Мова програмування Turbo-Basic Курсова робота з інформатики Мов а програмування Turbo-Basic ЗМIСТ Вступ......................................................................................................................... 3 СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1)............................................................. 3 Склад системи................................................................................................... 3 Запуск системи.................................................................................................. 3 File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ)............................................................................ 4 Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ)............................................................... 6 КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ............................................................................ 6 Run (ЗАПУСК ПРОГРАМИ)............................................................................ 8 Compile (КОМПIЛЯЦIЯ ПРОГРАМИ)............................................................ 8 Options (ОПЦІЇ СИСТЕМИ).............................................................................. 9 Setup (НАСТРОЙКА СИСТЕМИ)................................................................. 10 Window (ВIКНА СИСТЕМИ).......................................................................... 11 Debug (ВIДЛАДКА ПРОГРАМИ).................................................................. 12 ЗАГАЛЬHI ВIДОМОСТI ПРО БЕЙСIК............................................................. 12 Формат програмного рядка БЕЙСIКА........................................................ 12 Константи БЕЙСIКА........................................................................................ 13 Змінні БЕЙСIКА............................................................................................... 13 Масиви БЕЙСIКА............................................................................................ 13 Арифметичні операції.................................................................................... 14 Операцiї відношення...................................................................................... 14 Символьні вирази........................................................................................... 15 ОПЕРАТОРИ БЕЙСIКА...................................................................................... 15 ФУНКЦІЇ ТА СИСТЕМНI ЗМIHHI БЕЙСIКА.................................................... 30 HОВI КОМАНДИ СИСТЕМИ TURBO-BASIC................................................. 36 ПРИКЛАДИ ПРОГРАМ НА БЕЙСIКУ............................................................. 37 Основна таблиця ASCII..................................................................................... 46 Розширена таблиця ASCII (альтернативне кодування)............................ 46 ЗАВДАНHЯ ДЛЯ САМОСТIЙНОЇ РОБОТИ.................................................. 46 ЛІТЕРАТУРА......................................................................................................... 49 Вступ Мова BASIC (Beginners All-purpose Symbolic Instruction Code багатоцільова мова символічних команд для починаючих) розроблена в Дартмутському коледжі (США) на початку 60-х років, як найпростіша мова для навчання програмуванню. З тих часів вона неперервно вдосконалювалася, а з появою та широким розповсюдженням персональних комп'ютерів стала основною, що найбільш часто використовується на ПЕОМ , мовою програмування високого рівня. Потрібно відмітити, що поява системи Тurbo-Basic значно наблизила мову BASIC , яка реалізована в ній, до таких потужних мов програмування, як PASCAL та C . Turbo-Basic це незалежна система програмування для персональних комп'ютерів фірми IBM та сумісних з ними. В своєму складі Turbo-Basic має потужний текстовий редактор, швидкодіючий компілятор, бібліотеку робочих програм, внутрішній редактор зв'язків та підсистему оперативної допомоги (Help ). Turbo-Basic працює під керуванням операційної системи MS DOS 2.0 і вище, на комп'ютері з оперативною пам'яттю не менш ніж 512 Кбайт , з використанням моніторів, які допускають графічні режими. В цьому посібнику приводяться відомості про функціональні можливості системи Turbo-Basic , дається описання операторів, функцій та системних змінних мови BASIC , її розширення в системі Turbo-Basic . Наводяться також приклади простих програм, написаних на мові BASIC , пропонуються завдання для самостійної роботи. СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1) Склад системи До складу системи Turbo-Basic (версія 1.1) входять такі програми та допоміжні файли: TB.EXE (212,844 bytes, 041187) головна програма системи Turbo-Basic ; TBHELP.HLP (41,029 bytes, 041187) файл допомоги (підказки) системи Turbo-Basic ; TBINST.COM (39,976 bytes, 041187) програма установки (настройки) системи Turbo-Basic ; TBCONFIG.TB (886 bytes) файл конфігурації Turbo-Basic ; Біля 50 .BAS -, .INC -, .ASM -, .BIN - файлів з прикладами. Запуск системи Запуск системи Turbo-Basic з середовища DOS здійснюється набором на клавіатурі директиви TB з наступним натисканням клавіші Enter , після чого з'являється основний екран системи: Можливі й інші варіанти основного екрана. Їх модифікації залежать в кінцевому результаті від смаку користувача і можуть бути отримані в результаті настройки системи. Цю настройку можна здійснити або після запуску головного файла TB.EXE (в самій системі Turbo-Basic ), або ж після запуску програми установки (настройки) системи TBINST.COM . У верхній частині основного екрана розташоване головне меню (меню верхнього рівня) системи Turbo-Basic , до розгляду команд якого (File , Edit , Run , Compile , Options , Setup , Window , Debug ) ми перейдемо. Кожна з вказаних команд може бути визвана трьома різними способами: З головного меню: 1. Натисканням виділеної літери (F , E , R , C , O , S , W , D ). 