Технічна експлуатація дорожніх машин Введення Високоефективна робота на дорожньому будівництві неможлива без досконалої організації управління усіма технологічними процесами. Однією із складових частин такої системи є і система управління машинними парками. З розширенням об’ємів будівництва автомобільних шляхів ця складова системи управління набуває все більшої актуальності. Підвищення ефективності використання БДМ являє собою одну з основних задач експлуатації, бо в цьому закладені значні резерви зросту темпів будівництва автомобільних шляхів. У проекті запропоновано варіант підприємства, яке призначене для виконання робіт по обслуговуванню та експлуатаційним ремонтам будівельно-дорожніх машин (БДМ) в умовах здійснення будівництва доріг. Розділи проекту включають у себе розрахунки програми підприємства та головного виробничого корпусу з ділянками, які забезпечують необхідні умови щодо ефективного обслуговування машин. Передбачені також і пересувні засоби обслуговування, які є обов’язковою складовою частиною системи обслуговування БДМ. У проекті виконані розрахунки загальної потреби підприємства у паливо-мастильних матеріалах, устаткуванні, виробничих та допоміжних площах. Запропонована також схема генерального плану усього підприємства із урахування специфіки роботи БДМ. Виконані розрахунки енергоносіїв, які необхідні для ефективної діяльності спроектованого підприємства. 1. Коротка характеристика об’єкту Згідно із завданням, підприємство знаходиться у Кіровоградській області. Календарна тривалість будівельного сезону для земельних робіт Початок будівельного сезону 16 квітня Закінчується 22 листопада Кількість святкових днів, Тсвят 7 дн. Кількість вихідних днів, Тв 43 дн. Кількість календарних днів роботи у році, Тк 252 дн. Простої з атмосферних умов, Татм 11 дн. Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн. Календарна тривалість будівельного сезону для дорожніх робіт Початок будівельного сезону 06 квітня Закінчується 30 жовтня Кількість святкових днів, Тсвят 7 дн. Кількість вихідних днів, Тв 29 дн. Кількість календарних днів роботи у році, Тк 208 дн. Простої з атмосферних умов, Татм 11 дн. Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн. Календарна тривалість робіт для машин які працюють цілий рік Початок будівельного сезону 01 січня Закінчується 31 грудня Кількість святкових днів, Тсвят 9 дн. Кількість вихідних днів, Тв 52 дн. Кількість календарних днів роботи у році, Тк 365 дн. Простої з атмосферних умов, Татм 20 дн. Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн. 2. Розрахунок виробничої програми підриємства 2.1 Розрахунок кількості робочих змін для машин, які виконують земляні роботи Трз = (Тк – Тсвят – Тв – Торг – Татм – Тп – Тобс) ·Кзм , Трз = (252 – 7 – 36 – 6– 11 – 9 – 28) ·1,55 =239 змін, деТк – кількість календарних днів у будівельному сезоні; Тсв – кількість святкових днів; Твх – кількість вихідних днів; Торг – розрахункове число простоїв з організаційних причин. Торг = 0,03·(Тк-Тсв-Твх), дн. Торг = 0,03·(252-7-36) = 6 дн. Татм – простої по атмосферних умовах, дн.; Тп – час витрачений на перебазування, дн.; Тобс – період перебування машини в обслуговуванні, дн.; Тобс = 0,15·(Тк-Твих-Тсв-Татм-Торг), дн Тобс = 0,15·(252-43-6-11) = 28 дн Кзм – коефіцієнт змінності, Кзм = 1,55. 2.2 Визначаємо середньодобовий наробіток дорожньо-будівельних машин - час робочої зміни, ; - коефіцієнт внутрізмінного використання ( ); - середній коефіцієнт змінності: - для земляних робіт ( = 1,55); - для машин, які працюють цілий рік ( = 1,42). 