Біологія великої рогатої худоби та перспективи розвитку скотарства в Україні. Тест з відповідями

Модуль 1

1.1. Строки до сучасності приручення європейського тура такі:

500 тис. років;

2 млн років;

1 млн років;

* 3-5 млн років.

1.3. Світові центри походження тварин визначив:

* В.І. Вавилов

І.І. Шмальгаузен

Є.А. Богданов

М.Ф. Іванов

1.4. До різновидів туру відносять (2 елементи):

* Європейський;

* Азіатський;

Австрійський;

Американський.

1.5. Мірною стрічкою вимірюють наступні проміри худоби (3 елементи):

висота в холці;

висота в спині;

глибина грудей;

ширина грудей;

* коса довжина тулуба;

*обхват грудей за лопатками;

*обхват п’ястка;

ширина заду в маклоках;

ширина заду в сідничних горбах.

1.6.1. Найбільш бажані для худоби різних напрямів продуктивності – такі типи конституції:

Виробничий тип Тип конституції

молочний; *А. Міцний;

Б. Грубий рихлий; В. Ніжний рихлий;

*Г. Ніжний щільний;

1.6.2. Найбільш бажані для худоби різних напрямів продуктивності – такі типи конституції:

Виробничий тип Тип конституції

молочно-м’ясний *А. Міцний;

Б. Грубий рихлий;

В. Ніжний рихлий;

Г. Ніжний щільний;

1.6.3. Найбільш бажані для худоби різних напрямів продуктивності – такі типи конституції:

Виробничий тип Тип конституції

м’ясний А. Міцний;

Б. Грубий рихлий;

*В. Ніжний рихлий;

Г. Ніжний щільний;

1.7. Масть у деяких випадках є типовою і стійкою породною ознакою.

До простих мастей відносять такі:

* руда;

строката;

сіра;

чала;

* червона;

* чорна;

ряба.

1.8. Окрема частина тіла тварини це:

інтер′єр;

*стать;

екстер′єр;

конституція.

1.9. Під час бонітування великої рогатої худоби застосовують такий метод екстер′єрного оцінювання:

*окомірне оцінювання;

вимірювання;

розрахування індексів;

побудова графіка-профілю;

фотографування.

1.10. Роги у рогатої худоби з’являються на другому місяці після народження. (*другому)

1.11. Ванноподібна форма вим′я має таку характеристику:

*Поширене далеко вперед, довжина на 15% і більше перевищує ширину;

Середнє за довжиною і шириною;

Довжина на 5-15% перевищує ширину.

1.12. Козина форма вим′я має таку характеристику:

Малорозвинене, напівкругле з маленькими малорозвиненими дійками;

*Має недорозвинені передні або сильно гіпертрофовані відвислі задні частки;

Має невелику площу прикріплення, довжина приблизно дорівнює ширині.

1.13. Тазо-грудний індекс характеризує такі особливості будови тіла худоби:

ніжність, грубість конституцій;

*відносний розвиток передньої третини порівняно з задньою;

відносний розвиток маси тіла.

1.14. Правильно виміряти тварину забезпечують наступні умови (5 елементів):

стоїть на прив’язі у стійлі;

*стоїть на рівному майданчику;

тварина спокійна;

тварина збуджена;

*задні кінцівки закривають передні і навпаки, якщо оглядати тварину ззаду;

*вимірювання проводять вранці до годівлі або через 3-3,5 год після неї;

коли тварина не голодна;

*з правого боку;

*з лівого боку.

1.15. Найдовша голова буває у худоби спеціалізованого молочного напряму продуктивності. (*молочного)

1.16. Індекс високоногості у порід молочного напряму продуктивності більший ніж м’ясного. (*більший)

1.17. Індекс костистості у британських м’ясних порід менший ніж у молочних. (менший)

1.18. Індекс збитості має найбільшу величину у м’ясних порід. (*найбільшу)

1.19. Висота в спині має такі місця взяття:

*Від заднього краю остистого відростка останнього спинного хребця до землі;

Від найвищої точки крижової кістки до землі;

Від землі до найвищої точки холки.

1.20. Коса довжина тіла вимірюється від:

*Від крайньої передньої точки кістки плеча до крайнього заднього внутрішнього виступу сідничного горба;

Уздовж вертикалі (від холки до грудної кістки) дотичній задніх кутів лопаток.

Від землі до найвищої точки холки.

1.21. З віком тазо-грудний індекс зменшується

(*зменшується)

1.22. Грудний індекс, як правило, у заводських порід більший ніж у примітивних. (*більший)

1.23. Для оцінювання функціональних властивостей вим’я використовуються

наступні показники (5 елементів):

*величина разового надою;

форма вим’я;

*індекс вим’я;

*тривалість доїння;

*тривалість холостого доїння;

*інтенсивність доїння.

1.24. Індекс костистості худоби обчислюється наступним чином:

22остистості;

Коса довжина тулуба х 100 _;

Висота в холці

2) компактності; *Обхват п’ястка х 100 _;

Висота в холці

3) високоногості; Висота в холці глибина грудей х 100 _;

Висота в холці

4) розтягнутості; Обхват грудей_____х 100 .

Коса довжина тулуба

1.25. Грудний індекс будови тіла худоби обчислюють наступним чином:

1) грудний; Ширина грудей х 100 _;

Ширина в маклоках

2) формату таза; * Ширина грудей х 100 ;

Глибина грудей

3) перерослості; Ширина в тазостегнових зчленуваннях х100 _;

Ширина в маклоках

4) тазо-грудний. Висота у крижах х 100 _.

Висота у холці

1.26. На верхній щелепі різців у великої рогатої худоби відсутні. (відсутні)

1.27. Перевага методу контрольних доїнь:

Виявляє порушення годівлі та утримання;

Використовується під час наукових досліджень;

*Зменшуються витрати праці на облік.

1.28. Конверсія кормового протеїну в харчовий протеїн під час

виробництва молока великою рогатою худобою становить 39% кг. (*39%)

1.31. На виробництво 1 кг протеїну яловичини потрібно 6 кг кормового протеїну. (*6 кг)

1.32. Велика рогата худоба має такий період адаптації до нових умов утримання:

3 доби;

3 роки;

15 діб.

*7 діб.

1.33. Згідно з науково обгрунтованими нормами споживання м’яса і м’ясопродуктів на душу населення повинно становити 85 кг, у тому числі 38 кг яловичини. (*85 кг - м'яса, 38 кг – яловичини)

1.29. У структурі споживання молоко та молочні продукти, як джерело харчового продукту населення, повинні становити біля 390 кг. (*390 кг)

1.30. Залежно від ареалу поширення глобальні породи худоби це (3 елементи):

*швіцька;

симентальська;

*чорно-ряба;

лебединська;

сіра українська;

*голландська.

1.31. До груп порід худоб из високим надоєм та зниженим умістом жиру в молоці відносять такі породи (1 елемент):

*чорно-ряба;

джерсейська;

англерська;

червона степова;

червоно-ряба.

1.32. Найбільшу питому вагу серед молочних порід України сьогодні займає (1 елемент):

*українська чорно-ряба молочна;

українська червоно-ряба молочна;

українська червона молочна;

симентальська;

білоголова українська.

1.34. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української червоно-рябої молочної червоно-рябі породи наступні (4 елементи):

червона степова;

червона датська;

*симентальська;

*айрширська;

*монбельярдська;

*червоно-ряба голштинська.

1.35. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української бурої молочної породи такі (3 елементи):

симентальська;

*джерсейська;

*лебединська;

чорно-ряба голштинська;

*швіцька.

1.36. Із переліку порід належать до худоби комбінованого напряму продуктивності:

*симентальська;

червоно-ряба;

чорно-ряба;

червона степова;

*лебединська;

*бура карпатська;

айрширська;

герефордська;

голштинська;

кіанська.

1.37. Серед м’ясних порід у світі найбільш поширена герефордська порода. (*герефордська);

1.38. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української червоної молочної породи такі (4 елементи):

*червона степова;

червона горбатівська;

айрширська;

*червона датська;

джерсейська;

*червоно-ряба голштинська.

*англерська;

1.39. Під час селекції голштинської породи історично враховувалися наступні показники (2 елементи):

*величина надою;

*тип тварин;

жива маса та величина надою;

величина надою та жирномолочність.

1.40 Сіра українська порода походить від тура. (*тура).