2. Вибором за допомогою курсора необхідної команди з наступним натисканням клавіші Enter . З будь-якого місця: 3. Одночасним натисканням клавіші Alt та виділеної літери. Після виконання команд File , Options , Setup , Window , Debug на екрані з'являється меню нижнього рівня, що спускається, із своїми командами, вибір яких відбувається першими двома способами. Зауважимо, що для деяких із команд існують меню трьох рівнів. Повернення на попередній рівень здійснюється натисканням клавіші Esc . File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ) У результаті виконання команди File на екрані з'явиться таке файлове меню: File . . . Load Завантажити New Новий Save Зберегти Write to Записати до Main file Головний файл Directory Директорій Change dir Змінити директорій OS shell Оболонка DOS Quit Вихід Розглянемо коротко всі команди файлового меню. Load Ця команда дозволяє завантажити з диска робочий файл, який можна потім редагувати, компілювати, виконувати або зберігати. При виконанні команди з'являється запрошення для введення імені файлу (за умовчанням .BAS ). Якщо при цьому натиснути клавішу Enter , то на екрані з'явиться вікно з іменами BAS -файлів і піддиректоріїв поточного директорію. Вказавши курсором потрібний файл, натисніть клавішу Enter для його завантаження в оперативну пам'ять ЕОМ . New Ця команда очищає в оперативній пам'яті ЕОМ робочий файл та дає можливість приступити до створення нової програми. За умовчанням новому файлу присвоюється ім'я NONAME.BAS . Save Ця команда зберігає поточний робочий файл, записуючи його на диск. Стара версія файлу отримує розширення .BAK , якщо опція Backup source files (в підменю Misceleneous команди Setup основного меню) установлена в режим ON . При спробі зберегти робочий файл з іменем NONAME.BAS вам буде запропоновано спочатку переіменувати його. Write to Ця команда використовується для запису поточного робочого файлу на диск під новим іменем (звичайно, після редагування або створення нового файлу). Main file При розробці великих програм досить часто виникає необхідність їх розбиття на окремі незалежні частини. Ці частини зберігаються на диску і редагуються як окремі файли. Головний файл має розширення .BAS і містить метаоператори $INCLUDE , які підключають допоміжні файли (з розширенням .INC ) під час компіляції або при виконанні програми. За допомогою даної команди можна задати ім'я головного файлу. Directory Ця команда виводить на екран вміст каталогу поточного директорію. Можливе використання шаблонів (масок) DOS , що задаються символами та ? . Change dir Ця команда дозволяє перехід до будь-якого диска та/або директорію, які стають активними після її виконання. OS shell Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic до середовища операційної системи DOS . При цьому Turbo-Basic залишається резидентним у пам'яті ЕОМ і повернення до нього здійснюється командою EXIT . Quit Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic до середовища операційної системи DOS . Якщо ви модифікували робочий файл та не зберегли його, послідує пропозиція записати його на диск. Альтернативна можливість виходу натиснути Alt+X . Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ) У результаті виконання команди Edit система перейде в режим редагування, а у верхній частині вікна редактора з'явиться такий рядок стану : C:filename.ext Line 1 Col 1 Insert Indent Tab C:filename.ext специфікація файлу, що редагується. За умовчанням Turbo-Basic присвоює програмі ім'я NONAME.BAS ; Line (рядок) вказує номер рядка (відносно початку файлу), який містить курсор; Col (колонка) вказує номер колонки, яка містить курсор; Insert (вставка) режим вставки увімкнуто; Indent (відступ) режим автоматичного вiдступу увімкнуто; Tab (табуляцiя) режим табуляцiї увімкнуто. КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ Команди переміщення курсора Новий рядок Enter (при увімкненому режимі вставки) Hа символ уліво Ctrl+S або Hа символ управо Ctrl+D або Hа слово уліво Ctrl+A або Ctrl+ Hа слово управо Ctrl+F або Ctrl+ Hа рядок уверх Ctrl+E або Hа рядок униз Ctrl+X або Прокрутка уверх Ctrl+W Прокрутка униз Ctrl+Z Hа сторінку уверх Ctrl+R або PgUp Hа сторінку униз Ctrl+C або PgDn Hа початок рядка Ctrl+QS або Home В кінець рядка Ctrl+QD або End Hа початок екрана Ctrl+QE або Ctrl+Home В кінець екрана Ctrl+QX або Ctrl+End Hа початок файлу Ctrl+QR або Ctrl+PgUp В кінець файлу Ctrl+QC або Ctrl+PgDn Hа початок блоку Ctrl+QB В кінець блоку Ctrl+QK В попередню позицію Ctrl+QP До маркеру n Ctrl+Qn (n = 0, 1, 2, 3 ) Команди вставки та вилучення Режим вставки увімкнений/вимкнений Ctrl+V або Ins Вставити рядок Ctrl+N Вилучити рядок Ctrl+Y Вилучити до кінця рядка Ctrl+QY Вилучити символ ліворуч Ctrl+H або BackSpace Вилучити символ Ctrl+G або Del Вилучити слово праворуч Ctrl+T Блочні команди Вiдмiтити початок блоку Ctrl+KB або F7 Вiдмiтити кінець блоку Ctrl+KK або F8 Вiдмiтити одне слово Ctrl+KT Копiювати блок Ctrl+KC Перемiстити блок Ctrl+KV Вилучити блок Ctrl+KY Прочитати блок з диска Ctrl+KR Записати блок на диск Ctrl+KW Сховати/висвітити блок Ctrl+KH Роздpукувати блок Ctrl+KP Різні команди Закiнчити редагування, не зберігаючи файл Ctrl+KD , Ctrl+KQ або Esc Збеpегти файл та продовжити редагування Ctrl+KS або F2 Новий файл F3 Табуляцiя Ctrl+I або Tab Режим табуляцiї увімкнути/вимкнути Ctrl+OT Режим автовідступу увімкнути/вимкнути Ctrl+OI або Ctrl+QI Вiдновити рядок Ctrl+QL Встановити маркер n Ctrl+Kn (n = 0, 1, 2, 3 ) Знайти Ctrl+QF Знайти та замінити Ctrl+QA Повторити останній пошук Ctrl+L Вставити кеpуючий символ Ctrl+P (коди 0 31 ASCII ) Вiдмiнити операцію Ctrl+U Вiдновити повідомлення про помилку Ctrl+QW Опцiї пошуку B Пошук назад G Пошук по всьому тексту n n будь-яке число; пошук n разів N Замiна без підтвердження U Iгнорування великих/маленьких літер W Пошук тільки цілих