Отчеты по предпрактике в школе - реферат

Міністерство освіти України

Київський Національний Економічний Університет

Кафедра Педагогіки та психології

Звіт

про

проходження педагогічної практики

студента 7 групи

4 курсу Фінансово-економічного факультету

спеціальності 0104

Вертелецького Д.Б

КИЇВ –1998

Календарний план педагогічної практики

студента 4-го курсу

фінансово - економічного факультету КДНУ

спеціальності 0104 групи № 7

Вертелецького Дениса Борисовича

на період з з 23 лютого по 11 березня 1998 року.

Студент - практикант __________________________________

(підпис)

Розділ 1 Загальна характеристика бази практики.

Мною була проведена практика в Ірпінській середній школі № 17 Київської області з 23 лютого по 11 березня 1998 року. В школі навчається 1500 чоловік і працює 41 вчитель. В кожному класі навчається, в середньому, 25 - 30 чоловік. Школа має три поверхи.

Кабінети в школі розділені по предметному признаку, т.б. кабінети фізики, хімії, математики і т.д. Кожен з кабінетів має необхідне обладнання в залежності від спеціалізації, різною апаратурою, методичною літературою та засобами наочності.

Для проведення занять по трудовому навчанню в школі обладнана спеціальна столярно-механічна майстерня для хлопчиків та швейна майстерня для проведення занять у дівчат.

Заняття по фізичній культурі проводяться у спортивному залі, який знаходиться на першому поверсі школи. Тут після занять працюють спортивні секції по футболу, баскетболу та волейболу .

Для забезпечення учнів та вчителів необхідною літературою на третьому поверсі школи працює бібліотека.

Також школа обладнана столовою де учні мають змогу харчуватися. Через те що місто Ірпінь належить до 4 категорії зони що постраждала в наслідок катастрофи на ЧАЕС то харчування в столовій для учнів всіх класів безкоштовне , всі витрати оплачує Чорнобильський фонд. Їдальня знаходиться на першому поверсі.

В після урочний час в школі працюють кружки та секції різних напрямків: музикальні, літературні, спортивні і т. п., керівниками яких є штатні вчителі.

Для покращання рівня викладання в школі проводяться “відкриті уроки”, які відвідуються колегами-вчителями. Колеги надають оцінку проведеному заняттю, відмічаються позитивні та негативні аспекти, надаються рекомендації що до покращання методики викладання. Педагогічний колектив школи постійно втілює новаторські ідеї в області форм навчання: читання факультативів та спецкурсів по додатковим дисциплінам і т.д., серед учнів, кожний рік, проводяться олімпіади та конкурси. Учні школи неодноразово ставали призерами олімпіад обласного та республіканського рівнів.

На мою думку, в школі створена хороша база для навчання дітей і для формування їх, як особистостей.

Розділ 2 Загальна характеристика відвіданих занять.

“Економічна географія” викладається в 9 класах двічі на тиждень: у понеділок та вівторок.

Перед тим, як спробувати себе в ролі вчителя, я відвідав два заняття з дисципліни “Економічна географія” в 9-Б класі (в класі навчається 29 учнів).

На першому занятті 23 лютого вчитель географії Майборода Василь Гнатович пояснював учням тему « Паливно – енергетичний комплекс ». Основою викладення даної теми є стандартна схема за якою проходить розгляд всіх тем даного курсу економічної географії. Структура схеми наступна :

1. Визначення

2. Значення

3. Структура

4. Міжгалузеві зв‘язкі

5. Принципи розміщення

6. Інтенсифікація

7. Проблеми та шляхи вивчення

Викладаючи пп.4-5 теми вчитель використовував схеми.