2.3 Розрахунок кількості робочих змін для машин які виконують дорожні роботи Трз = (208-7-29-5-10-9-24) ·1,5 = 186 зм. Торг = 0,03·(208-7-29) = 5 дн Тобс = 0,15·(208-29-7-11-5) = 24 дн 2.4 Розрахунок кількості робочих змін для машин які працюють цілий рік , зм де - число календарних днів в році ( ); - кількість передсвяткових днів, ; - коефіцієнт який характеризує простої машин в ТО та ремонтах, ; - час зміни в передсвяткові дні, ; - сумарна кількість днів простою де - простої по атмосферним умовам, дн - кількість святкових та вихідних днів; - кількість днів пов’язаних з перебазуванням з об’єкту на об’єкт, дн; - кількість днів простою пов’язаних з організаційними причинами, дн. 2.5 Фактичний наробіток БДМ на протязі року де - коефіцієнт технічного використання машини. де - частоти збігу відповідно ТО-1, ТО-2, ПР, КР; - продовження виконання відповідно ТО-1, ТО-2, ПР, КР; - періодичність виконання ТО-1, ТО-2, ПР, КР; - середній час продовження робочого дня. , де - середній коефіцієнт змінності; - час робочої зміни; - коефіцієнт внутрішньозмінного використання. Екскаватор ЕТ-16 Асфальтоукладчик ДС-181 БульдозерБ-10 , , Коток ДУ-16 , , Автогрейдер ГС-14 , , Цепний екскаватор ЕЦУ-4150 Баражна машина ЕЦУ-150 , , Кран КТА-28 Комбінована машина МД-5321 , Автогудранатор ДС-142 , Автобетонозмішувач СБ-92 Марка машини В ( ) Тр ( ) Екскаватор ЕТ-16 0,93 0,0145 5,17 1482 Асфальтоукладчик ДС-181 0,96 0,01 3,73 1191 Бульдозер Б-10 0,934 0,0137 5,17 1489 Коток ДУ-16 0,96 0,0074 4,6 1530 Автогрейдер ГС-14 0,95 0,0119 4,65 1514 Цепний екскаватор ЕЦУ-4150 0,94 0,01 6 1386 Баражна машина ЕЦУ-150 0,96 0,01 3 1415 Кран КТА-28 0,936 0,024 2,84 1379 Комбінована машина МДК-5321 0,983 0,000152 113 24992 Автогудранатор ДС-142 0,979 0,00016 130 28635 Автобетонозмішувач СБ-92 0,97 0,00875 3,62 1203 2.6.1 Розраховуємо коефіцієнт переходу від року до циклу де - річний фонд часу і-ої машини, маш.- год.; - тривалість міжремонтного циклу для даної машини, маш.- год. Для ДС-181 Тц = 6000 Кц = 0,1985 Для ГС-14 Тц= 7000 Кц = 0,216 Для СБ-92 Тц = 4800 Кц = 0,25 Для ЕТ-16Тц= 9000 Кц = 0,164 Для Б-10 Тц = 6000 Кц = 0,248 Для ДУ-16Тц = 5000 Кц = 0,306 Для ЕЦУ-4150 Тц = 6000 Кц = 0,231 Для ЕЦУ-150 Тц = 6000 Кц = 0,235 Для КТА-28 Тц = 5000 Кц = 0,275 Для МДК-5321 Тц = 300000 Кц = 0,083 Для ДС-142 Тц = 300000 Кц = 0,094 2.7 Річна кількість ТО, ремонтів і загальна трудомісткість. Розрахунок наведений у розрахунковій таблиці 2.1 Таблиця 2.1 Річна кількість ТО, ремонтів та загальна трудомісткість Найменування і марка машини Види ТО і Р Кількість машин, од. Кількість ТО і Р за цикл Коефіцієнт переходу Річна кількість ТО і Р Трудомісткість од. обслуг., чол.-год. Загальна трудом., чол.-год. 1 2 3 4 5 6 7 8 Бульдозер Б-10 ТО-1 18 96 0,248 428 5 2140 ТО-2 18 80 15 1200 СО 2р. 36 45 1620 ПР 5 22 430 9460 Асфальтоукладчик ДС-181 ТО-1 ТО-2 СО ПР 11 96 18 2р. 5 0,1985 210 39 22 11 4 9,5 24 350 840 370 528 3850 Автобетонозмішувач СБ-92 ТО-1 ТО-2 ПР 8 112 21 6 0,25 224 42 12 8 21 325 1792 882 3900 Автогрейдер ГС-14 ТО-1 ТО-2 СО ПР 12 112 21 2р. 6 0,216 290 54 24 15 8 21 46 325 2320 1134 1104 4875 Екскаватор ЕТ-16 ТО-1 ТО-2 СО ПР 22 144 27 2р. 8 0,164 519 97 44 28 3,6 12 28 560 1868 1164 1232 15680 Коток ДУ-16 ТО-1 ТО-2 СО ПР 18 40 5 2р. 4 0,306 220 27 36 22 5 24 8 280 1100 648 288 6160 Цепной екскаватор ЕЦУ-4150 ТО-1 ТО-2 СО ПР 15 96 18 2р. 5 0,231 333 62 30 17 4,6 14 40 396 1532 868 1200 6732 Баражна машина ЕЦУ-150 ТО-1 ТО-2 СО ПР 10 96 18 2р. 5 0,253 242 45 20 12 5 14 32 350 847 315 500 3000 Кран КТА-28 ТО-1 ТО-2 СО ПР 6 80 16 2р. 4 0,275 132 26 12 6 9 29 16 700 1188 754 192 4200 Комбінована машина МДК-5321 ТО-1 ТО-2 СО ПР 28 75 25 2р. 25 0,083 174 58 56 58 3,8 14 15 820 661 812 840 47560 Автогудранатор ДС-142 ТО-1 ТО-2 СО ПР 13 75 25 2р. 25 0,094 91 30 26 30 3,5 13,8 15 800 364 360 390 23400 161 Всього 159870 Трм=60%*Тр+11%*(60%*Тр)=106473 чол-год Трудомісткість, що припадає на стаціонарні майстерні =70%*Тр=111909 чол-год Трудомісткість, що припадає на пересувні майстерні =30%*Тр= 47961 чол-год 2.8 Визначимо наробіток машин у маш.