слів Зауваження. В кінці Пам'ятки наведені основна таблиця ASCII та її розширення (альтернативний варіант), де вказане кодування всіх 256 символів знакогенератора ПЕОМ . Символи з розширення таблиці ASCII (зокрема, символи псевдографіки) можуть вводитися за допомогою так званого Alt-уведення . Для його реалізації необхідно натиснути клавішу Alt та, утримуючи її натисненою, набрати на допоміжній цифровій клавіатурі десятковий код потрібного символу. Пiсля відпускання клавіші Alt відповідний символ відобразиться на екрані. Run (ЗАПУСК ПРОГРАМИ) Пiсля того як ви завантажили файл з BAS-програмою або створили (відредагували) нову програму, ви можете спочатку відкомпілювати її або відразу запустити на виконання, використовуючи команду Run . Ви можете перервати виконання програми натисканням клавіш Ctrl+Break , якщо опцiя Keyboard break (в меню команди Options ) встановлена в режим ON . Якщо під час компіляції або при виконанні програми буде знайдена помилка, Turbo-Basic перейде до режиму редагування (Edit ), вкаже курсором місцеположення помилки в тексті програми, а в верхньому рядку стану редактора з'явиться повідомлення про тип помилки. Пiсля коректування ви можете знову запустити програму для виконання. Якщо виведення результатів роботи програми відбувається у вікно Run , ви можете розширити його до розміру всього екрана натисканням клавіш Alt+F5 . Compile (КОМПIЛЯЦIЯ ПРОГРАМИ) Команда Compile компілює (переводить у машинні коди, "зрозумілі" для ЕОМ ) BAS-програму, яка завантажена в оперативну пам'ять. Компiляцiя може здійснюватися в оперативну пам'ять ЕОМ , в EXE-файл або TBC-файл в залежності від установки опцiї Compile to (в меню команди Options ). EXE-файл, створений системою Turbo-Basic , може виконуватись незалежно в середовищі операційної системи DOS . TBC-файл за своєю структурою схожий на EXE-файл, але може виконуватися тільки в середовищі системи Turbo-Basic. Якщо ви не визначили головний файл опцiєю Main file (в меню команди File ), то буде компілюватися завантажений файл. Якщо головний файл визначено i ви коректували допоміжний робочий файл, вам буде запропоновано зберегти його. При компілюванні у вікно повідомлень (Message ) виводиться число оброблених рядків, операторів i деяка інша інформація. Якщо під час компіляції програми буде знайдена помилка, Turbo-Basic перейде в режим редагування (Edit ), вкаже курсором місце знаходження помилки в тексті, а в верхньому рядку стану редактора з'явиться повідомлення про тип помилки. Пiсля коректування ви можете знову запустити програму на компіляцію. Рекомендується перед запуском програми (режим Run ) спочатку відкомпілювати її. В противному разі при виконанні програми ЕОМ може "зависнути" через значні помилки в програмі. Options (ОПЦІЇ СИСТЕМИ) Після виконання команди Options на екрані з'явиться таке меню опцiй: Options Compile to Memory Компiлювати в Пам'ять 8087 required OFF Потрібний сопроцесор 8087 Keyboard break ON Переривання по Ctrl+Break Bounds ON Границі масивів Overflow ON Переповнення Stack test ON Перевipка стеку Parameter line Рядок параметра Metastatements Метакоманди Розглянемо стисло всі команди меню опцiй. Compile to Як вказувалося вище, компіляція проводиться в оперативну пам'ять ЕОМ , EXE-файл або TBC-файл. Щоб вибрати необхідний режим, використовується розглядувана опцiя. Вона надає можливість вибору трьох режимів: Memory , EXE file , Chain , відповідно вказаним варіантам компіляції. Hаступнi п'ять опцiй використовуються при вiдладцi програми. При створенні EXE-файлу їх можна вимкнути (режим OFF), щоб вони не займали зайвого місця. 8087 required Ця опцiя встановлюється в режим ON для ЕОМ , яка має арифметичний сопроцесор типу Intel 8087 . При цьому вiдкомпiльованi програми працюють значно ефективнiше. Пpоте, якщо ви створите EXE-програму з даною опцiєю в режимі ON , то вона не буде працювати на ЕОМ , яка не має сопроцесора. Keyboard break В багатьох випадках надзвичайно бажано мати можливість перервати виконання запущеної програми. Звичайно це стосується ситуації, коли внаслідок допущених при створенні програми помилок, вона "зависає" в процесі виконання. Розглядувана опцiя в режимі ON дозволяє здійснити переривання під час виконання програми натисненням клавіш Ctrl+Break в багатьох (але далеко не у всіх) випадках. Викоpистовуйте опцiю Auto save edit (в меню команди Setup ), встановивши її в режимі ON , для автоматичного зберігання відредагованої програми перед її запуском. Bounds Ця опцiя в режимі ON контролює правильність зміни індексів масивів, згідно їх границь, встановлених в операторах розмірності. Overflow Ця опцiя в режимі ON контролює ситуацію переповнення при виконанні арифметичних операцій над цілими числами, які повинні лежати в межах від 32768 до +32767 . Stack test При виконанні підпрограм, функцій, процедур, деякі дані заносяться в певну обмежену ділянку оперативної пам'яті, яка зветься стеком. Якщо програма містить досить багато вкладених операцій вказаного типу, може виникнути ситуація переповнення стеку, що приведе до непередбачених наслідків. Для контролю цієї ситуації встановіть розглядувану опцiю в режим ON . Для зміни розмірів стеку використовуйте метаоператор $STACK . Parameter line Ця опцiя дозволяє моделювати інформацію командного рядка, щоб допомогти Вам при вiдладцi програм. Metastatements Ця опцiя контролює три метаоператори при компіляції програми: Stack size (ви можете встановити розмір стеку), Music buffer (ви можете визначити розмір музичного буферу, який використовується при виконанні фонової музики), Communications (ви можете змінити розподіл прийомного буферу кожного порту зв'язку). Setup (НАСТРОЙКА СИСТЕМИ) У результаті виконання команди Setup на екрані з'явиться таке меню настройки (установки): Setup Colors Кольоpи Directories Директорiї Miscellaneous Рiзне Load Options/Window/Setup Завантажити опцiї конфігурації Save Options/Window/Setup Збеpегти опцiї