Групування та облік витрат виробництва за елементами Відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.96 р., та нового Плану рахунків витрати, які включа­ються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: 1. Матеріальні витрати. 2. Витрати на оплату праці. 3. Відрахування на соціальні заходи. 4. Амортизація. 5. Інші операційні витрати. 6. Інші затрати. 1. ЕЛЕМЕНТ "МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ" До елементу "Матеріальні витрати" належать: - витрати сировини й матеріалів, які входять до складу виробничої продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг); - витрати купівельних напівфабрикатів та комплек­туючих виробів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві; - витрати палива й електроенергії, що використову­ються на технологічні, енергетичні, рухомі та інші виробничі потреби підприємства. Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію і передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат; - витрати тари і тарних матеріалів. У випадках включення вартості тари, прийнятої від поста­чальника разом з матеріальними ресурсами, із загальної суми витрат на їх придбання відраховується вартість тари за ціною можливого використання або реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту; - витрати будівельних матеріалів використовуються безпосередньо у виробництві будівельно-монтажних робіт і для виготовлення будівельних деталей, конструкцій та частин будов і споруд. До них належать: лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо), силікатні, матеріали (алебастр, каміння, гравій, гайки, болти тощо), будівельний метал (сталь листова, сталь кругла, цинк листовий тощо), електротехнічні матеріали (кабель силовий, шнур освітлюваль­ний тощо) та ін.; - витрати запасних частин - раніше виготовлені деталі та вузли машин, призначені для заміни зношених при експлуатації, головним чином швидкозношуваних деталей (втулок, підшипників, шестерень, поршнів та ін.); - витрати матеріалів сільськогосподарського при­значення (насіння, корми, органічні та мінеральні добрива, паливо, нафтопродукти, запасні частини тощо) використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, при­значеної для її внутрішньогосподарської діяльності (насіння, корми), для здійснення нових Циклів виробничого процесу і для реалізації; - витрати товарів; - інші матеріальні витрати. Вартість матеріальних ресурсів включається до складу витрат на виробництво згідно з нормами витрат відповідно до ГОСТів, ОСТів, технічних умов. Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів. Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, утворених у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), що втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в зв'язку з цим використовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використову­ються за прямим призначенням. До зворотних відходів не належать: - залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг); - супутня продукція, одержувана водночас з цільовим (основним) продуктом у єдиному технологічному процесі, відповідає за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і призначається для подальшої переробки або відпуску на сторону. Перелік супутної продукції в окремих галузях промисловості наведений у додатку № 9 Типового положення № 473. Наприклад, у металургійній промисловості — доменні шлаки для виготовлення цементу; у цукровій промисловості - меляса для виготовлення спирту і лимонної кислоти, жом для годування тварин та ін. Супутна продукція, призначена для подальшої переробки, відображається як рух напівфабрикатів у виробництві. Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахун­ків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'я­зань і господарських операцій підприємств і органі­зацій (№ 893/4186 від 21.12.99 р.) малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або з використанням рахунків класу 9 "Витрати діяльності", який ведуть всі підприємства, крім вищевказаних суб'єктів малого підприємства та інших організацій. Для узагальнення інформації про матеріальні вит­рати за звітний період призначений рахунок № 80 "Матеріальні витрати" а такими субрахунками: 801 "Витрати сировини й матеріалів" 802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектую­чих виробів" 803 "Витрати палива та енергії" 804 "Витрати тари і тарних матеріалів" 805 "Витрати будівельних матеріалів" 806 "Витрати "запасних частин" 807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення" 808 "Витрати товарів" 809 "Інші матеріальні витрати" На дебеті рахунка № 80 "Матеріальні витрати" відоб­ражаються суми визнаних матеріальних витрат, на кредиті -списання на рахунок № 23 "Виробництво" прямих матеріаль­них витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністратив­них і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. У таблиці 1 наведена кореспонденція рахунків з матері­альних витрат Класу 8, рах. № 80. Узгодженість рахунків з обліку матеріальних витрат План рахунків до 01.01.2000 р. Новий План рахунків з 01.01.2000 р. 01 "Основні засоби" 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині необоротних активів) 05 "Матеріали" (у частині необо­ротної тари) 41 "Товари" (у частині предметів прокату і необоротної тари) 11 Інші необоротні матеріальні ак­тиви 05 "Матеріали" 201 "Сировина і матеріали" 05-2 "Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції та деталі “ 202 "Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби" 06 "Паливо" 203 "Паливо" 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині поточних активів) 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 20 "Основне виробництво" 23 "Допоміжні виробництва" 