чисті прибутки державних підприємств у розмірі від 10% до 90% прибутку включався до плану підприємства як обов'язковий до виконання показник
Прибутковий
податок
Стягувався за прогресивними ставками з населення, а потім його було впроваджено і для колгоспників
Інші збори
Сплачувалися населенням на потреби житлового та культурно-побутового будівництва, що становили 7% від заробітної плати
„Дань” або „надподаток”
Стягувався у вигляді недоплачених і занадто низьких цін на державні заготівлі сільськогосподарських продуктів
Сільськогосподарський податок
Сплачувався колгоспниками
Додатковий прямий податок
Примусове страхування будівель, худоби й деяких посівів від стихійного лиха та пожеж
Натуральний
податок
Прямий податок у формі обов'язкових поставок продукції від населення державі з присадибних ділянок: м'яса, молока, яєць, картоплі, вовни тощо
Трудодень
Примусова безоплатна або праця, що низько оплачувалася Впроваджено у 1941 р. на воєнні потреби, стягувався до
1946 р.
Інші податки
Податок на неодружених та незаміжніх, із малосімейних; 25 видів інших грошових податків запроваджених німецькими окупантами
1946 - 1990 рр.
Податок з обороту
Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву роздрібну ціну товарів і сплачувався споживачем цих товарів
Платежі від чистого прибутку
Прямий податок на чисті прибутки державних підприємств, кооперативно-колгоспних та інших суспільних організацій
Прибутковий
податок
Стягувався за прогресивними ставками з населення (робітників та службовців)
Особливим податок
абонента
1
2
Сільськогосподарський податок
Оподаткування здійснювалося за твердими ставками кожної сотки з присадибних ділянок
Місцеві податки та збори
Обов’язкові платежі на місцевому рівні
1991 - 2007 рр.
Прямі податки
Податок на прибуток підприємств; прибутковий податок (з 2004 р. - податок з доходів фізичних осіб); податок (плата) на землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо
Непрямі податки
Податок на додану вартість; акцизний збір; мито
Ресурсні платежі
Збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду); збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід)
Інші податки та обов’язкові платежі
Місцеві податки і збори; державне мито тощо
Внески до цільових фондів
До Пенсійного фонду, до Фонду загальнообов’язкового соціального страхування з тимчасової непрацездатності, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття тощо
Етапи формування податкової системи України
_і
1991 - 1995 рр.
1995 - 2000 рр.
і_
2000 - 2007 рр.
Етап становлення і формування національної податкової системи нової самостійної держави
Етап реформування податкової системи з метою створення сприятливого податкового середовища для товаровиробників
Етап оптимізації податкової системи
Рис. 1.3. Основні етапи формування податкової системи незалежної України
Реформування податкової системи, як відомо, може здійснюватися двома шляхами: шляхом революційної (від лат. revolutio - поворот, переворот) податкової реконструкції, яка передбачає радикальну перебудову системи оподаткування та створення власної, якісно нової податкової системи, і шляхом еволюційних (від лат. evolutio - розгортання), тобто поступових, розрахованих на досить тривалий час, перманентних фіскальних перетворень та формування логічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки
В основу податкової системи України, як і в більшості розвинутих країнах світу (наприклад, США, ФРН, Франція, Великобританія), покладено саме еволюційну концепцію, розроблену на період до 2015 року, яка передбачає реформування шляхом послідовного вдосконалення механізму обчислення, обліку та сплати податків, у тому числі в напрямі:
- зменшення граничних ставок податків при одночасному розширенні бази оподаткування;
- зменшення податкового тягаря на фонд оплати праці;
- підвищення ролі позитивного впливу податків на фактори виробництва (майно, землю, корисні копалини, приріст капіталу) та екологічні податки;
- розширення повноважень органів регіонального та місцевого самоуправління в стимулюванні вітчизняного товаровиробника за допомогою податкового механізму тощо.
Отже, податкова реформа не має на меті збільшити тягар оподаткування суб’єктів господарювання. Її зміст полягає, з одного боку, у створенні оптимальної національної системи оподаткування, яка стимулюватиме ділову активність і виступатиме міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку, а з іншого боку, - в її уніфікації, яка буде рівноцінною структурам податкових систем сучасних розвинутих країн.
Етапи реформування податкової системи України продемонстровано на рис. 1.7
Етапи реформування податкової системи України
2007 р.
2008 - 2010 рр.
2011 - 2015 рр.
Етап реалізації невідкладних заходів, спрямованих на подолання недоліків чинної податкової системи
Етап еволюційного розвитку податкової системи у відповідності з вектором сталого економічного зростання України на інвестиційно-інноваційній основі
Етап поглиблення реформування податкової системи України згідно з принципами економічної ефективності й соціальної справедливості
У цілому для реформування податкової системи України вихідною основою повинні стати такі положення:
- прийняття Податкового кодексу України, створення на цій основі іманентної сучасним умовам методології та єдиної методики обчислення податків;
- оптимізація співвідношення між прямими та непрямими податками насамперед у напрямі узгодження та диференціації ставок прибуткового оподаткування юридичних і фізичних осіб;
- підвищення рівня відповідальності платників податків за своєчасну і повну сплату належних до бюджету платежів, включаючи встановлення матеріальної та кримінальної відповідальності;
- удосконалення порядку адміністрування податків;
- упорядкування надання пільг юридичним і фізичним особам; ліквідація необґрунтованих пільг щодо прибуткового оподаткування, які деформують вартісні показники в економіці та знижують конкурентоспроможність виробників
Таким чином, оптимальна податкова система України повинна стимулювати підприємницьку діяльність, створювати відносно рівні умови в різних секторах економіки. Її не слід розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто в якості державних доходів, що забезпечують інтереси бюджету. Податки, особливо сьогодні, повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна достатньо ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку, а також на діяльність господарюючих суб’єктів через розмір доходів, що підлягають примусовому вилученню
Ключові терміни і поняття
Податки,
реформи
реформування податкової системи, зміст податкової
Питання для самоконтролю знань
1. Чим зумовлена поява податків у суспільстві?
2. Розкрийте історичний аспект виникнення і розвитку податків у різних країнах світу.
3. Прокоментуйте, у чому полягає відмінність між процесом виникнення податків у різних країнах світу та в Україні.
4. Здійсніть теоретичну проробку ролі податків у житті суспільства.
5. Поясніть, яке значення відіграють податки для функціонування держави взагалі та становлення української державності зокрема?
6. Назвіть відмінні ознаки процесу еволюції податкової системи у різних країнах світу та в Україні?
7. Під впливом яких чинників відбувається еволюція оподаткування в Україні?
8. Яким документом регламентується перелік податків та інших обов'язкових платежів, що створюють податкову систему України?
9. Укажіть види податків та інших обов'язкових платежів, які встановлені в Україні.
10. Назвіть та охарактеризуйте основні етапи становлення та розвитку податкової системи України.
11. Назвіть інституціональні та макроекономічні умови становлення податкової системи України.
12. Прокоментуйте процес становлення системи прямого та непрямого оподаткування в Україні.
13. Визначте роль прямого та непрямого оподаткування в податковій системі України.
14. Чим обумовлена необхідність податкової реформи в Україні в сучасних умовах?
15. Визначте напрями реформування податкової системи України.
16. Якою мірою формування податкової системи України може здійснюватися шляхом запозичення чужого досвіду?
Навчальні завдання
Завдання 1.
Проаналізуйте і поясніть передумови виникнення податків.
Завдання 2.
Поясніть таке твердження: „Податки - це обов'язковий елемент економічної системи держави, що існує „для інших”, тобто для задоволення потреб суспільства”.
Завдання 3.
Проаналізуйте виникнення і розвиток податкової системи в різних країнах світу. Зробіть відповідні висновки.
Завдання 4.
Проаналізуйте основні етапи становлення і розвитку податкової системи України. Зробіть відповідні висновки.
Тестові завдання
1. Назвіть передумови виникнення і подальшого розвитку податків:
а) існування держави, суспільний поділ праці;
б) виникнення грошей;
в) існування держави, розвиток товарно-грошових відносин;
г) усі пункти правильні.
2. Яка риса найбільш притаманна податковій системі України?
3. Еволюційний процес реформування податкової системи передбачає:
а) зміну форм оподаткування та вирішення питань соціального характеру;
б) радикальну перебудову системи оподаткування швидкими темпами та створення власної, якісно нової податкової системи;
в) поступові, розраховані на досить тривалий час перманентні фіскальні перетворення та формування податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки;
г) усі пункти правильні.
4. У доходах Державного бюджету України переважають:
а) прямі податки;
б) непрямі податки;
в) питома вага прямих і непрямих податків приблизно однакового рівня.
г) інші доходи та обов'язкові платежі.
5. У структурі доходів Державного бюджету України найбільшу питому вагу займає:
а) податок з доходів фізичних осіб;
б) податок на додану вартість;
в) акцизний збір;
г) податок на прибуток підприємств.
ТЕМА 2. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА І СУСПІЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКІВ
2.1. Еволюція поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків.
2.2. Призначення і роль податків. Економічна сутність та об’єктивні ознаки податків.
2.3. Функції' податків. Співвідношення функцій податків.
Методичні рекомендації до вивчення теми
У першому питанні необхідно з'ясувати еволюцію поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків, а також етимологію поняття „податок”.
Під час вивчення другого питання даної теми важливо насамперед з'ясувати ту роль, яку виконують податки в економічній системі держави, їх взаємозв'язок з іншими елементами економічної системи держави. При цьому необхідно розглянути суспільний та матеріальний зміст податків.
Особливої уваги потребує з'ясування питання економічної сутності податків, їх об'єктивних ознак, значення в системі доходів державного бюджету, а також відмінності податків, обов'язкових зборів і платежів. При цьому слід звернути увагу на ті функції які виконують податки в суспільстві, з'ясувати їх сутність, механізм реалізації та ступінь співвідношення між ними.
2.1. Еволюція поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків
Наукова теорія про податки - це система наукових знань про сутність і об’єктивну природу податків, їхню роль і значення в економічній системі держави
Наукові теоріі про сутність податків
№
з/п
Назва теорії
Характерні риси
Основоположники
1
2
3
4
1.
Теорія обміну (епоха
середньовіччя кін. V - сер. XVII ст.)
Система оподаткування носить характер „узаконеної форми грабунку”, відшкодування, тобто сплачуючи податки, громадяни отримують від держави послуги з охорони, підтримки правопорядку тощо
Домініканський філософ, теолог Фома Аквінський,
Англ. філософ Ф. Бекон
2.
Атомістична теорія школи фізіократів (епоха
Просвітництва XVIII ст.)
Різновид теорії обміну. Податок трактується як результат договору між сторонами, за яким підданий вносить державі плату за різні послуги. Ніхто не може відмовитись від сплати податків, що є платою громадян за вигоди, що одержуються
Франц. економісти: Ш. Монтеск’є,
Д. Мірабо.
Англ. філософ Т. Гоббс
3.
Класична теорія (II пол. XVIII ст.
I пол. XIX ст.)
Податки розглядаються як один із видів державних доходів, які повинні покривати витрати на утримання уряду
Шотл. економіст А. Сміт.
Англ. економіст Д. Рікардо
4.
Теорія насолоди представників економічного романтизму (I пол. XIX ст.)