конфігурації Розглянемо стисло всі команди меню настройки (установки). Colors Ця команда дозволяє змінити кольори кожного атрибуту будь-якого вікна та меню всіх рівнів системи. Настройка буде втрачена при виході з системи, якщо ви не зберегли її командою Save Options/Window/Setup . Directories Ця команда дозволяє задати диски та шляхи пошуку трьох директорiїв, які використовуються системою Turbo-Basic : Include для файлів, які містять директиви компіляції Include ; Executable для EXE- i TBC-файлiв; Turbo для файлів системи Turbo-Basic (TBHELP.TBH та TBCONFIG.TB ). Miscellaneous Ця команда дозволяє встановити в режим ON/OFF вище згадані опцiї Auto save edit та Backup source file . Load Options/Window/Setup Ця команда дозволяє завантажити файл конфігурації з Turbo-директорiю (за умовчанням TBCONFIG.TB ) та встановити всі записані там режими опцiй. Save Options/Window/Setup Ця команда дозволяє зберегти на диску в Turbo-директорiю файл конфігурації, записуючи в нього установку всіх опцiй системи. Якщо скористатися іменем за умовчанням TBCONFIG.TB , то ця установка буде проведена автоматично при запуску системи. Window (ВIКНА СИСТЕМИ) У результаті виконання команди Window на екрані з'явиться таке меню вiкон: Window Open Вiдкpити Close Закрити Next Hаступне Goto Перейти Tile Черепиця Stack Стек Zoom Збiльшення Розглянемо стисло всі команди меню вiкон. В режимі основного меню ви можете змінити місце знаходження та розміри будь-якого активного вікна (виділяється подвійною рамкою, якщо задано спосіб показу Tile (черепиця), або виводиться на передній план, якщо задано спосіб показу Stack (стек)). Для цього натисніть клавішу Scroll Lock , а потім, утримуючи натисненою клавішу Shift , використовуйте клавіші переміщення курсора. Open Ця команда дозволяє вибрати (відкрити) будь-яке з чотирьох вiкон: Edit , Run , Message , Trace . Вибране (відкрите) вікно стає активним. Всі інші команди меню вiкон впливають на активне вікно. Close Ця команда закриває вікна (робить їх невидимими). Next Ця команда дозволяє вибирати наступне вікно активним, не використовуючи команду Open . Команду можна виконати з головного меню, натискаючи клавішу F6 . Goto Пiсля того як ви відкрили вікно, ви можете увійти до нього, використовуючи вказану команду, без звертання до головного меню. Tile Команда задає спосіб показу вiкон, при якому всі вони видимі та займають майже однакові площі. Stack Команда задає спосіб показу вiкон, при якому всі вони мають найбільші розміри та накладаються один на одне. Zoom Команда дозволяє збільшити вікна Edit i Run до розмірів всього екрана. Розглядувану команду можна виконати з головного меню, натискуючи клавішу F5 . Debug (ВIДЛАДКА ПРОГРАМИ) У результаті виконання команди Debug на екрані з'явиться таке меню вiдладки: Debug Trace OFF Трасування Run-time error Помилка під час виконання Розглянемо стисло всі команди меню вiдладки. Trace При увімкненні цієї команди (режим ON ) Turbo-Basic під час виконання програми виводить у вікно Trace номери рядків, мiтки операторів, імена процедур або функцій, які виконуються в даний час. Викоpистовуйте клавіші Alt+F9 для перемикання режимів трасування та звичайного виконання програми. Клавіші Alt+F10 дозволяють перемикати трасування на покpоковий режим. Run-time error Ця команда при виявленні помилки в EXE- або в TBC-файлах дозволяє знайти її місцеположення в тексті програми. ЗАГАЛЬHI ВIДОМОСТI ПРО БЕЙСIК Формат програмного рядка БЕЙСIКА Програма, яка написана на мові Бейсік , являє собою сукупність програмних рядків. В Turbo-Basic нумерація рядків необов'язкова. Рядок програми може містити декілька операторів Бейсіка , які відокремлюються один від одного символом ": ". Загальна довжина програмного рядка не повинна перевищувати 255 знаків. Константи БЕЙСIКА В Бейсік -програмi можуть використовуватися константи числа або ланцюжки знаків , написані безпосередньо в тексті програми. Константи поділяються на числові та символьні (рядкові ). Символьна константа це послідовність знаків, довжиною не більше ніж 255 , яка береться в лапки ("). Числові константи поділяються на цілі та дійсні . Цілі константи можуть бути представлені в десятковій , восьмирічній та шістнадцятирічній формах; дійсні константи в десятковій та експоненціальній формах. Цілі константи в десятковій формі лежать в межах від 32768 до +32767 . Цiла константа в восьмирічній формі це послідовність восьмирічних цифр (0,1,...,7 ), перед якою стоїть префікс &O або просто & . Цiла константа в шістнадцятирічній формі це послідовність шістнадцятирічних цифр (0,1,...,9,A,B,C,D,E,F ), якій передує префікс &H . Дійсні константи можуть бути представлені в двох форматах: із звичайною та подвійною точністю. Змінні БЕЙСIКА Змінні , як i константи, поділяються на числові та символьні (рядкові ). Числовiй змінній можна присвоїти значення будь-якого числа, символьній значення рядка знаків довжиною від 0 до 255 символів. Iмена змінних можуть бути будь-якої довжини, але Бейсік відрізняє імена за першими 40 символами. В іменах змінних можуть використовуватися літери, цифри та крапка. Резервовані слова Бейсіка не можуть використовуватися як імена змінних. Iмена змінних визначають їх тип (числові або символьні), а також точність числової змінної. Iм'я символьної змінної повинно закінчуватися знаком $ . В імені числової змінної останній символ визначає: % ціла змінна ! змінна звичайної точності # змінна подвійної точності Масиви БЕЙСIКА Поpяд з константами та змінними в програмах можуть використовуватися масиви . Перед використанням масиву в програмі оголошується ім'я , тип та кількість елементів масиву. Для цього використовується оператор розмірності масиву DIM . Якщо в програмі звертатися до елементу одновимірного масиву раніше, ніж цей масив буде визначено, то розуміється, що такий масив створений в пам'яті i включає 11 елементів (від нульового до десятого). Звеpнення до елементів двовимірного масиву