-год. на початок розрахункового року з початку міжремонтного циклу Марка машини Міжремонт. цикл Фактичн. наробіток, частка Фактичн. наробіток, год. Кількість машин Бульдозер Б-10 6000 25 1500 8 43 2580 10 Асфальтоукладчик ДС-181 6000 30 1800 3 60 3600 8 Коток ДУ-16 5000 30 1500 15 60 3000 3 Кран КТА-28 5000 40 2000 6 Комбінована машина МДК-5321 300000 20 60000 15 80 240000 13 Автобетонозмішувач СБ-92 4800 22 1056 8 Автогудранатор ДС_142 300000 25 75000 5 40 120000 8 Баражна машина ЕЦУ-150 6000 50 3000 10 Екскаватор ЕТ-16 9000 20 1800 10 40 3600 12 Автогрейдер ГС-14 7000 30 2100 5 70 4900 7 Цепной екскаватор ЕЦУ-4150 6000 40 2400 10 60 3600 5 Разом: 161 2.9 Розрахунки ТО і Р кожного виду, що повинні бути проведені у плановому році для відповідної машини Використовуючи дані табл. 2.2, виконуємо розрахунки по формулі , де Нф – фактичний наробіток машини на початок планового року з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду ТО , Р чи з початку експлуатації; Тп – періодичність виконання відповідного виду ТО чи Р; Кп – кількість усіх видів ТО і Р з періодичністю, більшою ніж періодичність виду, по якому ведеться розрахунок; Тр – наробіток, що планується на розрахунковий рік. Для Асфальтоукладчика ДС-181 =30 Приймаємо 0 приймаємо 1 приймаємо 3 приймаємо 17 =60 Приймаємо 0 приймаємо 1 приймаємо 4 приймаємо 17 Для бульдозера Б-10 Нф =25 приймаємо 0 приймаємо 1 приймаємо 3 приймаємо 23 Нф =43 приймаємо 0 приймаємо 1 приймаємо 3 приймаємо 24 Для катка ДУ-16 Нф =30% Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 2 Приймаємо 13 Нф =60% Приймаємо 0 Приймаємо 1 Приймаємо 2 Приймаємо 13 Для крана КТА-28 Нф =40% Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 3 Приймаємо 21 Для автобетонозмішувача СБ-92 =22 Приймаємо 0 Приймаємо 1 Приймаємо 6 Для баражної машина ЕЦУ-150 =50 Приймаємо 0 Приймаємо 1 Приймаємо 4 Приймаємо 23 Для екскаватора ЕТ-16 =20 Приймаємо 0 Приймаємо 2 приймаємо 4 приймаємо 23 =40 Приймаємо 0 Приймаємо 2 приймаємо 4 приймаємо 23 Для цепного екскаватора ЕЦУ-4150 =40 Приймаємо 0 Приймаємо 1 Приймаємо 5 приймаємо 23 Для =60 Приймаємо 0 Приймаємо 1 Приймаємо 4 Приймаємо 19 Для автогрейдера ГС-14 Для =30 Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 5 Приймаємо 24 Для =70 Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 5 Приймаємо 24 Для комбінованої машини МДК-5321 =20 Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 0 Приймаємо 6 Для =80 Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 0 Приймаємо 6 Для автогудранатора ДС-142 Для =25 Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 0 Приймаємо 7 Для =40 Приймаємо 0 Приймаємо 2 Приймаємо 0 Приймаємо 6 будівельний дорожній машина ремонт 3. Розрахунок основного виробничого корпусу Дійсний річний фонд часу роботи виробничого робітника Розрізняють номінальний і дійсний фонди робочого часу, що визначають для робітників і устаткування. Номінальний фонд часу робітника визначається годин. Дійсний фонд часу робітника, на відміну від номінального, враховує дні відпустки, втрати часу через хворобу й інші причини: годин де Дпр , Дпп – кількість святкових і передсвяткових днів (Дпр =11, Дпп = 8); Дот – кількість днів відпустки для даної спеціальності; tcм – тривалість зміни в передсвяткові дні (tcм =5 ч); – тривалість зміни при шестиденному тижні, тому що в число днів відпустки входять суботні дні ( = 6,67 ч); – коефіцієнт, що враховує втрату часу через хворобу й інші причини ( = 0,96). 