Главная Учебники - Разные Лекции (разные) - часть 61
Міністерство освіти та науки України ОДАБА Кафедра опалення, вентиляції,та охорони повітряного басейну Курсова робота з дисципліни: Теплогазопостачання та вентиляції
Тема: Опалення та вентиляція цивільного будинку
Виконав: студент гр. ПСК-341 Копец І.М. Перевірив: Спінов В.В. Одесса 2009 Вихідні данні
Номер завдання – 51 Місто з режимом експлуатації конструкцій приміщень – Хабаровськ , Б Розрахункова температура повітря в місті - Тривалість опалювального періоду – n =205 Швидкість повітря – w = 5,9 м/с Додаткові вихідні данні
Джерелом теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з параметрами теплоносія Тг
= 150 о
С (в подаючій магістралі) і tо
= 70 о
С (в зворотній магістралі). Всі проектні будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху – 3м, підлоги східних клітин на ґрунті. По останній цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху – дитячий садок. Орієнтація фасадів будинку вказана в плані. Система опалення проектується з нижньою розводкою. Розміри вікон – 1,8×1,5, вхідних дверей східних клітин 2,1×1,8. Коефіцієнт теплопередачі вікон – 0,4, вхідних дверей – 1,32 Вт/м2
о
С. 1.
Опалення
1.1
Теплотехнічний розрахунок потрібної товщини огороджуючої конструкції
Для вирішення поставленої задачі необхідно визначити число градус-днів отоплюючого періоду (DD) : DD = (tв
– tоп
)×n = (18-(-10,1)×205 =5760,5 градус-днів де tв
– розрахункова температура внутрішнього повітря. tоп
- середня температура опалювального періоду. n – тривалість опалювального періоду. По значенню DD та різновиді конструкції по (Д.3) знаходимо нормативний опір теплопередачі Rнор
, (м2 о
С/Вт) = 2,2 м2 о
С/Вт Матеріал зовнішніх стін – керамзитобетон на керамзитовому піску. Щільність - 1800 кг/м3
. Утеплювач перекриття – плити мінеральної вати підвищеної жорсткості. Щільність – 200 кг/м3
. Товщину стіни приймаємо кратною 50 мм, але не менше 300мм. утеплювач стіни - кратним 20 мм, але не більше 250 мм. Визначаємо товщину утеплювача конструкції: δx
= (Rнор
– (1/αв
+ δ1
/λ1
+ δ3
/λ3
+ δ4
/λ4
+ 1/αн
))×λ2
= (2,2 – (1/8,7+0,03/0,93+0,3/0,92+0,03/0,81))×0,09 = 0,152 м. де αв
– коефіцієнт теплопровідності на внутрішній поверхні огороджень (Вт/м2 о
С) αн
– коефіцієнт теплообміну на зовнішній поверхні (Вт/м2 о
С) λ1
, λ2
, λ3
, λ4
– коефіцієнти теплопровідності матеріалів огороджуючих конструкцій (Вт/м о
С) δ1
, δх
, δ3
, δ4
– товщина шарів огороджень, м. Рис. 1 - Параметри шарів огороджуючої конструкції 1) λ1
=0,93 Вт/м о
С, δ1
=0,03 м; 2) λ2
= 0,09 Вт/м о
С, δ2
= х; 3) λ3
= 0,92 Вт/м о
С, δ3
= 0,3 м; 4) λ4
=0,81 Вт/м о
С, δ4
= 0,03 м. В додатку № 3 знаходимо Rнор
=2,2, виходячи із значень DD. αв
=8,7, αн
=23. Приймаємо товщину утеплювача кратною 1 см => δ2
=0,16 м. Знайдемо Rфакт.
– фактичний опір конструкції: Rфакт.
> Rнор.
. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі конструкції: Кст
= Рис.2 - Розрахунок перекриття
Параметри шарів перекриття 1) Руберойд λ1
=0,17 Вт/м о
С, δ1
=0,01 м; 2) стяжка λ2
= 0,93 Вт/м о
С, δ2
= 0,05 м; 3) утеплювач λ3
= 0,09 Вт/м о
С, δ3
= х м; 4) залізобетонна плита λ4
=2,04 Вт/м о
С, δ4
= 0,2 м. Знайдемо товщину утеплювача в перекритті кратного 5 см: δx
= (Rнор
– (1/αв
+ δ1
/λ1
+ δ2
/λ2
+ δ4
/λ4
+ 1/αн
))×λ3
=(2,5 –(1/8,7+0,01/0,17+0,2/2,04+1/23))×0,09 = 0,2 м. Rфакт.
> Rнор.
. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі перекриття: Кпер..
= Коефіцієнт теплопередачі вікон Квк
=0,4 Вт/м2 о
С. Коефіцієнт теплопередачі вхідних дверей Кдв
=1,32 Вт/м2 о
С. Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни Кст.
