Главная      Учебники - Разные     Лекции (разные) - часть 25

 

Поиск            

 

Умова перпендикулярності прямих

 

             

Умова перпендикулярності прямих

: к / =.

8. Рівняння прямої, що проходить через дану точку 11 ) :

у-у1 =к(х-х1 )

9. Рівняння прямої, що проходить через дві точки 11 ) і 22 ) :

10. Рівняння прямої, що відтинає відрізки а і в на осях координат:

11. Загальне рівняння прямої:

Ах+Ву+С=0, (А22 ¹ 0).

12. Відстань від точки 11 ) до прямої Ах+Ву+С=0:

d =

13. Рівняння кола з центром 00 ) і радіусом R :

(х-х0 )2 +(у-у0 )2 = R2

14. Канонічне рівняння еліпса з півосями а і в :

(1)

Фокуси еліпса F(c;0) i F/ (-c;0) , де с222

15. Фокальні радіуси точки (х,у) еліпса (1):

r=a-Ex; r/ =a+Ex,

де Е= - ексцентриситет еліпса.

16. Канонічне рівняння гіперболи з півосями а і в :

(2)

2

нерівностями a £ x £ b, y1 (x) £ y £ y2 (x), z1 (x, y) £ z £ z2 (x, y)

де yi (x) , zі (x, y), (і=1, 2) – неперервні функції, то потрійний інтеграл в прямокутних координатах від неперервної функції f(x, y z) можна обчислити за формулою:

.

Для заміток.

І. Аналітична геометрія на площині.

1. Паралельне перенесення системи координат:

х ' =х-а, у ' =у-в,

де О ' (а;в) - новий початок, (х;у) - старі координати точки, [ х ' ' ] - її нові координати.

2. Поворот системи координат (при нерухомому початку):

х= х ' cos a - у ' sin a ; y= x ' sin a + y ' cоs a ,

де (х,у) - старі координати точки, '' ] - її нові координати, a - кут повороту.

3. Відстань між точками 11 ) і 22 ) :

d=

4. Координати точки, що ділить відрізок з кінцями 11 ) і 22 ) в даному відношенні l:

x= y= .

При l=1, маємо координати середини відрізка:

х =у =.

5. Площа трикутника з вершинами 11 ), (х22 ) і 33 ) :

S =.

6. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом:

у=кх+в,

де к= tg j (кутовий коефіцієнт) - нахил прямої до осі Ох ,

в - довжина відрізка, що відтинає пряма на осі Оу .

7. tg q = - тангенс кута між прямими з кутовими коефіцієнтами к і к/ .

Умова паралельності прямих: к/ .

1

24. Параметричні рівняння еліпса з півосями а і в :

x=a cos t, y=b sin t.

25. Параметричні рівняння циклоїди:

x=a(t-sin t), y=a(1-cos t) .

II. Диференціальне числення функцій

однієї змінної.

1. Основні теореми про границі:

а)

б)

Зокрема,

в)

2. Чудові границі:

а) б)

3. Зв'язок між десятковими та натуральними логарифмами:

lg x= М ln x, де М= lg e=0,43429…

4. Приріст функції у= f(x), що відповідає приросту аргументу х :

5. Умова неперервності функції у= f(x) :

Основна властивість неперервної функції:

6. Похідна

Геометрично y / = f / (x) - кутовий коефіцієнт дотичної до

4

XI. Подвійні та потрійні інтеграли.

1. Подвійним інтегралом від функції f(x, y) , розповсюдженим на область S , називається число:

, (1)

де і , уі ) є D Si ( і=1, 2,… n) і d – найбільший діаметр комірок D Si .

Якщо f(x, y) ³ 0 , то геометрично інтеграл (1) являє собою об’єм прямого циліндроїда, побудованого на основі S і обмеженого зверху поверхнею z=f(x, y) .

2. Якщо область інтегрування S стандартна відносно осі Оу і визначається нерівностями a £ x £ b , y1 (x) £ y £ y2 (x) ,

де y1 (x),y2 (x) – неперервні функції, то подвійний інтеграл в прямокутних декартових координатах від неперервної фуункції f(x, y) виражається формулою:

.