3.1 Розрахунок чисельності виробничого персоналу Таблиця 3.1 Розподіл трудомісткості робіт і персоналу Розподіл трудомісткості Вага робіт Кількість юдей Значення люд.-год. 1. Пост ТО і Р 0,20 18 31974 2. Механічна ділянка 0,25 23 39967 3. Ковальське відділення 0,07 6 11191 4. Зварювальне відділення 0,15 14 23980,5 5. Мідницько-бляхарське 0,03 3 4796 6. Шиномонтажне відділення 0,05 5 7994 7. Відділення ремонту гідрооблад 0,15 14 23980,5 8. Відділення ремонту паливної апаратури 0,10 9 15987 Разом: 1 92 159870 Сумарна кількість робітників є сумою чисельності робітників на кожній ділянці Рв = ∑Рвi Рв = 92 робітників а) пост ТО і Р Рв1 = 31974/1766 =18,01 приймаємо Рв1 = 18 робітників б) механічна ділянка Рв2 =39967/1766 =22,63 приймаємо Рв2 = 23 робітників в) ковальське відділення Рв3 = 11191/1766 =6,33 приймаємо Рв3 = 6 робітників г) зварювальне відділення Рв4 = 23980,5/1766 =13,6 приймаємо Рв4 = 14 робітників є) Мідницько-бляхарське Рв6 =4796/1766 =2,71 приймаємо Рв6 = 3 робітників ж) Шиномонтажне відділення Рв7 = 7994/1766 =4,52 приймаємо Рв7 = 5 робітників з) відділення ремонту гідрообладнання Рв8 = 23980,5/1766 =13,57 приймаємо Рв8 =14 робітників і) відділення ремонту паливної апаратури Рв9 =15987/1766 =9,05 приймаємо Рв9 =9 робітників Кількість тупикових універсальних чи спеціалізованих постівТО та поточних ремонтів Приймаємо 4 постів де Кн - коефіцієнт, що враховує нерівномірне надходження ремонтного фонду на пости (Кн= 1,2); Ксм - коефіцієнт змінності відділення; де – кількість людей що одночасно працюють на постах, при виконанні ТО – 2-4 чол.; при виконанні поточного ремонтів – 2-3 чол.; Коефіцієнт використання постів приймають: для постів ТО =1; для постів ремонту = 0,8...0,95. Кількість постів поточної лінії де – кількість людей що одночасно працюють на постах, при виконанні ТО – 2-4 чол.; при виконанні поточного ремонтів – 2-3 чол.; – трудоємність ТО однієї машини; 13,8 чол/год для МДК-5321 – ритм ТО. Розрахунок ритму ТО Так як , то приймаємо тупикові універсальні пости. 4. Розрахунок МТО Кількість персоналу на пересувних майстернях розраховується , виходячи з того, що пересувні станції працюють теж за 6-ти денним графіком роботи на тиждень. Приймаємо 7 де – трудоємність, припадає на пересувні майстерні; – пониження нормативної трудоємності ТО і Р за рахунок застосування засобів механізації праці; – число робочих днів машини в сезоні; – кількість робочих на МТО; – коефіцієнт змінності; – продовження робочої зміни; – середня відстань пересування майстерні за зміну; – середня швидкість пересування майстерні до місця обслуговування та назад; – коефіцієнт використання машини за часом. Приймаємо 8 Розрахунок відстані на якій доцільно використовувати МТО де – тривалість підготовки пересувних майстерень до роботи, год; – швидкість пересування майстерень км/год. за отриманим показником обираємо МТО на базі ЗИЛ-131 4.1 Розрахунок річного фонду устаткування та його кількості Устаткування працює в одну зміни по шестиденному графіку у тиждень Номінальний фонд часу устаткування Фну1 = (Тк – Тсв - Твх ) =(365 – 11 – 52)*6,67= 2014,34 год Дійсний фонд часу устаткування визначається Фд.у1 = Фн.у1 ηу ,=2014,34*0,85=1712,19 год приймаємо 1712 год Устаткування працює у двів зміни по шестиденному графіку у тиждень Номінальний фонд часу устаткування Фну2 = (Тк – Тсв - Твх )tзм =(365 – 11– 52)*6,67*1,5=3021,5 год Дійсний фонд часу устаткування визначається Фд.у2 = Фн.