Податки трактуються з точки зору ціни, яка є платою громадян за отримані задоволення від суспільного правопорядку, справедливого правосуддя, володіння власністю тощо
Швейц. економіст Ж. Сісмонді
5.
Теорія
страхової премії (I пол. XIX ст.)
Податки розглядаються як платіж, що сплачується на випадок виникнення ризику, а платник податків виступає у ролі комерсанта, який залежно від розміру доходів страхує свою власність від непередбачуваних ситуацій (стихійного лиха, пожежі та ін.)
Англ. економісти: Дж.Ст. Мілль, Дж. Мак-Куллох. Фран. економіст А. Тьєр
6.
Теорія марксизму (II пол. XIX ст.)
Податки розглядаються як джерело життя ... для всього апарату виконавчої влади
Нім. економіст К. Маркс
7.
Теорія
маржиналізму
(неокласична
школа)
(II пол. XIX ст. -I пол. XX ст.)
Система оподаткування, за теорією маржиналізму, визначається суб’єктивно - психологічними умовами мікроекономічного рівня
Англ. економіст А.Маршалл.
Америк. економіст Дж. Б. Кларк
1
2
3
4
8.
Новий принцип справедливого оподаткування (шведська школа)
(II пол. XIX ст. -1 пол. XX ст.)
Податки розглядаються не ізольовано, самі по собі, а як засіб фінансування державних видатків.
Податки є важливим засобом задоволення людських потреб, з їхньою допомогою можна змінити відносини приватної власності. При цьому податки трактуються як своєрідна плата за державні суспільні послуги
Швед. економісти: К. Віксель,
Е. Ліндаль
9.
Кейнсіанська
теорія
(I пол. XX ст.)
Податки трактуються як інструмент державного регулювання економіки, важливий чинник її розвитку, тобто як убудовані в економічну систему „механізми гнучкості”
Англ. економіст Дж. М. Кейнс
10.
Монетаристська
теорія
(неокласична
школа)
(I пол. XX ст.)
Ґрунтується на тезі, що податки поряд з іншими інструментами державного регулювання економіки впливають на грошову масу в обігу
Америк. економіст М. Фрідман
11.
Неокейнсіанська
теорія
(II пол. XX ст.)
Податки розглядаються як один із головних джерел державних доходів, за рахунок якого здійснюється державно-монополістичне регулювання. При цьому податки не скорочують платоспроможний попит, а навпаки, забезпечують зростання зайнятості й національного доходу
Америк. економіст Е. Хансен
Таблиця 2.2
Етимологія поняття „податок” за теорією американського економіста Е. Селігмена
Стадії розвитку податкових платежів
Значення змісту податі
і
2
1 стадія
Ідея подарунку уряду, тобто цьому терміну передувало таке визначення, як „дар”, тобто індивідуум робить подарунок державі, що відображається у середньовічному латин. терміні „donum” та в англ. „benevolence”
2 стадія
Ідея про підтримку держави, тобто податок пов'язується з проханням, благанням держави до народу про підтримку. До цього значення зводиться латин. термін „вede” (від „beten” -просить)
3 стадія
Ідея надання допомоги державі. Ця ідея знайшла відображення в англ. терміні „aid”, та французькому „aide”
1
2
4 стадія
Ідея про жертву, що приноситься громадянином в інтересах держави, при якій він відмовляється від будь-чого для суспільного благополуччя. Цей термін пов'язаний з такими поняттями, як „gabelle” - старофран., „abgabe” - нім., „dazio” - італ.
5 стадія
Ідея про почуття обов’язку, тобто значення податку пов'язується із розвитком у платника почуття обов'язку. В Англії терміном „duty” користувалися для позначення податків на ввіз товарів, а іноді на дохід
6 стадія
Ідея примусовості, тобто з боку держави за податком закріплюється статус примусовості. Англ. мовою -„imposition”, італ. - „imposta”, нім. - „aufage”
7 стадія
Ідея певної частки чи окладу, що встановлюється урядом поза будь-якою залежністю від волі платника. Згадане поняття позначається англ. термінами „scot”, „tax” („taxare” -визначати, оцінювати)
2.2. Призначення і роль податків. Економічна сутність та об’єктивні ознаки податків
Важливим компонентом життєдіяльності суспільства та обов’язковим елементом економічної системи держави є податки. За своєю природою вони пронизують усі сфери суспільного життя. Як економічне явище податки носять відносно самостійний характер і їх розвиток відбувається на основі своїх власних об’єктивних закономірностей. Але сутнісний аналіз цього економічного явища не може бути повним і зрозумілим без виявлення його взаємодії з іншими явищами і процесами економічного простору суспільного життя, тобто з основними інституційними регулюючими механізмами економічної системи держави
Економічна система є набором інституційних регулюючих механізмів, що використовуються для розподілу обмежених ресурсів..., які одночасно з відмінностями у національних економічних політиках та природних умовах впливає на результати економічної діяльності країни
Рис. 2.1. Загальні ознаки фінансових категорій
Характерні ознаки фінансових категорій
Таблиця 2.3
№ з/п
Ознаки фінансових категорій
1.
Функціонують і розвиваються не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв’язку, утворюючи єдину цілісну систему
2.
Характеризуються чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність
3.
Поява нових фінансових категорій, їх функціонування й еволюція зумовлені розвитком усієї системи фінансових категорій
?
ПРОСТА ФІНАНСОВА КАТЕГОРІЯ
Податок - це „фін її м ожна виділит відношення у с фінансів
іансова клітинка”, 4 як найпростіше фері державних
Рис. 2.2. Зміст фінансової категорії „податок”
Інструмент перерозподілу ВВП, доходів юридичних і фізичних осіб
База
економічного
розвитку
держави
Головне джерело формування фінансових ресурсів держави, що забезпечує її розвиток
Мірило можливостей держави у світовому економічному просторі
Податок
Інструмент впливу на виробництво, його динаміку і структуру, процеси нагромадження
Критерій
ефективності
інвестиційної
активності,
конкретної
виробничої
діяльності
Найважливіше
джерело
задоволення
соціальних
потреб
Інструмент впливу на розвиток науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки
Рис.2.3. Призначення і роль податків за умов ринкової економіки
Об’єктивні ознаки податків
№
з/п
Зміст ознаки
1.
За допомогою податків держава вилучає частину новоствореного продукту суспільства та розподіляє її відповідно до економічних, соціальних та політичних цілей
2.
Податки є засобом створення централізованого фонду фінансових ресурсів держави
3.
Податки виступають важливим інструментом регулювання економічних відносин суспільства
4.
Податки як особлива система виробничих відносин виступають специфічною економічною категорією зі стійкими внутрішніми властивостями, закономірностями розвитку та характерними формами прояву. Ці податкові відносини постійно змінюються
ПОДАТОК
МАТЕРІАЛЬНИЙ АСПЕКТ
СУСПІЛЬНИ
ЙАСПЕКТ
- примусові платежі;
- дже рело бюджетних доходів;
- фінансова опора
людської
цивілізації;
- засіб утримання апарату.
державного
Система соціально - економічних відносин (проявляється через
призму розподільчих та перерозподільчих відносин)
Рис. 2.4. Економічний зміст податків
Податки - це закономірне об’єктивно-суб’єктивне явище, система соціально-економічних та організаційно-правових відносин, що складаються між державою, юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації до бюджету держави і використання частини вартості ВВП, які не мають конкретного цільового призначення і діють законодавчо на будь-якій стадії розвитку суспільства з метою фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій, соціально-економічної підтримки населення та суб’єктів господарювання
„Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який здійснюється платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування” / Закон України „Про систему оподаткування” у редакції від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями) /
Таблиця 2.5
Характерні ознаки податків
№ з/п
Зміст ознаки
1.
Податки - це платежі юридичних і фізичних осіб, що стягуються лише до бюджету держави (державний і місцевий), тобто на відміну від інших обов'язкових платежів, які стягуються до державних цільових фондів (наприклад, Пенсійний фонд), податки не мають конкретного цільового призначення. Всі інші платежі використовувати не за призначенням -заборонено
2.
Податки встановлюються виключно державою на підставі закону, за юридично закріпленими правилами. Установлення державою податків - це своєрідна форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних функцій владності
3.
Податки - це обов'язковий вид платежу. Обов'язковість податку виражається в тому, що за порушення встановленого строку сплати, розміру платежу, ухилення від сплати, передбачена відповідальність платника, тобто необхідність примусового виконання даного платежу, що відрізняє його від добровільної пожертви
4.
Податок може стягуватись у формі натуральної чи грошової сплати. Однак за сучасних умов грошова форма сплати податків - єдина, а натуральна існувала на ранніх етапах розвитку суспільства
5.
При сплаті податку відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність усієї держави. Іншими словами, податкові надходження мають, як правило, односторонній характер і пов'язані з перерозподілом частини вартості ВВП від юридичних і фізичних осіб до держави
6.
Податку властива індивідуальна безоплатність. Це означає, що при його стягненні держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платнику певного еквіваленту, який дорівнює їхньому платежу
7.
Для податку характерна регулярність його стягнення, а це означає, що даний платіж вноситься періодично, у чітко встановлені законодавством строки
8.
Податок - категорія не тільки економічна, але й правова. Правовий зміст категорії податку проявляється через систему специфічних зобов'язань, правових норм, інститутів тощо
9.
Податки є невід'ємним атрибутом держави, який установлюється для фінансового забезпечення виконання нею своїх функцій і соціально-економічної підтримки населення та господарчих структур
Відмінності податків, обов’язкових зборів та платежів
Показник
Характерна ознака
Податки
Установлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави -управління, оборони, соціальної сфери тощо. Вони не мають ні елементів конкретного еквівалентного обміну, ні конкретного цільового призначення. Наприклад, податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб тощо
Платежі
Установлюються за умови певної еквівалентності відносин платника з державою, тобто відповідають на запитання: ”3а що?”. Наприклад, це плата за воду, за землю, розмір якої залежить від розміру даного ресурсу, що використовується. Плата вноситься як за рахунок включення у собівартість, так і з прибутку, що визначається механізмом її стягнення
Відрахування
(обов’язкові
збори)
Передбачають цільове призначення платежів та відповідають на запитання: „На що?”, та „Від чого?”. Наприклад, відрахування на геологорозвідувальні роботи, відрахування на соціальне страхування тощо. Відрахування відносяться здебільшого на витрати виробництва і включаються у собівартість. Окремі з них можуть перераховуватись із прибутку
Рис. 2.5. Податки в системі доходів державного бюджету
Співвідношення ВВП, податкових та неподаткових надходжень до Зведеного бюджету України
Показники
2000 рік
2001 рік
2002 рік
2003 рік
2004 рік
2005 рік
ВВП
(млрд. грн.)
170,1
204,2
225,8
267,3
345,9
418,5
Доходи
бюджету(млрд. грн.) у т.ч.
49,1
54,9
62,0
75,3
91,5
131,8
податкові надходження (млрд. грн.)
30,5
36,3
40,6
46,1
52,3
76,8
неподаткові надходження (млрд. грн.)
