МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних та самостійних робіт з дисципліни КОНСТРУЮВАННЯ ВИРОБІВ

 

  Главная       Учебники - Кройка и шитьё     

 поиск по сайту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних та самостійних робіт з дисципліни КОНСТРУЮВАННЯ ВИРОБІВ

для студентів спеціальності 6.091801 – Швейні вироби

всіх форм навчання

Частина 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри ергономіки

і проектування одягу

Протокол № 6   від 21.12.2006р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ  КНУТД  2007


 

 

Методичні вказівки до виконання лабораторних та самостійних робіт з дисципліни “Конструювання виробів” для студентів спеціальності 6.091801 – Швейні вироби всіх форм навчання. Частина 1.

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
   

Передмова
 

 


 

Метою лабораторних і самостійних робіт є закріплення теоретичних знань з дисципліни “Конструювання виробів”, набуття практичних навичок з конструювання одягу та оцінки якості конструкцій.

Поставлена мета досягається виконанням студентами лабораторних і самостійних робіт, які охоплюють аналіз вихідних даних до побудови, етапів побудови первинних креслень деталей типових конструкцій жіночого та чоловічого плечового і поясного одягу, аналіз якості отриманих конструкцій, аналіз дефектів одягу та етапів проведення примірок, освоєння правил виготовлення макетів розроблених конструкцій.

 

Перелік лабораторних робіт

 

1.         АНАЛІЗ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННИХ КРЕСЛЕНЬ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЙ

 

2.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

3.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

4.         АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПЕРВИННИХ КРЕСЛЕНЬ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЙ

 

5.         АНАЛІЗ ДЕФЕКТІВ ОДЯГУ

 

6.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПРОВЕДЕННЯ ПРИМІРОК

 

7.         АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО

 

Перелік самостійних робіт

 

1.         ВИКОНАТИ ПОБУДОВУ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ БРЮК КЛАСИЧНИХ ЖІНОЧИХ АБО ЧОЛОВІЧИХ

 

2.         ВИГОТОВИТИ МАКЕТИ ТИПОВИХ КОНСТРУКЦІЙ СУКНІ, СПІДНИЦІ ЖІНОЧИХ ТА БРЮК ЖІНОЧИХ АБО ЧОЛОВІЧИХ

 

3.         ВИГОТОВИТИ МАКЕТ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО

 

 
 

3

 

Лабораторна робота 1
 

АНАЛІЗ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННИХ

 КРЕСЛЕНЬ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЙ

 

Мета роботи:  набуття навичок у визначенні лінійних вимірів виробів у готовому вигляді та їх складових

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Виконати ескіз будь-якого плечового виробу на фігурі (вигляд спереду, вигляд ззаду).

2.         Виконати опис зовнішнього вигляду даного виробу.

3.         Виконати пласке пропорційне зображення виробу (вигляд спереду, вигляд ззаду) та позначити місця лінійних вимірів на зображенні. Вказати розмір.

4.         Визначити лінійні виміри та складові лінійних вимірів виробу. Дані занести до таблиці 1.1.

5.         Виконати технічний рисунок виробу у масштабі 1:10 за даними таблиці 1.1 (вид спереду, вид ззаду).

6.         Виконати пласке пропорційне зображення будь-якого поясного виробу (вигляд спереду, вигляд ззаду) та позначити місця його лінійних вимірів на зображенні. Вказати розмір.

7.         Визначити лінійні виміри та складові лінійних вимірів виробу. Дані занести до таблиці 1.2.

8.         Виконати технічний рисунок виробу у масштабі 1:10 за даними таблиці 1.2 (вид спереду, вид ззаду).

Висновки по роботі.

 

Матеріали та інструменти: олівець, сантиметрова стрічка, гнучка       металева лінійка довжиною 50 см.

 

Домашнє завдання

Виконати пункти 6-8 лабораторної роботи.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Побудова первинного креслення деталей конструкцій різних видів одягу надається у методичних рекомендаціях з конструювання (методиках конструювання). Даний спосіб отримання розгорток деталей одягу відноситься до розрахунково-графічного методу конструювання, якій є найбільш поширеним на практиці методом отримання первинних креслень деталей типових та базових конструкцій.