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" 23 "Виробництво" 40 "Готова продукція" 26 "Готова продукція" 27 "Продукція сільськогосподарсь­кого виробництва" 80 "Прибутки і збитки" 79 "Фінансові витрати" - 80 "Матеріальні витрата" (клас 8) 46 "Реалізація" (дебет) 90 "Собівартість реалізації" 24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання" 25 "Загальновиробничі витрати" 91 "Загальновнробничі витрати" 26 "Загальногосподарські витрати" 44 "Витрати обігу" 92 "Адміністративні витрати" 43 "Позавиробничі витрати" 44 "Витрати обігу" 26 "Загальногосподарські витрати" 26 "Загальногосподарські витрати" 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" 44 "Витрати обігу" 81 "Використання прибутку" 84 "Нестачі і витрати від порчі цінностей" 93 "Витрати на збут" 94 "Інші витрати операційної діяльності" Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних витрат (з використанням рахунків класу 8, рах. № 80) № пор. Зміст операції Кореспонденція рахунків Підприємство, яке не вико­ристовує ра­хунки класу 8 "Витрати за елементами" Підприємство, яке викорис­товує рахун­ки класу 8 "Витрати за елементами" Дебет Кредит Дебет Кредит 1 2 3 4 5 6 1. Витрати матеріальних цінностей (сировина й матеріали, куповані напівфабрикати, паливо и енер­гія, тара й тарні матеріали тощо) списані на виробництво продукції і надання послуг 23, 91, 92, 93, 94 201, 202, 203 та ін. 801, 802, 803 та ін. 201, 202, 203 та ін. Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9 - - 79 80 2. Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9, то на ці рахунки списуємо матеріальні витрати, що відносяться до ви­робничих накладних витрат, ад­міністративних витрат 91, 92, 93, 94 80 3. Прямі матеріальні витрати, що включаються до виробничої собі­вартості робіт, послуг, до затрат допоміжних, підсобних вироб­ництв, списуємо на рахунок № 23 "Виробництво" 23 80 4. Загальновиробничі витрати щомі­сяця списуємо на виробництво та собівартість реалізації 23, 90 91 23, 90 91 5. Суми фактичної виробничої собі­вартості завершеної виробницт­вом продукції оприбутковуємо 26 23 26 23 6. Суми завершених виконаних ро­біт та послуг (фактична собівар 90 23 90 тість реалізованої готової продукції 7. Сума виконаних некапітальних 22, 23 23 22, 23 23 робіт, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) вироб- та ін. та ін. ництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, па- ри, транспортних і ремонтних 8. Закриття рахунків обліку витрат 79 90, 92, 79 90, 92, 93, 94 93, 94 2. ЕЛЕМЕНТ "ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ" Відповідно до Типового положення № 473 до елементу Витрати на оплату праці" належать: 1) витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятою підприємством : системою оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона визначається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу понад встановлену норму, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; 2) виплати, передбачені законодавством про працю, з а невідпрацьований (неявочний) на виробництві час; оплата щорічних відпусток, крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплата перерв працюючим матерям для годування дитини, оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати. Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву; 3) витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів: - виплата працівникам підприємства середньої заробіт­ної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації т,а перепідготовки кадрів; - оплата праці кваліфікованих працівників, не звіль­нених від основної роботи, навчання учнів і підвищення кваліфікації працівників; - витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів; - витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-тех­нічних училищ різниці між стипендією у розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням; - оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, наданої відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах і вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством; 4) виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами громадсько-правового характеру; 5) виплата звільненим працівникам вихідної допомоги. В окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці (відповідно до законодавства) належать: - вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та ін.); - вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особис­тому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захис­ту, мила й інших миючих засобів, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшко­дування витрат працівникам на придбання ними спецодягу спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією). Слід зазначити, що відповідно до Переліку витрат на оплату праці, наведеного у додатку № 10, підприємства мали можливість правильно визначати конкретні види витрат на оплату праці, які відносились на витрати виробництва. Це давало можливість розподілити витрати на оплату пращ" за джерелами фінансування. Після введення Закону України № 283/97-ВР є значні труднощі при відображенні витрат на оплату праці у бухгалтерсь­кому і податковому обліках. Так, відповідно до пп. 8.7.1 Закону ' України № 283/97-ВР платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати (н т.ч. і заробітну плату), пов'язані з покращанням основних засобів (поточний, капітальний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переобладнання) та іншими видами поліпшення основних І засобів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості ' груп основних засобів на початок звітного року (за винятком ; підприємств, наведених у пункті 22.4), які можуть відносити до валових витрат суми, що не перевищують 9% балансової вартості групи 1 та групи 3 таких основних засобів на початок звітного (податкового) року, та інші неузгодження. До витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші ; грошові й матеріальні виплати відповідно до існуючих нормативних документів (пункт 23 Типового положення № 473). 