18,6
18,6
21,4
29,2
39,2
55
Частка доходів бюджету у ВВП,%
28,9
26,9
27,4
28,2
26,5
31,5
Частка податкових надходжень у ВВП, %
17,9
17,8
18,0
17,2
15,1
18,4
—¦—Ряді
Роки
Рис. 2.6. Перерозподіл ВВП через Зведений бюджет України*
*2006 р. - прогноз
Таким чином, оподаткування як елемент економічного устрою суспільства притаманне всім державним економічним системам як ринкового, так неринкового типу. Процес справляння податків регламентується державою шляхом створення відповідної правової бази і є його функцією. Податок є платою суспільства за виконання державою таких її функцій, як відрахування частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) у бюджет держави на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може (див. рис. 2.5., рис. 2.6, табл. 2.7)
2.3. Функції податків. Співвідношення функцій податків
Функція - це „зовнішній прояв властивостей будь-якого об’єкта в даній системі відносин”. Щодо економічної категорії податку, „функції означають виявлення її сутності в дії, тобто вираз суспільного призначення даної економічної категорії...” „як інструмента вартісного розподілу і перерозподілу доходів держави”
1
Рис. 2.7. Функції податків
Рис. 2.8. Сутність функцій податків
Ключові терміни і поняття
Фінансові категорії] податок, проста фінансова категорія
фіскальна функція податків, соціально-економічна функція податків (регулююча)
Питання для самоконтролю знань
1. Яке призначення податків в економічній системі держави?
2. Чим зумовлена поява податків у суспільстві?
3. Розкрийте етимологію поняття „податок”.
4. Прокоментуйте, у чому полягає відмінність між поглядами на сутність і необхідність податків видатних науковців минулих століть?
5. Дайте визначення поняттю „податок” згідно з теорією Е.Селігмена.
6. Дайте визначення поняттю „податок” з точки зору його суспільного змісту.
7. Дайте визначення поняттю „податок” з точки зору його матеріального змісту.
8. Назвіть і охарактеризуйте об’єктивні ознаки податків.
9. Що являють собою податки ? Дайте їх визначення.
10. Які існують форми обов'язкових платежів крім податків? У чому полягає різниця між ними?
11. Які ще, крім податкового, існують методи формування бюджету?
12. Назвіть і охарактеризуйте функції податків.
13. У чому полягає сутність фіскальної функції податків та який механізм її реалізації?
14. У чому полягає сутність регулюючої функції податків та який механізм її' реалізації?
15. З'ясуйте ступінь співвідношення функцій податків.
Навчальні завдання
Завдання 1.
Проаналізуйте еволюцію поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків, обґрунтуйте тенденції в їх розвитку.
Завдання 2.
Здійсніть порівняльну характеристику змісту класичних економічних теорій про податки в контексті науки про державне господарство. Поясніть, який існує взаємозв'язок між цими теоріями?
Завдання 3.
Проаналізуйте і поясніть взаємозв'язок податків з іншими елементами економічної системи держави та визначте їх роль у системі фінансових категорій.
Завдання 4.
Складіть схему, яка характеризує перерозподіл вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. На підставі складеної схеми охарактеризуйте податки як елемент перерозподілу ВВП.
Завдання 5.
На підставі об'єктивних ознак податків та сутності їх функцій, проаналізуйте, які податки найповніше виконують фіскальну функцію, а які регулюючу.
Тестові завдання
1. Податки являють собою ту частину економічних відносин, які виникають з приводу:
а) розподілу і перерозподілу грошових фондів;
б) розподілу і перерозподілу грошових засобів шляхом формування та використання грошових фондів;
в) розподілу ВВП шляхом формування та використання коштів грошових фондів;
г) перерозподілу частини вартості ВВП шляхом мобілізації та використання її на загальносуспільні потреби.
2. Податки - це:
а) обов'язкові платежі юридичних осіб до місцевих бюджетів
залежно від розміру доходів;
б) обов'язкові платежі фізичних осіб до державного бюджету
залежно від вартості майна;
в) обов'язкові платежі до бюджету відповідного рівня, здійснювані платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування;
г) усі відповіді правильні.
3. До характерних ознак податків відносяться:
а) встановлюються за умови певної еквівалентності відносин
платника з державою;
б) встановлюються за умови безеквівалентності відносин платника з державою;
в) встановлюються для утримання окремих верств населення;
г) передбачають цільове призначення.
4. Суспільний зміст податків формується через систему
економічних відносин та відображає ту частину відносин, що виникають на стадії:
а) виробництва суспільного продукту;
б) розподілу (перерозподілу) суспільного продукту;
в) обміну суспільного продукту;
г) споживання суспільного продукту.
5. Матеріальний зміст податків свідчить про те, що вони є:
а) особливою сферою фінансових відносин;
б) частиною вартості ВВП у грошовій формі;
в) засобом стимулювання самоінвестування;
г) засобом контролю за розподілом грошових коштів.
ТЕМА 3. ТЕРМІНОЛОГІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПОДАТКУ
3.1. Термінологія оподаткування.
3.2. Елементи податку.
Методичні рекомендації до вивчення теми
Під час розгляду першого та другого питань рекомендуємо звернутися до Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.97р. № 77-97 (зі змінами та доповненнями) та детально проаналізувати як термінологію оподаткування, так і елементи податку: суб'єкт оподаткування (платник) і носій податку, об'єкт оподаткування, джерело сплати, одиниця оподаткування, податкова ставка і квота; методи побудови податкових ставок (тверді й процентні ставки); види процентних ставок: пропорційні, прогресивні та регресивні, їх комбінації (просту й складну прогресію оподаткування).
Між зазначеними елементами податку існує певне підпорядкування, яке можна проілюструвати, поставивши до них запитання: хто сплачує податок? (суб'єкт); що оподатковується? (об'єкт оподаткування); як вимірюється об'єкт оподаткування? (одиниця оподаткування); з чого сплачується податок? (джерело сплати податку); скільки сплачується з одиниці об'єкта оподаткування? (податкова ставка); яка частка доходу утримується? (податкова квота); на яку величину зменшується база оподаткування або податок? (податкові пільги).
3.1. Термінологія оподаткування
Кожна наука має свій понятійний апарат (термінологію), особливі, специфічні категорії, що є концентрованим виразом загальних, найбільш суттєвих ознак, якостей, закономірностей і взаємозв’язків діалектичного руху матеріальних та духовних зв’язків тієї сфери дійсності, яку ця наука вивчає
Категорії науки про податки (термінологію оподаткування) слід представити як форму теоретичного мислення, наукову абстракцію, що є відображенням податкових правовідносин, які нормативно врегульовано та закріплено податковим законодавством
Термінологія оподаткування відображає соціально-економічну сутність податку, його родові ознаки. Вона використовується у законодавчих актах та нормативних документах держави, які визначають умови оподаткування, його організацію та адміністрування, порядок обчислення і стягування податків
Термінологія оподаткування функціонує і розвиваються не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв’язку, утворюючи єдину цілісну систему; характеризується чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність; її поява, функціонування й еволюція зумовлена розвитком економічної системи держави
У податковій практиці найбільш поширеною та загальновизнаною в більшості країн світу термінологією оподаткування є насамперед елементи податку, до яких відносяться: суб’єкт та об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота, податкові пільги тощо
3.2. Елементи податку
Таблиця 3.1
Ілюстрація елементів податку та їх підпорядкування
Елементи податку
• суб’єкт - хто сплачує податок?
• об’єкт оподаткування - що оподатковується?
• одиниця оподаткування - як вимірюється об'єкт оподаткування?
• джерело сплати податку - з чого сплачується податок?
• податкова ставка - скільки сплачується з одиниці об'єкта оподаткування?
• податкова квота - яка частка доходу утримується?
• податкові пільги - на яку величину зменшується база оподаткування або податок?
Основні елементи податку
Суб’єкт податку (платник податку) - це юридична чи фізична особа, яка безпосередньо перераховує податок до бюджету, а носій податку є реальним платником податку
Об’єкт оподаткування - це фізична чи вартісна величина відносно якої нараховується податок (наприклад, доходи (прибуток), майно тощо)
п
Джерело сплати податку - це доходи юридичних і фізичних осіб, за рахунок яких сплачується податок
п
Податкові пільги - це повне або часткове звільнення платника податку від його сплати
Одиниця оподаткування - це чисельна одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування відносно якого встановлюються податкові ставки (наприклад, при оподаткуванні доходів фізичних осіб - це грошова одиниця країни, а при оподаткуванні земельних ділянок - це гектар, акр)
Рис.3.1. Зміст елементів податку
ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ” У РЕДАКЦІЇ ВІД 18 ЛЮТОГО 1997 РОКУ № 77/97-ВР (ЗІ ЗМІНАМИ ТА ДОПОВНЕННЯМИ)
Податок і збір
(обов'язковий
платіж)
Система
оподаткуй
вання
Платники податків і зборів
(обов'язкових
платежів)
Об'єкт
оподаткування
обов’язковий внесок до бюджету в ідповідного рівня або державного цільового фонду, що здійснюється платниками у порядку і на умовах, які визначаються законами України про оподаткування сукупність податків і зборів
(обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються в
установленому
законами
України
порядку юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори
(обов’язкові
платежі)
майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування
Рис. 3.2. Основні податкові терміни відповідно до Закону Украі'ни “Про систему оподаткування”
Рис. 3.3. Методи встановлення податкових ставок
Рис. 3.4. Класифікація податкових ставок відповідно до виду діяльності
платника податку
Абсолютні
(тверді)
розмір податку встановлюється у твердій фіксованій величині на одиницю виміру об’єкта податку
Рис. 3.5. Класифікація податкових ставок за методом установлення
ПОДАТКОВІ ВІДСОТКОВІ СТАВКИ
±
Пропорційні
Прогресивні
Регресивні
єдині ставки, що не залежать від розмірів об’єкта оподаткування, наприклад, при оподаткуванні ПДВ - 20%
розміри ставок зростають відповідно до зростання розмірів об’єкта оподаткування, наприклад, шкала ставок за умови прибуткового оподаткування доходів громадян
розміри ставок зменшуються відповідно до зростання розмірів об’єкта
оподаткування
Рис. 3.6. Класифікація відсоткових ставок
Ключові терміни і поняття
Термінологія оподаткування, суб’єкт оподаткування, об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота, податкові пільги, базова податкова ставка, методи встановлення податкових ставок, знижена податкова ставка, підвищена податкова ставка, тверді податкові ставки, процентні податкові ставки, види процентних податкових ставок (пропорційні, прогресивні, регресивні)
Питання для самоконтролю знань
1. Укажіть вид правового акту, в якому визначено основні елементи податку?
2. Визначте елементи податку.
3. Якими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися ставки, механізм справляння податків, пільги?
4. Назвіть існуючі підходи до встановлення податкових ставок. Які методи можуть бути покладені в їх основу?
5. Назвіть елементи оподаткування, що відіграють найбільше значення в реалізації регулюючої функції податків.
Навчальні завдання
Завдання 1.
Опрацюйте Закон України „Про систему оподаткування”, складіть словник термінології оподаткування.
Завдання 2.
Поясніть твердження: „Термінологія оподаткування функціонує і розвивається не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв'язку й утворює єдину цілісну систему; характеризується чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність; її поява, функціонування й еволюція зумовлена розвитком економічної системи держави”.
Завдання 3.
Назвіть вид податкової ставки, якщо:
а) вона зменшується в міру зростання об'єкта оподаткування;
б) вона зростає по мірі збільшення об'єкта оподаткування;
в) вона не залежить від розміру об'єкта оподаткування.