перед його визначенням неможливо! Арифметичні операції Для виконання арифметичних операцій в Бейсік -програмi використовуються наступні оператори: + додавання віднімання, зміна знаку множення / ділення з плаваючою крапкою \ цiлочисельне ділення ^ піднесення до степеню MOD залишок від ділення Операцiї відношення В операціях відношення порівнюються два значення, які можуть бути обидва числовими або обидва символьними. В результаті отримуємо одне із значень: "так " (1 ) або "ні " (0 ), які можуть використовуватися для управління ходом виконання програми (дивись оператор IF ). Викоpистовуються наступні операції відношення: = дорівнює <> або >< не дорівнює < менше > більше <= або =< не більше >= або => не менше Логічні операції В логічних операціях виконуються побiтовi дії над операндами, попередньо перетворені в цілі (якщо це необхідно). Значення операндiв завжди знаходяться в межах від 32678 до +32767 . Кожний операнд розглядається як послідовність шістнадцяти біт, над якими виконуються дії з допомогою наступних операторів: NOT заперечення (логічне доповнення ) AND i (кон'юнкція ) OR або (диз'юнкція ) XOR виключаюче або EQV еквівалентність IMP iмплiкацiя Символьні вирази Поняття "символьний вираз " означає окремі символьні константи та змінні, а також їх комбінації з використанням оператора зчеплення . Для оператора зчеплення використовується символ + . В результаті операції зчеплення виконується об'єднання (зчеплення) символьних значень двох змінних або змінної та символьної константи. ОПЕРАТОРИ БЕЙСIКА BEEP Увiмкнення звукового сигналу. BLOAD спф [, x] Зчитування з диска в ОЗП (оперативний запам'ятовуючий пристрій ) файлу в двiйковому форматі. спф специфікатор файлу; x числовий вираз із значенням від 0 до 65535 адрес завантаження, який вказує зміщення в сегменті пам'яті, що визначений останнім оператором DEF SEG . BSAVE спф, x, y Запис з ОЗП на диск у двійковому форматі. спф специфікатор файлу; x числовий вираз із значенням від 0 до 65535 адрес, починаючи з якого зчитується файл, і який вказує на зміщення в сегменті пам'яті, визначеному останнім оператором DEF SEG ; y числовий вираз із значенням від 1 до 65535 довжина ділянки пам'яті (в байтах), що записується. CALL ім'я [(d [, d] ...)] Виклик підпрограми на мові машини. ім'я ім'я числової змінної, значення якої вказує адресу точки входу до підпрограми (зміщення в поточному сегменті пам'яті, визначеного останнім оператором DEF SEG ); d ім'я змінної, яка передається в підпрограму в якості аргументу. CHDIR шлях Змiна активного каталогу. шлях символьний вираз, який вказує каталог, який повинен стати активним. CIRCLE (x, y), рад [, кл [, поч, кін [, вiдн] ] ] Виведення на екран еліпса. Викоpистовується тільки в графічному режимі екрана. (x,y) координати центру еліпса; рад радіус більшої вісі еліпсу (в точках екрана); кл число, яке вказує колір еліпса; поч , кін позначають кути (від 2 до 2 ) дуги еліпса; вiдн відношення X - до Y -радiусу. CLEAR [, [ n ] [, m ] ] Очищення пам'яті. Всі числові змінні встановлюються в нуль, всі символьні отримують пусте значення. n лічильник байтiв, встановлює максимальний об'єм робочої області Бейсiка (в байтах); m розмір стеку Бейсiка (в байтах). CLOSE [ нфл [ [, нфл ] ...] Завершення виводу інформації в файл. Файл закривається. нфл номер файлу (який вказаний в операторі OPEN ). CLS Очищення екрана. COLOR [nn] [, [фон] [, бордюр] ] Встановлення кольору екрана в текстовому режимі. nn числовий вираз із значенням від 0 до 31 , який являє собою колір переднього плану (колір символу). Колір вибирається з інтервалу чисел 0 15 ; додавання 16 до кольору переднього плану означає мигання символу; фон числовий вираз із значенням від 0 до 7 колір фону; бордюр числовий вираз із значенням від 0 до 15 ; являє собою колір бордюру (незаповненої текстом області на межах екрана). COLOR [фон] [, палітра] Встановлення кольору екрана в графічному режимі. фон числовий вираз із значенням від 0 до 15 , являє собою колір фону; палітра числовий вираз, який визначає колір графічної інформації, що виводиться на екран. Цей колір можна вказувати цифрами 1, 2, 3 , які означають різні кольори, в залежності від вказаного параметру палітра . COMMON d [, d] ... Передача змінних викликаючiй програмі. d ім'я змінної або масиву, які повинні бути передані викликаючiй програмі. Масив вказують з парою круглих дужок "()" за його іменем. DATA c [, c] ... Ствоpення в пам'яті таблиці констант, які потім зчитуються оператором READ . c будь-яка числова або символьна константа. Символьну константу необов'язково заключати в лапки, якщо тільки вона не містить ком, двокрапок та проміжків на початку або в кінці. DATE$ = x$ Установлення системної дати. x$ символьний вираз, який використовується для установки дати. DEF FNiм'я [(a[, a] ...)] = b Визначення функції користувача. FNiм'я ім'я, яке присвоюється функції (включає дві обов'язкові перші літери, які вказані в форматі); a ім'я змінної, що являє собою аргумент, якому при виклику функції присвоюється значення відповідного (за порядком в списку) параметру; b вираз, тип якого відповідає типу функції, визначеному її іменем. DEF SEG [ = адреса] Визначення поточного сегменту пам'яті (використовується операторами BLOAD , BSAVE , CALL , POKE ). Оператор встановлює адресу, яку потім можна використовувати для завантаження в пам'ять даних або зчитування даних з ОЗП. адреса числовий вираз із значенням від 0 до 65535 . DEFt a [ a] [, a [ a] ] ... Оголошення типів змінних за першою літерою імені. t тип змінної; може приймати значення: INT цілий, SNG звичайної точності, DBL подвійної точності, STR символьна (рядкова); a літера латинського алфавіту ( A Z ); a a означає відрізок алфавіту. DEF USR [n] = m Указання точки входу до підпрограми на машинній мові (використовується функцією USR ). n цифра від 0 до 9 (за умовчанням 0 ), яка визначає номер підпрограми користувача на машинній мові, адреса якої вказується; m