Главная Учебники - Разные Лекции (разные) - часть 51
|
З дисципліни “Вища математика” Розділ 4 “Диференціальні рівняння” на тему: “Лінійні різницеві рівняння зі сталими коефіцієнтами. Задача Коші” План 1. Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами 1. Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами де - сталі величини, називається лінійною однорідною системою з сталими коефіцієнтами. У матричному вигляді вона записується . Розглянемо один з методів побудови розв’язку систем з сталими коефіцієнтами. Розв’язок системи шукаємо у вигляді вектора . Підставивши в систему диференціальних рівнянь, одержимо Скоротивши на ,
і перенісши всі члени вправо, запишемо Отримана однорідна система лінійних алгебраїчних рівнянь має розв’язок тоді і тільки тоді, коли її визначник дорівнює нулю, тобто . Це рівняння, може бути записаним у векторно-матричній формі і воно називається характеристичним (чи віковим) рівнянням. Розкриємо його . Алгебраїчне рівняння -го ступеня має -коренів. Розглянемо різні випадки. 1. Всі корені характеристичного рівняння (власні числа матриці ) дійсні і різні. Підставляючи їх по черзі в систему алгебраїчних рівнянь одержуємо відповідні ненульові розв’язки системи , , … , що являють собою власні вектори, які відповідають власним числам , . У такий спосіб одержимо - розв’язків , , … , ... Причому оскільки -різні а - відповідні їм власні вектори, то розв’язки -
лінійно незалежні, і загальний розв’язок системи має вигляд . Або у векторно - матричної формі запису , де - довільні сталі. 2. Нехай пара комплексно спряжених коренів. Візьмемо один з них, наприклад . Комплексному власному числу відповідає комплексний власний вектор і, відповідно, розв’язок Використовуючи залежність , перетворимо розв’язок до вигляду: . І, як випливає з властивості 4 розв’язків однорідних систем, якщо комплексна функція дійсного аргументу є розв’язком однорідної системи, то окремо дійсна і уявна частини також будуть розв’язками, тобто комплексним власним числам відповідають лінійно незалежні розв’язки ,. 3. Якщо характеристичне рівняння має кратний корінь кратності , тобто , то розв’язок системи рівнянь має вигляд . Підставивши його у вихідне диференціальне рівняння і прирівнявши коефіцієнти при однакових степенях, одержимо -
рівнянь, що містять -
невідомих. Тому що корінь характеристичного рівняння має кратність ,
то ранг отриманої системи . Уводячи довільних сталих і розв’язуючи систему, одержимо , , . Досить універсальним методом розв’язку лінійних однорідних систем з сталими коефіцієнтами є матричний метод. Він полягає в наступному. Розглядається лінійна система з сталими коефіцієнтами, що записана у векторно-матричному вигляді . Робиться невироджене перетворення , де вектор - нова невідома векторна функція. Тоді рівняння прийме вигляд або . Для довільної матриці завжди існує неособлива матриця , що приводить її до жорданової форми, тобто , де - жорданова форма матриці . І система диференціальних рівнянь прийме вигляд . Складемо характеристичне рівняння матриці , або . Алгебраїчне рівняння -го ступеня має коренів. Розглянемо різні випадки. 1. Нехай - дійсні різні числа. Тоді матриця має вигляд І перетворена система диференціальних рівнянь розпадається на - незалежних рівнянь . Розв’язуючи кожне окремо, отримаємо . Або в матричному вигляді де . Звідси розв’язок вихідного рівняння має вигляд . Для знаходження матриці треба розв’язати матричне рівняння або , де - жорданова форма матриці . Якщо матрицю записати у вигляді , то для кожного з стовпчиків , матричне рівняння перетвориться до , . Таким чином, у випадку різних дійсних власних чисел матриця являє собою набір - власних векторів, що відповідають різним власним числам. 