Тестові завдання
1. Ставки, механізм справляння податків, пільги встановлюються:
а) відповідно до законів України про оподаткування;
б) відповідно до Указів Президента України;
в) відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік;
г) відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.
2. Назвіть елементи оподаткування, що відіграють найбільше значення в реалізації регулюючої функції податків:
а) ставки податків;
б) суб'єкт оподаткування;
в) одиниця оподаткування;
г) податкова квота.
3. Платником (суб’єктом) податку є:
а) юридичні та фізичні особи, які нараховують податок за відповідний період;
б) юридичні та фізичні особи, на яких законодавством покладено зобов'язання щодо внесення податків і зборів в бюджети різних рівнів;
в) юридичні та фізичні особи, які сплачують податки продавцю (постачальнику) в ціні товарів (послуг).
4. Носій податку - це:
а) юридична чи фізична особа, яка безпосередньо перераховує податок до бюджету;
б) суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує податки;
в) фізична особа, яка є споживачем товарів і послуг та яка сплачуючи їх вартість, сплачує і всі податки;
г) юридична особа, яка сплачує прямі податки за рахунок доходів, отриманих від реалізації товарів і послуг.
5. Об’єкт оподаткування - це:
а) фізична чи вартісна величина, щодо якої нараховується податок;
б) фізична величина, щодо якої нараховується податок;
в) вартісна величина, щодо якої нараховується податок;
г) особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок.
6. Джерело сплати податку - це:
а) предмет, який підлягає оподаткуванню;
б) дохід суб'єкта, з якого сплачується податок;
в) майно, з якого сплачується податок;
г) товари, з яких сплачується податок.
7. Одиниця оподаткування - це:
а) чисельна одиниця виміру об'єкта оподаткування;
б) величина податку;
в) частка податку в доході платника;
г) податкова ставка.
8. Податкова ставка - це:
а) одиниця виміру об'єкта оподаткування;
б) розмір податку;
в) величина податку на одиницю оподаткування;
г) частка податку в доході платника.
9. Податкові пільги - це:
а) зменшення розміру податкової ставки;
б) повне або часткове звільнення платника податку від оподаткування;
в) частка, яка зменшує базову ставку;
г) відстрочка сплати податку.
4.1. Поняття та значення класифікації податків.
4.2. Класифікація податків за характерними ознаками.
4.3. Види прямих та непрямих податків.
4.4. Переваги та недоліки прямих і непрямих податків, їх місце в податковій системі.
Методичні рекомендації до вивчення теми
Під час вивчення питань даної теми треба усвідомити, що класифікація податків дає можливість більш повного висвітлення сутності та функцій податків, визначення їх ролі в економічній системі держави, напряму і характеру впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Тому необхідно розглянути податки за такими ознаками:
- залежно від суб'єкта оподаткування (з юридичних осіб, з фізичних осіб);
- за об'єктами оподаткування (на доходи, на майно, на споживання);
- за формою стягнення (грошові та натуральні);
- за методом стягнення чи за формою оподаткування (прямі та непрямі);
- залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки (загальнодержавні та місцеві);
- за способом стягнення (окладні та розкладні).
Найбільш вагомого обґрунтування та значення набув поділ податків на прямі та непрямі, оскільки він більшою мірою характеризує їх економічний зміст і відображає рівень розвитку економіки.
Оцінюючи прямі й непрямі податки за ступенем їх відповідності основним принципам оподаткування та те, наскільки і як вони стосуються інтересів різних верств населення, як виконують своє фіскальне призначення, необхідно проаналізувати переваги та недоліки прямих і непрямих податків, враховуючи аргументи як їх прихильників, так і противників. При цьому особливу увагу необхідно приділити з'ясуванню об'єктивних можливостей регулюючого впливу таких окремих видів прямих податків, як податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб.
Систематизація та групування податкових платежів за однорідними ознаками, із присвоєнням їм певних найменувань, називається податковою класифікацією
Податкова класифікація застосовується як засіб для встановлення зв’язків між податковими платежами і має важливе значення для здійснення податкового контролю та забезпечує дотримання податкової дисципліни
Економічно обґрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув’язці та охопленні об’єктів і суб’єктів оподаткування, визначенню вектора впливу податків на соціально - економічний розвиток держави
Найбільший внесок у розвиток теоретико - методологічних засад класифікації податків внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів, а саме: Дж. Покк, Дж.Ст. Мілль, А. Вагнер, І. Горлов, В. Пебедєв, П. Тарасов, А. Ісаєв, Д. Пьвов, А. Гурьєв, І. Янжул, Ф. Пассаль, І Озеров, Г. Джордж, А. Соболєв, П.Гензель, М. Мітіліно, М. Тургенєв, Б. Болдирев, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко та інші
„Для того, щоб визнати будь-яку класифікацію задовільною, необхідно, щоб ознака, за якою відбувається розподіл була суттєвою та чітко визначеною, щоб отримані групи охоплювали всі без виключення явища. При цьому відмінність в організації окремих податків повинна випливати з відмінностей у їх природі та у способах дії’ (Соболев М.И. Очерки финансовой науки. - Харьков, 1926. - 216 с.)
за формою стягнення (грошові та натуральні)
за формою оподаткування (прямі та непрямі)
за об'єктами оподаткування (на доходи, на майно, на споживання)
за способом стягнення (окладні та розкладні
залежно від рівня державних структур, що встановлюють податки (загально державні та місцеві)
Рис. 4.1. Класифікація податків
Таким чином, економічно обґрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув’язці та охопленню об’єктів і суб’єктів оподаткування, визначенню вектору впливу податків на соціально-економічний розвиток держави
Вагомого обґрунтування та значення набув поділ податків залежно від суб’єкта оподаткування (з юридичних осіб та з фізичних осіб), оскільки він визначає перелік податків, що сплачуються конкретним платником та характеризує роль кожного платника у процесі перерозподілу ВВП. Отже, податки з юридичних та фізичних осіб - це встановлена законом примусова форма отримання державою частки вартості валового внутрішнього продукту від юридичних та фізичних осіб, фінансовий гарант ефективного виконання державою її функцій та інструмент регулювання економічного розвитку
Рис. 4.2. Класифікація податків за ознакою суб’єкта оподаткування
Рис. 4.3. Класифікація податків за способом стягнення
Рис. 4.4. Класифікація податків за ознакою об’єкта оподаткування
Рис. 4.5. Класифікація податків за ознакою рівня державних структур, що встановлюють податки
Загальнодержавні податки і збори
податок на додану вартість
акцизний збір
податок на прибуток підприємств
податок на доходи фізичних осіб
державне мито
податок на нерухоме майно (нерухомість)
плата (податок) за землю
рентні платежі
податок з власників транспортних інших самохідних машин і механізмів
засобів та
податок на промисел
збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
збір за спеціальне використання природних ресурсів
збір за забруднення навколишнього природного середовища
збір на обов'язкове соціальне страхування
плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності
збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
єдинии податок
єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через Державний кордон України
збір за проведення гастрольних заходів
Рис. 4.6. Складові податкової системи України
Рис. 4.7. Класифікація податків за формою оподаткування
4.3. Види прямих та непрямих податків
Таблиця 4.1
Ознаки поділу податків на прямі та непрямі
Ознака
Прямі податки
Непрямі податки
Залежно від того, хто сплачує податок
1 сплачує, і несе одна особа
Сплачує одна особа, а несе інша
Залежно від участі у створенні ціни
Уключаються до ціни на стадії виробництва у виробників
Лише на стадії реалізації як надбавка до ціни товару
Залежно від способу стягування
За декларацією і за кадастрами
За тарифами
Залежно від джерела сплати
З доходу чи майна
Зі споживання цінностей та речей
Прямими податками виступають ті, що стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків, які є власниками цих доходів або майна. Тобто, розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Більше їх платять ті члени суспільства, які мають вищі доходи. Порівняно з непрямими податками, прямі податки більш прогресивні, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу
Рис. 4.8. Види прямих податків
Рис. 4.9. Види непрямих податків
? Основні податкові надходження
? Основні прямі податки
? Основні непрямі податки
? Інші доходи
Рис. 4.10. Динаміка показників Зведеного бюджету України за 1991-2000 рр.
4.4. Переваги і недоліки прямих та непрямих податків, їх місце в податковій системі
Переваги прямих податків та недоліки непрямих податків
Таблиця 4.2
№
з/п
Характеристика переваги (недоліку)
1
2
1.
Прямі податки дають реальну можливість установити пряму залежність між доходами платника та його платежами в бюджет, тоді як непрямі податки не залежать від розміру доходів, що отримуються
2.
Прямі податки виступають важливим дійовим фінансовим регулятором економічних процесів (інвестицій, нагромадження капіталу, сукупного споживання, ділової активності, підприємництва тощо), а також регулюють доходи юридичних і фізичних осіб, на противагу від непрямих, які впливають на ціну товарів
1
2
3.
Прямі податки сприяють розподілу податкового тягаря таким чином, що значні податкові витрати мають ті члени суспільства, в яких більш високі доходи, тоді як непрямі податки регресивні відносно до малозабезпечених верств населення
4.
Прямі податки значно впливають на саму державу, яка повинна забезпечити сприятливі умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають надходження до бюджету, а непрямі податки, навпаки, провокують інфляційні процеси
5.
Система стягнення прямих податків коштує дешевше, ніж система стягнення непрямих
6.
При прямому оподаткуванні податкові служби вступають у безпосередні взаємовідносини з платниками податку, що спонукає до розвитку економічної та політичної самосвідомості: виникають думки, на які цілі спрямовувати кошти та наскільки раціонально їх використовують. При непрямому оподаткуванні сплата податку не така помітна, тому платники інертні щодо податкової політики держави
7.
Історія розвитку прямих податків свідчить про те, що вони призводять до сильної зміни як структури виробництва, так і структури споживання. На випадок коли держава забирає весь прибуток або більшу його частину поступово виникає ситуація, у результаті якої споживання зменшується, а підприємства зупиняються. У свою чергу, доходи господарських одиниць, які зростають за умови помірних прямих податків і стають одним із основних джерел інвестицій в економіку, збільшення ділової активності, а значить, і обсягу споживання. Непрямі податки, навпаки, сприяють спаду ділової активності
8.
В ефективній ринковій податковій системі найбільшу частку займають прямі податки з юридичних та фізичних осіб (наприклад, у федеральному бюджеті США - прямі податки складають більш ніж 75%, тоді як частка непрямих податків не досягає і 5%). Це пояснюється тим, що саме прямі податки мають властивість стимулювати ділову активність і виступати міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку. Тоді як непрямі податки не пов’язані безпосередньо з ефективністю праці та капіталу і певною мірою, навіть, протистоять їй
Недоліки прямих податків та переваги непрямих податків
№
з/п
Характеристика переваги (недоліку)
1.
При формуванні державного бюджету вони не можуть бути стабільним джерелом його доходів, оскільки, наприклад, податок на прибуток — це результат ефективної діяльності виробника. 1 навпаки, непрямим податкам властиве швидке їх надходження і перерахування до бюджету, що здійснюється відразу після реалізації продукції. Крім того, фіскальна ефективність непрямих податків пов’язана з тим, що вони охоплюють величезну кількість людей, які їх сплачують під час придбання кожної одиниці оподаткованого товару, через що вони дають фіску більш стабільний дохід.