цілий вираз із значенням від 0 до 65535 , що задає зміщення точки входу в визначену користувачем підпрограму в поточному сегменті. DIM ім'я (a) [, ім'я (a) ] ... Об'явлення масиву та резервування пам'яті для його розміщення. ім'я ім'я масиву; a список числових виразів, що визначають розмірність масиву; елементи списку відділяються комами. При виконанні оператора DIM всі елементи числових масивів встановлюються в 0 , а символьних в порожній рядок. Мiнiмальне значення кожного індексу рівне 0 , якщо тільки цей мінімум не пеpевизначений оператором OPTION BASE . DRAW x$ Виведення на екран малюнка, що описаний в x$. Викоpистовується тільки в графічному режимі екрана. x$ символьний вираз, значення якого інтерпретується як набір команд роботи з екраном. При виконанні цього оператора Бейсiк переглядає значення x$ i окремі літери інтерпретує як команди, які описані нижче. Кожна команда переміщення починає рух із точки останнього посилання, яка є останньою точкою попереднього переміщення. Un переміщення уверх, Dn переміщення униз, Ln переміщення уліво, Rn переміщення управо, En переміщення по діагоналі уверх та управо, Fn переміщення по діагоналі униз та управо, Gn переміщення по діагоналі униз та уліво, Hn переміщення по діагоналі уверх та уліво, Mx,y абсолютне або відносне переміщення. n вказує відстань переміщення; кількість точок отримується множенням n на коефіцієнт шкали (дивись команду S нижче). x,y координати точки, до якої проводиться переміщення; якщо x не передує знак (+ або ), то x,y абсолютні координати точки переміщення, iнакше це координати відносно точки останнього посилання. Hаступнi дві літери використовуються як префікси команд переміщення: B перемістити, але не малювати; N перемістити, потім повернутися в попередню позицію. Також допустимі такі команди: Sn встановлення коефіцієнта шкали (1 < n < 255 ). Коефiцiєнт шкали дорівнює n/4 ; він діє на всі команди переміщення, крім команди M абсолютного переміщення. За умовчанням n = 4 . Xa$ ; виконати значення a$ , де a$ рядкова змінна. END Завершення виконання програми, повернення до рівня команд. Оператор закриває файли. ERASE ім'я [, ім'я] ... Вилучення масивів із програми. ім'я ім'я масиву, який потрібно вилучити. Оператор вивільняє пам'ять, яку займали вказані масиви, вилучає їх імена, які можуть бути потім використані повторно. ERROR n Моделювання ситуації помилки в Бейсiку. Визначення особистих кодів помилок. n цілий вираз із значенням від 0 до 255 . FIELD [#]нфл, об'єм AS v$ [, об'єм AS v$] ... Видiлення пам'яті для змінних у буфері файлу довільного доступу. нфл номер відкритого файлу; об'єм числовий вираз, що вказує кількість виділених байтiв (об'єм буфера); v$ символьна змінна, яка використовується для обміну даними. FILES [спф] Виведення на екран імен файлів, які розміщені на диску. спф специфікатор файлу, ім'я якого виводиться на екран. За умовчанням виводяться імена всіх файлів, що розміщені на диску. FOR a = x TO y [STEP z] [оператори] NEXT [a] [, a] ... Виконання циклу повторення послідовності операторів вказану кількість разів. a ціла або змінна звичайної точності, яка використовується як лічильник повторень; x, y, z числові вирази, які визначають початкове, кінцеве значення та приріст лічильника, відповідно. Допускаються вкладені цикли. GET[#] нфл [, n] Читання в буфер запису файлу з довільним доступом. нфл номер відкритого файлу; n номер запису (1 16777215 ), який треба прочитати; за умовчанням наступний запис (після останнього GET ). Оператор читає з диска в буфер дані, які потім можуть бути використані операторами INPUT i LINE INPUT# . Значення з буфера можуть присвоюватися змінним, які визначені в операторі FIELD . GET (x1, y1) (x2, y2), масив Читання області екрана у вказаний масив. Оператор застосовується тільки в графічному режимі. (x1, y1) i (x2, y2) координати області екрана в абсолютній або відносній формі; масив ім'я масиву, який призначається для зберігання зчитаної інформації. Масив повинен бути числовим, але будь-якої точності. Необхідний розмір масиву (в байтах): 4+INT((x b+7)/8) y , де x число точок по горизонталі, y число точок по вертикалі, b = 2 для режиму екрана 320 200 точок та b = 1 для режиму екрана 640 200 точок. GOSUB нпp [оператори] ... RETURN Перехiд до підпрограми та повернення з підпрограми. нпp номер початкового рядка підпрограми. Можна застосовувати вкладені підпрограми. GOTO нпp Перехiд до програмного рядка. нпp номер програмного рядка, до якого виконується перехід. IF x [,] THEN оператори [ELSE оператори] IF x [,] GOTO нпp [[,] ELSE оператори] Умовний перехід. x будь-який числовий вираз; оператори оператор або послідовність розділених двокрапками операторів або номер рядка (еквівалентне оператору GOTO ); нпp номер програмного рядка. Якщо значення x істина, то виконуються оператори, які записані після THEN (або перехід до рядка нпp ). Інакше оператори за THEN пропускаються i виконуються оператори після ELSE , якщо вони є. INPUT [;] ["підказка";] a [, a] ... Очiкування введення з клавіатури під час виконання програми. "підказка" рядок знаків, що використовується як підказка користувачу; a ім'я числової або символьної змінної або елементу масиву, які при введенні отримають значення. INPUT #нфл, a [, a] ... Введення даних з послідовного пристрою або з файлу та присвоєння значень змінним в програмі. нфл номер відкритого файлу; a ім'я числової або символьної змінної або елемент масиву. KEY (n) режим Установлення або відміна режиму обробки переривань від функціональних клавіш та клавіш керування курсором. n числовий вираз із значенням від 1 до 20 , яке відповідає клавіші: 1 10 F1F10; 11,12,13,14 курсор уверх, уліво, управо, униз, відповідно. KILL спф Вилучення вказаного файлу на диску. спф специфікатор файлу (пристрій, ім'я файлу, розширення), який вилучається. Для пристрою за умовчанням активний диск. [LET] a = b Оператор присвоєння. a ім'я змінної або елемент