1.41. Найкращою за жирномолочністю є джерсейська порода. (*джерсейська)

1.42. Спорідненою породою симентальській породі є монбельярдська порода. (*монбельярдська)

1.43. Найбільше на світове скотарство вплинула голштинська порода. (*голштинська)

1.44. У світі нараховується більше 1000 порід великої рогатої худоби.

(*більше 1000)

1.45. Найбільшу питому вагу серед м′ясних порід України в теперішній час займає (*1 елемент):

*українська м′ясна;

поліська м′ясна;

волинська м′ясна;

південна м′ясна.

1.46. Найбільш скоростигла м′ясна порода у світі шортгорнська . (*шортгорнська)

1.47. Абердин-ангуська порода має таку масть:

біла та світло-сіра;

*чорна;

кремово-біла без плям;

яскраво червона, більш світла внизу живота.

1.48. Серед м’ясної худоби усі рекорди за живою масою належать породі:

*кіанській;

абердин-ангуській;

шаролезькій;

українській м’ясній.

1.49. Із наведеного переліку м’ясних порід худоби до скороспілих відносять такі (3 елементи):

українська м’ясна;

кіанська;

лімузинська;

*шортгорнська;

*герефордська;

*абердин-ангуська

санта-гертруда

1.50. Із наведеного переліку порід худоби використовувалися під час створення української м’ясної породи наступні (4 елементи):

чорно-ряба;

*симентальська;

*сіра українська;

*шароле;

*кіанська.

1.51. Згідно з класифікацією м’ясних порід великої рогатої худоби їх розподіляють на британські, франко-італійські, американські та вітчизняні. Вітчизняні породи це (2 елементи):

шаролезька;

кіанська;

*поліська;

*волинська;

герефордська;

шортгорнська;

санта-гердруда.

1.52. Для видачі паспорта великої рогатої худоби та ветеринарної картки до нього необхідний такий документ:

картка племінного бугая;

картка племінної корови;

журнал з відтворення стада великої рогатої худоби;

*реєстраційна картка великої рогатої худоби.

1.53. Максимальне споживання сухої речовини коровами на 100 кг живої маси за маси 500 кг і надою 30 кг молока становить:

2,4 кг

*3,4 кг

4,4 кг

1.54. Найбільша біоенергетична ефективність виробництва молока та яловичини під час утримання (2 елементи):

прив′язному;

*безприв′язному;

*на глибокій підстилці.

МОДУЛЬ 2

Організація відтворення поголів′я, молочна продуктивність великої рогатої худоби. М′ясна продуктивність худоби

2.1. Коефіцієнт молочності має таку формулу розрахунку:

1) коефіцієнт *Надій за лактацію х 100 _;

молочності; Жива маса

2) коефіцієнт Фактичний надій за лактацію______ х 100 _;

постійності надоїв; Найвищий добовий надій х дійні дні

3) середній вміст Сума 1% молока _;

жиру в молоці; 100

4) кількість Сума 1% молока за період

молочного жиру. Кількість натурального молока

за цей же період .

2.2. Найвищі добові надої у корів молочних порід спостерігаються на 2-3 місяці лактації. ( *на 2-3 місяцях)

2.3. Характер лактаційної кривої за високого рівня продуктивності і врівноваженого типу нервової діяльності корів наступний:

*Висока рівномірна з поступовим спадом;

Низька рівномірна з поступовим спадом;

Висока з різким спадом.

2.4. Забійний вихід залежить від виробничого напряму продуктивності худоби. У дорослої худоби молочного напряму він становить:

50-55%;

*45-50%;

-55-60 і вище.

2.5. Збільшення живої маси молочних корів підвищує їх молочність тоді, коли вона становить:

не менше 450 кг;

не менше 550 кг;

*не перевищує 700 кг;

не перевищує 800 кг;

зберігається молочний тип.

2.6. Вміст жиру і білка в молоці корів згідно з інструкцією з бонітування визначають:

на 3-му місяці лактації;

на початку і наприкінці лактації;

тричі за лактацію;

*не рідше одного разу за місяць;

на 2-му місяці лактації.

2.7. Молозивний період згідно з Нормами (рекомендаціями) триває не більше 4-5 днів. (*4-5 днів)

2.8. Молозиво порівняно з молоком містить більше у 6-6,5 разів білків. (*у 6-6,5 разів)

2.9. Особливо негативно впливає на жирність молока нестача в кормах (2 елементи):

*клітковини;

крохмалю;

білка

*жиру.

2.10. З підвищенням надоїв корів витрати корму на кожен кілограм молока зменшуються. (*зменшуються)

2.11. Нормальною вважається тривалість лактації 305 днів. (*305 днів)

2.12. Різниця між надоями за лактацію, визначена за щоденного контролю і на основі контрольних доїнь за 30-денного інтервалу не перевищує 3-4 %. (*3-4%)

2.13. Вказати кількісні показники молочної продуктивності корів (3 елементи):

*надій за добу;

вміст жиру в молоці;

*надій за лактацію;

*молочний жир;

вміст білка в молоці.

2.14. Вважають, що нормальна тривалість сервіс-періоду для молочних з середньою продуктивністю корів становить 45-60 днів. (*45-60 днів)

2.15. Сухостійний період - це:

період від отелення корови до її плідного осіменіння (парування);

*період від припинення лактації до наступного отелення корови;

період від отелення до її запуску.

2.16. Середня тривалість тільності великої рогатої худоби становить 285 днів. (*285 днів)

2.17. Статева зрілість у великої рогатої худоби настає:

у 3-4 місяці;

6-9 міс.;

10-12 міс.;

12-14 міс.;

*6-12 міс.;

14-16 міс.

2.18. Індекс плідності являється високим, якщо він дорівнює 48 і більше. (*48 і більше)

2.19. Для зародкової стадії онтогенезу відповідна характеристика така:

Триває з 34 до 60 доби пов’язана з інтенсивним органогенезом і формуванням основних анатомічних особливостей органі. Маса 8-25 г, ембріон схожий з організмом новонародженого теляти;

*Починає з утворення зиготи і триває 34 доби. Інтенсивний ріст і диференціювання основних систем і органів;

Тривалість 225 діб. Інтенсивний ріст кісткової, м’язової та жирової тканини. Розвиваються мозгові центри, які регулюють здатність до дихання, ссання, травлення, теплопродукції.

2.20. Для стадії молочного живлення дати відповідну характеристику:

*Триває від 2 до 6-8 міс. Основний корм молоко поступово замінюється рослинними кормами. Інтенсивний ріст передшлунків. До кінця періоду стабілізуються процеси рубцевого травлення;

Триває 2-3 тижні, від народження до відносної їх незалежності від материнського організму. Відбуваються зміни характеру дихання, кровообігу і живлення, становлення терморегуляції, вироблення умовних рефлексів на зовнішні фактори;

Це період найбільш інтенсивного росту після молочного періоду; у тварин регулярно повторюються статеві цикли, розвиваються вторинні статеві ознаки;

Починається після закінчення загального росту тіла тварин. Тривалість залежить від експлуатації тварин, в середньому 8-10 років. У цей час проявляється максимальна продуктивність;

Відбувається зниження обміну речовин і продуктивності тварин.

2.21. Показники м′ясної продуктивності худоби, які оцінюють після забою такі (3 елементи) :

жива маса;

*маса туші;

середньодобовий приріст;

*забійний вихід;

вгодованість;

передзабійна маса;

*морфологічний склад;

оплата корму.

2.22. Під час народження декількох телят молочність м′ясних корів визначають. (*за їх сумарною живою масою у 210 днів)

2.23. Вихід туші – це:

Відношення маси туші (кг) до її довжини (см) у відсотках;

М’язова і сполучна тканина з жировим накопиченням на кістках;

Маса туші + маса внутрішнього сала;

Відношення забійної маси до передзабійної виражене у %;

*Відношення маси туші до передзабійної маси, виражене у %.

2.24. Мускульна тканина в тушах великої рогатої худоби займає 56-60 %.

2.25. Віковий період найбільшого нарощування м’язової тканини такий:

до 6 міс.;

*до 12 міс.;

з 12 до 18 міс.

2.26. Вирізка – це:

Відношення маси туші (кг) до її довжини (см) у %;

Маса тварини після 24-годинної голодної витримки без вмісту шлунково-кишкового тракту і сечового міхура;

Жир сорочковий, навколо нирковий, шлунковий;

*Це клубово-поперековий м’яз;

М’ясо без кісток і сухожилок.