2.
Оскільки прямими податками обкладаються прибутки та доходи підприємств і населення, то досить низькою є ймовірність їх повного надходження. Більш надійнім об’єктом оподаткування є товари і послуги, процес використання яких зупинити ніхто не в змозі
3.
Прямі податки є досить поблажливими для платників ніж непрямі, де одразу вимагається сплата значної суми. Непрямі ж податки менш помітні для споживачів, оскільки вони сплачуються невеликими частками, шляхом включення їх до ціни товарів, що купуються. Перевага цих податків полягає ще й в тому, що їх стягнення не пов’язане з неприємним для платника втручанням податкових органів у його приватне життя. Тому протидія непрямим податкам зі сторони платників є значно меншою
4.
Пряма форма оподаткування потребує складного механізму стягнення податків, оскільки пов’язана з досить складною методикою проведення бухгалтерського та податкового обліку і звітності
5.
Контроль за сплатою прямих податків також досить складний, оскільки органи податкової служби мають справу з великою групою платників. А це, у свою чергу, вимагає розширення податкової служби і розробки різноманітних методів обліку та контролю доходів громадян і підприємств. Недосконалість законодавства й відсутність належного контролю за сплатою податків створюють сприятливі умови для ухилення від їх сплати
6.
Ухилення від сплати прямих податків є протиправною дією і карається в передбаченому законом порядку різними санкціями, тоді як платники непрямого податку можуть цілком легально ухилитися від сплати цього податку, особливо, коли це товар не першої необхідності. Отже, споживач, збільшуючи або зменшуючи задоволення своїх потреб, сам регулює суму непрямих податків, не порушуючи при цьому чинних правових норм
7.
Найкраща система прямих податків не може гарантувати того, що всі види доходу, дійсно, будуть оподатковані. Ті види та частини доходу, що вислизають з-під прямого оподаткування, охоплюються непрямими податками, які дають змогу оподатковувати платника за його індивідуальною платоспроможністю
Ключові терміни і поняття
Класифікація податків, суб’єкт оподаткування (юридичні особи, фізичні особи), об’єкт оподаткування (доходи, майно, споживання), форма стягнення податків (грошова, натуральна), прямі податки, особисті прямі податки, реальні прямі податки, податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, податок на землю, податок з власників транспортних засобів, непрямі податки, універсальні акцизи, специфічні акцизи, податок на додану вартість, акцизний збір, мито, загальнодержавні податки, місцеві податки і збори, податок з реклами, комунальний податок, окладні податки, розкладні податки, разові податки, систематичні податки
Питання для самоконтролю знань
1. У чому полягає сутність прямих податків? Назвіть їх види.
2. У чому полягає сутність непрямих податків? Назвіть їх види.
3. Відповідно до класифікації податків назвіть їх види, які належать до кожної з груп.
4. Розкрийте особливості загальнодержавних та місцевих податків.
5. У чому полягає сутність розкладних податків?
6. У чому полягає сутність окладних податків?
7. На які підгрупи поділяються прямі податки?
8. У чому полягає сутність особистих прямих податків?
9. У чому полягає сутність реальних прямих податків?
10. Назвіть переваги та недоліки прямого оподаткування.
11. Назвіть переваги та недоліки непрямого оподаткування.
Навчальні завдання
Завдання 1.
Ознайомившись з елементами системи оподаткування та класифікацією податків, спробуйте створити свою класифікацію податків.
Завдання 2.
Проаналізуйте та поясніть переваги й недоліки прямих і непрямих податків.
Завдання 3.
Визначте, який непрямий податок більш вигідний підприємству і державі: податок з продажу (купівлі), податок з обороту чи податок на додану вартість?
Завдання 4.
Визначте, який прямий податок більш вигідний державі: податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, податок на майно?
Завдання 5.
Яка ознака класифікації податків, на Ваш погляд, є головною? Відповідь аргументуйте.
Завдання 6.
Які підгрупи прямих податків найбільш поширені в сучасних умовах? Чому?
Завдання 7.
Чому встановлення податку на прибуток потребує певного розвитку ринкових відносин? Відповідь аргументуйте.
Завдання 8.
Чому прямі податки, на відміну від непрямих, відіграють більш важливе значення у фінансовому регулюванні економіки? Відповідь аргументуйте.
Завдання 9.
Поясніть, у чому полягає регулюючий механізм окремих видів прямих податків?
Тестові завдання
1. Значна питома вага непрямих податків у структурі податкової системи свідчить про:
а) фіскальний характер податкової системи;
б) низьку податкову культуру;
в) регулюючий характер податкової системи;
г) усі відповіді правильні.
2. До прямих податків відноситься:
а) мито;
б) плата за землю;
в) податок на додану вартість;
г) акцизний збір.
3. До непрямих податків відноситься:
а) мито;
б) податок на прибуток підприємств;
в) податок з доходів фізичних осіб;
г) плата за землю.
4. До загальнодержавних податків відноситься:
а) комунальний податок;
б) податок з реклами;
в) ринковий збір;
г) плата за землю.
5. До місцевих податків відноситься:
а) податок на промисел;
б) податок з реклами;
в) єдиний податок;
г) плата за землю.
ТЕМА 5. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ
5.1. Наукові основи побудови податкової системи. Поняття податкової системи і вимоги до неї.
5.2. Структурна побудова податкової системи. Чинники, що визначають структуру податкової системи.
5.3. Принципи оподаткування.
Методичні рекомендації до вивчення теми
Під час вивчення цієї теми необхідно опанувати наукові основи побудови податкової системи, детально розглянути значення податків у системі державних доходів, порядок і методи формування державних доходів, а також податковий метод формування державних доходів як елемент правової держави в умовах ринкової економіки. При цьому слід чітко усвідомити, що джерелами формування державних доходів можуть виступати як власні доходи держави, котрі вона отримує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, які згідно з чинним законодавством належать державі, так і податки, які сплачують юридичні і фізичні особи із власних доходів. Крім того, необхідно усвідомити, що формування доходів бюджету держави за допомогою податків здійснюється тільки у процесі перерозподілу створеного в суспільстві валового внутрішнього продукту, сутність якого полягає передусім в оподаткуванні первинних доходів юридичних і фізичних осіб з боку держави.
Співвідношення між указаними джерелами визначається рівнем розвитку форм власності, а саме: державної і приватної. В умовах домінування державної власності джерелами формування доходів бюджету виступають доходи державного сектору економіки, а коли переважає приватна власність, то доходи бюджету формуються за рахунок податкових платежів.
Окрім того, необхідно дати визначення поняттю „податкова система”, розглянути можливі варіанти структурної побудови податкової системи та проблему оптимізації співвідношення між фіскальною і регулюючою функціями податків, між різними видами податків, а також чинники, що визначають структуру податкової системи. При цьому слід з'ясувати принципи оподаткування, тобто ті вихідні принципи, які мають бути враховані при побудові податкової системи та охарактеризувати ідеали оптимального оподаткування (економічна ефективність, соціальна справедливість тощо).
5.1. Наукові основи побудови податкової системи. Поняття податкової системи і вимоги до неї
Податкова система (система оподаткування) - це
сукупність законодавчо встановлених у державі різних видів податків і зборів, а також принципів, форм, методів оподаткування та організація податкової роботи і контролю за дотриманням податкового законодавства
Податкова система - це сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються в установленому законами України порядку /Закон України „Про систему оподаткування” у редакції' від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями)
Важливими складовими системи оподаткування є:
У процес установлення і впровадження в дію податків;
У види податків;
У права та обов’язки платників податків;
У порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів; У відповідальність учасників податкових відносин
Побудова та функціонування податкової системи повинно здійснюватися відповідно до основоположних, фундаментальних принципів оподаткування
- виконують визначені податковим законодавством обов’язки та несуть відповідальність
Рис. 5.1 Суб’єкти податкових відносин
Рис. 5.2 Обов’язки платників податків
Методи побудови податкової системи
Експериментальний,
тобто розробка та проведення експерименту з реально функціонуючими структурними елементами податкової системи
Екстраполяційний. Цей метод бере за основу розрахунки звітного року щодо результатів діяльності юридичних і фізичних осіб (платників податків) і припускається, що і в майбутньому буде передбачено збереження динаміки темпів і пропорцій, що склалися, з метою визначення проміжних і кінцевих показників обсягу податкових надходжень)
На підставі досвіду зарубіжних країн
Інтерполяційний передбачає розробку й реалізацію нової моделі податкової системи. При цьому використовується метод, відповідно до якого держава, виходячи з поставленої мети, визначає тривалість періоду та проміжні планові показники обсягу податкових надходжень за допомогою економіко-математичного імітаційного моделювання
Рис. 5.3. Методи побудови податкової системи
Рис. 5.4. Наукові підходи до побудови податкової системи
Рис. 5.5. Формування доходів
Рис. 5.6. Типи систем оподаткування
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Рис. 5.7. Зміст і послідовність процесу податкового планування
5.2. Структурна побудова податкової системи. Чинники, що визначають структуру податкової системи
Рис. 5.8. Структурна побудова податкової системи
Рис. 5.9. Структурна побудова податкової системи
ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СТРУКТУРУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ
Рис. 5.10. Чинники, що визначають структуру податкової системи
Рис. 5.11. Класичні принципи оподаткування
(А. Сміт “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776 р.))
Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції
Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - уведення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва
Обов'язковість - упровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення законодавства
Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
Соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи
Стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року
Економічна обґрунтованість - установлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами
Рівномірність сплати - установлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат
Компетенція - установлення та скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами
Єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг
Доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів)
Рис. 5.12. Принципи побудови податкової системи України
Ключові терміни і поняття
Доходи бюджету, видатки бюджету, податкова система, структура податкової системи, відносини власності, ідеали оптимального оподаткування, принципи оподаткування
Питання для самоконтролю знань
1. Що таке податкова система держави ? Вкажіть її складові.
2. Назвіть складові елементи наукового підходу до побудови податкової системи та проаналізуйте їх.
3. У чому полягає сутність вимоги системності, яку враховують при побудові податкової системи?
4. Поясніть, чому визначальною базою побудови податкової системи є обсяг бюджетних видатків?
5. Поясніть, чому правову основу системи формування доходів бюджету, а також юридичних і фізичних осіб становлять відносини власності?
Навчальні завдання
Завдання 1.
Проаналізуйте джерела формування та напрями використання доходів бюджету держави. Зробіть відповідні висновки.
Завдання 2.
Проаналізуйте можливі варіанти співвідношення між фіскальною та регулюючою функціями податків, між різними видами податків у податковій системі держави.
Завдання 3.
Проаналізуйте існуючі теоретичні підходи щодо визначення змісту поняття „податкова система”, визначте власну позицією з цього питання та обґрунтуйте її.
Завдання 4.
Прокоментуйте взаємозвязок між відносинами власності та системою формування як доходів бюджету, так і доходів юридичних та фізичних осіб.
Завдання 5.
З'ясуйте і поясніть, яким чином форми власності впливають на вибір видів і об'єктів оподаткування?