3. Подвійний інтеграл в полярних координатах j і r ,

де x=r cos j , y=rsin j має вигляд:

Якщо область інтегрування S визначається нерівностями:a £ j £ b , r1 ( j ) £ r £ r2 ( j ), то

4. Якщо r = r (х, у) – поверхнева густина пластини S , то її

маса є (2)

25

(фізичний зміст подвійного інтегралу). Зокрема, при r =1 отримуємо формулу площі пластинки

5. Статистичні моменти пластинки S відносно координатних осей Ох,Оу виражаються інтегралами:

,

де r = r (х, у) – поверхнева густина пластинки S.

6. Координати центра мас пластинки S визначаються за

формулами: , , (3)

де m – маса пластинки.

Для однорідної пластинки в формулах (2), (3) приймаємо r =1 .

7. Моменти інерції пластинки S відносно координатних осей Ох і Оу виражається інтегралами:

, ,

де r = r (х, у) – поверхнева густина пластинки.

8. Потрійним інтегралом від функції f(x, y z), розповсюдженим на область V , називається число:

, (4)

де ( xi , yi , zi ) є D Vi (i=1, 2, 3,…n) , d – найбільший діаметр комірок D Vi .

Якщо f(x, y z) є густиною в точці (x, y z), то потрійний інтеграл (4) являє собою масу, що заповнює об¢єм V .

9. Об¢єм тіла V дорівнює: .

10. Якщо область інтегрування V визначається

26

Фокуси гіперболи F(c;0) і F/ (-c;0) , де с222

17. Фокальні радіуси точки (х,у) гіперболи (2):

r= ± (Ex-a), r/ = ± (Ex+a),

де Е= - ексцентриситет гіперболи.

18. Асимптоти гіперболи (2):

у= .

19. Графік оберненої пропорційності

ху=с (с ¹ 0)

- рівностороння гіпербола з асимптотами х=0, у=0.

20. Канонічне рівняння параболи з параметром р :

у2 =2рх

Фокус параболи: F(p/2, 0) :рівняння директриси: х=-(р/2) ; фокальний радіус точки (х,у) параболи: r=x+(p/2) .

21. Графік квадратного тричлена

у=Ах2 +Вх+С

- вертикальна парабола з вершиною

22. Полярні координати точки з прямокутними координатами х і у :

r tg j =

Прямокутні координати точки з полярними координатами

r і j .

x= r cos j , y= r sin j .

23. Параметричні рівняння кола радіуса R з центром в початку координат:

x=R cos t, y=R sin t. (t - параметр)

3

f ¢ / (x0 )=0 або f ¢ / (x0 ) не існує.

б) Достатні умови екструмуму функції f(x) в точці x0 :

1) f ¢ / (x0 )=0, f ¢ / (x0 -h1 )f ¢ / (x0 +h2 )<0 при довільних досить малихh1 >0 і h2 >0 , або

2) f ¢ / (x0 )=0, f ¢¢ / (x0 ) ¹ 0

12. - Графік функції y=f(x) вгнутий (або випуклий вниз) якщо f ¢¢ / (x)>0 i випуклий (випуклий вверх), якщо f ¢¢ / (x)<0.

- Необхідна умова точки перегинy графіка функції

y=f(x) при x=x0 : f ¢¢ / (x0 )=0 або f ¢¢ / (x0 ) не існує.

- Достатня умова точки перегину при х=х0 :

f ¢¢ (x0 )=0, f ¢¢ / (x0 -h1 )f '' (x0 +h2 )<0 при будь-яких досить малих h1 >0, h2 >0.

13. Якщо функція f(x) неперервна на відрізку [ a , b ] і f( a )f( b )<0, то корінь x рівняння f(x)=0 наближено можна обчислити за формулами:

а) (метод хорд)

б) , де f ¢ ( a ) ¹ 0; f( a )-f ¢ ( a )>0 (метод дотичних).