2.27. Оптимальний варіант живої маси, віку першого плідного осіменіння та першого отелення маток великої рогатої худоби такий:

Варіант	Ознака
Варіант	Жива маса, % від маси дорослої худоби	Вік першого плідного осіменіння, міс.	Вік першого отелення
1	80	20-24	29-33
*2	70-75	15-18	24-27
3	60	14-16	23-25

2.28.1. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:

Показник

Варіант

*Б

Запліднюваність після першого

осіменіння, %:

-корів

60 і більше

2.28.2. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:

Показник	Варіант
Показник	А	*Б	В
Індекс осіменіння	1,3-1,5	2,0	2,5

2.28.3. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:

Показник	Варіант
Показник	А	*Б	В
Коефіцієнт відтворної здатності	0,85	0,75	0,35-1

2.28.4. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:

Показник	Варіант
Показник	А	*Б	В
Індекс плодючості (за Дохі) *Б	37	41 і більше	38

2.29. Інтенсивність використання корів характеризують такі показники (3 елементи):

коефіцієнт постійності лактації;

*коефіцієнт молочності;

*надій на середньорічну корову;

*витрати корму на 1 кг/ц молока;

оплата корму молоком;

2.30. Вміст жиру в останніх порціях молока разового удою такий:

0,5;

*9;

2.31. Молоко вважається анормальним з умістом таких речовин:

* із збільшеним умістом соматичних клітин;

з збільшеним умістом вітамінів, мінеральних речовин;

молоко нормального складу.

2.32. Нормалізація молока проводиться з такою метою:

для збільшення або підвищення вмісту білка в сировині;

для збільшення вітамінів у молоці;

для зниження або підвищення вмісту мінеральних речовин;

для зниження або підвищення вмісту сухого знежиреного молочного залишку;

*для зниження або підвищення вмісту жиру в сировині.

2.33. Основними методами визначення вгодованості забійних тварин є (2 елементи):

за формою тіла;

за ступенем розвитку м′язової тканини;

за ступенем виступання остистих відростків і ребер;

*промацуванням;

ступінь виступання маклоків;

*окомірний;

за допомогою приладів;

за допомогою промірів.

2.34. При виникненні суперечок щодо правильності визначення категорії вгодованості забійних тварин питання вирішують:

шляхом проведення їх зважування;

*шляхом проведення їх контрольного забою;

шляхом взяття промірів.

2.35. Відбиток клейма на туші означає (2 елементи):

вік;

стать;

*вгодованість;

*ветсаногляд;

вид м′яса.

2.36. Залозистими клітинами вимені синтезуються такі речовини (3 елементи):

*жир;

*лактоза;

*казеїн;

глобулін;

мінеральні солі;

вітаміни.

2.37. Назвати складові міжотільного періоду корів:

сервіс-період і лактація;

*лактація і сухостійний період;

*ембріональний і сервіс-період;

тільність і сухостійний період.

2.38. Найбільше впливають на відтворну здатність корів (2 елементи):

тривалість сухостійного періоду;

*тривалість міжотельного періоду;

*тривалість сервіс-періоду;

оцінювання за власною продуктивністю.

2.39. Вказати особливості організації відтворення в інтенсивному молочному скотарстві (3 елементи):

*цілорічні отелення;

сезонні отелення (лютий, березень);

природнє парування, інколи штучне осіменіння;

*штучне осіменіння;

*осіменіння протягом року;

проведення парувальної компанії (травень-червень).

2.40. Вказати нормальну тривалість родів великої рогатої худоби:

10-15 хвилин;

3-8 хвилин;

5-6 годин;

*0,5-4 години;

6,5-7 годин.

2.41. Назвати причини природженої неплідності тварин (2 елементи):

*Інфантилізм;

*Фримартинізм;

Неповноцінна годівля;

Вік тварин;

Технологія осіменіння.

МОДУЛЬ 3

Селекційно-племінна робота

3.1. Термін "спадковість" має таке визначення:

Тенденція повернення ознак до середніх;

*Здатність тварин стійко передавати свої якості потомству;

Форма реалізації в потомстві одного покоління генетичної інформації батьків у різному віці чи за зміни умов середовища;

Установлює взаємозалежність ознак;

Частина загальної фенотипової мінливості, обумовленої генетичними відмінностями.

3.2. Генотиповий добір має таке визначення:

Добір ведеться за індивідуальними показниками тварин: продуктивністю, екстер’єром і конституцією, загальним розвитком;

Добір тварин, що найбільшою мірою відповідають умовам їхнього використання;

Закріплення в організмі не окремих позитивних ознак, а стабілізацію загального типу, властивому обраному напряму продуктивності;

*Включає оцінювання тварин за походженням і за якістю нащадків;

Ґрунтується на законі співвідносної мінливості.

3.3. Промислове схрещення – це:

Застосовують тоді, коли існуюча порода за своїми ознаками відповідає вимогам, але потребує поліпшення окремих ознак;

Використовують тварин двох чи більшої кількості порід для одержання потомства, що поєднує їхні позитивні особливості;

*Застосовується для одержання ефекту гетерозису;

Малопродуктивних маток однієї породи схрещують у низці поколінь з плідниками іншої високопродуктивної породи.

3.4. Умови, які дають можливість застосування чистопородного методу розведення у скотарстві такі (2 елементи):

*наявність чистопородних плідників визначеної породи;

наявність 2-х порідних маток;

*наявність чистопорідних маток;

наявність помісних плідників першого та другого покоління.

3.5. Можливі наслідки близькоспорідненого спарування, що виявляються у зниженні життєвої плідності, продуктивності, конституціональної міцності називають інбредною депресією. (*інбредною депресією)

3.6. Основними показниками молочної продуктивності корів під час бонітування є такі (2 елементи):

надій за лактацію;

молочний жир за лактацію;

молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;

*сумарна кількість молочного жиру та молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;

*надій за перші 305 днів лактації.

3.7. Коровам молочних та комбінованих порід присвоюють розряд племінної цінності "Екстра", якщо вони:

мають дочок класу еліта-рекорд;

походять від батьків-поліпшувачів;

*мають клас еліта-рекорд з довічним надоєм 50000 і більше кг;

на 50% перевищують стандарт породи за надоєм.

3.8. Згідно з інструкцією з бонітування молочних і комбінованих порід поголів’я бугаїв бонітують у такі терміни:

Після закінчення чергової лактації;

Після закінчення повновікової лактації;

За прогнозом молочної продуктивності;

З 6-місячного віку;

*У віці 18 місяців та у 2-5 років на дату народження.

3.9. Визначення швидкості молоковиділення у первісток проводять

на 2-3 місяці лактації. (*2-3 місяці)

3.10. Оптимальна відстань від дна вим’я до підлоги у корів, придатних до машинного доїння:

30-40 см;

*45-50 см;

55-60 см;

60-70 см;

75-80 см.

3.11. Виразність породних рис, це типовість. (*типовість)

3.12. Із переліку ознак зазначте ті, які характеризують морфологічні властивості вим’я такі (2 елементи) :

Величина разового надою;

*Форма вим’я;

*Обхват вим’я;

Тривалість доїння;

Інтенсивність молоко виділення.

3.13. Ремонтних бугайців молочних порід ставлять на перевірку та оцінювання з 12 місячного віку. (*з 12 міс.)

3.14. Перше бонітування племінного молодняку молочних та комбінованих порід проводять у 6 місячному віці. (*6 міс.)

3.15. Основними ознаками під час визначення комплексного класу бугаїв-плідників молочних та комбінованих порід є (3 елементи):

Молочна продуктивність;

*Тип будови тіла;

*Жива маса;

Інтенсивність молоковіддачі;

*Походження;

3.16. Із наведеного переліку ознак продуктивності молочної худоби мають відносно високий рівень спадковості наступні (3 елементи):

надій за лактацію;

*вміст жиру в молоці;

*вміст білка в молоці;

сталість лактаційної кривої;

інтенсивність видоювання;

*витрати корму на одиницю продукції.

3.17. До селекційних методів створення худоби бажаного типу відносять такі (3 елементи):

Методи розведення;

*Вирощування молодняку;

Системи утримання і годівлі;

*Підбір;

*Добір;

Роздоювання корів.