Тестові завдання
1. Податкова система - це:
а) сукупність окремих ланок фінансових відносин, за допомогою яких держава формує і розподіляє централізовані фонди грошових ресурсів;
б) сукупність обов'язкових платежів до бюджетів, що справляються в державі;
в) сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку;
г) немає правильної відповіді.
2. Податкова система відображає:
а) зовнішню і внутрішню політику;
б) рівень розвитку економіки;
в) стан соціальної сфери;
г) географічне положення;
д) рівень розвитку культури.
3. Недоліками податкової системи як макроекономічного важеля регулювання економіки є:
а) обов'язковий характер;
б) ефективність;
в) залежність від політичного тиску, низька мобільність;
г) висока мобільність.
4. Дайте правильну відповідь. До сучасних принципів оподаткування відносяться такі:
а) рівномірність сплати;
б) компетенція;
в) економічна обґрунтованість;
г) усі відповіді правильні.
5. Знайдіть правильну відповідь. Сутність принципу оподаткування „стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності” полягає в такому:
а) забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів;
б) застосування диференційованого і прогресивного оподаткування;
в) уведення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва;
г) забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутку і пропорційно більших податків і зборів - на більші доходи.
ТЕМА 6. ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
1. Податкова політика: поняття податкової політики та її напрямки.
2. Фактори, що визначають напрями й характер податкової політики. Аксіоми і принципи податкової політики.
3. Суть податкового регулювання ринку.
Методичні рекомендації до вивчення теми
Під час вивчення даної теми важливо зрозуміти ту роль, яку виконує податкова політика в економічній системі держави, її співвідношення з економічною політикою. При цьому насамперед слід з'ясувати сутність та критерії податкової політики, а також звернути увагу на те, що податкова політика держави здійснює суттєвий вплив на діяльність усіх суб'єктів господарювання. Тому необхідно визначити напрями податкової політики, проаналізувати фактори, що їх визначають. Крім того, треба враховувати, що податкова політика проводиться виходячи з певних принципів, які відображають її завдання. Це викликає необхідність виділення цих принципів та детального їх опрацювання.
Також слід звернути увагу на особливості податкової політики в період переходу до ринкових відносин, сутність податкового регулювання ринку, етапи становлення ринкової економіки і характер податкової політики на кожному з них та податкове стимулювання роздержавлення власності й приватизації.
Окремо варто розглянути податковий вплив на ціни в умовах перехідної економіки та податкові важелі прискорення економічного зростання, стимулювання інвестицій, а також характер податкової політики в умовах дефіцитності бюджету та інфляції.
6.1. Поняття податкової політики та її напрями
Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків з метою забезпечення економічного зростання та матеріального добробуту громадян
Головною метою податкової політики є забезпечення достатніх бюджетних надходжень для досягнення динамічного розвитку держави
Рис. 6.1. Головні критерії податкової політики
І
Рис. 6.2. Зміст податкової політики
З позицій організації фінансової діяльності в державі податкова політика є невід’ємною складовою фіскальної політики, оскільки система оподаткування дає змогу мобілізувати кошти в її розпорядження і водночас має свої об’єктивні межі, зумовлені системою видатків бюджету
Фіскальна політика - діяльність держави щодо змін в державних видатках і оподаткуванні з метою позитивного впливу на макроекономічний рух доходів та досягнення ринкової рівноваги.
При цьому дві її складові - податкова та видаткова - повинні бути взаємно узгоджені та збалансовані як у кількісному, так і в якісному відношенні, оскільки вони в рівній мірі є суттєвими важелями регулювання економічних процесів (економічного зростання, повної зайнятості, інфляції)
ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА
Недискреційна
політика
Дискреційна
політика
Зміни в оподаткуванні й
державних видатках з
метою
впливу на реальний
ВВП,
зайнятість, інфляцію
Збільшення (зменшення) податків („вмонтованих стабілізаторів”), що відбувається зі змінами в обсягах ВВП
Рис. 6.3. Типи фіскальної політики
Недискреційна фіскальна політика базується на теоріі „вмонтованої стабільності,, (built-in stability), що означає здатність автоматичного впливу податків на економіку; зміна податків, що перебувають у прямій залежності від зміни валового внутрішнього продукту, тобто зниження (збільшення) чистих податкових надходжень* у фазі спаду (піднесення) сприяє зниженню безробіття (інфляційного тиску) у період рецесії (інфляції). Ілюстрацію цієї залежності відображено на графіку (рис. 6.4)
*Чисті податкові надходження - це податки мінус трансфертні платежі та субсидії.
Де G - державні витрати;
Т - податкові надходження
Рис. 6.5. Вмонтована стабільність
Якщо податкові надходження прямо пропорційні ВВП, то дефіцити, які автоматично виникають під час спаду, допомагатимуть пом’якшити цей спад. Надлишки, що автоматично з’являються під час піднесення, допомагатимуть нейтралізувати можливу інфляцію
Одним із показників ефективної дії податків як „вмонтованих стабілізаторів” прийнято вважати коефіцієнт еластичності, який характеризує співвідношення темпів зростання величини податкових надходжень до бюджету і валового внутрішнього продукту
Коефіцієнт еластичності обчислюється як співвідношення відсотка зміни величини податкових надходжень до відсотка зміни величини ВВП:
к,
%АПН %АВВП ’
де %апн - відсоткова зміна величини податкових надходжень і-го року;
%аввп - відсоткова зміна ВВП і-го року
%АПН
АПН ПНб ’
де апн - зміна величини податкових надходжень; ПНб - базовий рівень податкових надходжень.
%АВВП
АВВП ВВПб ’
де аввп - зміна величини ВВП; ВВПб - базовий рівень ВВП.
Якщо значення коефіцієнта еластичності буде більшим або дорівнюватиме 1’ то податок (система оподаткування) еластичний’ а отже’ має значний потенціал автоматичного регулятора’ оскільки при цьому більша відсоткова зміна ВВП приводить до більшої відсоткової зміни податкових надходжень. При значенні коефіцієнта еластичності’ який менше за 1’ податок (система оподаткування) нееластичний і здійснює незначний стабілізуючий вплив. Отже’ коливання цього коефіцієнта навколо одиниці вказує на напрям стимулюючого впливу - споживання’ заощадження’ інвестиції' чи нейтральність
Завдання та напрямки податкової політики в національній економіці формуються залежно від об’єктивно-суб’єктивних факторів та обумовлюються типом економічної системи
Забезпечення потреб держави у фінансових ресурсах
Забезпечення
оптимального
податкового
регулювання
економіки
Запобігання диспропорцій, що виникають в умовах ринкової економіки
Завдання та напрями податкової політики
Забезпечення
оптимального
перерозподілу
ВВП
Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних та економічних програм
Стимулювання інвестиційної, інноваційної та підприємницько ї активності
Позитивний вплив на стан ринкової кон’юнктури
Рис. 6.6. Завдання та напрями податкової політики
6.2. Фактори, що визначають напрями і характер податкової політики. Аксіоми та принципи податкової політики
Ключові фактори податкової політики - це рушійна сила, причини, передумови, що визначають основні напрями її дії та характер впливу на соціально-економічні процеси в національній економіці
Проведення податкової політики зумовлюється такими об’єктивними факторами, як необхідність державного втручання в економічні процеси і соціально-економічні межі оподаткування
Формування податкової політики здійснюється і залежить насамперед від того, яку роль відіграє держава в соціально-економічних процесах, наскільки активно вона втручається в ринковий саморегульований механізм
Рівень
зайнятості
населення
Обсяги
реального ВВП
Потреба держави у фінансових ресурсах
\
А
Фак
гори
Рівень інфляції
N
Дефіцит чи надлишок державного бюджету
Рівень
інвестиційної, інноваційної та підприємницької активності
Політична ситуація в державі
Рівень добробуту населення та необхідність фінансування соціальних та економічних програм
Рис. 6.7. Фактори, що визначають напрями і характер податкової політики
Податкова політика відображає тип, ступінь і мету державного втручання в економіку і змінюється залежно від ситуації та об’єктивних умов, що сформувалися в національній економіці.
Податкову політику можна поділити на три типи:
- перший тип характеризується високим рівнем оподаткування, що в перспективі може призвести до скорочення бюджетних надходжень унаслідок дестимулювання підприємницької активності;
- другий тип характеризується низьким рівнем податкового навантаження на платників, тобто коли держава максимально враховує як власні фіскальні інтереси, так і інтереси платників податків. Така політика сприяє розвитку реального сектору, оскільки забезпечується сприятливий податковий та інвестиційний клімат;
- третій тип - це податкова політика із суттєвим рівнем оподаткування як корпорацій, так і фізичних осіб, що компенсується високим рівнем соціального захисту громадян, значною кількістю державних соціальних гарантій і програм
На практиці податкова політика здійснюється через податковий механізм, що являє собою сукупність організаційно-правових форм і методів управління оподаткуванням. Держава додає цьому механізму юридичної форми за допомогою податкового законодавства
Принципи податкової політики - це ті концептуальні й фундаментальні положення, які є базовими (загальними або основоположними), а їх реалізація дозволить відновити дієвість фіскальної та регулятивної природи податків і ринкову саморегуляцію на основі реалізації об’єктивних економічних законів
Фіскальна достатність - наповнення державного бюджету потрібними коштами з метою фінансового забезпечення ефективного виконання державою її функцій
Ак
Ак
Р2
Соціальна справедливість - установлення системи оподаткування з урахуванням платоспроможності платників податків з метою збереження їх максимальної зацікавленості в результатах діяльності
Економічна ефективність - забезпечення повноти і своєчасності податкових надходжень, мінімальності витрат на адміністрування податків, виключення можливості від їх ухилення, забезпечення позитивного впливу податків на соціально-економічний розвиток держави та діяльність суб’єктів господарювання
Р4
Стабільність - забезпечення незмінності норм податкового законодавства протягом певного податкового періоду з метою створення визначених орієнтирів і сприятливого економічного середовища для розвитку суб’єктів господарювання
Гнучкість - забезпечення своєчасного реагування системи оподаткування на зміни в економічній ситуації країни з метою сприяння її стабілізації, економічному зростанню та матеріальному добробуту громадян
Рівнонапруженість - створення однакових початкових умов оподаткування для всіх платників податків відповідно до їх можливостей і результатів діяльності з метою оптимального поєднання інтересів держави з інтересами платників податків
Податкове регулювання - найбільш розвинута форма непрямого втручання держави в економічні процеси. Воно являє собою сукупність нормативно-правових заходів, які здійснюються відповідними державними інститутами у сфері оподаткування з метою його впливу на соціально-економічні процеси в державі
Саме правові норми затверджують у суспільстві ту чи іншу податкову систему в якості головного інструмента регулювання економічних відносин між державою та юридичними й фізичними особами (платниками податків) і сприяють їх подальшому розвитку та вдосконаленню. Важливе місце в цьому процесі відводиться формуванню системи оподаткування на основі економічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на розвиток ринкової економіки
Забезпечення
повної
зайнятості
населення
Створення системи соціального захисту малозабезпечених верств населення
Система оподаткування, з одного боку, забезпечує наповнення бюджету потрібними коштами, а з іншого - слугує дієвим механізмом економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру і динаміку, розміщення, стимулювання інвестицій та прискорення науково-технічного прогресу
Основні напрями впливу податкових важелів
Таблиця 6.1
№ з/п
Напрями
1.