3 роз'яснень Державної податкової адміністрації України І (лист № 1725/10/15-1117 від 18.0298 р. "Про оподаткування І прибутку підприємств") випливає, що питання віднесення : на валові витрати винагород за підсумками роботи за рік ' урегульоване чинним законодавством у зв'язку з тим, що і пунктом 5.6 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від ; 28.12.94 р. визначено: до складу валових витрат платники : податку включають витрати на оплату основної й додатко­вої заробітної плати та інших видів заохочень і,виплат. Таким чином, до витрат на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються, а до валових витрат — включаються. Витрати на індексацію заробітної плати працівників підприємства входять до складу додаткової заробітної плати у Фонді оплати праці (п. 2.18 Інструкції зі статистики заробітної плати). Тому, якщо витрати на індексацію заробітної плати передбачені у колективному договорі (але в установлених законом межах), вони можуть бути віднесені до валових витрат. У зв'язку з тим, що індексація витрат на оплату праці передбачена діючим законодавством, сума таких проіндексованих виплат відноситься до валових витрат підпри­ємства на підставі пп. 5.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, якщо індексуються виплати, що відносяться до валових витрат, — до останніх включається й відповідна сума індексації. Якщо ж виплата здійснюється за рахунок прибутку, то індек­сація її до валових витрат не може бути віднесена. Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок № 81 "Витрати на оплату праці", який має такі субрахунки: № 811 "Виплати за окладами й тарифами"; № 812 "Премії та заохочення"; № 813 "Компенсаційні виплати"; № 814 "Оплата відпусток"; № 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу"; ; № 816 "Інші витрати на оплату праці". На дебеті рахунка № 81 "Витрати на оплату праці" Відображається сума визнаних витрат на оплату праці, на кредиті списання цих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 - витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових Витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. У таблиці 5.2 наведена кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці. Узгодженість рахунків з обліку витрат на оплату праці План рахунків до 01.01.2000 р . Новий План рахунків з 01.01.2000 р. 89 "Резерв наступних платежів" 47 "Забезпечення майбутніх витрат • і платежів" 70 "Розрахунки з оплати праці" 66 "Розрахунки з оплати праці" ПІІ •' - 81 "Витрати на оплату праці" (клас 8) Узгодженість рахунків № 23, 26, 27, 79, 91, 92, 93, 94 див. п. 4.9 до таблиці 4.5. Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці (з використанням рахунків класу 8, рах. № 81) № пор. Зміст операції Кореспонденція рахунків Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Дебет Кредит Дебет Кредит 1 2 3 4 5 6 1. Нарахована заробітна плата апа­рату управління підприємства, їх господарському та обслуговуючо­му персоналам 23, 91, 92, 93, 94 661 811 661 2. Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службов­цям за виконання і перевиконай ня виробничих завдань; бригадирам, робітникам за економію ма­теріалів, сировини тощо 23, 91, 92 661 812 66 3. Нарахована компенсація за неви­користані відпустки 23, 91, 92, 93 661 813 661 4 Нараховані щорічні І додаткові відпустки, передбачені законо­давством 23, 91, 92, 93, 94 661 814 661 5 Оплата пільгового часу підліткам, навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних та середніх навчальних закладах, аспірантурі 23, 91, 92, 93, 94 661 815 661 6. .Інші витрати на оплату праці 23, 91, 92, 93 661 816 661 Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9 - - 79 81 7. Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9 (облік витрат, що відносяться до вироб­ничих накладних витрат, адмініcтративних і збутових витрат) 91, 92, 93, 94 81 8. У кінці звітного місяця списання на виробництво витрат, які прямо включаються до виробничої собі­вартості продукції (робіт, пос­луг), до затрат допоміжних (під­собних) 23 81 9. Щомісячне списання (за відповід­ний розподілом) загальновироб-ничих витрат на виробництво та собівартість реалізації 23, 90 91 23, 90 91 10. Оприбуткування завершеної ви­робництвом продукції за фактич­ною виробничою собівартістю, завершених виконаних робіт та послуг (з урахуванням витрат на оплату праці) 26, 27 90 23,23 26, 27 90 23, 23 11. Закриття дебетових оборотів кла­су 9 79 90, 92, 93, 94 79 90, 92, 93, 94 3. ЕЛЕМЕНТ "ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗА-ХОДИ" До елементу "Відрахування на соціальні заходи" відповідно до Указу Президента України № 506/98 від 25.05.98 р. "Про обмеження розміру фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників", суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку), з яких стягу­ються збори (внески до соціальних фондів), відносяться: 1) Фонд соціального страхування України; 2) Державний Фонд сприяння зайнятості населення; 3) Пенсійний фонд України. Правове регулювання порядку оплати зборів до соціальних фондів здійснюється Законами України "Про збір на обов'яз­кове соціальне страхування" № 402/97-ЁР від 26.06.97 р., "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страху­вання"» № 208-ХІУ від 22.10.98 р.). Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 р. встановлені Порядок оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-2 від 21.03.2000 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 272/4493 від 11 травня 2000 р. Постановою Правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 р. затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаці­ями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 436/3729 від 5 липня 1999 р.). Закон України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" № 979-ХІУ від 15 липня 1999 р., спрямований на поліпшення матеріального становища пенсіонерів: — з 1 вересня 1999 р. встановлює мінімальний розмір пенсії за віком — 24,9 гри.; закон поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; передбачає виплату цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі до 21,1 гри. непрацездатним громадянам, крім одержувачів соціальних пенсій (за віком), щомісячний розмір пенсій яких (з ураху­ванням надбавок, підвищень, щомісячних компенсаційних виплат та додаткової пенсії) не досягає 46 грн. Мінімальний розмір пенсії за віком (24,9 грн.) не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсій. Законом № 400/9/-ВР визначений порядок стягнення і використання збору на обов'язкове державне пенсійне стра­хування. Законом встановлено: - Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету України; - забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, в т.ч. на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо; - тимчасово вільні кошти у випадку відсутності заборгова­ності по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів. Законом також встановлено ставки збору на обов'яз­кове державне пенсійне страхування в Україні та об'єкт оподаткування. 32% від об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочуваль­них та комерційних виплат, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються відповідно нормативно-правовим актом, прийня­тим відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших ,,, виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне і пенсійне страхування і які не враховуються при підрахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджених Кабінетом Міністрів України), а також винагороди, які сплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодою цивільно-правового характеру. Платниками цього збору (32%) є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників; 2) філіали, відділи та інші відокремлені підрозділи платників податків, які не мають статусу юридичної особи, розміщені на території іншої, ніж платник зборів, територі­альної громади; 3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу; 4% - від об'єкта оподаткування для працюючих на підприємствах, установах і організаціях інвалідів і за ставкою 32% від об'єкта оподаткування для інших працівників того ж підприємства; 4% - від об'єкта оподаткування для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій, де кіль­кість інвалідів становить не менше 50% загальної кількості працюючих. Фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичні особи, які виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів, у т.ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо, мають такі ставки збору: 1% від сукупного оподатковуваного податком доходу до 150 грн.; 2% від 151 грн. до 250 грн.; 3% від 251 грн. до 350 грн.; 4% від 351 грн. до 500 грн.; 5% - понад 500 грн. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий пода­ток з громадян"» № 129/98 від 13.02.98 р. були внесені зміни до статті 5 цього Декрету - суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Від нарахування збору до Пенсійного фонду звіль­няються виплати, які входять до Фонду оплати праці, але виключені із сукупного оподатковуваного доходу. До таких виплат належать: - суми матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів і ^подарунків, які надаються в інших випадках, в межах 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік (зі січня 1999 р. - 74 грн. х 12 міс. = 888 грн.); - суми плати за утримання і навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах навчальної професій­ної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розміщених на території України, за рахунок фізичних і юридичних осіб; - вартість путівок на лікування, відпочинок і в дитячі оздоровчі табори, крім туристичних і міжнародних. До внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань до державного пенсійного страхування - громадянами-підприємцями, які сплачують фіксований по­даток, 10% від суми цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсій­ного фонду України. Юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з , купівлі-продажу валют - 1% від суми операцій з купівлі-продажу валют. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють 1 торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), І платини і дорогоцінного каміння, оподатковуються за І; ставкою 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із | золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння. Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів, якими забезпечуються інвалі­ди, та автомобілів, що переходять у власність спадкоємцям по Закону, оподатковуються за ставкою 3% від вартості автомобіля. Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'яз­ку, сплачують 6% від його вартості до Пенсійного фонду. На схемі 5.3 наведено операції з обліку відрахувань на обов'язкове Державне пенсійне страхування. Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ВР від 26 червня 1997 р. визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування, в т.ч. збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Стаття 4 встановлює ставки збору у таких розмірах: 1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 5,5% вартості об'єкта оподатку­вання (у т.ч. 1,5% - збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття). Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, цей збір визначається окремо за ставкою 1% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 5,5% від вартості об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. При цьому збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів, у повному обсязі зараховується до Фонду соціального захисту інвалідів; 2) для платників збору фізичних осіб (пп. З і 4 статті 1) - 0,5% від вартості об'єкта оподаткування - тільки на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Стаття 5. Цей Закон набрав чинності від дня його опублікування, а стаття 3 - з 1 січня 1998 р. Кореспонденцію рахунків з обліку відрахувань і розрахунків зі страхування наведено у табл. З. Узгодженість рахунків розрахунків зі страхування План рахунків до 01,01.2000 р. Новий План рахунків з 01.01.2000 р. 44 "Витрати обігу" 92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати на збут" 94 "Інші операційні витрата" 50 "Каса" 30 "Каса" 51 "Розрахунковий рахунок" 311 "Поточні рахунки в національ­ній валюті" 52 "Валютний рахунок" 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" 68 "Розрахунки з бюджетом" 64 "Розрахунки за податками й платежами" 69-1 "Розрахунки по соціальному страхуванню" 652 "Розрахунки за соціальним страхуванням" 69-4 "Розрахунки з Пенсійним фон­дом" 652 "Розрахунки за пенсійним за­безпеченням" 70 "Розрахунки по оплаті праці" 66 "Розрахунки з оплати праці" 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальної шкоди" 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" – 82 "Відрахування на соціальні захо­ди" (клас 8) 81 "Використання прибутку" 442 "Прибуток, використаний у звітному періоді" 87 "Фонди економічного стимулю­вання" — Нарахована сума збору на державне пенсійне страху­вання від винагород за підсумками року на витрати виробництва продукції (робіт, послуг) не відноситься. У податковому обліку ця сума збору включається до складу валових витрат. : На підприємствах, які використовують рахунки класу 8, для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи призначений рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи". На дебеті рахунка № 82 "Відрахування на соціальні заходи" відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністратив­них і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. Рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи" має такі субрахунки": № 821 "Відрахування на пенсійне забезпечення"; № 822 "^Відрахування на соціальне страхування"; № 823 "Страхування на випадок безробіття"; № 824 "Відрахування на індивідуальне страхування". Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків використанням рахунків класу 8, № пор. Зміст операції Кореспонденція рахунків Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Підприємство, яке . використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" 1 2 3 4 5 6 1. Відрахування на пенсійне забез­печення 23, 91, 92,93, 94 651 821 651 2. Відрахування на соціальне стра­хування 23, 91, 92, 93, 94 652 822 652 3. Страхування на випадок безро­біття 23, 91, 92, 93, 94 653 823 653 4. Відрахування на індивідуальне страхування 23 654 824 654 Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9 79 82 5. Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9, то на ці рахунки списуємо матеріальні витрати, що відносяться до ви­робничих накладних витрат, адміністративних витрат 91, 92, 93, 94 82 6. Прямі матеріальні витрати, ще включаються до виробничої собі­вартості робіт, послуг, до затрат допоміжних, підсобних виробництв, списуємо на рахунок № 23 "Виробництво" 23 82 7. Загальновнробаичі витрата щомі­сячно списуємо на виробництво та собівартість реалізації 23, 90 91 23,90 91 8. Суми фактичної виробничої собі­вартості завершеної виробництво продукції оприбутковуємо 26, 27 23 26, 27 23 9 Суми завершених виконаних робіт та послуг (Фактична собівартість реалізованої "готової продукції) 90, 90 23 ,26,27 90, 90 23, 26,27 10. Сума, виконаних некапітальних робіт, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) вироб­ництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, па­ри, транспортних і ремонтних послуг, тощо) 22,23 та ін. 23 22, 23 та ін 23 11. Закриття рахунків обліку витрат 79 90, 92, 93, 94 79 90,92, 93,94 4. ЕЛЕМЕНТ "АМОРТИЗАЦІЯ" Для узагальнення інформації про суму нарахованої аморти­зації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів призначено рахунок № 83 "Амортизація". На дебеті рахунка № 83 "Амортизація" відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті -списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми амортизацій­них відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми аморти­заційних відрахувань, що відносяться до виробничих наклад­них витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. Рахунок № 83 "Амортизація" має такі субрахунки: № 831 "Амортизація основних засобів" № 832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів" № 833 "Амортизація нематеріальних активів" - Кореспонденція рахунків з амортизації основних засобів підприємства; яке використовує рахунки класу 8, і підприєм­ства, яке не використовує такі рахунки, наведена в табл. 5.4. Кореспонденція рахунків з обліку амортизації основних засобів (з використанням рахунків класу 8, рах. № 83) № пор. Зміст операції Кореспонденція рахунків Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Дебет Кредит Дебет Кредит 1 2 3 4 5 6 1 Нарахована амортизація основ­них засобів: а) об'єктів виробни­чого призначення 23, 91 131 83 131 б) об'єктів загальногосподарсько­го призначення _ 92 131 83 131 в) об'єктів, які забезпечують збут продукції 93 131 83 131 г) об'єктів, які використовуються для виконання наукових дослід­жень та розробок 941 ш 83 131 д) об'єктів житлово-комунально­го та соціально-культурного при­значення 949 131 83 131 2 Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9 - - 73 83 3 Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9 - суми амортизаційних вирахувань, що відносяться до виробничих нак­ладних витрат, адміністративних і збутових витрат відображає на рахунках класу 9 91, 92, 93,94 83 Списання суми амортизаційних відрахувань, які прямо включа­ються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до зат­рат допоміжних (підсобних) ви­робництв: 23 83 1 2 3 4 5 6 4. Щомісячне, за відповідним розпо­ділом списання загальновиробничих витрат на виробництво та собівартість реалізації 23, 90 91 23, 90 91 5. Суми фактичної виробничої собі­вартості завершеної виробницт­вом продукції 26, 27 23 26, 27 23 6. Суми завершених .