Главная Учебники - Разные Лекции (разные) - часть 50
|
Робота
учениці 10 класу
Кролевецької Анни
Сімома чудесами світу вважають творіння, які своєю технічною або художньою досконалістю викликали захоплення людей минулого.
У багатьох народів стародавнього світу сім вважалося особливим. Наприклад, у єгипетській і вавилонській філософії й астрономії воно розглядалося як сума двох “життєвих чисел”: три й чотири. Пояснювалося це так: троє людей – батько, мати й дитина – становлять основу життя, а чотири – це кількість сторін світу й напрямків вітру, звідки приходить дощ – живильна волога, що робить землю плодоносною.
Також шанував число сім і грецький філософ, математик Піфагор, і давні євреї, і стародавні греки.
Отже, число “сім” здавна займало особливе місце в людській уяві, історичній пам'яті та міфології. Мабуть, тому в перших загадках про великі чудеса йшлося саме про сім чудес світу.
Серед семи чудес світу єгипетські піраміди найстародавніші. Вони мають правильну форму і тягнуться на десятки кілометрів: від сучасного міста Каїра до Фаюмського оазису.
Усього пірамід близько вісімдесят. Спочатку їх було більше, але деякі з них були зруйновані часом, інші – стали жертвами піщаних заносів.
Першим із єгипетських царів, що
спорудив над своєю гробницею
піраміду , був фараон Джосер.
Піраміда Джосера
–
найдавніша
піраміда: її вік, на думку археологів,
сягає 4600 – 4800 років.
Шумний Вавилон, розташований на голій піщаній рівнині, не радував дружину Навуходоносора, яка виросла в гористі і зеленій Мідії. Щоб утішити її, в 600 р. до н. е. Навуходоносор наказав спорудити “висячі сади”. В архітектурному плані “висячі сади” являли собою піраміду, що складалася із чотирьох ярусів-платформ; їх підтримували колони висотою до 25 м. Нижній ярус мав форму неправильного чотирикутника, найбільша сторона якого становила 42 м, найменша – 34 м. Ворота Іштар –
величезна напівкругла арка, обмежена з боків гігантськими стінами, яка виходила на досить довгу доріжку, уздовж якої праворуч і ліворуч також тяглися стіни. Побудовано все це із цегли, покритої яскраво-блакитною, жовтою, білою й чорною глазур'ю. Статуя Зевса Олімпійського — за переказами, одне з Семи чудес світу — Статуя Зевса
— була споруджена на півострові Пелопоннес
, у древньому місті Олімпія
. За переказами, саме тут Зевс вступив в боротьбу зі своїм батьком, кровожерливим і віроломним Кроном, який пожирав своїх дітей, оскільки оракул передбачив йому загибель від руки сина. Врятований матір'ю, змужнілий Зевс, переміг і примусив Крона відригнути своїх братів і сестер. На честь цієї перемоги були встановлені олімпійські ігри, що уперше відбулися у 776 р. до н. е. Минуло більше двох століть, і в 456 р. до н. е. в Олімпії архітектор Лібон почав будувати храм, присвячений Зевсу, що став головною святинею міста. Храм прикрашала статуя бога заввишки 12 м 40 см, велич і краса якої настільки уразили сучасників, що вона була визнана новим чудом світу. Творцем Зевса Олімпійського був прославлений скульптор
Фідій
. Фігура Зевса була виконана з дерева, і на цю основу за допомогою бронзових і залізних цвяхів, спеціальних гачків кріпилися деталі з слонячої кістки і золота (така техніка називається хрисоелефантинною). Обличчя, руки й інші оголені частини тіла були з слонячої кістки, волосся і борода, вінок, плащ і сандалі — із золота, очі — з коштовних каменів. Мандрівники, які бачили Зевса в Олімпії, називають дивними поєднання в його лику владності і милосердя, мудрості і доброти. Трон був зроблений, за одними джерелами, з кедра, з інших — з чорного дерева і покритий золотом і слонячою кісткою. Ніжки трону прикрашали фігурки танцюючої Ніки — богині Перемоги. Ручки трону підтримували сфінкси, а його спинку прикрашали Харити — богині Краси, дочки Зевса і Гери. Колос Родоський
— величезна статуя грецького бога Сонця Геліоса
, споруджена між 292 та 280 роками до н. е. на вході до гавані острова Родос
(Греція
) учнем Лісиппа, Харесом
із Лондоса
. Статуя вважалася одним із Семи Чудес Античного Світу
: за час свого існування була вона найвищою статуєю світу, висотою 70 ліктів
(31,5 м). Мавзолей в Галікарнасі
— надгробний пам'ятник царя
Мавсола (грец.
Μαύσωλος
), споруджений в середині IV століття до н. е. за наказом його дружини Артемізії II
в Галікарнасі
(сучасний Бодрум
, Туреччина
), одне з античних
чудес світу
. Майже неушкодженим Мавзолей простояв 1800 років. Та через вісімнадцять століть землетрус
зруйнував його до основи.
| |||||