2. Нехай - комплексний корінь. Тоді відповідна клітка Жордана має вигляд , а перетворена система диференціальних рівнянь Неважко перевірити, що розв’язок отриманої системи диференціальних рівнянь має вигляд Або в матричному вигляді Таким чином, комплексно-спряженим власним числам відповідає розв’язок де 3. Нехай - кратний корінь, кратності , тобто і йому відповідають лінійно незалежних векторів. Тоді клітка Жордана, що відповідає цьому власному числу, має вид І перетворена підсистема, що відповідає власному числу , розпадається не дві підсистеми . . Розв’язок першої знаходиться з використанням зазначеного в першому пункті підходу. Розглянемо другу підсистему. Запишемо її в координатному вигляді Розв’язок останнього рівняння цієї підсистеми має вигляд . Підставимо його в передостаннє рівняння. Одержуємо . Загальний розв’язок лінійного неоднорідного рівняння має вигляд суми загального розв’язку однорідного і частинного розв’язку неоднорідних рівнянь, тобто . Загальний розв’язок однорідного має вигляд . Частинний розв’язок неоднорідного шукаємо методом невизначених коефіцієнтів у вигляді , де - невідома стала. Підставивши в неоднорідне рівняння, одержимо . Звідси і загальний розв’язок неоднорідного рівняння має вигляд . Піднявшись ще на один крок нагору одержимо . Продовжуючи процес далі, маємо . Або у векторно - матричному вигляді . Додавши першу підсистему, одержимо , Для останніх двох випадків матриця знаходиться як розв’язок матричного рівняння . 2. Лінійні неоднорідні рівняння Система диференціальних рівнянь, що записана у вигляді чи у векторно-матричному вигляді називається системою лінійних неоднорідних диференціальних рівнянь. Властивість 1.
Якщо вектор є розв’язком лінійної неоднорідної системи, a розв’язком відповідної лінійної однорідної системи, то сума -
є розв’язком лінійної неоднорідної системи. Дійсно, за умовою і . Але тоді і тобто
є розв’язком неоднорідної системи. Властивість 2
(Принцип суперпозиції).
Якщо вектори , є розв’язками лінійних неоднорідних систем , , де ,
то вектор ,
де -
довільні сталі буде розв’язком лінійної неоднорідної системи . Дійсно, за умовою виконуються
-
тотожностей . Склавши лінійну комбінацію з лівих і правих частин, одержимо , тобто лінійна комбінація буде розв’язком системи . Властивість 3.
Якщо комплексний вектор з дійсними елементами є розв’язком неоднорідної системи , де , , , то окремо дійсна і уявна частини є розв’язками системи. Дійсно, за умовою . Розкривши дужки і перетворивши, одержимо . Але комплексні вирази рівні між собою тоді і тільки тоді, коли рівні дійсні та уявні частини, що і було потрібно довести. Теорема (про загальний розв
’
язок лінійної неоднорідної системи).
Загальний розв’язок лінійної неоднорідної системи складається із суми загального розв’язку однорідної системи і якого-небудь частинного розв’язку неоднорідної системи. Доведення.
Нехай -
загальний розв’язок однорідної системи і
-
частинний розв’язок неоднорідної. Тоді, як випливає з властивості 1, їхня сума буде розв’язком неоднорідної системи. Покажемо, що цей розв’язок загальний, тобто підбором сталих ,
можна розв’язати довільну задачу Коші . Оскільки -
загальний розв’язок однорідного рівняння, то вектори лінійно незалежні і система алгебраїчних рівнянь має єдине розв’язок ,.
І лінійна комбінація с отриманими сталими ,
є розв’язком поставленої задачі Коші. Нехай - фундаментальна система, нормована при тобто , де - одинична матриця. Загальний розв’язок однорідної системи має вигляд . Вважаючи невідомою вектором-функцією і повторюючи викладення методу варіації довільної постійний, одержимо . Звідси . Проінтегруємо отриманий вираз . Тут - вектор із сталих, що отриманий при інтегруванні системи. Підставивши у вихідний вираз, одержимо: Якщо - фундаментальна матриця, нормована при , то . Звідси Підставивши початкові значення
і з огляду на те, що , одержимо - формулу Коші, загального розв’язку неоднорідного рівняння. Частинний розв’язок неоднорідного рівняння, що задовольняє нульовій початковій умові, має вид . Якщо система з сталою матрицею , то . І формула Коші має вигляд . Використана література:
1. Хусаінов П. Диференційні рівняння. – К., 1999.
| |||||||