у2 ηу ,=3021,5*0,85=2568 год приймаємо 2568 год де ηу – коефіцієнт використання устаткування, що враховує його простої у ремонті (для металорізальних і деревообробних верстатів ηу = 0,85...0,9; для ковальсько-пресового устаткування й устаткування для зварювання і різання металу -ηу = 0,9...0,95; для складальних стендів і устаткування без механічного приводу ηу = 0,98...1). Кількість штатних робітників виробничих відділень Приймаємо 27 робітників Явочна, чи технологічно необхідна, кількість робітників Приймаємо 24 робітників Тепер можна визначити необхідну кількість основного устаткування Розрахункова кількість устаткування по цехам і відділенням наведена у таблиці 4.1. Таблиця 4.1 Розрахункова кількість основного устаткування Цех, відділення, дільниця Кількість, шт 1. Пост ТО і Р 16 2. Механічна ділянка 22 3. Ковальське відділення 6 4. Зварювальне відділення 13 5. Мідницько-жорстяницьке 3 6. Шиномонтажне відділення 4 7. Відділення ремонту гідрообладнання 13 8. Відділення ремонту паливної апаратури 9 Разом: 86 5. Пост ТО і Р 5.1 Визначимо розрахункову кількість обладнання Приймаємо 16 Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт. Загальна Площа, м2 1. Верстак слюсарний 2,5 1,4 х 0,8 8 8,96 2. Стіл для зборки сервомеханізмів 1,6 х 1 4 6,4 3. Стіл для зборки великогабаритних вузлів 2393 2 х 1 4 8 4. Стелаж секційний 2247 1,4 х 0,45 2 1,26 5. Електроталь ТЕ-2 2т 1 1 Разом: 16 24,62 5.2 Механічна ділянка Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 22 де nст - загальна кількість верстатного устаткування; Кількість верстатного устаткування механічного відділення, що відрізняється високим ступенем використання верстатного парку, розраховують за формулою Тм.від - загальна річна трудомісткість механічного відділення. Токарні 22·0,48 = 10,56 приймаємо 11 ст. Фрезерні 22·0,12 = 2,64 приймаємо 3ст. Шліфувальні 22·0,10 =2,2 приймаємо 3 ст. Заточувальні 22·0,08 = 1,76 приймаємо 2 ст. Свердлильні 22·0,1 = 2,2 приймаємо 2ст. Приймаємо = 22ст. Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт. Загальна площа, м2 1. Токарно-револьверний верстат 2345 5,5 3 х 2,1 5 31,5 2. Токарний 4,2 2,7 х 1,5 7 28,35 3. Горизонтально-фрезерний верстат 5,1 1,6 х 2,65 3 12,72 4. Вертикально-свердлильний верстат 3,8 1,6 х 1,4 2 4,48 5. Верстат точильний 2-х сторонній 332А 1,7 0,53 х 0,63 1 0,339 8. Електроталь ТВ-307 Q =3т 8 1 7. Стелаж секційний 3,06 х 0,6 2 3,67 6. Верстак шліфувальний 1,4 х 0,8 3 3,36 28,3 Разом: 22 89,42 5.3 Ковальське відділення Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 6 Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт. Загальна площа, м2 1. Молот провідний пневматичний МБ-412 150 кг 10 2,77 х 1 1 2,71 2. Горн ковальський 2 2,23 х 1,03 2 4,59 3. Наковальня двухрогова 2 4. Ванна для гартування 1 x 0,7 1 0,7 12 Разом 6 8,06 5.4 Зварювальне відділення Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 13 Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт. Загальна Площа, м2 1. Верстат слюсарний 1,4 х 0,8 3 3,26 2. Стіл для електрозварювальних робіт 2228 1,06 х 0,8 3 2,54 3. Однопостовий зварювальний трансформатор СТИ-350 І = 350А 25 0,7 х 0,4 2 0,56 4 Газозварювальна зварка 0,5 х 0,3 1 0,15 4. Стіл для газозварювальних робіт 1,06 х 0,8 2 1,7 5. Напівавтоматична зварка І = 50А 5 1,06 х 0,8 2 1,7 30 Разом: 13 10,07 5.5 Мідницько-бляхарське Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 3 Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт Загальна Площа, м2 1. Верстат для ремонту радіаторів Універсальний 3,6 х 0,9 1 3,24 2. Витяжна шафа для розпаювання радіаторів 1,28 х 0,93 1 1,19 3. Стелаж секційний 1,4 х 1,45 1 2,03 Разом: 3 6,46 5.6 Шиномонтажне відділення Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 4 Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт Загальна Площа, м2 1. Установка для балансування 1 1,2 х 0,8 2 1,92 2. Стенд для зборки і розбирання коліс 1,85 х 0,75 1 1,39 3. Стелаж секційний 1,4 х 0,45 1 0,63 1 Разом: 4 3,94 5.7 Відділення ремонту гідрообладнання Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо = 13 Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт Загальна Площа, м2 1. Стенд для розбирання гідроциліндрів З пневмозажимом 1,2 1,05 х 1,05 1 1,1 2. Верстак слюсарний 1,4 х 0,8 5 5,6 3. Стелаж секційний 1,4 х 0,45 4 2,52 4. Стенд для перевірки гидро- насосів 2,5 0,8 х 1,1 1 0,88 5. Стенд для ремонтна здвоєних насосів 3,5 0,7 х 1,1 1 0,77 6. Універсальний стенд 1 х 1,2 1 1,2 7,2 Разом: 13 12,07 5.8 Відділення ремонту паливної апаратури Визначимо розрахункову кількість обладнання Приймаємо 9 Найменування устаткування Основна характеристика Потужність приводу, кВт Габарит, м Кількість, шт Загальна Площа, м2 1. Установка для миття приладів 1 1,2 х 0,8 2 1,92 2. Стіл для зборки і розбирання паливної апаратури 1,85 х 0,75 3 4,16 3. Стелаж секційний 1,4 х 0,45 2 1,26 Стенд для перевірки паливних насосів КИ 15711 3,2 1,2 х 1,1 1 1,32 Стенд для перевірки форсунок 0,7 х 0,5 1 0,35 4,2 Разом 9 9,01 6. Визначення площ виробничих приміщень і складів 6.1 Визначення площ виробничих приміщень та складів Площа виробничих приміщень Розрахунок площ ведемо по формулі Sвп = Sоб · Кпр де Кпр – коефіцієнт щільності розміщення устаткування, Sоб – площа, що займає обладнання. Площі виробничих приміщень розраховуються з даних, що наведені у таблицях по кожній ділянці чи відділенню. Результат розрахунку необхідно відкоригувати згідно будівельних норм для будівель. Площі відділень, у яких роботи виконують на постах, як правило, визначають по габаритах машин для постів ТО і Р Із умови приймаємо 108 м2 6 х 18 Площа механічної ділянки f1 +f2 (p-1)=12+10∙(8-1)= 72 м2 Площа ковальського відділення f1 +f2 (p-1)=26+20∙(3-1)= 66 м2 Площа зварювальної ділянки f1 +f2 (p-1)=20+15∙(6-1)= 95 м2 Площа мідницько-жорстяницького відділення f1 +f2 (p-1)=12+10∙(7-1)= 92 м2 Площа шино монтажного відділення f1 +f2 (p-1)=12+10∙(4-1)= 42 м2 Площа відділення ремонту гідрообладнання f1 +f2 (p-1)=12+10∙(4-1)= 32 м2 Площа відділення ремонту паливної апаратури f1 +f2 (p-1)=12+10∙(3-1)= 22м2 Результати розрахунків наведені у таблиці 6.1. Таблиця 6.1 Площі виробничих приміщень Найменування відділення S Обл, м2 Sвід, м2 Розмір приміщення, м 1. Пост ТО і Р 19,04 108х4 432 (18х24) 2. Механічна ділянка 77 72 144 (12х12) 3. Ковальське відділення 8,06 66 72 (6 х 12) 4. Зварювальне відділення 10,07 95 108(6 х 18) 5. Мідницько-жорстяницьке 6,46 92 108(6 х 18) 6. Шиномонтажне відділення 3,94 42 54 (6 х 9) 7. Відділення ремонту гідрообладнання 12,07 32 54 (6 х 9) 8. Відділення ремонт паливної апаратури 9,01 22 36 (6 х 6) Разом: 493 1008 Розрахуємо загальну площу виробничого корпусу. Вона складається із площі виробничих приміщень, а також приміщень складів, адміністративних і побутових приміщень. 6.2 Площі складських приміщень визначаються по укрупнених нормах питомої площі на одну машину де – питома площа на одну машину і-го типу, ; – чисельний склад машин. 6.3 Площі складських приміщень приймаємо у розмірі 25% від виробничих площ Склад масла 0,3 · 161 = 48,3 м2 ; Склад гуми 0,25 · 117= 29,25 м2 ; Склад матеріалів, запасних частин і агрегатів 0,5 · 161= 80,5 м2 ; Інструментально-роздавальна 0,15 · 161 = 24,15 м2 ; Такелажна 0,25· 6= 1,5 м2 . Орієнтовано розміри складських приміщень приймаємо 12 х 18, тобто 216м2 6.4 Площі побутових приміщень приймаємо у розмірі 15% від виробничих площ Sпоб = 0,15·Sвп Sпоб = 0,15·1008 = 151,2 м Розміри 12 х 12 = 144 м2 6.5 Площі адміністративних приміщень приймаємо у розмірі 6% від виробничих площ Sадм = 0,06·Sвп Sадм = 0,06·1008= 60,48 м Розміри 6 х 9 = 54 м2 6.6 Площі адміністративно-побутового корпусу Sапк = Sпоб + Sадм =144 + 36 = 180 м2 . Найближчий стандартний розмір будівлі тоді буде 12 х 18 = 216 м2 . 