Мовне забезпечення САПР Тема : Мовне (лінгвістичне) забезпечення САПР. 1. Призначення, структура та вимоги до мовного забезпечення. 2. Мовне проектування. 3. Мови програмування. 1. Мови забезпечення САПР включають в себе мови проектування та мови програмування і охоплює терміни, визначення, правила формалізації звичайної мов, методи стиснення та розширення. До мовного забезпечення ставлять такі вимоги: 1) ефективність мови; 2) повнота мови; 3) розширюваність мови; 4) виразність мови; 5) проблема орієнтації мови. Ефективність – це точність опису та лаконічність запису. Повнота – це можливість опису будь-яких об’єктів, на проектування яких орієнтована САПР. Розширюваність – це розширюваність алфавіту та синтаксису мови, яка повинна забезпечувати розвиток мови. Виразність та проблемна орієнтація – повинні забезпечувати простоту вивчення та використання мови. 2. Мови проектування призначені для зображення та перетворення описів в процесі проектування. Описи в САПР: 1) завдання на проектування; 2) проміжкові та кінцеві проектні документи; 3) проектні процедури та проектні операції. Мови проектування класифікують за наступними ознаками: 1) За місце в процесі в Автоматизованому проектуванні (АП); 2) За оперативністю; 3) За способом відтворення інформації. За 1) поділяють на: а) вхідні мови; б) вихідні; в) мови супроводу та управління; г) внутрішні мови. Вхідні мови – призначені для задання початкової інформації про об’єкти та кінцеву мету проектування. Вихідні – для представлення результатів проектування у вигляді зручному та з проектувальником. Мови супроводу та управління – для взаємодії проектувальника та ЕОМ в процесі управління. Внутрішні – для надання інформації на певних визначених стадіях її обробки. Поява цих мов зумовлена необхідністю обробки графічних документів. За 2) поділяють на: а) діалогові; б) пасивні. Діалогові – мови забезпечують процес спілкування. Пасивні – вводиться інформація і очікується результат. За 3) поділяють на: а) алфавітно-цифрові; б) графічні; в) голосові; д) змішані. 3. Мови програмування – призначені для розробки прикладного програмного забезпечення і є інструментом для розробників САПР. Мови програмування поділяються на 4 класи: 1) низького рівня – це машинно-орієнтовані мови (асемблери, турбоасемблери, макроасемблери). 2) універсальні мови високого рівня (BASIC, SI, PASCAL, турбоPASCAL). 3) проблемно-орієнтовні мови – (GPSS, SPSS, динамо, побок) вони дозволяють відтворювати роботу певних виробничих підрозділів. мови зображення знань і роботи з ними (намети програм, які використовуються як тренажери при навчанні операторів).