Для п4 схема виглядала наступним чином: по колу були розташовані всі галузі ПЕК і при наявності зв‘язку від одної галузі до іншої йшла стрілка з написом активів які здійснюють рух. Для п. 5 в центрі схеми знаходився ПЕК , а по колу – галузі господарства , зв’язки також показувались стрілками. Особливістю застосування схем було те що вони не були заготовлені до початку уроку, а малювалися вчителем під час пояснення . Тобто вчитель визначав певний зв’язок і малював об’єктів і суб’єктів зв’язку . Такий метод сприяє зоровому запам‘ятовуванню учнями матеріалу.

Протягом уроку у дітей виникало багато цікавих запитань стосовно теми і вчитель дуже зрозуміло пояснював їх. В кінці уроку Василь Гнатович задав домашнє завдання: учням потрібно було детально ознайомитись з матеріалом лекції, також учням було запропоновано додаткова література з даної теми для більш детального ознайомлення. Після цього вчитель перевірив присутність у класі.

На другому уроці, у вівторок 24 лютого, в класі були присутні 25 чоловік, два відсутні по хворобі.

На початку 2 заняття вчитель запитав чи є у учнів завдання по викладених темах ( Машинобудування , Хімічна промисловість, ПЕК) .Декілька учнів завдали питання і вчитель на них дав вичерпні відповіді. На це було витрачено 5 хвилин . Потім учитель повідомив учнів що зараз буде проведено блиц-контрольну роботу. Це було певною несподіванкою але як це не дивно учні сприйняли це повідомлення досить спокійно, дістали свої зошити для контрольних робіт і приготувалися до написання.

Контрольне завдання складалося з двох частин:

1. Перелік з 12 питань сформульованих таким чином , щоб відповіді були лаконічними і не займали у учнів забагато часу . У цьому блоці необхідно відповісти на 10 будь-яких питань з 12.

2. Кожному учню давались дві галузі які необхідно було порівняти між собою , виділити особливості та закономірності розвитку.

Оцінка за контрольну роботу виставлялася наступним чином

Для отримання оцінки 5 учень повинен зробити правильні відповіді на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконати умови 2 частини завдання . Якщо учень правильно відповів на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконав умови 2 частини завдання, допустивши зробивши при цьому незначні неточності у 2 блоці контрольної роботи то виставляється оцінка 4.Оцінка 3 виставляється якщо :

1. учень повністю виконав 1 частину роботи ( 8 правильних відповідей як мінімум )та допустив значні помилки у викладенні 2 частини контрольної роботи

2. Учень відповів правильно не менше як на 5 питань першого блоку та допустив незначні неточності при викладенні питання 2 блоку.

3. Учень відповів правильно відповів на 10 питань 1 блоку або бездоганно виконав умови 2 частини завдання.

На роздачу завдань та орг. момент було витрачено 5 хвилин.

Контрольна продовжувалась 30 хвилин.

Коли учні здали свої завдання вчитель провів перевірку присутності , на цьому заняття закінчилось.

Розділ 3 Описання проведених занять.

3.1 Перше заняття:

Перше заняття мені довелося провести не за тим планом що я намітив . Справа у тому що я прийшов на заняття до школи на 1 годину раніше ніж було необхідно, а коли це з’ясував то вирішив почекати у приміщенні школи до початку мого уроку.

Через 5 хвилин після початку уроку до мене підійшли учені 10 класу , товариші мого брата Олександра який навчається у цій школі і попросили провести у них урок географії( вони знали що я проходжу педпрактику ) бо їх вчитель захворів. Я погодився.

Зайшовши до класу я привітався з учнями , представився їм , пояснив причину мого приходу. З’ясувалося , що на минулому занятті учням було завдано підготувати реферати по країнах Азії. В цих рефератах було необхідно охарактеризувати певну країну, визначити особливості та напрямки розвитку . Система підготовки рефератів набула значного розвитку при викладені економічної географії в 10 класі. Це викликано ти , що на географію в 10 класі виділяється лише 1 година на тиждень і вчитель сам не може викласти весь обсяг матеріали. Тому учні самостійно готують матеріали у роблять доповіді , а інші учні що є слухачами занотовують необхідний матеріал.