Як основне джерело формування доходів державного та місцевих бюджетів, через видаткову їх частину, забезпечують можливість фінансового впливу на економіку
2.
Забезпечення передумов для процесів розширеного відтворення
3.
Стимулювання (обмеження) ділової та інвестиційної активності
4.
Розвиток пріоритетних сфер економіки
5.
Створення передумов для зниження витрат виробництва та обігу приватних підприємств з метою підвищення конкурентоспроможності національного товаровиробника на світовому ринку
6.
Проведення протекціоністської економічної політики або політики фритредерства (забезпечення свободи товарного ринку)
Податкові важелі прискорення економічного зростання та стимулювання інвестицій
Таблиця 6.2
№ з/п
Напрями
1.
Пільгове оподаткування (постійне або тимчасове, повне або часткове звільнення від оподаткування)
2.
Створення промислових економічних зон, технопарків тощо
3.
Створення спрощених режимів оподаткування, впровадження єдиного податку
4.
Надання загального підприємницького кредиту
5.
Надання амортизаційних пільг з метою оновлення основного капіталу
6.
Надання податкових кредитів (інвестиційні та інші знижки, списання сум податків, сплачених за кордоном з прибутку, списання сум податків на розвиток НДДКР), що мають цільовий характер і пов'язані з виконанням певних фінансових, економічних, науково-технічних та соціальних завдань
7.
Пільги (відрахування) „на вичерпання надр” для підприємств добувної промисловості, які визначаються у відсотках до валового доходу
8.
Формування за рахунок прибутку суб'єктів господарювання численних неоподатковуваних резервних фондів з метою покриття непередбачених витрат і збитків, фінансових зобов'язань, у тому числі відрахування в пенсійні фонди
Ключові терміни і поняття
Податкова політика, фіскальна політика, економічна політика, дискреційна фіскальна політика, рестрикційна (обмежувальна) фіскальна політика, критерії податкової політики, напрями податкової політики, принципи податкової політики, податковий механізм, податкове регулювання ринку, податкове стимулювання, податкові важелі прискорення економічного зростання
Питання для самоконтролю знань
1. У чому полягає сутність податкової політики?
2. Які питання охоплює податкова політика в широкому плані?
3. Які питання охоплює податкова політика у вузькому плані?
4. Перелічить принципи, на основі яких проводиться податкова політика.
5. Назвіть етапи становлення ринкової економіки та охарактеризуйте особливості податкової політики на кожному з них.
6. Назвіть податкові важелі прискорення економічного зростання та стимулювання інвестицій.
7. Охарактеризуйте особливості податкової політики в умовах дефіцитності бюджету та інфляції.
Навчальні завдання
Завдання 1.
Проаналізуйте відповідність сучасної податкової політики України критеріям оптимального оподаткування.
Завдання 2.
З'ясуйте зміст поняття „податкова політика” та траєкторію її впливу на соціально-економічний розвиток країни. Розгляньте структуру та обсяги ВВП України за категоріями доходу та з'ясуйте ступінь впливу змін у структурі та обсягах ВВП на структуру та обсяги податкових надходжень у бюджет за останні 5 років. Складіть відповідні таблиці, зробіть висновки.
Завдання 3.
Дослідіть вплив податкової політики та різних макроекономічних чинників на формування дохідної частини державного бюджету. Сформулюйте висновки.
Завдання 4.
Дослідіть вплив податкової політики на макроекономічну рівновагу та розвиток підприємництва. Сформулюйте висновки.
Завдання 5.
Тестові завдання
1. Податкова політика - це:
а) процес діяльності держави у сфері встановлення, справляння і контролю за надходженнями податків;
б) динамічний процес діяльності держави, який змінюється і коригується у зв'язку з об'єктивною необхідністю розвитку фінансових відносин;
в) сталий процес діяльності держави, який не потребує коригування у зв'язку з уже затвердженими економічною та фінансовою програмами розвитку країни;
г) фіскальний інструмент формування доходів бюджету.
2. Головним інструментом здійснення податкової політики є:
а) Фонд нагромадження підприємств;
б) грошові фонди підприємств;
в) державний бюджет;
г) державні цільові фонди.
3. Знайти неправильну відповідь. Основними принципами податкової політики є:
а) соціальна справедливість;
б) рівнонапруженість;
в) багатоцільовий характер;
г) економічна ефективність;
д) стабільність і гнучкість.
4. Уряд може знизити податки для того, щоб:
а) зменшити інвестиційні видатки;
б) зменшити трансферти;
в) зменшити витрати на споживання;
г) збільшити витрати на споживання.
5. В умовах рестрикційної фіскальної політики уряд може:
а) збільшити державні видатки;
б) зменшити податки;
в) застосувати певну комбінацію перших двох заходів;
г) зменшити державні видатки;
д) немає правильної відповіді.
ТЕМА 7. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИМІРУ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ
7.1. Теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового навантаження.
7.2. Показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб.
7.3. Поняття та процедура оптимізації оподаткування. Принципи оптимального оподаткування.
Методичні рекомендації до вивчення теми
Дослідження рівня податкового навантаження на економіку має важливе значення, оскільки від кількості податків, їх видів і ставок, їх диференційованості, наявності та обґрунтованості податкових пільг багато в чому залежать можливості їх стимулюючого впливу на діяльність суб'єктів господарювання. Тому вивченню даної теми слід приділити особливу увагу та глибоко засвоїти методологічні основи виміру податкового навантаження і шляхи його оптимізації. Окрім того, ця тема є підґрунтям для з'ясування тенденцій у процесі становлення податкової системи України та вивчення таких дисциплін, як податкова система України, податкова статистика.
Насамперед під час вивчення даної теми необхідно з'ясувати теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового навантаження з точки зору як відтворювальних позицій, так і з позицій оцінки стимулюючого (анти стимулюючого) впливу оподаткування на виробництво та споживання, соціально-економічний розвиток держави, а також показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб. На підставі статистичних даних рекомендуємо більш детально розглянути та проаналізувати динаміку частки податків у ВВП і доходах державного бюджету; співвідношення ВВП, податків та неподаткових платежів у державному бюджеті; співвідношення основних прямих та непрямих податків у ВВП та доходах державного бюджету; питому вагу податку з доходів фізичних осіб у грошових доходах населення України. При цьому рекомендуємо зробити відповідні висновки стосовно рівня податкового навантаження на доходи юридичних та фізичних осіб в Україні.
Крім того, слід з'ясувати сутність терміну „оптимізація
оподаткування”, а потім детально проаналізувати процедуру оптимізації оподаткування. Також варто звернути увагу на принципи оптимального оподаткування та здійснити їх детальний аналіз. У зв'язку з цим необхідно приділити особливу увагу об'єктам оптимізації: ставкам податку, податковим пільгам, техніці оподаткування. На завершення теми доцільно буде розглянути основні напрями оптимізації оподаткування (кількісні параметри зниження податкових ставок та загального рівня податкового тягаря), а також основні напрями оптимізації регулятивного впливу прибуткового оподаткування на доходи юридичних і фізичних осіб.
7.1. Теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового навантаження
Рівень податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб є важливою характеристикою податкової політики держави, оскільки, здійснюючи податкове регулювання економіки, держава шляхом зміни обсягу податкових надходжень, кількості податків, їхніх видів і ставок, форм і методів оподаткування, застосування податкових пільг може суттєво впливати на процеси розподілу і перерозподілу ВВП між окремими секторами економіки, регіонами, верствами населення і на цій основі забезпечити їх поступальний розвиток та позитивні зрушення у виробничій і соціальній сфері, у підвищенні життєвого рівня населення
Рис. 7.1. Ієрархія визначення податкового навантаження
Формування
соціальної
політики
Формування бюджетної та податкової політики
Напрями
Стратегії розвитку виробництва, його структури та процесів нагромадження
/
\
Індикатор
Індикатор
економічної
економічної
поведінки
поведінки
домашнього
суб'єктів
господарства
господарювання
Рис. 7.2. Напрями застосування показників податкового навантаження
Найбільший внесок у розвиток теоретико-методологічних засад визначення рівня податкового навантаження, на яких базуються при розробці ідеалів оптимального оподаткування, внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів: А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Покк, Дж. Ст. Мілль, А. Вагнер, А. Пігу, Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, А.Паффер, В. Пебедєв, Д. Пьвов, Ф. Пассаль, І. Озеров, Г. Джордж, А. Соболєв, М. Тургенєв, Б. Болдирєв, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко, П. Шаблиста та інші
У науковій літературі зміст поняття „податкове навантаження" („податковий тиск", „податковий тягар") тлумачиться з двох позицій, а саме: безпосереднього впливу податкових важелів і сукупності податкових платежів на економіку країни в цілому та з позиції доходів юридичних і фізичних осіб. Це поняття разом з іншими категоріями науки про податки утворює смислове ядро термінології оподаткування, яке увібрало в себе уявлення про граничні межі оподаткування в національній економіці
Визначення податкового навантаження з точки зору безпосереднього впливу податкових важелів базується на застосуванні порівняльної характеристики ставок основних податків, податкових пільг (часткове або повне звільнення від оподаткування, надання податкового кредиту, дотацій, що, у свою чергу, забезпечує перерозподіл податкового тиску з одних платників на інших), техніки оподаткування (наприклад, застосування авансових платежів, які передбачають сплату податку платником до отримання реального результату, відповідно до якого він повинен сплачуватися, що посилює навантаження на платника)
Тлумачення податкового навантаження з точки зору ступеня впливу загальної суми всіх податкових платежів передбачає зіставлення їх з обсягом ВВП національної економіки
Зміст і межа податкового навантаження не є чимось незмінним. До чинників, що визначають зміст і межу податкового навантаження (верхню та нижню межу) у країні відносяться: ступінь розвитку ринкової економіки та масштаби і форми державного регулювання; рівень соціально-економічного розвитку національної економіки та рівень життя населення; напрями використання державних доходів; внутрішня і зовнішня політика держави; соціально-культурні традиції населення, рівень розвитку податкової культури.
Але центральну частину поняття про податкове навантаження становить система соціально-економічних відносин, які виникають між державою і платниками податків з приводу розподілу та перерозподілу частки ВВП
Таким чином, межа податкового навантаження - це умовна точка в оподаткуванні, при якій досягається оптимальна як для платників, так і для державної скарбниці частка ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет
Теоретично доведено, що до певної межі податкове навантаження не зменшує вартісні показники розвитку національної економіки та зацікавленість суб’єктів господарювання до продуктивної діяльності, проте після досягнення такої межі буде спостерігатися протилежний результат. Тому при спробі збільшення податкових надходжень за рахунок надмірного податкового навантаження (наприклад, збільшення податкових ставок з основних податків) швидко досягається така межа, коли може суттєво зменшитися саме джерело сплати податків, що, у свою чергу, призведе до зменшення податкових надходжень. Така залежність була науково обґрунтована і доведена відомим американським економістом Артуром Паффером і отримала назву „крива Гіаффера” (рис.7.3)
Обсяг податкових надходжень до бюджету
Рис.7.3. „Крива Лаффера"
На графіку відображено зв’язок між податковими ставками (ta, tb, tc), та бюджетними надходженнями (Ga, Gb). Геометричне розміщення точок демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування та обсягів податкових надходжень до бюджету.