3.18. Телят після народження нумерують у такі терміни:

не раніше ніж через 5 діб;

*у першу добу;

не пізніше ніж через 30 днів;

наприкінці молочного періоду.

3.19. В основу діючої інструкції з оцінювання бугаїв-плідників покладено такий метод:

дочки – стандарт породи;

*дочки-ровесниці;

дочки-матері;

дочки – середнє по стаду;

*-дочки-дочки інших бугаїв, яких оцінювали одночасно в однакових умовах.

3.20. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас

племінних бугайців та теличок молочних і комбінованих порід такі (3 елементи):

продуктивність матері за вищу лактацію;

*походження;

*тип будови тіла;

величина основних промірів;

*жива маса до стандарту породи, %.

3.21. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас племінних бугаїв молочних і комбінованих порід наступні (3 елементи):

висота в холці;

*тип будови тіла;

*жива маса до стандарту породи, %;

жива маса при народженні;

*інтенсивність росту;

продуктивність матері за найвищою лактацією;

3.22. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас корів молочних і комбінованих порід (3 елементи):

надій за найвищу лактацію;

*сумарна кількість молочного жиру і білка до стандарту породи;

кількість молочного жиру до стандарту породи;

висота в холці;

*тип будови тіла;

*жива маса до стандарту породи;

найвища продуктивність матері;

3.23. Однорідний підбір має таке визначення:

Обґрунтоване закріплення плідників до кожної матки;

Коли до групи маток добирають основного та резервного плідника;

з вираховуванням спорідненості між тваринами;

Підбір маток і плідників, несхожих за основними ознаками відбору;

*Підбір маток і плідників, схожих за основними ознаками.

3.24. Посилення життєздатності, підвищення міцності, витривалості і продуктивності потомства, отриманого в результаті схрещування споріднених, вирощених у різних умовах особин, одержало назву гетерозис. (*гетерозис)

3.25. Зазначте розподіл корів на групи після бонітування (3 елементи):

*селекційне ядро;

*виробнича група.

*корови, що підлягають вибракуванню або виранжируванню;

ялові корови.

3.26. Система ведення племінної роботи з великими масивами худоби

в масштабах цілих порід це (*великомасштабна селекція)

3.27. Зміна племінної цінності, що виникла в результаті переміщення тварин з одних умов середовища в інше за одиницю часу називають (*генетичний тренд)

3.28. Ефективність селекції великої рогатої худоби визначають такі фактори (2 елементи):

умови годівлі тварин;

*мінливість ознак;

умови утримання тварин;

*рівень успадкованості ознак;

3.29. Для визначення розвитку корів м′ясних порід зважують до годівлі в наступні вікові періоди:

* Один раз на рік з трьох до 5-річного віку;

Під час народженні, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів, у 12,15 міс.;

Наприкінці кожного місяця контрольного періоду з 8 до 15-міс. віку;

Під час народження, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів,у 12 міс., під час першого спарювання (з вказівкою віку).

3.30. Екстер’єр м′ясної худоби (телиць) оцінюють у такі терміни :

У віці 3-х; 5-ти років відповідно до шкали;

*Один раз на рік до 5-річного віку відповідно до шкали;

Під час призначення до спарювання на контролі з вказівкою віку;

Після закінчення періоду контролю з вказівкою віку.

3.31. У стаді м’ясної худоби у селекційну групу корів залежно від племінної цінності входить така кількість маточного поголів’я:

*18-20% від загального маточного поголів’я;

50-60% від загального поголів’я корів;

Корови, що не включені до племінного ядра.

3.32. Ознаки, за якими встановлюють сумарний клас молодняку м’ясних порід такі (4 елементи):

витрати корму на 1 кг приросту;

індекс м′ясності;

*конституція і екстер’єр;

*жива маса;

*породність;

*походження;

пряма довжина тулуба;

обхват грудей.

3.33. Сумарний клас м’ясних корів-первісток, у яких приплід на час бонітування не досяг 6-місячного віку встановлюють за такими ознаками (4 елементи):

*жива маса;

індекс м’ясності;

молочність;

*конституція і екстер’єр;

витрати корму на 1 кг приросту;

*породність;

*походження;

оцінювання за власною продуктивністю;

відтворна здатність;

пряма довжина тулуб

3.34. Бугаїв-плідників м′ясних порід за якостями нащадків оцінюють за такими ознаками (5 елементів):

*за інтенсивністю росту у віці від 8 до 15 міс.;

за основними промірами у віці 15 міс.;

за живою масою у віці 10 міс.;

*за живою масою у віці 15 міс.;

*за витратами кормів на 1 кг;

за типом нервової діяльності;

*за забійним виходом;

*за повном′ясністю і поливом жиру.

3.35. Форма племінного обліку у м′ясному скотарстві 1-м’яс має таку назву:

Журнал реєстрації приплоду та вирощування молодняку;

Журнал бонітування корів м’ясних порід;

Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби;

Журнал бонітування племінного молодняку великої рогатої худоби м′ясних порід;

*Картка племінного бугая м’ясної породи;

Картка племінної корови м’ясної породи;

Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби м′ясного напряму продуктивності відповідної породи.

3.36. Згідно з чинною інструкцією молодняк м’ясних порід оцінюють за (*100- бальною) шкалою.

3.37. Згідно з чинною інструкцією дорослу худобу м’ясних порід оцінюють за (*100 – бальною) шкалою.

МОДУЛЬ 4

Моделювання технологічних процесів у скотарстві.

Технологія вирощування і використання бугаїв.

Технологія вирощування ремонтних телиць

4.1. Кратність підсосу телят за першу добу після народження складає

(*до 6-8 разів)

4.2.Новонародженим телятам добова кількість молозива і молока має

становити 1/5-1/4 їх живої маси.

4.3. Технологія вирощування племінних бугайців відрізняється від

вирощування телиць (*вищою інтенсивністю росту)

4.4. Для ремонтних телиць більш раціонально застосовувати таке утримання :

цілорічне прив′язне утримання;

*стійлово-пасовищне безприв′язне;

прив′язне взимку, влітку пасовищне.

4.5. Групи ремонтних телиць комплектують з урахуванням їх віку та стану

фізіологічного розвитку; різниця у віці між тваринами однієї групи не

повинна перевищувати 30 днів. (*30 днів)

4.6. Телят одразу після народження у молочному скотарстві за потоково-цехової системи утримують так:

*На підсисі з коровою;

В індивідуальних клітках;

У групових станках;

На прив′язі.

4.7. Температура випоюваного молозива для новонароджених телят повинна бути не менше (*35-37^оС)

4.8. Найбільш інтенсивно імуноглобуліни молозива засвоюються протягом 6 годин після народження. (*6 годин)

4.9. Перше випоювання новонародженим телятам молозива матері проводять:

Після того, як обсохне теля

*Не пізніше 40 хвилин після народження

Після першого зважування.

4.10. Час переводу новонароджених телят на випоювання збірним молозивом:

*3-й день після народження;

10-й день після народження;

7-14 день після народження;

31-й день після народження.

4.11. Ремонтних бугайців молочних порід ставлять на перевірку та

оцінювання з 10 місячного віку. (*з 10 міс.)

4.12. Під час вирощування бугайців плідників їх жива маса в контрольні

періоди повинна перевищувати вимоги стандарту не менш як на (*20%).

4.13. Для ритмічних отелень протягом року необхідно проектувати

щомісяця тільність 8,6 % корів, що є на 1 січня. (*8,6 % корів)

4.14. Потреба в перетравному протеїні в розрахунку на 1 корм. од. у телят до 3-місячного віку становить, г:

60 - 65;

75 - 80;

90 - 100;

*135 - 150.

4.15. Витрати кормів на 1 ц молока залежать від рівня продуктивності корів. Витрати кормів на 1 ц молока за середньорічного надою 4500 кг такі:

0,1;

0,5;

*1,0;

1,5.

4.16. Згідно з типовими схемами годівлі в місячному віці телята молочних порід випивають молока за добу, кг:

*4 - 6;

1 - 2;

8 - 10;

11 - 18.

4.17. Схеми годівлі телят передбачають випоювання незбираного молока не менше, кг:

*180 - 200 ;

40 - 60;

1000;

400 - 600.

4.18. Тривалість перебування корови з телям у деннику повинна бути такою:

до 6 годин;

*до 12 годин;

до 24 годин;

до 36 годин;

до 48 годин.