З‘ясувавши це я запропонував почати виступи за бажанням , учні погодилися. Вони виходили, доповідали , якщо вони щось забували або помилялися я задавав додаткові питання і вони виправлялися. Наприкінці кожного виступу я робив узагальнення та доповнював доповіді учні виходячи зі знань отриманих в Університеті , учні занотовували ці данні.

За урок встигли виступити 7 учнів і один реферат лишився нерозглянутим через брак часу, його було потім здану вчителю.

Наприкінці уроку були відмічені відсутні. З 30 учнів відсутніми були 3 особи.

3.2 Друге заняття

На другому занятті, яке відбулося одразу після першого , я виклав лекцію на тему «Тваринництво». За пропозицією вчителя щоб не ламати процесу навчання при підготовці лекції я користувався вже згаданою схемою викладення матеріалу.

1. Визначення галузі

2. Значення галузі

3. Структура галузі

4. Внутрішньогалузеві зв’язки

5. Міжгалузеві звязки

6. Принципи розміщення галузі

7. Інтенсифікація галузі

8. Проблеми та шляхи вирішення

Мета моєї теми: З ясувати суть тваринництва як галузі сільського господарства і економіки взагалі, визначити і зрозуміти економічну необхідність інтенсифікації тваринництва. Засвоїти призначення тваринництва. Ознайомитися із засобами та можливостями інтенсифікації тваринництва як галузі сільського господарства.

Завдання:

- на підставі викладеної лекції розкрити питання, які стосуються економічної необхідності інтенсивного розвитку тваринництва, його принципів.

- на базі вивченого та закріпленого матеріалу провести контрольну роботу.

Лекція.

Тема : Тваринництво

1. Визначення

галузь господарства яка займається розведенням тварин

2. Значення

З початку поточного тисячоліття значення с/г і тваринництва дещо зменшилось, віддаючи свої позиції промисловості. Але зараз коли все більшу увагу приділяють екологічним питанням, питанням чистої с/г продукції у виграші опинилися країни які зробили одну із своїх спеціалізацій – с/г. Сьогодні екологічно-чиста с/г продукція коштує дуже великі гроші на світовому ринку і тому країни які мають відповідне інтенсивне сільське господарство займають дуже важливі позиції на світовій арені. В умовах розвитку великих міст ( мегаполісів ) дуже велика роль приділяється галузям тваринництва які безперебійно на протязі всього року можуть у великих обсягах постачати високоякісні продукти харчування цим гігантським містам ( йдеться на сам перед про птахівництво ) . Високо інтенсивне екологічно чисте тваринництво не тільки дозволяє зайняти зараз лідируючі положення як у рамках регіональних економічних угрупувань і у всьому світі але й забезпечити здоровими продуктами харчування власне населення , що є основою продовження нації.

3. Структура

Тваринництво

Скотарство

Свинар-ство

Вівчар-ство

Розведен-ня коней

Рибаль-ство

Птахів-ництво

Вузько

спеціа-лізовані підгалузі

Мясне

Молочне

М‘ясо-молочне

Бджільництво

Хутрове

господарство

Розведення верблюдів

Оленярство

Скотарство

Налічується 1,3 – 1,5 млрд голів худоби

Скотарство дає 1/3 всього м’яса та майже все молоко

Найбільші виробник яловичини ( США, Австралія ,ФР, Нова Зеландія )

Найбільше стадо в Індії приблизно 270 млн голів , але воно непродуктивне( релігійні забобони)

Направлення скотарства – молочне м’ясне і м‘ясомолочне

Молочне – країни з сочними пасовищами Зх Європа, а також поблизу великих міст

М’ясне - - в посушливих районах степів, напівпустель ( США , Австралія )

Молочно-м’ясне – в лісостепових зонах при наявності соковитих кормів,

Свинарство

Приблизно 0,8 млрд голів

Дає 2/5 м’ясної продукції

Свинарство тяжіє до густозаселених регіонів, великих промислових міст та районів вирощування картоплі та буряка