виконаних ро­біт та послуг 90 23 26, 27 90 23 26, 27 7. Списання адміністративних вит­рат, витрат на збут, інших витрат операційної діяльності 79 92, 93, 94 79 92,93 94; 8. Закриття дебетових оборотів (класу 9) : 79 90 79 90 5. ЕЛЕМЕНЇ "ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ" Операційні витрати, що не відображаються на інших рахунках; класу 8, обліковуються на рахунку № 84 "Інші операційні витрати". Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг. До інших операційних витрат включаються: - вартість робіт, послуг сторонніх підприємств; - сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток; - втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів; - сума фінансових санкцій тощо. Страхові організації можуть обліковувати на рахунку № 84 "Інші операційні витрати" витрати на перестрахування та виплату страхових сум і страхових відшкодувань. На дебеті рахунка № 84 "Інші операційні витрати" відображається сума визнаних витрат, на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. Кореспонденція рахунків з обліку інших операційних витрат наведена в таблиці 5.5. Кореспонденція рахунків з обліку інших витрат (на підприємствах, які не використовують рахунки класу 8, рах. № 84) № п/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Дебет Кредит Дебет Кредит 1 2 3 4 5 6 1. Вартість робіт, послуг сторонніх Підприємств 23, 91, 92, 93, 94 63 84 63 2. Податки і збори (обов'язкові пла­тежі), крім податків на прибуток 70, 71, 74 64 84 64 3. Втрати від операційних курсових різниць 945 47 84 47 4. Втрати від знецінення запасів 946 20 84 20 5. Списання та уцінка необоротних активів 975 11 84 11 6. Сума економічних санкцій 948 311 84 311 7. Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9 - - 79 84 8. Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9 91, 92, 93,94 84 9. Інші операційні витрати, що вклю­чаються до виробничої собівартості - - 23 84 10. Собівартість реалізованої продукції 90 26, 27 90 26, 27 Оприбуткування продукції 26, 27 23 26, 27 23 Закриття рахунків обліку витрат 79 90, 92, 93,94 79 90,92, 93, 94 5.3. Групування витрат за статтями калькуляції Калькуляція (від лат. саісиїаііо - обчислення) - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів вироб­ництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові (складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін), кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін) і нормативні (складають на основі існуючих норм викорис­тання засобів виробництва та робочого часу). Ці види калькуляції є. попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат. Калькуляції складають на кожному підприємстві за вста­новленим. переліком статей витрат. Розрізняють калькуля­ції собівартості цехову, виробничу, повну, галузеву тощо. Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групу­ються за відповідними статтями. Нижче наведена схема групування витрат за статтями калькуляції (схема 5.4). До наведеної типової номенклатури статей калькуля­ції міністерства за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Мінстатом України можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки та організації виробництва відповідної галузі і частки окремих видав витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати декілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті декілька статей калькуляції. Наприклад, для хімічної, металургійної галузей перелік статей калькуляції доповнюється статтею "Супутнє добування"; для нафтохімічної, деревообробної галузей з наведеного вище пере­ліку не використовується стаття "Супутна продукція". У цукровій промисловості калькуляція собівартості цукру-піску з цукрового буряку складається на основі техніко-економічних показників техпромфінплану цукрового заводу, запланованих витрат на заготівлю, прийом і зберігання цукрового буряку, кошторису витрат на обслуговування виробництва та управління. Звітні калькуляції складаються за даними бухгалтерського обліку затрат на виробництво за звітний місяць (квартал, рік) (табл. 5.6). Згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р. р-" Адміністративні витрати" (рах. № 92) не І включаються до виробничої собівартості, а "Витрати І на збут" (рах. № 93) — до повної собівартості продукції (робіт, послуг). Зібрані витрати на дебеті цих ?, рахунків списуються на зменшення фінансових результатів: "Загальновиробничі витрати" (рах. № 91) п. 10 і 11 на схемі 5.4 списуються на рах. № 23 "Виробництво" та № 90 "Собівартість реалізації" шляхом розподілу. Таблиця 5,6 Калькуляція собівартості виробництва цукру-піску із цукрового буряку № пор. Найменування статті оди­ниця вимі ру Витрати на фактичний ви­пуск продукції за звітом Собівартість 1 т цукру-піс­ку. грн Кількість Ціна за оди­ницю, грн. Сума, тис. грн. за пла­ном за звітом 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Сировина а) перероблено буря­ку тонни 18671183 11,85 221268,69 – 