4

 
Методичні рекомендації з конструювання одягу містять: 

·           текстовий опис послідовності виконання побудови елементів конструкції на кресленні (опис послідовності побудови може бути наданий у табличній формі);

·           розрахункові формули для визначення величин конструктивних відрізків або розташування точок;

·           опис графічних прийомів, які застосовуються у процесі побудови креслення деталей;

·           схему креслення у зменшеному масштабі з позначенням всіх конструктивних та допоміжних відрізків і точок.

Розрахункові формули поділяються на три види.

До формул 1-го виду віднесені формули, в яких розмір відрізка визначається за розмірною ознакою (РО) та прибавкою на вільне облягання (П), яка додається до даної розмірної ознаки:

Р = РО + П.

Наприклад, для розрахунку ширини конструкції по лінії грудей (Шл.г), яка дорівнює ширині базисної сітки (Шб.с), використовується напівобхват грудей третій (СгІІІ) та прибавка на вільне облягання (Пг):

Шл.г = Шб.с = СгІІІ + Пг.

До формул 2-го виду віднесені формули, в яких розмір відрізка на певній ділянці деталі визначається за допомогою РО, яка безпосередньо не характеризує розмір деталі на цій ділянці (РО′):

Р = аРО′ + вП + с,

де  а, в, с – коефіцієнти встановленого зв’язку між розміром деталі та РО.

Наприклад, розрахунок висоти горловини спинки (Вг.с):

Вг.с = 0,15Сш + Пв.г.с,

де  Сш – напівобхват шиї;

Пв.г.с – прибавка по висоті горловини спинки.

До формул 3-го виду віднесені формули, в яких розмір відрізка на певній ділянці деталі визначається за раніше визначеним відрізком Р′:

Р = аР′ + в,

5

 
де  а, в – коефіцієнти. 

Наприклад, розрахунок ширини горловини переду (Шг.п):

Шг.п = Шг.с - 0,5 = (Сш/3 + Пш.г.с) - 0,5,  

де  Шг.с – ширина горловини спинки, що вже визначена;

Сш – напівобхват шиї;

Пш.г.с – прибавка по ширині горловини спинки.

Графічні прийоми, що застосовуються в методичних рекомендаціях з конструювання одягу:

·           побудова базисної сітки основних деталей;

·           визначення розташування точки на перетині дуг двох радіусів;

·           побудова лекальних кривих через три точки (початкову, кінцеву та проміжну);

·           радіусографія – оформлення кривої за допомогою дуги певного радіусу.

Перш, ніж застосовувати ті чи інші методичні рекомендації необхідно виконати попередній розрахунок лінійних вимірів конструкції. Вихідними даними до виконання розрахунку лінійних вимірів конструкції є розмірні ознаки фігури відповідного розміру та прибавки на вільне облягання, які додаються до розмірних ознак. Послідовність визначення лінійних вимірів будь-якої конструкції наступна.

1.         Виконується пласке зображення конструкції у готовому вигляді, яке надає інформацію щодо форми, пропорцій, крою, взаємного розташування деталей та формотворних елементів.

2.         Вказуються місця лінійних вимірів даної конструкції у готовому вигляді на зображенні.

3.         Виконується розрахунок лінійних вимірів конструкції з використанням відповідних розмірних ознак та прибавок на вільне облягання. При цьому розрахунок виконується за формулами, які відносяться до 1-го та 2-го видів:

                            Вл = РО + П                   (1.1),

                            Вл = аРО + вП               (1.2),

де  Вл – вимір лінійний, см;

6

 
РО – розмірна ознака, см; 

П – прибавка на вільне облягання, см;

а, в – коефіцієнти.