Значна частина поголів’я свиней розміщена в Китаї та країнах СНД ( приблизна Ѕ)

Вівчарство

Налічується 1,2 млрд

Тяжіє до районів природних пасовищ

Основний регіон – Австралія та Нова Зеландія

В найбільш посушливих районах розповсюджене товкоруне та напівтонкоруне вівчарство

В останній час переважає розведення овець мясо-вовняного напрямку

Розведення коней

За поголів’ям 1 місце країни Пн та Пд Америки

Основне виробництво розміщене в районах природних пасовищ

Птахівництво

Розміщене навколо всіх великих міст а також в регіонах вирощування зернових культур

Рибальство

Ѕ світового вилову риби приходиться на Японію , СНД, Китай ,США, Чіл і , Перу

Виділяють 3 Зони вилову ( Північна , Тропічна та Південна ) Основна зона – північна

По Океанах :

Тихий – 56 %

Атлантичний – 38 %

Індійський – 6 %

Вузькоспеціалізовані підгалузі :

Оленярство ( ПН Євразії , північ Пн Америки )

Розведення верблюдів ( в великих пустелях та напівпустелях )

Хутрове господарство ( Пн Росії та Канади )

Бджільництво ( країни степу лісостепу , передгірські райони )

4. Особливості

• Головна галузь с/г в розвинених країнах і другорядна в раїнах що розвиваються

• Менша залежність від кліматичних умов

• Земля не являється основним засобом виробництва , а лише впливає на характер виробництва

• Менш ніж в рослинництві виражена сезонність

• Основою розвитку є сировинна(кормова) база

5. Інтенсифікація

Інтенсифікація тваринництва це шлях його розвитку при якому за основу береться залучення таких технологій які б забезпечили зростання обсягів виробництва не за рахунок розширення кількості тварин а за рахунок зростання якісних характеристик порід тварин у стаді.

Інтенсивно тваринництво розвивається в більшості кап країн , воно засноване на польовому кормовиробництві та культурних пасовищах. Виділяють 3 регіони інтенсивного тваринництва :

1. Країни центральної частини Зх Європи ( спеціалізація на молочно-м’ясному та молочному скотарстві, розведені свиней та птахівництві)

2. Країни Пн Америки

3. Австралія та Нова Зеландія ( спеціалізація пасовищне вовняне та м‘ясово-вовняне вівчарство , розведення КРХ м’ясного направлення.

В країнах , що розвиваються тваринництво в більшості випадків є екстенсивним ( зростання виробництва – за рахунок збільшення поголів’я та пасовищ)

Інтенсифікація тваринництва забезпечує ефективне використання пасовищ, кормових ресурсів, виробничих потужностей. В кінцевому випадку інтенсивне тваринництво це основа продуктивного сільського господарства, тому що дає основну частину продукції цієї галузі.

Після викладення лекції я рекомендував учням літературу за якою можна прочитати додаткові матеріали за темою.

Домашнім завданням для учнів була підготовка до контрольної роботи та самостійний розгляд питання «Проблеми тваринництва та шляхи їх вирішення» .Також учням було запропоновано накреслити схему за якою б визначалися звязки тваринництва з іншими галузями економіки.

Література:

1. В.Ю. Пестушко В.О. Сасихов Г.Є. Уварова «Географія світу»,Київ РВЦ «Проза» 1997

2. О.О. Бейдик М.М. Падун «Геграфія»,Київ «Либідь»,1996

3.3 Третє заняття.

На другому занятті після вирішення організаційних питань ( на це було витрачено 5 хвилин ) було проведене вибіркове опитування учнів.