6.7 Площа стоянок 161·3·13,6=656 м2 де, – коефіцієнт проходу ( приймаємо 3 ); ni – кількість машин; Fi – горизонтальна проекція однієї машини; 6.8 Кількість стоянок 161-9-6-50-16=80 місць де, Аі – кількість машин в парку; Хто – кількість машин одночасно перебувоючих на ТО; Хпр – кількість машин одночасно перебувоючих на ПР; Хкр – кількість машин одночасно перебувоючих на КР кількість машин які не повертаються 7. Розрахунок необхідної кількості паливо-мастильних матеріалів Кількість палива розраховується таким чином: Qп = де – кількість машин i-го типу у парку, шт.; – годинна норма витрати палива машини i-го типу, кг/год. Кількість мастильних матеріалів та бензину розраховуються у відсотках до витрат основного палива: моторних масел – 5%, бензину – 10%. Трансмісійне – 1%, гідравлічне - 1,5%, пластичні змазки – 1%. Таблиця 7.1 Кількість основного палива для машин парку Найменування машини Марка Кільк. машин qр, кг/год. Кількість основного палива, кг Тр Автобетонозмішувач СБ-92 8 16 288720 1203 Автогрейдер ГС-14 10 14,5 105374,4 1415 Баражна машина ЕЦУ-150 10 10 127350 1190 Кран КТА-28 6 8,8 131060,2 1379 Комбінована машина МДК-5321 28 46 303502,8 24992 Асфальтоукладчик ДС-181 11 9,1 71531,5 1191 Бульдозер Б-10 18 19 152771,4 1489 Автогудранатор ДС-142 13 32 126452,2 28635 Екскаватор ЕТ-16 22 8,4 97100,6 1482 Цепной екскаватор ЕЦУ-4150 15 24,9 476257,3 1386 Каток ДУ-16 18 18 247860 1530 Разом: 161 2127980,5 Кількість дизельного пального на рік – 2127980,5кг Кількість бензину на рік – 212798,05кг Qб = Qп·0,1 = 2127980,5·0,1 = 212798,05кг Кількість моторних масел – 106399,025 кг Qм = Qп·0,05 = 2127980,5·0,05 = 106399,025 кг Кількість трансмісійного масла – 21279,805 кг Qтр = Qп·0,01 =2127980,5·0,01 = 21279,805 кг Кількість гідравлічного масла – 31919,7 кг Qгм = Qп·0,15 = 2127980,5· 0,015 =31919,7 кг Кількість пластичних змазок – 21279,805кг Qсм = Qп·0,01 = 2127980,5·0,01 = 21279,805 кг Річна потреба у паливо-мастильних матеріалах по кварталах наведена у таблиці 4.2. Запас матеріалів розраховуємо на 15 днів роботи машин: - кількість машин і-го виду; - годинна витрата дизельного пального; - коефіцієнт враховуючий спосіб заправлення ; - час робочої зміни ; - коефіцієнт змінності . Запас ПММ на 15 днів: Кількість бензину на 15 днів: Qб = Qп·0,1 = 286821·0,1 = 28682,1кг Кількість моторних мастил : Qм = Qп·0,05 = 286821·0,05 = 14341,05 кг Кількість трансмісійного мастила: Qтр = Qп·0,01 = 286821·0,01 = 2868,21кг Кількість гідравлічного мастила: Qгм = Qп·0,15 = 286821· 0,15 = 43023,15 кг Кількість пластичних змазок: Qсм = Qп·0,01 = 286821·0,01 = 2868,21кг таблиця 7.2 Річна потреба у ПММ для парку машин Найменування Од. виміру Усього По кварталах 1 2 3 4 Диз. Паливо кг 2127980,5 286821 640901,5 640901,5 559356 Бензин кг 212798,05 28682 64090 64090 55935,6 Мастило моторне кг 106399 14341 32045 32045 27968 Масло трансмісійне кг 21279,8 2868 6409 6409 5593,8 Мастило гідравлічне кг 31908,36 4302 9613,5 9613,5 8390,7 Пластичні змазки кг 21279,8 2868 6409 6409 5593,8 7.1 Вибір місткостей під ПММ По результатам розрахунків, підберемо кількість місткостей для складу ПММ. Кількість ємностей для дизельного палива вибираємо: Км = 20 по 15000 м3 . Кількість ємностей для бензину вибираємо, враховуючи, що марки бензину можуть бути різні у поставників: Км = 8 по 3000 м3 . Кількість ємностей