14. Диференціал незалежної змінної х : dx= x . Диференціал функції у= f(x):dy=y ¢ dx . Зв’язок приросту y функції з диференціалом dy функції:

y=dy+ a x , де a →0 при х→0 .

Таблиця диференціалів функцій .

1) dun =nun-1 du ; 7) d(ctg u)=-

2) dau =au ln a du (a>0); deu =eu du ; 8) d(arcsin u) =

3)d(loga u)= ; 9) d(arccos u)= -

6

№ п/п Характер коренів k1 i k2 характеристичного рівняння Вигляд загального розв ¢ язку
1 Корені k1 i k2 дійсні і різні
2 Корені рівні k1 = k2
3 Корені комплексні k1 = a b k2 = a b

9. Таблиця 2 .

Характер частинного розв¢язку z-неоднорідного рівняння у ¢¢ +ру ¢ + qy=f(x) (p i q - сталі) в залежності від правої частини f(x).

№ п/п Права частина f(x) Випадки Частинний розв ¢ язок

1

f (x)=aemx (a,m - сталі)

1) m2 +pm+q ¹ 0 ,

2) m2 +pm+q=0 :

a) p2 -4q>0 ,

b) p2 -4q<0 .

z=Aemx ,

---------

z=Axemx ,

z=Ax2 emx .

2 f(x)=Mcos w x+Nsin w x (M,N, w - сталі, w ¹ 0 )

1) p2 +(q- w 2 )2 ¹ 0 ,

2) p=0, q= w 2 .

z=Acos w x+Bsin w x,

z=x(Acos w x+Bsin w x)

3

f(x)=ax2 +bx+c

(a,b,c – сталі)

1) q ¹ 0,

2) q=0, p ¹ 0 .

z=Ax2 +Bx+C,

z=x(Ax2 +Bx+C).

A, B, C – сталі невизначенні коефіцієнти.

Х.Криволінійні інтеграли.

1. Криволінійний інтеграл першого роду від неперервної функції f(x, y) , взятий по кусково гладкій кривій К :x=x(t) , y=y(t) (t є [ a , b ]) , дорівнює

(1)

Якщо крива К задана рівнянням у=у(х) ( a £ x £ b ) , то

23

Аналогічно визначається криволінійний інтеграл першого роду для випадку просторової кривої К .

Якщо f(x, y ) є лінійна густина лінії К , то інтеграл (1) являє собою масу лінії К .

2.Криволінійний інтеграл другого роду від пари неперервних функцій Х(х, у), У(х, у) , взятий по кусково гладкому шляху К :x=x(t), y=y(t) (t є [ a , b ]) , визначається за формулою:

(2)

Якщо шлях К задано рівнянням у=у(х) (х є [ a , b ] ) , то

.

Фналогічно визначається криволінійний інтеграл другого роду для просторової кривої К .

Фізично інтеграл (2) являє собою роботу змінної сили

F={X(x, y), Y(x, y)} вздовж шляху К .

3. Якщо виконується умова Х(х, у) dx+Y(x, y)dy=dU(x, y) , то інтеграл (2) незалежить від шляху інтегрування К і

, (3)

де 11 ) – початкова точка шляху і 22 ) – кінцева точка шляху.

Фізично інтеграл (3) являє собою роботу сили, що має потенціал U(x, y) .

24

графіка функції у= f(x) в точці з абсцисою х .

Правила і формули диференціювання:

а) C ¢ =0; б) (U+V-W) ¢ =U ¢ +V ¢ -W ¢ ;

в) (CU) ¢ =CU ¢ ; г) (UV) ¢ =U ¢ V+V ¢ U;

д) е)

є) ; и) n ) ¢ = n xn-1 , x ¢ =1;

і) ( sin x ) ¢ =cos x; ї) ( cos x ) ¢ =-sin x;

й) ( tg x ) ¢ =sec2 x; к) ( с tg х ) ¢ =-cosec2 x;

л)м) x ) ¢ =ax ln a, (ex ) ¢ =ex .