= 0,43 Вт/м2 о
С 1.2
Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі
Необхідно визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток. В тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні конструкції, різниця температур перевищує 3о
С. Для приміщень першого поверху - це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий поверх – теж, крім підлоги, третій – додаткові втрати через покриття . Тепловитрати обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі: де А – розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2
; К – коефіцієнт теплопередачі конструкції, Вт/(м2
о
С); Додаткові втрати тепла, - при розрахунковій швидкості повітря до 5 м/с - при швидкості повітря більш ніж 5 м/с Витрата тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків усередині приміщення та ззовні. В приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря інфільтрації Qu
, Вт, знаходять за формулою: Qu
=0,337×A×h× де А – площа пола кімнати, м3
; h – висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Qu
=0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох поверхів. Таблиця 1.1. Тепловитрати обчислювальних приміщень №, tн
НОК Розміри і Площа огороджень К 1+∑𝛃 Qt
Qи
Qб
о
С a×в, м А, м2
Вт/м2о
С о
С Вт Вт Вт 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 101 +18 Н.С.-З. 3×4,5 13,5-2,7= 10,8 0,43 18-(-31)=49 1 1,15 260 1670 13970 ОК-З 1,8× 1,5 2,7 0,4 49 1 1,15 60 Н.С.-Ю 7,5×3 22.5-2,7=19,8 0,43 49 1 1,05 440 ОК-Ю 1,8 2,7 0,43 49 1 1,05 60 ПОЛ 4,5× 3 13,5 7,6 49 1 - 5030 4,5 20,25 6,5 49 1 - 6450 102 +18 Н.С.-З 2,1× 3,6 7,56-2,7= 4,86 0,43 49 1 1,1 110 370 1760 ОК-З 1,8× 1,5 2,7 0,4 49 1 1,1 60 ПОЛ 2,1× 3,6 7.56 3,3 49 1 - 1220 201 +18 Н.С.-З. 3×4,5 13,5-2,7= 10,8 0,43 49 1 1,15 260 1670 2490 ОК-З 1,8× 1,5 2,7 0,4 49 1 1,15 60 Н.С.-Ю 7,5×3 22.5-2,7=19,8 0,43 49 1 1,05 440 ОК-Ю 1,8 2,7 0,43 49 1 1,05 60 202 +18 Н.С.-З 2,1× 3,6 7,56-2,7= 4,86 0,43 49 1 1,1 110 370 540 ОК-З 1,8× 1,5 2,7 0,4 49 1 1,1 60 301 +18 Н.С.-З. 3×4,5 13,5-2,7= 10,8 0,43 49 1 1,15 260 1670 3130 ОК-З 1,8× 1,5 2,7 0,4 49 1 1,15 60 Н.С.-Ю 7,5×3 22.5-2,7=19,8 0,43 49 1 1,05 440 ОК-Ю 1,8 2,7 0,43 49 1 1,05 60 КРОВ 4,5× 7,5 33,75 0,39 49 1 - 640 302 +18 Н.С.-З 2,1× 3,6 7,56-2,7= 4,86 0,43 49 1 1,1 110 370 680 ОК-З 1,8× 1,5 2,7 0,4 49 1 1,1 60 КРОВ 2,1× 3,6 7.56 0,39 49 1 - 140 Визначаємо питомі тепловтрати 1.3 Визначення тепловтрат приміщеннями і будівлею в цілому
По питомих втратах тепла, визначених для кутових і середніх приміщень кожного поверху, Таблиця 1.2. Тепловтрати приміщеннями і будовою в цілому № приміщення ∑
l
,
м Q,Вт N=Q/178 101 12 1165 13970 79 102 3,6 489 1760 10 103 3 489 1467 9 104 4 489 1956 11 105 4 489 1956 11 106 3 489 1467 9 107 3,6 489 1760 10 108 12 1165 13970 79 109 12 1165 13970 79 110 2,8 489 1369 8 111 3,8 489 1858 11 112 3,8 489 1858 11 113 3,2 489 1564 9 114 3,2 489 1564 9 115 3,8 489 1858 11 116 3,8 489 1858 11 117 2,8 489 1369 8 118 12 1165 13970 79 201 12 208 2490 14 202 3,6 150 540 3 203 3 150 450 3 204 4 150 600 4 205 4 150 600 4 206 3 150 450 3 207 3,6 150 540 3 208 12 208 2490 14 209 12 208 2490 14 210 2,8 150 420 3 211 3,8 150 570 4 212 3,8 150 570 4 213 3,2 150 480 3 214 3,2 150 480 3 215 3,8 150 570 4 216 3,8 150 570 4 217 2,8 150 420 3 218 12 208 2490 14 301 12 261 3130 18 302 3,6 189 680 4 303 3 189 567 4 304 4 189 756 5 305 4 189 756 5 306 3 189 567 4 307 3,6 189 680 4 308 12 261 3130 18 309 12 261 3130 18 310 2,8 189 529 3 311 3,8 189 718 4 312 3,8 189 718 4 313 3,2 189 605 4 314 3,2 189 605 4 315 3,8 189 718 4 316 3,8 189 718 4 317 2,8 189 529 3 318 12 261 3130 18 Сума тепловтрат усіма приміщеннями ∑Q = 118430Вт. 1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту
Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність QC
, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як: де Витрати води. що проходять через горловину G, т/ч, обчислюються по залежності: де Перепад тисків після елеватора, кПа де Тг
– температура води в тепломережі: для лікарень, ясел, дитсадків Діаметр горловини елеватора, м обчислюється як: По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2. Діаметр сопла елеватора dC
,
м , знаходять по формулі: 2. Вентиляція
2.1
Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів
Витрати повітря L, м3
/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності: де де Необхідна площа перерізу каналів Fk
, м2
визаначається по формулі: де В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі: де Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином: де де В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1. Таблиця 2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні № кімнати, призначення Об’єм приміщення Кількість повітрообміну, К Витрати повітря L, м3
/час Сумарна площа каналу Розмір стандартного каналу, а Число каналів шт. Швидкість, м/с 101 гуртова 90,312 1 90,312 0,042 1 0,66 102 процедурна 20 5 100 0,046 1 0,75 201 гуртова 90,312 1 90,312 0,036 1 0,66 202 процедурна 20 5 100 0,04 1 0,75 301 гуртова 90,312 1 90,312 0,031 1 0,66 302 процедурна 20 5 100 0,035 1 0,75 Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку
При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув. В будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м. Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3
– для газових плит з двома пальниками; 12 м3
– для плит з трьома та 15 м3
– для плит з чотирма пальниками.
|