масиву; b вираз, значення якого присвоюється a ; тип виразу повинен співпадати з типом a . LINE [(x1, y1)] (x2, y2) [, [кл] [, B[F] ] ] [, маска] Виведення на екран лінії або прямокутника. Викоpистовується тільки в графічному режимі екрана. (x1, y1), (x2, y2) координати в абсолютній або відносній формі; кл колір (дивись оператор COLOR ); за умовчанням колір переднього плану; B виведення прямокутника, координати діагоналі якого (x1, y1) та (x2, y2) ; за умовчанням виводиться лінія, яка сполучає точки (x1, y1) та (x2, y2) ; BF заповнення виведеного прямокутника вказаним кольором; маска цілий вираз, який використовується як 16 -бітовий зразок для проведення пунктирної лінії. LINE INPUT [;] ["коментар";] v$ Чекання введення з клавіатури рядка знаків. "коментар" рядок знаків, які виводяться на екран при виконанні оператора (на відмінність від INPUT знак "? " не виводиться); v$ ім'я символьної змінної (або елемент символьного масиву), якій присвоюються всі знаки введеного рядка до натискання клавіші Enter . LINE INPUT #нфл, v$ Зчитування рядка з послідовного файлу або з пристрою. нфл номер відкритого файлу (із знаком #); v$ ім'я символьної змінної (елемент символьного масиву), яка отримує значення прочитаного рядка. LOCATE [a] [, [b] [, c] [, [d] [,e] ] ] Встановлення курсору. a числовий вираз із значенням від 1 до 25 , який вказує номер рядка екрана; b числовий вираз із значенням від 1 до 40 або до 80 (в залежності від ширини екрана), який вказує номер позиції в рядку екрана; c індикатор видимості курсора: 0 невидимий, 1 видимий; d,e числові вирази із значеннями від 0 до 31 ; дозволяють вказати розмір курсора. Параметри c , d , e не застосовують в графічному режимі. Пiсля LOCATE оператори виводу будуть розміщувати дані на екрані, починаючи з вказаного місця. LPRINT [список] [;] LPRINT USING v$; список [;] Дpукування даних на дpукуючому пристрої (LPT1:). список список числових та/або рядкових виразів, значення яких друкуються; вирази розділяються комою або крапкою з комою; v$ рядкова константа або змінна, яка вказує формат друку (дивись оператор PRINT USING ). LSET v$ = x$ або RSET v$ = x$ Розмiщення даних у буфері файлу з довільним доступом. v$ ім'я змінної, визначеної в операторі FIELD ; x$ символьний вираз, який розміщується в полі змінної v$ . Перед використанням LSET та RSET числові значення повинні бути перетворені в символьні (дивись функції MKI$ , MKS$ та MKD$ ). MID$ (v$, n [, m]) = y$ Замiна частини символьної змінної новим значенням. v$ символьна змінна або елемент символьного масиву; n цілий вираз із значенням від 1 до 255 позиція в змінній v$ ; m цілий вираз із значенням від 0 до 255 довжина замiнюючої частини; y$ символьний вираз. Пpи виконанні оператора перші m символів y$ (за умовчанням всі значення y$ ) заміщуються символами v$ , починаючи з n -го. Незалежно від m , довжина v$ не змінюється. MKDIR шлях Ствоpення нового каталогу. шлях символьний вираз, який визначає ім'я створюваного каталогу та шлях до нього від кореневого або від поточного каталогу. Довжина рядка не повинна перевищувати 63 знаки. NAME спф AS iмф Перейменування файлу на диску. спф специфікатор файлу, ім'я якого змінюється; iмф нове ім'я файлу. ON COM (n) GOSUB нпp Установлення номера рядка підпрограми обробки переривань увідного буфера зв'язку. n (1 або 2 ), 1 канал с2 , 2 перший канал IРПС ; нпp номер програмного рядка, з якого починається підпрограма обробки переривань; значення 0 маскує переривання від даного адаптера. ON ERROR GOTO нпp Дозвiл переривань за помилками та установка точки входу в підпрограму обробки переривання. нпp номер першого рядка пiдпрограми-обробки переривань. Пiсля виконання ON ERROR кожна помилка буде причиною переходу до вказаного ряду. ON n GOTO нпp [, нпp] ... ON n GOSUB нпp [, нпp] ... Перехiд до одного з вказаних програмних рядків в залежності від значення виразу. n числовий вираз (при необхідності заокруглюється до цілого) із значенням від 0 до 255 ; нпp номер програмного рядка. При виконанні оператора обчислюється значення виразу n i, в залежності від цього значення, виконується перехід до вказаного рядка (GOTO ) або до підпрограми, яка починається з вказаного рядка (GOSUB ). Значення n визначає порядковий номер у списку номерів програмних рядків. Якщо n = 0 або n більше довжини списку, виконується наступний оператор програми. ON KEY (n) GOSUB нпp Установка номера рядка підпрограми обробки переривань від функціональних клавіш. n числовий вираз від 1 до 20 , який вказує функціональну клавішу; нпp номер рядка обробника переривань для вказаної клавіші; значення 0 забороняє переривання від клавіші. ON PLAY (n) GOSUB нпp Установка номера рядка підпрограми обробки переривання від фонової музики. n числовий вираз із значенням від 1 до 32 , що визначає умову переривання від фонової музики; нпp номер рядка обробника переривання від фонової музики; указання нульового номера рядка відміняє обробку переривань від фонової музики. Для запуску фонової музики використовується оператор PLAY ON . ON TIMER (n) GOSUB нпp Установка номера рядка підпрограми обробки переривань від таймера. n числовий вираз із значенням від 1 до 86400 , який визначає умови переривання від таймера; нпp номер рядка обробника переривань від таймера; указання нульового номера рядка відміняє обробку переривань від таймера. Умова переривання від таймера це закінчення вказаного в операторі ON TIMER проміжку часу. Параметр n вказує проміжок часу в секундах. Для запуску таймера використовується оператор TIMER ON . OPEN спф [FOR режим] AS [#]нлф [LEN = n] OPEN v$, [#]нлф, спф[, n] Вiдкpиття файлу. режим режим відкриття: OUTPUT послідовне виведення; INPUT послідовне введення; APPEND дозапис послідовне введення, але при відкритті файлу встановлюється на його кінець; пропущений прямий доступ; v$ інша форма представлення режиму символьний вираз, тільки перший знак якого істотний: O послідовне виведення (OUTPUT ); I послідовне введення (INPUT ); R прямий доступ (введення i виведення); нфл номер файлу; цілий вираз із значенням від 1 до максимально допустимого числа відкритих файлів; n цілий вираз, що визначає довжину запису файлу з довільним доступом (від 1 до 32767 , за умовчанням 128 ). Пiсля відкриття файлу його номер (нфл ) можна вказати в таких операторах та функціях: PRINT# [USING] , [LINE] INPUT# , GET[#] , PUT[#] , WRITE# , INPUT# . OPTION BASE n Об'явлення мінімального значення індексів масивів. n = 0 або n = 1 (за умовчанням 0 ). Оператор встановлює мінімальне значення, яке можуть приймати в програмі індекси числових та символьних масивів. Оператор повинен передувати всім визначенням або використанням масивів у програмі. OUT n, m Посилання байта в порт виводу. n числовий вираз, що визначає номер порту, із значенням від 0 до 65535 ; m числовий вираз із значенням від 0 до 255 , що визначає байт, який передається. PAINT (x, y) [[, кл] [, край] [, фон]] Заповнення області екрана вибраним кольором. Викоpистовується тільки в графічних режимах. (x, y) координати якої-небудь точки всередині області; їх можна задавати в прямій або у відносній формах; кл числовий вираз, що визначає атрибут кольору для заповнення області (допустимі значення залежать від режиму екрана дивись оператор COLOR ) або символьний вираз, значення якого використовується як зразок для виведення на екран. край числовий вираз, що визначає атрибут кольору границі області; фон символьний вираз, значенням якого є один знак; використовується тільки тоді, коли параметр кл заданий символьним виразом. PLAY x$ Виведення послідовності звуків (мелодії), визначеної символьним виразом. x$ символьний вираз, знаки якого інтерпретуються як наступні команди: A або B або C або D або E або F або G [# або + або ] вказує ноту поточної октави, знаки "# " або "+ " означають дiєз, знак "" бемоль. Ці знаки недопустимі, якщо ноти не відповідають чорним клавішам фортепіано. On встановлює поточну октаву, n = 0,...,6 . Кожна октава починається C i закінчується B . За умовчанням діє октава 4 ; Nn вказує абсолютний номер ноти, n = 0,...,84 ; Ln вказує тривалість звучання наступних нот, n = 1,...,64 . Тpивалiсть звучання ноти рівна 1/ n . Число n можна вказати після ноти воно діє тільки на цю ноту; Pn вказує тривалість паузи, n = 1,...,64 ; символ ". " після ноти або паузи збільшує тривалість в 3/2 рази; Tn темп. Встановлює кількість четвертин нот у хвилину. За умовчанням n = 120 ; MF музика переднього плану; MB фонова музика; MN нонлегато; ML легато; MS стаккато; Xx$ виконати рядок, вказаний в символьній константі x$ . Промiжки всередині символьної константи при виконанні оператора PLAY ігноруються. POKE n, m Запис байта в пам'ять за вказаною адресою. n числовий вираз із значенням від 0 до 65535 зміщення в поточному сегменті пам'яті (дивись DEF SEG ), адреса для розміщення байта; m числовий вираз із значенням від 0 до 255 байт даних. PRINT [список] [;] або ? [список] [;] Виведення даних на екран. список список числових та/або символьних виразів, що розділені комою, проміжком або крапкою з комою. Символьні константи повинні бути в лапках. PRINT USING v$; список[;] Виведення даних на екран у вказаному форматі. v$ символьна константа або змінна, що визначає формат виведення (дивись нижче); список розділений комами або крапками з комами список числових або символьних виразів, значення яких виводяться. Для виводу символьних виразів використовується один із наступних трьох символів формату: ! вказує, що виводиться тільки перший знак значення; \проміжки\ n проміжків вказують, що друкується рядок з n+2 знаків; & вказує на виведення поля довжиною, рівної довжині значення. Для виводу чисел можна використовувати наступні символи формату: # представляє позицію десяткової цифри; . представляє десяткову крапку; + вказує, що знак числа виводиться в цю позицію; вказує, що знак від'ємного числа виводиться в цю позицію. PRINT # нфл, [USING v$;] список Послiдовне виведення даних у файл. нфл номер відкритого файлу, в який виводяться дані; v$ символьний вираз, який містить знаки формату (дивись PRINT USING ); список список числових або символьних виразів, які підлягають виведенню. Оператор дозволяє виводити дані у файл з послідовним доступом. PSET (x, y) [, кл] PRESET (x, y) [, кл] Виведення точки у вказану позицію екрана. Викоpистовується тільки в графічних режимах. (x,y) координати точки; можуть задаватися в абсолютній або відносній формах; кл колір вказаної точки; за умовчанням колір палітри. PRESET відрізняється від PSET тільки умовчанням для параметру кл . Якщо PSET за умовчанням використовує колір палітри, то RESET використовує колір фону. PUT [#] нфл [, n] Виведення запису з буферу в файл з довільним доступом. нфл номер відкритого файлу; n номер запису (1 16777215 ); за умовчанням виводиться наступний (відносно попереднього PUT # ) запис. Оператор PUT# протилежний за дією оператору GET# . PUT (x, y) масив [, режим] Виведення на екран графічної інформації з вказаного масиву. Застосовується тільки в графічному режимі. (x,y) координати лівого верхнього кута зображення "прямокутника виведення" (дивись оператор GET ); масив числовий масив, який містить інформацію для виведення; режим один із вказаних: PSET , PRESET , XOR , OR або AND (за умовчанням XOR ); Оператор PUT за дією протилежний оператору GET . RANDOMIZE [n] Генератор псевдовипадкових чисел. n цілий вираз із значенням від 32768 до 32767 , використовується для установки початкового стану генератора. Оператор RANDOMIZE запускає генератор псевдовипадкових чисел. Якщо параметр n відсутній, то програма зупиняється i запитує початковий стан. READ a [, a] ... Зчитування значень з оператора DATA та присвоєння їх змінним. a числова або символьна змінна або елемент масиву, які отримують значення з таблиці оператора DATA . REM коментар Введення в програму коментаря. коментар будь-яка послідовність знаків.