Точка А відповідає оптимальній ставці податку (ta), при якій бюджет отримує найбільші надходження (Ga).
У точці В при податковій ставці tb, що більша за оптимальну, як і в точці С при податковій ставці tc, що менша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження
Графічне зображення яскраво свідчить, що збільшення податкових надходжень до бюджету може бути забезпечене лише до певного рівня податкового навантаження (рівня податкових ставок), а при подальшому його підвищенні обсяги бюджетних надходжень будуть зменшуватися, оскільки високий рівень оподаткування здійснює дестимулюючий вплив на діяльність суб’єктів
господарювання. А перехід до помірного оподаткування (базова ставка менша за максимально можливу) дасть позитивні результати через певний проміжок часу. Насамперед зростуть доходи платників податків, а це, у свою чергу, сприятиме зростанню сукупного попиту та сукупної пропозиції, заощаджень та інвестицій, ділової активності, зайнятості населення, а звідси і збільшенню податкових надходжень. Логіку такого зв’язку можна формалізувати таким чином:
it ^ iD ^ iAD ^ iAS ^ iS ^ ІІ ^iL ^ T,
де t - податкова ставка на доходи;
D - доходи платників податків;
AD - сукупний попит;
AS - сукупна пропозиція;
S - заощадження домогосподарств;
І - реальний обсяг інвестицій;
L - зайнятість населення;
T - податкові надходження
Визначення структури ПН як на
юридичних, так і на фізичних осіб
Об'єктивна оцінка рівня ПН на економіку країни та доходи юр. і фіз. осіб
Відносна універсальність підходу до визначення рівня ПН
Об'єктивна
Визначення
оцінка впливу
Вимоги
ефективності
на рівень ПН
функціонування
прямих і
виробництва
непрямих
залежно
податків
/ ч
від рівня ПН
Прогнозування впливу змін у
Порівняльний
системі
аналіз рівнем
оподаткування
ПН в інших
на економічну
країнах світу
активність
Рис. 7.4 Основні вимоги до методики визначення рівня податкового
навантаження
Послідовність визначення ПН:
- аналіз чинного законодавства щодо суб’єктів і об’єктів оподаткування та їх систематизація;
- аналіз та класифікація податків із визначенням їх платників;
- класифікація суми сплачених податків за суб'єктами оподаткування;
- аналіз та визначення загальної суми податкових платежів, що сплачуються різними суб'єктами оподаткування;
- аналіз і визначення рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб
7.2. Показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб
До групи показників виміру податкового навантаження застосовуються різні показники.
Для характеристики загального рівня податкового навантаження на економіку, тобто на макрорівні, найбільш поширеним показником є співвідношення між сумарною величиною всіх податкових платежів та ВВП:
ПН = YPn : ВВП х 100% ,
де ПН - податкове навантаження;
ПП - сумарна величина всіх податкових платежів;
ВВП - валовий внутрішній продукт при його первинному та вторинному розподілі, який розраховується за Національними рахунками
В економічно розвинених країнах світу показник рівня податкового навантаження має різні значення і коливається в межах від 30% (наприклад, у США, Німеччині, Великобританії) до 50% ВВП (наприклад, у Швеції). В Україні цей показник становить майже 20% (табл. 2.7; рис. 2.6)
Відповідно до Національних рахунків при первинному розподілі доходів включаються всі податки на виробництво та імпорт, тобто ті податки та мито, які відносяться до виробничої діяльності та які поділяються на дві групи: податки на продукти (стягуються пропорційно кількості або вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих вітчизняним товаровиробником, наприклад, ПДВ, мито, акцизний збір) та інші податки (пов’язані з виробництвом і включають обов’язкові платежі суб’єктів господарювання до державного та місцевих бюджетів, наприклад, плату за землю та воду, лісовий податок, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, державне мито, ринковий збір тощо)
При вторинному розподілі доходів включаються всі податки на доходи, майно, внески на соціальне страхування (тобто як податки на виробництво, так і ті податки, що не пов’язані з виробничою діяльністю, наприклад, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб та обов’язкові платежі до державних цільових фондів: соціального страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості)
Менш достовірну картину про рівень податкового навантаження на макрорівні дає показник, який нерідко застосовується у податковій практиці різних країн, порівняння максимальних ставок основних податків. При цьому джерело їх сплати, суб’єкт та об’єкт оподаткування, механізм нарахування можуть суттєво відрізнятися. До переліку таких податків зазвичай входять: ПДВ, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, податок на майно, мито тощо. У таких європейських країнах, як Франція, Німеччина, Данія, Австрія, Швеція, максимальні ставки ПДВ становлять 5 - 25%; податку на прибуток - 13 - 40%; індивідуального прибуткового податку - 5 - 60%. В Україні ставки цих податків встановлені на рівні 20, 25 і 15% відповідно, з чого можна зробити висновок, що Україна належить до країн з помірним податковим навантаженням, тобто з помірним рівнем податкових ставок (табл. 7.1)
Таблиця 7.1
Ставки основних податків у різних країнах світу (у % до бази оподаткування)
Країни
Податок на прибуток
Податок на додану вартість
Індивідуальний
прибутковий
податок
Австрія
34
20
10-50
Велика Британія
31
17,5
9-40
Данія
32
25
32,6-59
Канада
25-38
7
17-29
Китай
30
-
5-45
Нідерланди
35
17,5
6-40
Німеччина
35
15
15-39
Польща
34
22
19-40
Росія
13-35
10-20
13
Словаччина
40
23
15-42
США
35
-
15-45
Угорщина
18
-
20-40
Фінляндія
28
-
6-38
Чехія
35
-
15-40
Франція
33
20,6
56
Швеція
28
25
25-33,7
Японія
32
5
10-50
Україна
25
20
Основна 15
До групи показників виміру рівня податкового навантаження на юридичних осіб, тобто на мікрорівні, відноситься показник співвідношення між сумарною величиною всіх податкових надходжень від юридичних осіб та ВВП:
ПН юр. ос. = YПН юр. ос.: ВВП,
де ПН юр. ос. - податкове навантаження;
ПН юр. ос. - сумарна величина всіх податкових надходжень від юридичних осіб;
ВВП - валовий внутрішній продукт.
Визначення рівня податкового навантаження за даною методикою дасть змогу здійснити порівняльний аналіз податкового навантаження на юридичних осіб в Україні з рівнем податкового навантаження в інших державах.
Більш точним показником визначення рівня податкового навантаження на юридичних осіб є співвідношення всіх податкових надходжень від юридичних осіб та доданої вартості (прибутку), яка створюється у провідних сферах економіки:
ПН юр. ос. = YPH юр. ос.: ДВ (Р) ,
де ПН юр. ос. - податкове навантаження;
ПН юр. ос. - сумарна величина всіх податкових надходжень від юридичних осіб;
ДВ (Р) - додана вартість (прибуток).
Розрахунок показника рівня податкового навантаження щодо доданої вартості (прибутку) дає змогу визначити дійсний рівень податкового навантаження на юридичних осіб, тому що валова додана вартість (прибуток) створюється саме в галузях матеріального виробництва. Розрахунки податкового навантаження щодо вказаних показників наведено в табл. 7.2
Таблиця 7.2
Податковий тягар щодо платників - юридичних осіб в Україні
№
з/п
Показники
1998р
1999р
2000р
2001 р
2002р
2003р
2004р
2005р
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1
ВВП (млрд. грн.)
103,9
126,1
170,1
204,2
225,8
267,3
345,9
418,5
2
Податкові надходження до зведеного бюджету від юр. осіб (млрд. грн.)
569,4
635,3
769,8
828,0
939,8
1324,3
1708,9
1531,3
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
3
Прибутки юр. осіб до
оподаткування (млрд. грн.)
341,9
742,7
1393,3
1874,0
1464,1
2031,2
2598,2
2364,2
4
Податковий тягар на юр. осіб (ряд. 2/ряд.1), %
548,0
503,8
452,5
405,8
416,2
495,4
494,0
365,9
5
Податковий тягар на юр. осіб (ряд. 2/ряд.3), %
166,5
85,5
55,3
47,1
64,2
65,2
65,8
64,7
Таблиця 7.3
Загальні критерії оцінки ефективності системи оподаткування та податкової політики підприємства
Показник і його умовне позначення
Розрахунок
показника
Характеристика показника
Оптималь
ний
Податковоє-
мність
реалізації
продукції,
Пє
Пє =?ПП: ОРП,
де ?ПП - сума податкових платежів, що плануються;
ОРП обсяг реалізації продукції, що планується
Показник податковоємності реалізації продукції дозволяє сформувати суму податкових платежів, що припадають на одиницю реалізованої продукції
Тенденція до пониження порівняно з фактичними даними
Коефіцієнт
ефективності
податкової
політики,
Кеф.ПП
Кеф.ПП =ЇЧР: ПНП,
де Y.4P сума чистого прибутку, що планується;
%_Пп сума податкових платежів, що плануються
Узагальнено характеризує ефективність обраної податкової політики
Тенденція до підвищення порівняно з фактичними даними
Коефіцієнт пільгового оподаткування, Кп.оп.
Кп.оп. = ?П: ?ПП,
де Y-П за гал ьна сум а податкових пільг;
?ПП загальна сума платежів, що плануються, яка визначається як сума податкових платежів і сума податкових пільг
Характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує надані законодавством пільги по планових податкових платежах. Даний показник розраховується як на окремий вид податків, так і загалом по всіх податкових платежах
Тенденція до підвищення порівняно з фактичними даними
Система оцінки ефективності податкової політики підприємства (юридичних та фізичних осіб) містить такі дві групи показників:
- оцінка податкового навантаження;
- оцінка ефективності податкового планування
Рис. 7.5. Показники ефективності податкової політики підприємства
Показники оцінки рівня податкового навантаження підприємства
Таблиця 7.4
Показник і його умовне позначення
Розрахунок показника
і
2
Сума податків, зборів та обов'язкових платежів, які сплачено підприємством протягом певного періоду, ПП
ПП = По + П1+ ....Пі,
де По, П1, Пі - загальна сума податків, зборів та обов'язкових платежів, які сплачує підприємство протягом певного періоду за різних ставок, грн.
Коефіцієнт податковоємності реалізованої продукції, Кп
Кп = П / Ор,
де П - сума податкових платежів підприємства за певний період, грн.;
Ор - обсяг реалізації продукції за цей період, грн.
1
2
Код = Пц / Де,
Коефіцієнт оподаткування доходів, Код
де Пц - сума податків, що їх включають до ціни продукції і сплачують з доходів підприємства за певний період, грн.
Де - сума доходів підпр-тва за певний період, грн.
Коп = Пп / Прб,
Коефіцієнт оподаткування прибутку, Коп
де Пп - податки, що сплачують з прибутку за певний період;
Прб - балансовий прибуток підприємства за певний період, грн.
Таблиця 7.5
Показники оцінки ефективності податкового планування
Показник і його умовне позначення
Розрахунок показника
Абсолютне зменшення податкових платежів, які сплачує підприємство за певний час - рік, &Па
А Па = П1 - По,
де По, П1 - загальна сума податків, які сплачує підприємство протягом року за різних ставок.
Відносне зменшення податкових платежів, АПе
А Пе = П1 х Ор1
- По,
Ор0
де Ор0, Ор1 - обсяг реалізації, відповідно в базовому та звітному періоді.