4.19. Під час відбору перевірюваних бугаїв середня запліднювальна здатність їх сперми за результатами усіх корів має бути не нижче, %;

40;

*50;

60;

70.

4.20. Визначити оптимальний режим використання бугаїв-плідників за повноцінної годівлі у віці 9 - 10 міс.;

два еякулята через 4 дні;

два еякулята через 6 днів;

*один еякулят через 6 днів;

один еякулят через кожні 12 днів.

4.21. На оцінювання за якістю потомства ставлять тільки тих бугаїв, які пройшли імуногенетичну експертизу за групами крові. (*імуногенетичну)

4.22. Укажіть у перші 2-3 тижні характерний для теляти тип травлення:

*сичугово-кишковий;

рубцевий.

МОДУЛЬ 5

Технологія виробництва молока

5.1. Рефлекс молоковіддачі у корів триває (*5-6 хв.)

5.2. Роздій корів забезпечує виконання наступних заходів (6 елементів):

отелення корів у зимово-весняний період;

*підготовка корів і нетелей до отелення;

*поступове переведення на повний раціон;

сінно-концентратний тип годівлі;

*систематичний контроль продуктивності;

*авансована диференційована годівля;

доїння тільки вручну;

*дотримання прийнятого розпорядку дня;

*дотримання техніки доїння.

5.3. Існує три види технологічних операцій доїння корів: підготовчі, основні та завершальні. Які операції відносяться до основних (2 елементи):

масаж вим’я;

перехід до наступної корови;

здоювання перших цівок;

обмивання вим′я;

витирання вим’я (рушником, серветкою);

одягання доїльних стаканів;

*контроль за доїнням;

відключення і знімання доїльних стаканів;

машинне додоювання;

зливання молока;

*контроль стану вим′я.

5.4. Масаж вимені нетелів проводиться з 6-7 місяця тільності,

а закінчується за 20 до отелення. (*6-7 міс., 20)

5.5. Температура води під час підмивання вим′я корови має бути 40-45 ^оС. (*40-45 ^оС⁾

5.6. Машинне додоювання корів повинно продовжуватись не більше 30 секунд. (*30 с)

5.7. Основні переваги безприв′язного утримання корів на солом′яній підстилці такі (2 елементи):

*корови достатньо користуються моціоном;

раціонально використовуються корми;

створюються умови для проведення роздоювання;

*малі витрати праці на виробництво молока

корови мають довшу лактацію.

5.8. Основні переваги прив′язного утримання корів з доїнням на лінійних установках такі (4 елементи):

малі витрати праці на виробництво молока;

*комфортні умови відпочинку корів;

*можливість роздоювання корів;

*індивідуальне обслуговування корів;

*раціонально витрачаються корми.

5.9. Найбільш дешевою з найменшими витратами праці на 1 ц продукції і екологічно чистою технологією утримання молочної худоби в умовах України є:

прив′язне утримання;

безприв′язне боксове;

безприв′язне комбібоксове;

*безприв′язне на глибокій довгонезмінюваній підстилці.

5.10. За прив’язного утримання корів в одному безперервному ряду допускається розміщувати не більше 25 стійл. (*25 стійл)

5.11. Профілакторій має розділятись суцільними перегородками на ізольовані секції місткістю не більше 25% кліток кожна.

5.12. Роздоювання корів розпочинають не раніше 15 днів після отелення. (*15 днів)

5.13. За прив’язного утримання протягом дня тваринам (за винятком тих, що на відгодівлі) надається прогулянка на вигульних майданчиках тривалістю не менше (*3-4 год.)

5.14. У разі використання пасовищ, що віддалені від ферми більше як 3 км, на них влаштовують літні табори. (*3 км)

5.17. Впровадження технологічних ліній з виготовлення для господарств

малогабаритних комбікормових установок змішувачів забезпечує

зниження на 25-30 % собівартість комбікормів. (*25-30%)

5.18. Організація диференційованої нормованої годівлі за основними фізіологічними періодами та фазами лактації за сучасними

деталізованими нормами підвищує молочну продуктивність на

(*12-15 %)

5.19. За безприв’язного утримання корів і дворазового доїння їх у доїльних залах витрати праці становлять (*1,8-2,5 люд.год.)

5.20. Недотримання параметрів мікроклімату на 5-7 % зменшує продуктивність тварин, негативно впливає на відтворні функції, скорочує тривалість їх виробничої експлуатації.

5.21. Прогулянки (моціон) у всі періоди року організують для високопродуктивних голштинських корів. За короткочасних низьких температур (нижче –15^о С і швидкості вітру більше 15 м/сек.) термін перебування тварин не більше як 30 хвилин, разів 2 на добу.

5.22. За 1 хвилину корови зазвичай випивають л води.

5.23. За триразового доїння протягом доби в середньому одержують на

12-15 % більше молока. (*12-15 %)

5.24. У разі скорочення кількості доїнь із трьох до двох витрати праці

знижуються на 28 %. (*28%)

5.25. На підприємствах з потоково-цеховою системою виробництва молока під час визначення кількості скотомісць в цеху сухостійних корів слід приймати такий коефіцієнт:

*0,12;

0,25;

0,50.

5.26. Основним тактом роботи промислової молочної ферми є:

тривалість перебування корів у цеху виробництва молока;

тривалість перебування корів у родильному відділенні;

кількість народжених телят за добу;

*тривалість комплектування родильним відділенням основної технологічної групи.

5.27. Основним ритмом за потокового ритмічного виробництва молока вважають:

*кількість виробленого молока та м’яса за місяць;

кількість виробленого молока та м’яса за рік;

кількість технологічних груп на фермі;

кількість корів, яких осіменили за добу;

кількість народжених телят за добу.

5.28. Норма потреби соломи на 1 корову за утримання на довгонезмінюваній підстилці, кг/день:

1,5;

*3;

7,5

5.29. Добова норма потреби у воді за продуктивності корів за лактацію 7000 кг (*100 л)

5.30. Вказати нормативи фронту годівлі (см) молодняку 3 - 5 міс віку за вільного доступу до кормів:

*15;

13;

11;

10.

5.31. Нормативи фронту годівлі ( см) за фіксованого утримання молодняку 9-12 міс віку:

66;

30;

*56

25.

5.32. Тільній сухостійній корові живою масою 500 кг з плановим надоєм 3000 кг за рік потрібно на добу, корм. од.:

*8;

15;

25.

5.33. Потреба в перетравному протеїні в розрахунку на 1 корм. од. у дійних корів у середньому становить, г:

30;

*100 – 110;

60;

150.

5.34.1. Зазначте системи та способи утримання великої рогатої худоби згідно з нормами:

системи утримання *А. Цілорічне стійлове;

Б. Прив′язне;

В. Безприв′язне з відпочинком

у боксах;

Г. Безприв′язне з відпочинком на

глибокій підстилці;

*Д. Стійлово-вигульне;

*Е. Стійлово-табірне.

5.34.2. Зазначте системи та способи утримання великої рогатої худоби згідно з нормами:

способи утримання А. Цілорічне стійлове;

*Б. Прив′язне;

*В. Безприв′язне з відпочинком

у боксах;

*Г. Безприв′язне з відпочинком на

глибокій підстилці;

Д. Стійлово-вигульне;

Е. Стійлово-табірне.

5.35. Синтез молозива у корів відбувається на 60 - 80 % за рахунок:

*вуглеводів кормів;

*протеїнів кормів;

тіла корови;

мінеральних речовин.

5.36. дійні корови максимально вживають сіна за добу на 100 кг живої маси, кг:

*1,5 - 2,5;

12 – 15;

5 - 8 ;

у необмеженій кількості.

5.37. Норма годівлі в 10 корм. од. у дійних корів живою масою 500 кг розрахована для одержання молока, кг за добу:

*10;

25.

5.38. Структура раціонів для корів це, %:

співвідношення груп кормів за масою;

*співвідношення груп кормів за енергетичною поживністю;

тип годівлі;

поживність окремих груп кормів.

5.39. М’яке вершкове масло одержують з молока за надлишку в раціоні корів:

висівок;

буряку;

*макухи;

сінажу.

5.40. Концентрація енергії в раціонах середньопродуктивних корів повинна бути:

0,1 - 1,1;

2,0 - 2,5;

1,5 - 2,0; *0,7 - 0,9.