н) rcsin x ) ¢ = o) (arccos x) ¢ = ;

п) ( arctg x ) ¢ = р) (arcctg x) ¢ =

7. Теорема Лагранжа про кінцеві прирости диференційовної функції:

f(x2 )-f(x1 )=(x2 -x1 )f ¢ / ( x ), де x є (х12 ).

8. Функія у= f(x) зростає, якщо f ¢ / (x)>0 ,і спадає, якщо f ¢ (x)<0 .

9. Правило Лопіталя для невизначеностей виду або :

якщо границя з права існує.

10. Локальна формула Тейлора:

f(x)=f(x0 )+f ¢ / (x0 )(x-x0 )+…+

де f(n) (x) існує в деякому повному околі точки х0 .

11.а) Необхідна умова екстремуму функції f(x) в точці x0 :

5

6) .

7)

8)

9) .

10) .

11) .

12) де a ¹ 0 .

13)

14)

3. Основні методи інтегрування.

а) метод розкладу:

, де f(x)=f1 (x)+f2 (x)

б) метод підстановки: якщо x= j (t) , то

в) метод інтегрування частинами:

4. Формула Ньютона-Лейбніца: якщо f(x) - неперервна і F ¢ (x)=f(x) , то

.

5. Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми:

8

де , ( n=1, 2,… ) .

IX. Диференціальні рівняння.

1. Диференціальні рівняння з відокремленими змінними.

X(x)Y(y)dx+X1 (x)Y1 (y)dy=0

має загальний інтеграл: (1)

Особливі розв¢язки, що не входять в інтеграл (1), визначаються з рівнянь: Х1 (х)=0 і У1 (у)=0.

2. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку:

P(x, y)dx+Q(x, y)dy=0 ,

де P(x, y) і Q(x, y) – щднорідні неперервні функції одинакового степеня, розв¢язуються за допомогою підстановки y=u * x (u – нова функція).

3. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку:

a(x)y ¢ +b(x)y+c(x)=0

можна розв¢язати за допомогою підстановки y=u * v ,

де u – не нульовий розв¢язок однорідного рівняння

a(x)y ¢ +b(x)y=0 , а v – нова функція.

4. Інтегровані випадки диференціального рівняння другого порядку:

а) якщо y ¢¢ =f(x) , то загальний розв¢язок:

;

б) якщо y ¢¢ =f(у) , то загальний інтеграл:

;

в) якщо y ¢¢ =f(у ¢ ) , то загальний інтеграл рівняння можна

21

знайти з співвідношення: , де у ¢ .

5. Випадки пониження порядку для диференціального рівняння другого порядку:

а) якщо у ¢¢ = f(x, y ¢ ) , то приймаючи у ¢ =р(х) , отримуємо:

;

б) якщо у ¢¢ = f(у, y ¢ ) , то приймаючи у ¢ =р(у) , отримуємо:

.

6. Загальний розв¢язок лінійного однорідного диференці-ального рівняння другого порядку:

у ¢¢ +р(х)у ¢ + q(x)y=0 має вигляд

у=С1 у12 у2 ,

де у1 і у2 – лінійно незалежні частинні розв¢язки.

7. Загальний розв¢язок лінійного неоднорідного диференці-ального рівняння другого порядку:

у ¢¢ +р(х)у ¢ + q(x)y=f(x) має вигляд ,

де - загальний розв¢язок відповідного неоднорідного рівняння; z – частинний розв¢язок даного неоднорідного рівняння.

8. Таблиця 1 .

Загальний вигляд розв¢язків однорідного рівняння у ¢¢ +ру ¢ + qy=0 (p i q - сталі) в залежності від коренів характеристичного рівняння k2 +pk+q=0 .

22

(a>0,a ¹ 1); d(ln u)=

4) d(sin u)=cos u du ; 10) d(arctg u)= ;

5) d(cos u)= -sin u du ; 11) d(arcctg u)=

6) d(tg u)= 12) df(u)=f ¢ (u)du .