Далі обираються відповідні методичні рекомендації, де описується послідовність побудови первинного креслення деталей конструкції даного виду, за якими виконується побудова креслення деталей на міліметровому папері у масштабі 1:1. При цьому слід дотримуватись попередньо визначених лінійних вимірів. Після побудови первинного креслення деталей конструкції виконується оцінка її якості.

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

·        Для виконання першого пункту лабораторної роботи обирається будь-який плечовий виріб, з тих, що є на студентах групи, але такий, який надалі зручно зняти. Студенти виконують рисунок даного виробу на фігурі олівцем у зошитах.

·        Послідовність опису зовнішнього вигляду виробу наступна: вид одягу, його призначення, силует, покрій, конструкція деталі спинки, переду, рукава, конструктивно-декоративні елементи, характеристика застібки, розмір виробу.

·        Пласке зображення розкладеного на столі виробу виконується як на рисунку 1.1.

·        Лінійні виміри виробу вказуються як на рисунку 1.1.

·        Лінійні виміри виробу визначаються з використанням гнучкої металевої лінійки довжиною 50 см. Дані заносяться до таблиці 1.1.

·        Складові лінійних вимірів виробу визначаються за формулами 1.1, 1.2 та заносяться до таблиці 1.1.

·        Технічний рисунок виробу у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 1.1 за даними таблиці 1.1.

·        

7

 
У висновках до лабораторної роботи надати стислу характеристику складу вихідних даних до побудови первинного креслення деталей плечового та поясного одягу. 


 

 

 

 

 

 

 

Подпись: 8

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Технічний рисунок жакету жіночого у двох проекціях. Розмір 164-96-104
 

 

Таблиця 1.1 – Лінійні виміри (вказати вид одягу) у готовому вигляді. Розмір __________ (рисунок 1.1)

 

Позна-чення виміру на зобра-женні

Найменування виміру

Опис місця виміру

Числове значення,

см

Розрахункова формула

Розмірна ознака згідно ОСТ на типові фігури, см

Прибавка на вільне облягання,

см

1

2

3

4

5

6

7

1

Довжина

Посередині спинки від лінії горловини до лінії низу

 

Д=Дтс+1/2Дтс± Пд.т.с

 

 

2

Ширина по лінії грудей

По лінії глибини пройми

 

Шл.г = СгІІІ + Пг

 

 

Подпись: 93

Ширина по лінії талії

По лінії талії на відстані Дтс від лінії горловини

 

Шл.т = Ст + Пт

 

 

4

Ширина по лінії стегон

По лінії стегон на відстані Дтс+1/2Дтс від лінії горловини

 

Шл.ст = Сст + Пст

 

 

5

Довжина лінії плеча

По плечовому шву від лінії горловини до лінії вшивання рукава

 

Дл.пл = Шп + Пш.п

 

 

6

Довжина рукава

Вздовж рукава від плечового шва до лінії низу

 

Др = Др.зап + Пд.р.з

 

 


 

 

 

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

5

6

7

7

Ширина рукава

Впоперек рукава перпендикулярно до лінії довжини рукава з точки під проймою

 

Шрук= (Оп+По.п)/2

 

 

8

Ширина рукава по лінії низу

Між лініями згину рукава

 

Шрук.н=(Озап+По.з)/2

 

 

9

½ ширини спинки

У найвужчому місці між лініями вшивання рукава по спинці

 

½ Шсп = Шс + Пс

 

 

Подпись: 1010

½ ширини переду

У найвужчому місці між лініями вшивання рукава по переду

 

½ Шпер = Шг + Пп

 

 

11

Висота коміру

По лінії середини коміра

 

-

 

 

12

Ширина горловини

Відстань між плечовими швами з боку спинки (проекційний вимір)

 

 

-

 

 

13

Лінія входу в кишеню

 

 

-

 

 

 


 

 

 

Таблиця 1.2 – Лінійні виміри (вказати вид одягу) у готовому вигляді. Розмір __________ (рисунок 1.2)

 