для моторних масел вибираємо кадки по 250 кг: Км = 50 по 250 кг. Кількість ємностей для трансмісійних масел вибираємо кадки по 250 кг: Км = 10 по 250 кг. Кількість ємностей для гідравлічних масел вибираємо кадки по 250 кг: Км = 170 по 250 кг. Кількість ємностей для пластичних смазок вибираємо кадки по 250 кг: Км = 10 по 250 кг. 7.2 Розрахунок паливозаправників Приймаємо 3 де – Nзi – середньорічна кількість однотипних машин, які заправляються на місті їх використання за допомогою паливозаправників; ηui – коефіцієнт використання однотипних машин; tзап – тривалість заправки однотипної машини (10 літрів – 1 хв); φзі – кількість заправок однотипних машин за день (1-2); tсм – продовження робочої зміни; tзап - продовження заповнення цистерни паливозаправника на складі (25-30хв.); L – середня відстань пересування паливозаправника за зміну; V – середня швидкість пересування паливозаправника за зміну; Ксм – коефіцієнт змінності; η – коефіцієнт використання машини за часом. 7.3Потрібність в засобах транспортування , Приймаємо 1 засіб транспортування (тягач з трейлером). де – кількість однотипних машин, які необхідно транспортувати; – середня кількість перевезень однієї машини за рік; – середня відстань одного перевезення включає і холості переїзди транспортного засобу; – середня швидкість транспортування машин та транспортного засобу; – середня тривалість навантаження та розвантаження однієї машини на транспортний засіб (0,5 – 3 год); – кількість робочих днів; – продовження робочої зміни; Ксм – коефіцієнт змінності; – коефіцієнт використання машини за часом. 8. Розрахунок енергопостачання підприємства Необхідний обсяг електроенергії можна розрахувати двома засобами: за укрупненими нормами, виходячи з чисельності робітників на підприємстві, з урахуванням усіх споживачів на підприємстві. 8.1 За укрупненими нормами Нл = 0,14 · Тр · Кл /100· Кпер, де 0,14 – норма витрат енергії на 100 людей, кВт. Кпер – коеф. переробки норм, (Кпер 1,1 ... 1,4) , приймаємо = 1,25. Нл = 0,14 · 2040 · 80 /100· 1,2 = 190,4 кВт. 8.2 Витрати споживачами Qел = Нл · Тфу · Кп = 190,4 · 2014 · 0,5 = 91732,8 кВт/рік де Нл – сумарна потужність споживачів; Кп – коеф. Попиту (0,4. . . 0,6); Тфу – річний фонд роботи устаткування, приймемо = 2014 год. 8.3 Витрати на освітлення виробничих площ де, f – питома витрата електроенергії на висвітлення ( 12 – 15 Вт /м ), для висві- тлення площ території приймають ( 0,5 Вт ); F – освітлювана площа, ; Тосв – освітлюване навантаження за рік ( 2200 год. При двозмінній роботі ); Кс – коеф. Втрат потужності в мережі ( 1,05 – 1,1 ); 8.4 Необхідна потужність трансформатору де, N – споживана потужність; Кс – коеф. утрат потужності в мережі ( 1,05 – 1,1 ); Пс – сумарна потужність силових споживачів, кВт; cos( ) – коеф. потужності ( 0,8 – 0,85 ); Пвн – сумарна потужність для внутрішнього освітлення, кВт; Кзовн – коеф. попиту для зовнішнього освітлення ( 0,9 – 1 ); Пзовн – сумарна потужність для зовнішнього освітлення, кВт; Для даного споживача приймаємо трансформатор потужністю 300 кВт. 8.5 Витрати води літрів де, л – витрата води на 1 машину n = 161 машин Витрати води з безупинною проточною водою де, л/хв – безупинна витрата води год – фактичний фонд роботи устаткування коефіцієнт попиту Перелік посилань 1. Шелюбський Б.В., Ткаченко В.Г. Технічна експлуатація дорожніх машин. Довідник. М: Транспорт, 1986. 2. Зеленкою Г.І., Колясинський Б.С. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М: Вища школа. 1979. 3. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту з дисципліни “Експлуатація дорожніх машин”. Склав: Дехніч Ю.В., Разарьонов Л.В., Істомін В.П. Харків: ХНАДУ, 2004.