15.Малий приріст диференційованої функції:

f(x+ x)-f(x) » f ¢ (x) x

16. Диференціал другого порядку функції у= f(x) , де х - незалежна змінна ( d2 x )=0 :

d2 y=у '' dx2 .

III. Інтегральне числення.

1. Якщо dy=f(x)dx , то y= (незвичайний інтеграл).

2. Основні властивості незвичайного інтеграла:

а)

б) в) (А¹0)

г)

Таблиця найпростіших невизначених інтегралів .

1) ( m ¹ -1 ) .

2) , (при х < 0 i при x >0 ).

3) ;

4) (a >0, a ¹ 1 ) .

5) .

7

де h=(b-a)/n, x0 =a, xn =b, y=f(x), yi =f(x0 +ih), (i=0,1,2,…,n) .

11. Формула Сімпсона:

де h=(b-a)/2.

12. Невласний інтеграл:

13.Площа криволінійної трапеції обмеженої неперервною лінією у= f(x) (f(x) ³ 0) , віссю Ох і двома вертикалями х=а , х= b (a<b) : .

14. Площа сектора обмеженого неперервною лінією r = f( j ) (r i j - полярні координати) і двома промінями j = a , j = b ( a < b ): .

15. Довжина дуги гладкої кривої y=f(x) в прямокутних координатах х і у від точки х=а до точки х= b (a<b) :

.

16. Довжина дуги гладкої кривої r =f( j ) в полярних координатах j і r від точки j = a до точки j = b ( a < b ) :

,

17. Довжина дуги гладкої кривої х= j (t) y = y (t) , задано параметрично(t0 <T) :

18.Об’єм тіла з відомим поперечним перерізом S(x) :

10

9. Ряд Маклорена.

10. Розклад в степеневі ряди функцій:

а) , при ê x ú < 1 ;

б) ln(1+x) = , при –1 <x £ 1 ;

в) , при ê x ú £ 1 ;

г) , при ê x ú < + ¥ ;

д) ,

при ê x ú < + ¥ ;

е) , при ê x ú < + ¥ ;

ж) ,

при ê x ú < 1 .

11. Ряд Тейлора .

12. Ряди в комплексній області: .

13. Абсолютна збіжність рядів з коиплексними членами. Якщо ряд збігається, то ряд

19

також збігається (абсолютно).

14. Формули Ейлера: , .

15. Тригонометричний ряд Фур ¢ є кусково-гладкої функції f(x) періоду 2 l має вигляд:

, (1)

де , ( n=0, 1, 2,… ) ;

, ( n=1, 2,… ) .

(коефіцієнти Фур¢є функції f(x) ). Для функції f(x) періоду 2 p маємо ,

де , ( n=0, 1, 2,… ) .

В точках розриву функцій f(x) сума ряду (1) дорівнює

16. Якщо 2l – періодична функція f(x) парна, то

,

де , ( n=0,1, 2,… ) .

Якщо 2l – періодична функція f(x) непарна, то

,

20

де і

6. Основні властивості визначеного інтегралу (розглядувані функції неперервні):

а) ; б)

в) г)

д)

е)

ж)

7. Теорема про середнє: якщо f(x) - неперервна на [a,b] , то

, де а <c<b .

8. Формула інтегрування частинами у визначеному інтегралі:

9. Формула заміни змінної у визначеному інтегралі:

де а= j ( a ), b = j ( b ) .

10. Формула трапецій: ,

9

z=r(cos j +isin j ) , де r= ê z ú ; j =Arg z

5. Теореми про модуль та аргумент:

а) ê z1 +z2 ÷ £ ê z1 ú + ê z2 ú ; б) ê z1 z2 ÷ £ ê z1 ú ê z2 ú ,

Arg z1 z2 =Arg z1 +Arg z2 ;

в) Arg =Arg z1 -Arg z2 ; (z2 ¹ 0) ;

г) ê zn ÷ = ê z ú n ; Arg zn =n Arg z (n - ціле).