5.41. Зазначте варіанти безприв′язного утримання дійних корів (4 елементи):

*боксове;

*на глибокій підстилці;

*комбібоксове;

*боксове з режимною годівлею;

групове;

стійлове.

5.42. Під час роздоювання корів "авансують концкормами" на додаткове одержання молока, корм. од.:

0,5 - 1;

4 - 6;

*2 - 4;

8 - 10.

5.43. У зимовий період забезпечити дійних корів каротином можна

за рахунок включення в раціони:

*сіна;

меляси;

концкормів;

мінеральних підкормок.

5.44.1. максимальне споживання кормів дійними коровами на 100 кг живої маси за добу:

Зелених кормів, кг;	*1) 12,0 - 15,0;
	2) 10,0 - 12,0.

5.44.2. Максимальне споживання кормів дійними коровами на 100 кг живої маси за добу:

Силосу, кг 1) 12,0 – 15,0

*2) 10,0 – 12,0

5.45.1. У зимовий період забезпечити дійних корів (у енергії) можна за рахунок включення в раціони :

цукру	А. Концентрованих кормів;
	*Б. Меляси;

5.45.2. У зимовий період забезпечити дійних корів (у енергії) можна за рахунок включення в раціони :

Крохмалю	*А. Концентрованих кормів;
	Б. Меляси;

5.46. Потреба в енергії лактуючої корови залежить, переважно, від:

*рівня продуктивності корови;

хімічного складу молока;

*живої маси корови;

періоду лактації.

5.47. норма годівлі дійних корів залежить від:

породи корів і живої маси;

періоду лактації і середньодобового приросту;

*живої маси, добового надою, жирності молока, фази лактації;

добового надою, типу годівлі, жирності молока;

5.48.1. від корови живою масою 500 кг можна одержати молока за збалансованого раціону згідно з деталізованими нормами:

Енергія раціону, корм. од.	Добовий надій молока, кг
20;	А. 20;
	* Б. 30.

5.48.2. від корови живою масою 500 кг можна одержати молока за збалансованого раціону згідно з деталізованими нормами:

Енергія раціону, корм. од.	Добовий надій молока, кг
15	*А. 20;
	Б. 30.

5.49. Умовно лактацію корови можна розподілити на таку кількість фаз:

*5;

5.50. Послідовність проведення первинної обробки молока наступна:

зберігання в резервуарі, охолодження, очищення молока;

*очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарах-охолоджувачах

очищення молока фільтруванням, пастеризація, охолодження;

очищення молока відцентрованим молокоочисником, пастеризація, транспортування.

5.51. Фактори, від яких залежить термін дії бактерицидних властивостей молока такі (3 елементи):

*час одержання молока до його охолодження; пора року;

стадія лактації;

*температура охолодження;

*початкова кількість мікрофлори в молоці.

5.52. Порядок охолодження свіжоздоєного молока наступний:

очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не вище 0⁰С і не пізніше 5 годин;

*очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не вище 6⁰С і не пізніше як через 2 години після закінчення процесу доїння корів;

очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не нижче 16⁰С без врахування часу після закінчення процесу доїння корів;

очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не нижче 10⁰С і не пізніше як через 8 годин після закінчення процесу доїння корів.

5.53. Під час доїння корів у переносні доїльні відра проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не повинен перевищувати:

1 година;

20 хвилин;

*2 години;

5 хвилин. не має значення;

5.54. Необхідність ретельного видоюння корів пов′язано з такою причиною:

необов′язково до останку видоювати корову;

*підвищується вміст жиру, що запобігає захворюванню вим′я;

знижується вміст жиру;

підвищується кількість лактози, мінеральних речовин.

5.55. Активний моціон впливає на вміст жиру в молоці:

не змінюється;

*збільшується 0,2 - 0,3%;

зменшує на 0,2 - 0,3%;

збільшується 1,6 - 2,7%.

5.56. 1. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:

Цех	Варіант
Цех	*А	Б
Цех сухостою	75-80	60

5.56. 2. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:

Цех	Варіант
Цех	*А	Б
Цех отелення	23-28	20

5.56.3. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:

Цех

Варіант

*А

Цех роздоювання і

осіменіння корів

85-100

5.56. 4. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:

Цех	Варіант
Цех	*А	Б
Цех виробництва молока	180-220	195

5.57.1. Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:

Цех

Строки перебування

Роздою та осіменіння

А. Надходять у цех за 10 днів до

отелення, вибувають – на 15-20

день після отелення

*Б. Надходять у цех на 15-20 день

після отелення, вибувають – на

100-120 день лактації

В. Надходять у цех за 60 днів до

отелення, вибувають за 10 днів

до отелення

Г. Надходять у цех на 100-120

день лактації, вибувають за 60

днів до завершення лактації

5.57.2, Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:

Цех

Строки перебування

Виробництво молока

А. Надходять у цех за 10 днів до

отелення, вибувають – на 15-20

день після отелення

Б. Надходять у цех на 15-20 день

після отелення, вибувають – на

100-120 день лактації

В. Надходять у цех за 60 днів до

отелення, вибувають за 10 днів

до отелення

*Г. Надходять у цех на 100-120

день лактації, вибувають за 60

днів до завершення лактації

5.57.3. Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:

Цех

Строки перебування

Отелення

*А. Надходять у цех за 10 днів до

отелення, вибувають – на 15-20

день після отелення

Б. Надходять у цех на 15-20 день

після отелення, вибувають – на

100-120 день лактації

В. Надходять у цех за 60 днів до

отелення, вибувають за 10 днів

до отелення

Г. Надходять у цех на 100-120

день лактації, вибувають за 60

днів до завершення лактації

5.57.4. Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:

Цех

Строки перебування

Сухостою

А. Надходять у цех за 10 днів до

отелення, вибувають – на 15-20

день після отелення

Б. Надходять у цех на 15-20 день

після отелення, вибувають – на

100-120 день лактації

*В. Надходять у цех за 60 днів до

отелення, вибувають за 10 днів

до отелення

Г. Надходять у цех на 100-120

день лактації, вибувають за 60

днів до завершення лактації

5.58. Основними перевагами промислової технології виробництва молока перед традиційною є (4 елементи):

*зниження затрат праці;

*зростання продуктивності праці;

підвищення відтворних якостей худоби і продуктивності;

*ефективне використання приміщень і обладнання;

*зниження витрат кормів.

5.59. Перелік контрольованих ознак у цеху сухостою такий (4 елементи):

*вгодованість;

*стан молочної залози;

*приріст живої маси;

надій.

*збереження тільності;

5.60. Перелік контрольованих ознак у цеху отелення такий (2 елементи):

*перебіг отелення;

*стан молочної залози;

приріст живої маси;

поведінка

5.61. Індекс вим′я у корів, придатних до машинного доїння такий, %:

20;

25;

30;

35;

*40 для первісток

*43 і більше.

5.62. Оптимальна площа вигульно-кормового майданчика на 1 корову у т.ч. з твердим покриттям така:

16/8;

15/5;

25/10;

30/10.

*20/8;

5.63. Рекомендоване навантаження корів на одного оператора машинного

доїння під час роботи з двома доїльними апаратами на доїльній установці АДМ-8 становить, голів:

30;

60;

*40;

70.

50;

5.64. Назвати довжину і ширину боксу для корів за боксового утримання у цеху виробництва молока, м:

1,9 і 1,5;

2,2 і 1,8

2,0 і 1,4;

*2,0 і 1,2

2,0 і 1,5;

МОДУЛЬ 6

Технологія виробництва яловичини у молочному скотарстві.

Технологія спеціалізованого м′ясного скотарства.

Особливості радіоактивного забруднення.

Енергозбереження у скотарстві

6.1. Оптимальним розміром технологічної групи бугайців на відгодівлі за безприв’язного утримання у станках є:

24-25 особин;

*30-40 особин;

40-50 особин;

18-20 особин;

50-60 особин.

6.2. За умов інтенсивної годівлі ростуть інтенсивніше не кастровані бички

чи кастровані ________________. (*не кастровані)

6.3. Вкажіть оптимальний вік досягнення молодняком великої рогатої худоби здавальних кондицій 400-450 кг, що характерно для напівінтенсивної системи вирощування і відгодівлі:

*18-20 міс.;

13-14 міс.;

22-24 міс.;

16-18 міс.