102,90 б) втрати буряку при зберіганні і тран­спортуванні у межах норм тонни 679093 11,35 7710,78 – 2,66 Всього буряку 19350276 11,83 228969,47 105, 56 в) перевезення буря­ку з кагатів до буряч­ної Х X X 1186,23 0,54 г) витрати на достав­ку, буряку від заготі­вельних пунктів та інших заводів X X X 2601,31 1,20 Всього сировини X X X 232757,01 107.30 2. Супутна продукція (вираховується): а) жом тонни 5969,44 2,75 б) меляса за фізич­ною вагою тонни 20276,69 9,34 3. Сировина за винят­ком супутної продук­ції X X X 206510,88 95,2 4. Допоміжні матеріали на технологічні по­треби: а) вапняковий камінь тонни 2198,16 1,01 б) фільтресне полот­но кв. м 546,44 0,25 в) інші допоміжні ма­теріали X X X 2125,56 0,98 Всього допоміжних матеріалів 4870,16 2,24 18,91 5. Паливо та енергія на технологічні по­треби X X X 41013,38 6. Витрати на оплату праці тис. люд. днів. 1587,1 1006,76 1597,84 7,37 7. Відрахування на соці­альні заходи X X X 804,86 0,37 8. Витрати на підготов­ку і освоєння вироб­ництва X X X 1238,63 0,57 9. Витрати на утриман­ня та експлуатацію обладнання (розпо­діляються) X X X 16706,37 7,70 10. Загальновиробничі витрати (розподіля­ються) X X X 13043,59 — 6,01 11. Адміністративні витра­ти (не включаються) X X X 27056,95 - 12,47 12. Незавершене вироб­ництво і напівфабри­кати: а) додаються (на початок періоду, введено) тони 840,09 0,39 б) відраховуються (на кінець періоду, вивезено) тони — — 8365,37 — 3,86 Всього виробнича со­бівартість X X X 305317,38 278210.43 - 140,75 128.28 13 Витрати на збут (не включаються) X X X 2718,47 - 1,25 Повна собівартість X X X 308035,85 - - Оптова ціна без ПДВ (за, тонну цукру) 305317,38 127,03 Таким чином, собівартість знизилась на 10,5%. ; Розглянемо складові типової номенклатури статей кальку­ляції. До статті калькуляції "Сировина і матеріали" (субрах. № 201 замість № 05) включається вартість: - сировини і матеріалів, що входять до складу виготовлюваної продукції, створюючи її основу, або є необхідним Компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг); - купованих матеріалів, що використовуються у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції. До цієї ж статті належать витрати, пов'язані з використан­ням природної сировини, у частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку і геологопошуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, і за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів. Витрати по статті "Сировина і матеріали" включа­ються безпосередньо до. собівартості окремих видів продукції та замовлень. Витрати на куповані матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпе­чення нормального технологічного процесу і пакування про­дукції, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнено, включаються до собівартості продукції у такому порядку: а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції; б) відповідно до встановлених норм витрат і цін матеріалів визначаються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін; в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції, товарної продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок. Допускається не встановлювати кошторисні ставки купова­них матеріалів на одиницю продукції, а відносити їх фактичні витрати на собівартість пропорційно до витрат за нормою. В окремих галузях промисловості стаття калькуляції "Сировина і матеріали" може бути деталізована з урахуванням характеру, структури й організації виробництва. Так, у машинобудівельній, суднобудівельній, харчовій, ок­ремих галузях хімічної та нафтохімічної промисловості мож­ливе виділення в окрему комплексну статтю калькуляції напівфабрикатів власного виробництва. При цьому під напів­фабрикатами власного виробництва розуміються продукти, одержані в окремих цехах, переділах, які ще не пройшли всі встановлені технологічним процесом операції та підлягають доробці у наступних цехах, переділах цього ж підприємства або комплектуванню у вироби. Не належать до напівфабрикатів матеріали, виготовлені підприємством для власних потреб (металеві вироби, елект­роди, інструменти загального призначення тощо), які опри­бутковуються на відповідному балансовому рахунку товарно-матеріальних цінностей і в подальшому обліку не відрізняють­ся від куплених. До статті калькуляції "Куплені комплектуючі виро­би, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого харак­теру сторонніх підприємств і організацій" (субрах. № 202) включається вартість: - купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві; - робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, оброб­ка сировини і споживчих матеріалів, часткова обробка напівфабрикатів і виробів тощо за умови, що ці послуги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції. Вартість купованих комплектуючих виробів, напівфабрика­тів, робіт і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до вартості окремих видів і замовлень. Не відображається в даній статті калькуляції (а також у собівартості продукції) вартість комплектуючого обладнання, яке оплачується за рахунок замовника вище ціни за виріб, не потребує обробки й монтажу на підприємстві і не включається' до його валової продукції. До такого обладнання належать електрообладнання (готові машини або окремі технологічні вузли, що надходять від заводів-суміжників на завод, який є головним постачальником всього комплексу обладнання) установок для хімічних і нафтохімічних заводів, бурового обладнання тощо, що не потребує обробки й монтажу головним заводом ані у себе, ані у замовника, а також комплектуюче обладнання, що надійшло до замовника транзитом, проминувши завод голов­ного постачальника, безпосередньо з заводів-суміжників, розрахунок за яке здійснює завод головний постачальник. У