Питання до розгляду :

1. Значення тваринництва як галузі сільського господарства в економіці держави та світу

2. Міжгалузеві зв’язки тваринництва з іншими галузями економіки

3. Значення інтенсифікації тваринництва

4. Проблеми тваринництва та шляхи їх вирішення

Кількість опитаних склала 4 учня , кожному учню було виділено 3 хвилини. Для викладення останнього питання було викликано учня лише серед бажаючих. Це пов’язано з тим що питання було задане на самостійний розгляд і було досить важким , час на його викладення склав 6 хвилин. За викладення першого питання учень отримав оцінку чотири бали ( деяка непослідовність у викладенні питання), за викладення другого питання учениця отримала п’ять балів ( схема зв’язків була чітко відтворена на дошці , був показаний рух товарів між галузями, та визначені особливості цього руху ), за 3 питання учениця отримала п’ять балів бали ( грунтовна відповідь із застосуванням прикладів що не були наведені під час лекції), за четверте питання яке було задано на самостійний розгляд учень отримав п’ять балів ( за ініціативу і творчий підхід ).Після викладення цього питання я зробив узагальнення і дещо добавив до сказаного доповідачем.

Перед проведенням контрольної роботи учням були роздані картки які містили завдання. Контрольна робота складалась з двох можливих варіантів , кожен учень мав сам обрати для себе будь-який:

1. тест з 12 питань

2. творча робота на тему «Необхідність та шляхи запровадження інтенсифікації тваринництва на Україні».

Відмінність цих варіантів полягала у їх складності. Відповідною була і система оцінювання:

По першому Варіанту максимальна оцінка - чотири бали за правильно названі 11 будь-яких відповідей, оцінка три бали виставлялася за 6 вірних відповідей , оцінка два бали виставлялася якщо учень відповів правильно менш ніж на 6 питань

По другому варіанту максимальна оцінка складала п’ять балів за грунтовну логічно викладену відповідь яка відповідала суті питання, оцінка чотири виставлялася при наявності незначної кількості помилок щодо суті питання, оцінка три взагалі по даному питанню планувалася лише у тому випадку коли учень по суті не відповів на поставлене питання і треба зауважити жодного такого випадку не було.

З 25 присутніх учнів 15 обрали другий варіант ( з них 10 отримали оцінки п’ять балів решта чотири бали ) і десять учнів обрали 1 варіант ( дев’ять учнів отримали оцінку чотири бали і один учень отримав оцінку три бали ). Результати проведеної контрольної роботи та опитування засвідчили що клас в цілому добре засвоїв тему «тваринництво».

Питання тесту

1. Тваринництво це -_______________________________________________

2. Види скотарства:

а) м’ясне, хутрове, молочне;

б) м’ясне, молочне, інтенсивне;

в) м’ясне, молочне, м’ясо-молочне;

г)правильної відповіді немає.

3. Скотарство м’ясного напрямку розміщується переважно в районах:

а) пустель

б) напівпустель

в) лісостепів

г) степів

д)правильної відповіді немає.

4.Інтенсивний шлях розвитку тваринництва існує у країнах:

а)Китай

б)США

в)Голландія

г)країни центральної Африки.

д) Австралія

е) правильної відповіді немає.

5.Яка з підгалузей тваринництва тяжіє у розміщенні до великих міст

а)М’ясне скотарство

б)Бджільництво

в) Вівчарство

г)Молочне скотарство

д) правильної відповіді немає.

6. Зв’язок між підгалузями тваринництва:

а) існує і є дуже сильним

б) не існує взагалі

в) існує але є не сильним і у більшості випадків умовним.

7.За обсягами виробництва лідируючими є наступні підгалузі тваринництва:

а)Скотарство

б)Птахівництво

в)Вівчарство

г)Верблюдярство

д)бджільництво

8. Принцип розміщення свинарства:

а) густозаселені райони

б) порти та портові міста

в) райони з великими пасовищами

г) райони вирощування картоплі

9. В капіталістичних країнах тваринництво є :

а) основною галуззю сільського господарства

б) другорядною галуззю сільського господарства

в) виступає на рівні з рослинництвом

г) правильної відповіді немає

10. На вилові риби спеціалізуються такі країни :

а) Чілі