6.4. Молочний період під час відгодівлі на м′ясо худоби молочних та комбінованих порід триває:

60 - 120 днів;

*1 - 2 міс.;

4 - 6 міс.;

6.5. Під ростом розуміють:

*Збільшення розмірів організму, його маси, лінійних та об′ємних розмірів;

Процес, що відбувається на ранніх стадіях онтогенезу;

Процес, за якого дисиміляція перевищує асиміляцію.

6.6.1. Оптимальні розміри ферм з виробництва яловичини під час вирощування телят з 14 - 20-денного до 14 - 18-місячного віку в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами мають бути такими:

Зона Розміри (скотомісць)

Полісся; *А. 3000 – 6000;

Б. 3000 – 9000.

6.6.2. Оптимальні розміри ферм з виробництва яловичини під час вирощування телят з 14 - 20-денного до 14 - 18-місячного віку в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами мають бути такими:

Зона Розміри (скотомісць)

Лісостеп *А. 3000 – 6000;

Б. 3000 – 9000.

6.6.3. Оптимальні розміри ферм з виробництва яловичини під час вирощування телят з 14 - 20-денного до 14 - 18-місячного віку в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами мають бути такими:

Зона Розміри (скотомісць)

Степ А. 3000 – 6000;

*Б. 3000 – 9000.

6.7. Які показники м′ясної худоби враховують під час формування нагульних черед (4 елементи):

*стать;

*живу масу;

породу;

тип конституції;

*вік;

*вгодованість.

6.8.1. Привести у відповідність тип годівлі та періодів вирощування худоби на м’ясо:

Період Тип годівлі

Вирощування; А. Об’ємно-концентратний;

*Б. Молочно-концентратний;

В. Силосний;

Г. Жомовий;

Д. Пасовищний.

6.8.2. Привести у відповідність тип годівлі та періодів вирощування худоби на м’ясо:

Період Тип годівлі

Дорощування; *А. Об’ємно-концентратний;

Б. Молочно-концентратний;

В. Силосний;

Г. Жомовий;

Д. Пасовищний

6.8.3. Привести у відповідність тип годівлі та періодів вирощування худоби на м’ясо:

Періоди Тип годівлі

Відгодівля А. Об’ємно-концентратний;

Б. Молочно-концентратний;

*В. Силосний;

*Г. Жомовий;

*Д. Пасовищний

6.9.1. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:

Тип годівлі Структура раціону

Відгодівля на хлібній бразі *А. 40%;

Б. 50-60%;

В. 55-60%;

Г. 75-80%;

Д. 80-85%.

6.9. 2. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:

Тип годівлі Структура раціону

Відгодівля на жомі А. 40%;

*Б. 50-60%;

В. 55-60%;

Г. 75-80%;

Д. 80-85%.

6.9.3. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:

Тип годівлі Структура раціону

Відгодівля на зелених кормах А. 40%;

Б. 50-60%;

В. 55-60%;

Г. 75-80%;

*Д. 80-85%.

6.9. 4. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:

Тип годівлі Структура раціону

Солосно-концентратний А. 40%;

Б. 50-60%;

В. 55-60%;

*Г. 75-80%;

Д. 80-85%.

6.9. 5. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:

Тип годівлі Структура раціону

Сінажно-концентратний А. 40%;

Б. 50-60%;

*В. 55-60%;

Г. 75-80%;

Д. 80-85%.

6.10. У спеціалізованому м′ясному скотарстві телят від корів відлучають у віці:

1 - 2 дні;

*6 - 8 міс.;

5 - 7 днів;

8 - 10 міс.

2 - 3 міс.;

6.11. Отелення м′ясних корів проводять:

у стійлах;

*у денниках на глибокій підстилці;

у боксах на щілинній підлозі;

вільно на пасовищі.

6.12. Питома вага корів у структурі стада м’ясного напряму продуктивності складає (*35-40%)

6.13. У м′ясному скотарстві з метою створення стада, позбавленого ускладнень під час отелень, перебіг отелень оцінюють за 5-бальною шкалою. (*5 бальною)

6.14. Під час виробництва яловичини в умовах молочного скотарства для ферм і комплексів з повним циклом виробництва відбирають телят віком та живою масою:

40 - 60 днів, 50 - 70 кг;

60 - 80 днів, 120 - 130 кг;

*10 - 30 днів, 40 - 55 кг.

6.15. Яку систему утримання м′ясної худоби застосовують у зонах з високою розораністю землі?

пасовищну;

вигульну;

стійлово-пасовищну;

стійлову;

*вільно-вигульну.

6.16. Фронт годівлі корів на відгодівлі на вигульних майданчиках залежно від віку становить:

* 0,3

0,5

0,6

6.17.1. Оптимальні розміри ферм з м’ясною худобою із закінченим оборотом стада (корів) в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами є такі:

Зона Розміри (голів)

Полісся; А. 800 – 1200;

*Б. 400 – 600;

В. 600 – 800.

6.17.2. Оптимальні розміри ферм з м’ясною худобою із закінченим оборотом стада (корів) в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами є такі:

Зона Розміри (голів)

Лісостеп А. 800 – 1200;

Б. 400 – 600;

*В. 600 – 800.

6.17.3. Оптимальні розміри ферм з м’ясною худобою із закінченим оборотом стада (корів) в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами є такі:

Зона Розміри (голів)

Степ *А. 800 – 1200;

Б. 400 – 600;

В. 600 – 800.

6.18. У м’ясному скотарстві бажано проводити сезонні отелення. (*сезонні)

6.19. Скільки разів на рік проводиться на фермі прибирання гною бульдозером за безприв’язного утримання м’ясної худоби ? * один-два рази

6.20. Із зазначених нижче систем утримання м’ясної худоби найбільш ефективна та маловитратна є:

стійлово-вигульна без використання пасовищ;

стійлово-вигульна з використанням пасовищ;

стійлово-табірна без використання пасовищ;

*стійлово-табірна з використанням пасовищ;

цілорічна стійлова.

6.21. Основним напрямом збільшення виробництва яловичини в Україні є:

забезпечення кормами та повноцінна годівля худоби;

використання енергоресурсозберігальних технологій;

*використання промислового схрещування молочної худоби з м′ясною;

збільшення чисельності поголів′я молочних і комбінованих порід;

*розвиток галузі м′ясного скотарства.

6.22.1. Коефіцієнти переходу вказаних радіонуклідів з годівлею тварин у молоко коров′яче наступні:

Цезій-137 А. 0,32;

Б. 0,42;

В. 0,44;

Г. 0,54;

*Д. 0,62;

Е. 0,64.

6.22.2. Коефіцієнти переходу вказаних радіонуклідів з годівлею тварин у молоко коров′яче наступні:

Стронцій-90 А. 0,32;

Б. 0,42;

В. 0,44;

*Г. 0,54;

Д. 0,62;

Е. 0,64.

6.23.1. Коефіцієнти переходу радіонуклідів з годівлею тварин у яловичину:

Цезій - 137; А. 0,02;

Б. 0,03;

В. 0,04;

*Г. 2;

Д. 4;

Е. 6.

6.23.2. Коефіцієнти переходу радіонуклідів з годівлею тварин у яловичину:

Стронцій -90 А. 0,02;

Б. 0,03;

В. 0,04;

Г. 2;

Д. 4;

*Е. 6.

6.24.1. У годівлі тварин, які знаходяться на забрудненій радіонуклідами території застосовують наступні кормові добавки:

Природні *А. Глина;

*Б. Цеоліти.

В. Одержані з морських водоростей;

Г. Одержані з панцирів крабів.

6.24.2. У годівлі тварин, які знаходяться на забрудненій радіонуклідами території застосовують наступні кормові добавки:

Штучні А. Глина;

Б. Цеоліти.

*В. Одержані з морських водоростей;

*Г. Одержані з панцирів крабів.

6.25. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби на зерновій бразі потребує доповняти раціон:

Протеїновими кормами;

*Грубими кормами;

Азотомісткими неорганічними добавками;

Фосфорними добавками.

6.26. Перетравність яловичини організмом людини сягає 95%. (95%)

6.27. Під час комплектування комплексів молодняком у віці 10-20 днів формують групи за живою масою та віком. Різниця між тваринами не повинна перевищувати за віком 10-15 днів. (*10-15 днів)

6.28. Однією з основних умов роботи комплексу з виробництва яловичини на промисловій основі є безперебійне, ритмічне надходження молодняку. (*ритмічне)

Сезонне

*Ритмічне

6.29. Переваги безприв’язного утримання худоби такі (3 елементи):

*навантаження на оператора збільшується до 1000 голів;

індивідуальне обслуговування;

*моціон для худоби;

*не потрібно споруджувати стійла, прив’язі.