суднобудівельній промисловості в окрему статтю калькуляції відкремлюються контрагентські поставки і роботи. У цій статті відображається вартість механізмів і виробів, повністю закінчених підприємством-контрагентом і готових до монтажу на суднах, а також контрагентські роботи з монтажу суднового обладнання, електрообладнання суден тощо під час будівництва (ремонту) суден. Розрахунок витрат здійснюється для кожного судна (замов­лення) відповідно до переліку контрагентських поставок і робіт, передбачених у заводській нормативно-технічній доку­ментації. Витрати по статті калькуляції "Контрагентські по­ставки і роботи" безпосередньо включаються до собівартості окремих виробів і замовлень. До статті калькуляції "Паливо та енергія на технологічні потреби" (субрах. № 203 замість рах. № 06) відносяться витрати на всі види палива (як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і виготовлені самим підприєм­ством), безпосередньо використовувані у процесі виробництва продукції. Витрати на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальні ресурси формуються виходячи з цін придбання, включа­ючи витрати на транспортування, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат, пов'язаних з транспортною доставкою ( у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, втрат від нестачі матеріальних ціннос­тей у дорозі в межах норм природного убутку. Транспортно-заготівельні витрати на сировину, матеріа­ли, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати і паливо в окрему статтю калькуляції не виокремлюються, а включаються до вартості (статті) вказаних матеріальних ресурсів. Облік цих витрат ведеться за групами і підгрупами матеріальних ресурсів, що використовуються у виробництві, та їх відносної величини щодо придбаних матеріалів (тверде паливо, рідке паливо, шихтові матеріали, скло, метали за групами тощо). В окремих галузях промисловості (машинобудівній, дерево­обробній, нафтохімічній, харчовій тощо) можливе виділення транспортно-заготівельних витрат в окрему статтю витрат. У статті калькуляції "Зворотні відходи" відобража­ється вартість повернутих відходів, що відраховуються із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції. До статті калькуляції "Основна заробітна плата" (субрах. №661 замість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої основної заробітної плати відповідно до прийнятих підприємством систем оплати праці у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників, зайнятих виробництвом продукції. До статті калькуляції "Додаткова заробітна плата" (субрах. № 661 замість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої виробничому персоналові підприємства додаткової заробітної плати за працю понад визначені норми, за трудові успіхи й винахідництво і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням вироб­ничих завдань і функцій. До статті калькуляції "Відрахування на соціальні заходи" (рах. № 65 замість рах. № 69) відносяться: 1) відрахування на обов'язкове державне соціальне страху­вання, у тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття; 2) відрахування на обов'язкове державне пенсійне страху­вання (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування (здійснюється згідно з поряд­ком, визначеним законодавством). До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підго­товкою й освоєнням виробництва продукції" (рах. № 20, 65, 66 та ін. замість рах. № 05, 70, 69 та ін.) відносяться витрати: - на підготовчі роботи у добувних галузях; - збільшені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання книг, а також витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням випуску продук­ції, не призначеної для серійного або масового виробництва; - на освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів (пускові витрати); - на винахідництво і раціоналізацію. До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підго­товкою й освоєнням виробництва продукції" у добувних галузях включаються: дорозвідка родовищ, очищення території зони відкритих гірничих робіт, майданчиків для зберігання родючих шарів грунтів, що використовуються для наступної рекультивації земель, тощо. Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, належать до витрат майбутніх періодів (рахунок № 39) і включаються до собівартості виробів частинами протягом встановленого (не більше дворічного) терміну з моменту початку їх серійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що випускається за цей період. До статті "Загальновиробничі витрати" (рах. № 91 замість рах. № 24, 25) включаються витрати згідно із Положенням (стандартом) 16: - витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями тощо; виплати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); 13 Бух. фінансовий облік - амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; - амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; - витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страху­вання, операційну оренду основних засобів, інших необорот­них активів загальновиробничого призначення; - витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характерис­тик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); - витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водо-відведення та інше утримання виробничих приміщень; - витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, відрахування на соці­альні заходи, медичне страхування робітників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологіч­ного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); - витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища; - інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо). Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.