Психологічні основи попереднього слідства на тему: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА. План 1. Особливості процесу пізнання на стадії попереднього слідства. 2. Психологія слідчого. 3. Психологія огляду місця події. 4. Психологія обшуку та очної ставки. 5. Психологія допиту. 1. Попереднє слідство – це цілеспрямований процес, метою якого є відтворення минулої події злочину по слідах, виявлених слідчим. На попередньому слідстві процес пізнання відрізняється надходженням інформації без певного порядку. Об’єм інформації, швидкість, час її надходження залежить від обставин, в ході яких здійснюється пізнання. Одержана інформація піддається логічній обробці, а одержані висновки – перевірці практикою. Процес пізнання істини при розслідуванні злочинів починається з висунення гіпотези – декількох слідчих версій, які піддаються перевірці. Процес реконструкції на попередньому слідстві відображається у вигляді руху в часі від події злочину і особи суб’єкта, який його здійснив, через пізнання (пошук) , аналіз і синтез інформації, яка збирається в ході реконструкції. 2. Слідча діяльність характеризується надзвичайною різноманітністю завдань, які стоять перед слідчим, і правильне вирішення яких потребує застосування різноманітних якостей, навиків і знань. Найбільш психологічно важкою для слідчого є ситуація, коли в одному провадженні зосереджується велика кількість кримінальних справ, кожна з яких потребує негайного прийняття рішення і проведення слідчих дій. Успішне вирішення в подібних ситуаціях може бути досягнуте в результаті ефективного планування, самоорганізації, цілеспрямованості, вміння організувати людей, які працюють над розкриттям злочинів. Слідчий повинен діяти тільки законними бездоганними в моральному відношенні засобами. Обмеженість строку розслідування створює екстремальність умов, в яких проходить пізнавальна діяльність слідчого. Дана обставина нерідко “тисне” на психіку слідчого, що породжує небезпеку поспішності в прийнятті рішень. При розслідування справ необхідно дотримуватися збереження слідчої таємниці. Дострокове розголошення доказів і міркувань слідчого може стати перешкодою розслідуванню і створити загрозу особам, які сприяли розкриттю злочину. 3. Місце події – це простір, на якому розгортається предметна діяльність особи, яка здійснила злочин, а також потерпілого, свідків, а надалі – слідчого, понятих, спеціалістів. Огляд місця події є важливою слідчою дією, оскільки інформацію, одержану при огляді, в більшості випадків неможливо виявити в якомусь іншому місці. Огляд проходить в умовах невизначеності і слідчий повинен встановити чи був злочин, чи нещасний випадок або інсценування. Огляд місця події проводиться в присутності інших людей, що вимагає певної психологічної підготовки, зокрема, вміння зосередитися, зберігати стійкість, концентрацію і переключення уваги. Слідчий повинен організувати роботу оперативно-слідчої групи так, щоб дії членів групи не дублювали роботу один одного, підтримували необхідну дисципліну. На цьому етапі розслідування висуваються версії, кожна з яких в результаті перевірки або підтверджується або спростовується. На цьому етапі слідчий піддається певним психологічним труднощам. Оскільки істотну роль в організації сприйняття, процесів мислення відіграє установка, то саме вона спрямовує пізнавальну діяльність слідчого, або допомагаючи прийти до істини, або заводячи його у безвихідь. Сильні емоційні почуття слідчого при огляді місця події можуть привести до його деструктивної поведінки і внаслідок цього істотно знизити результативність огляду місця події. 4. Обшук – це слідча дія, метою якої є відшукання і вилучення прихованих документів і предметів, які мають доказове значення для розкриття злочину. В ході підготовки до обшуку слідчому рекомендується одержати відповіді на такі питання: що слід шукати; що являє собою об’єкт, який слід шукати; хто буде проводити обшук і т.п. Чим детальніше слідчий відповість на поставлені питання, тим менше несподіванок буде при проведенні обшуку і більше шансів на вдале його проведення. Психологічною перешкодою є розсіювання уваги слідчого в умовах незнайомої і багатопредметної обстановки. Щоб знизити вплив цих факторів, слідчому необхідно навчитися подумки поділяти всю обстановку на окрему ділянки і визначити послідовність їх вивчення. В ході проведення обшуку важливо виключити вплив на психіку, свідомість слідчого відволікаючих подразників. Одним з основних способів одержання інформації під час проведення обшуку є спостерігання і аналіз його результатів, причому слід спостерігати не тільки за оточуючою обстановкою, але і за поведінкою самого обшукуваного і осіб, які проводять обшук. Результативність очної ставки, як і будь-якої іншої слідчої дії, залежить від її підготовки. Поняття “підготовка” включає в себе як технічну готовність слідчого, так і психологічну підготовку всіх її учасників. Особливу увагу слід приділити психологічній підготовці того учасника очної ставки, покази якого сприяють викриттю брехливості другого допитуваного. В ході підготовки до очної ставки слідчий повинен планувати її хід. Крім формулювання і кількості питань, їх черговості і порядку постановки, слідчий повинен передбачити різні позиції учасників очної ставки і різні варіанти її проведення в залежності від цих позицій. Під час очної ставки слідчий повинен постійно, безперервно спостерігати за поведінкою допитуваних, щоб уникнути гострого конфлікту і виключити будь-який безконтрольний контакт між ними. Гостра конфліктна ситуація , висока емоційна напруга очної ставки вимагає від слідчого прекрасного вольового тонусу і хорошої емоційної стійкості. 5. Допит в ході попереднього слідства є найбільш поширеним видом процесуального спілкування. Під час допиту слідчий повинен одержати відомості про фактичну сторону розслідуваної події і дати оцінку цим відомостям. Одним з основних завдань слідчого при підготовці до проведення допиту є створення інформаційної бази допиту. При вивченні особи допитуваного слідчий виявляє соціальний статус даної особи, виконувані ним соціальні ролі, соціально-позитивні і соціально-негативні особистісні якості, по можливості, виясняє якості темпераменту. Все це треба враховувати при підготовці до допиту, тому що холерики і меланхоліки більш збудливі, імпульсивні, більш категоричні в своїх судженнях. Флегматик більш спокійний, витривалий, стандартний в своїх міркуваннях, у виборі тактичної лінії поведінки. Сангвінік відрізняється нервовою витривалістю, стабільністю настрою. При допиті сильних і рухливих типів (холерики і сангвініки) темп, ритм і напруга допиту можуть бути досить високими. При допиті сильних, врівноважених типів (флегматик) слід враховувати такі динамічні характеристики, як повільність в сукупності з силою нервових процесів: в такої людини довший період “втягування”. Особливого підходу потребують слабкі типи. Слабкість нервової системи звичайно поєднується з її високою чутливістю, тому меланхолік набагато “тонше” інших типів реагує на похвалу або докір його діяльності. При дуже високих ритмах напруги допиту у меланхоліка може виникнути стан апатії. Криміналісти поділяють допит в конфліктній і безконфліктній формі. Слідчий, збираючи дані про допитуваного в ході підготовки до допиту, прогнозує, яку позицію займе допитуваний, намічає шляхи встановлення з ним взаєморозуміння, подолання можливих конфліктів. В ході допиту проходить своєрідний обмін інформацією, але передача інформації з боку слідчого завжди повинна бути обмеженою. Якщо допитуваний вперто приховує деякі факти або говорить неправду, то слідчий може викрити його, спростувати його твердження шляхом пред’явлення доказів, застосуванням логічної аргументації.