6.30. Найбільш дешевою з найменшими витратами праці на 1 ц продукції і екологічно чистою технологією утримання худоби на відгодівлі в умовах України є:

безприв’язне боксове;

безприв’язне комбібоксове;

*безприв’язне на глибокій довгонезмінній підстилці;

прив’язне утримання.

6.31. Для виробництва яловичини в умовах молочного скотарства переважно використовується така группа худоби:

бугаї-плідники;

повновікові корови;

ремонтний молодняк;

*вибракувана худоба;

*понадремонтний молодняк.

6.32. Для зменшення собівартості приросту худоби у літній період необхідно максимально використовувати пасовища.

6.33. Калорійність 1 кг яловичини в середньому становить, ккал:

500;

*2000 - 2500;

500 - 800;

3000 - 3500.

900 - 1000;

6.34. Площа відпочинку для м’ясних корів за безприв’язного утримання в приміщеннях становить:

*3,5 - 4;

2,5.

2,0

6.35. Площа відпочинку для м’ясної корів за безприв’язного утримання на вигульних майданчиках становить:

*20;

15;

10.

6.36. *Закладання глибокої незмінної підстилки у приміщеннях здійснюють восени, до переведення худоби на стійлове утримання, шляхом укладання шару сухої соломи 30-40 см з наступним додатковим внесенням її з розрахунку 3 кг на голову за добу.

6.37. Для відпочинку худоби на вигульних майданчиках влаштовують “кургани” з розрахунку 3-5 м² на одну тварину. (*3-5 м²)

6.38. Жомовий тип відгодівлі молодняку великої рогатої худоби передбачає

частку жому в раціонах, % за поживністю:

10 - 15; *50 - 60.

30 - 40;

20 - 25;

6.39. Еталоном якості яловичини є м′ясо такої м′ясної породи:

лімузинська;

санта-гердруда;

*абердин-ангуська;

кіанська.

-З якою метою обробляють молоко на молочних заводах ?

а) безпека організму людини в) зниження масової долі жиру

б) надання присмаку пастеризації г) зниження масової долі білків

- Для чого на молокозаводах проводять пастеризацію і стерилізацію молока ?

а) знищення мікрофлори молока в) зміни кислотності молока

б) зміни кольору молока г) зниження жирності

- На скільки основних груп поділяють білки молока ?

а) 3 б) 2 в) 4

- Лактоза, що міститься в молоці це:

а) молочний жир в) мінеральна сіль

б) молочний цукор г) вітамін

- Пастеризація відбувається при температурі:

а) 45- 60°С в) 65-90°С

б) 55-65°С г) 60°С

- Із усіх розчинених у молоці газів особливо небажаним є:

а) вуглекислий газ б) кисень в) азот

- У свіжовидоєному молоці є антимікробні речовини – імунні тіла, які:

а) знищують мікроорганізми

б) сприяють зростанню кількості мікроорганізмів

в) сприяють зниженню кількості мікроорганізмів

г) уповільнюють розмноження мікроорганізмів

- Молоко є середовищем для розвитку мікроорганізмів тому, що:

а) характеризується високим вмістом води та поживних речовин

б) характеризується високим вмістом вуглеводів

в) характеризується високим вмістом води

г) характеризується високим вмістом майже всіх мінеральних речовин речовин і

вітамінів

- Перше бактеріальне забруднення молока відбувається при:

а) проходженні через канальця дійок

б) при ручному доїнні з поверхні тіла корів

в) при ручному доїнні з рук і одягу людини

г) при ручному доїнні з повітря

- Молочнокисле бродіння спричиняють мікроорганізми:

а) справжні дріжджі; в) болгарська паличка, молочний стрептокок;

б) плісняві гриби г) гнилісні бактерії.

- Використання молочнокислих бактерій для попередження розвитку гнилісних бактерій

засновано на їх відношенні до:

а) оптимальної температури; в) променевої енергії;

б) осмотичного тиску; г) pH середовища.

- Для запобігання мікробного псування молока, його зберігають при температурі:

а) низькій в) оптимальній

б) високій г) будь-якій

Тести по молоку

1. Біосинтез компонентів молока у молочній залозі стимулюється гормоном:

а) соматотропіном б) лактотропіном в)окситоцином г) інсуліном д) вазопресином

2. Молоковіддача стимулюється гормоном:

а) соматотропіном б) лактотропіном в)окситоцином г) інсуліном д) вазопресином

3. Лактоза – дисахарид, побудований з:

а) 2 залишків глюкози б) глюкози та галактози в) 2 залишків галактози г) глюкози та фруктози д) 2 залишків фруктози

4. Значення титрованої кислотності молока 25-35°Т визначаються у:

а) свіжому молоці б) при скисанні молока в) при маститах г) у стародійному молоці

5. При якому значенні рН починається коагуляція казеїну молока (тобто значення ізоелектричної точки казеїну)?

а)4,6 б)5,6 в)6,8 г)7,4 д)3,0

6.Який з продуктів зброджування клітковини у рубці у жуйних є попередником для глюконеогенезу, який в свою чергу забезпечує субстрат для синтезу лактози в молоці ?

а)оцтова кислота б)молочна кислота в)масляна кислота г)пропіонова кислота

7.Тригліцериди молока відрізняються від тригліцеридів жирової тканини тварин наявністю:

а)коротко ланцюгових ВЖК б)насичених ВЖК в) ненасичених ВЖК г)відсутністю есенціальних ВЖК

8. Збільшення вмісту якого з вітамінів у молоці сприяє інсоляція тварин?

а)ретинолу б)токоферолу в)тіаміну г)кальциферолу д)каротину

9. Які з білків молока забезпечують колостральний імунітет телят?

а)казеїни б) α-лактоальбумін в) β-лактоглобулін г)лактоферін д)імуноглобуліни

10. Виберіть правильні варіанти відповіді , у якому дисперсному стані перебувають хімічних компоненти молока:

а) білки – у колоїдному стані, ліпіди у стані емульсії, лактоза у молекулярно-дисперсному стані,

б) ) білки – у стані суспензії, ліпіди у колоїдному стані, лактоза у молекулярно-дисперсному стані,

в) мінеральні речовини у іонно-дисперсному стані, білки у колоїдному стані, ліпіди у стані суспензії, лактозі у стані емульсії

1. Вставити пропущене слово:

Фактор ........ розпізнає КЕП-структури мРНК у складі багатокомпонентного чинника ініціаці eIF4F, що є необхідним етапом об'єднання мРНК з 40S субодиницею рибосоми.

Утворення комплексу .....-.....-...... не змінює спорідненість фактора до КЕП- структури, але запобігає його взаємоді з eIF4G.

У mTIR міститься послідовність ............ , що комплементарна 3’-кінцевій послідовності 16S рРНК.

............... сайти термінації трансляції можуть бути використані для розширення кодуючого потенціалу певних генів.

........... – це група білків з молекулярними масами 21-33 кДа, які взаємодіють як з ланцюгом білку, так і з самою рибосомою, оберігаючи зростаючий поліпептид від деградації.

Тести:

1. З трьох термінуючих кодонів найменш ефективним є :

а) UUG б) AUG в) UGA

2. Процес згортання поліпептидного ланцюга в правильну просторову структуру отримав назву:

а) імбридінгу

б) корекцією

в) фолдингом

3. Гідрофобні залишки амінокислот упаковуються переважно :

а) всередину молекули

б) на поверхні білкової глобули

в) рівномірно всередині та на поверхні білкової глобули

4. За часом напівжиття білки тварин поділяють на .......групи:

а) 2 б) 3 в) 4

5. Приєднання убіквітину відбувається за допомогою ферментів, що називаються убіквітиновими :

а) протеасомами

б) лігазами

в) пероксидазами

Відповіді:

Вставити пропущене слово

1. eIF4E

2. eIF4E-4E-BP

3. Шайна-Дальгарно

4. Альтернативні

5. Комплекс NAC

Тести:

1. в)

2. в)

3. а)

4. в)

5. б)

////////////////////////////