Позначе-ння виміру на зображе-нні

Найменування виміру

Опис місця виміру

Числове значення,

см

Розрахункова формула

Розмірна ознака згідно ОСТ на типові фігури, см

Прибавка

на вільне облягання,

см

1

2

3

4

5

6

7

1

Довжина

По лінії середини заднього полотнища від лінії пришивання пояса до лінії низу*

 

Д = Дтк ± Пдтк

 

 

Подпись: 112

Ширина по лінії талії

По лінії талії між лініями згину поясу

 

Шл.т = Ст + Пт

 

 

3

Ширина по лінії стегон

По лінії стегон на відстані ½ Дтс від лінії талії

 

Шл.ст = Сст + Пст

 

 

4

Висота поясу

Від лінії пришивання поясу до лінії верху

 

 

 

 

 

* Довжина брюк, як правило, вимірюється по лінії стрілки” передньої половинки від лінії пришивання поясу до лінії низу.


 

 

 

Рисунок 1.2 – Технічний рисунок спідниці жіночої у двох проекціях.

Розмір 164-96-104

 

 

 

 

Лабораторна робота 2

АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

Мета роботи: набуття навичок у побудові первинного креслення                 деталей типової конструкції спідниці жіночої

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Визначити вихідні дані до побудови первинного креслення деталей типової конструкції спідниці.

2.         Виконати пласке пропорційне зображення спідниці у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

3.         Позначити місця лінійних вимірів спідниці у готовому вигляді на зображенні.

4.         Виконати розрахунок лінійних вимірів спідниці у готовому вигляді. Дані занести до таблиці 2.3.

5.         Виконати технічний рисунок спідниці у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці 2.3.

6.         Виконати побудову креслення деталей спідниці на міліметровому папері у масштабі 1:1.

Висновки по роботі.

 

 
 

12

 
 


 

Матеріали та інструменти:  олівець, сантиметрова стрічка, гнучка металева лінійка довжиною 50 см, міліметровий папір, калька.

 

Креслення деталей типової конструкції спідниці жіночої виконати за наданими нижче методичними рекомендаціями або за літературою [1-10] та іншою.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Типова конструкція спідниці жіночої являє собою спідницю прямого силуету, яка складається з трьох деталей: заднього полотнища, переднього полотнища, поясу.

Конструктивними (формотворними) лініями та елементами спідниці є бокові лінії і талієві виточки. Термін “типова” означає найбільш характерна, та, що найчастіше зустрічається.

Спідниця прямого силуету у готовому вигляді на фігурі має відповідати ряду вимог. Лінія талії, лінія стегон, лінія низу повинні бути строго горизонтальними. Лінія середини заднього полотнища від рівня сідничної точки, лінія середини переднього полотнища від рівня виступаючої точки живота, лінія бокового шва від рівня виступаючої точки стегон – строго вертикальними, талієві виточки на задньому полотнищі довші, ніж на передньому та спрямовані на виступаючі точки сідниць.

До вихідних даних до побудови первинного креслення деталей конструкції спідниці відносяться розмірні ознаки типової фігури, описаної стандартом [11] або конкретної фігури та прибавки на вільне облягання.

Розмірні ознаки (РО):

-                напівобхват талії (Ст);

-                напівобхват стегон (Сст);

-                довжина від лінії талії до підлоги спереду (Дсп);

-                довжина від лінії талії до підлоги збоку (Дзб);

-                 довжина від лінії талії до підлоги ззаду (Дзз) – додаткова розмірна ознака.

Прибавки на вільне облягання (П):

-                прибавка до напівобхвату талії (Пт);

-                прибавка до напівобхвату стегон (Пст).

Для спідниць, які носять на білизну: Пт=0,5 ÷ 1,0 см; Пст=1,0 ÷ 2,0 см.

Для спідниць на підкладці: Пт = 1,0 см; Пст = 2,0 см.

Для спідниць з пальтових тканин: Пт = 1,0 см; Пст = 2,0 ÷ 3,0 см.

Розмірні ознаки фігури та прибавки на вільне облягання зумовлюють визначення лінійних вимірів спідниці у готовому вигляді.

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

·        

13

 
Пласке зображення типової конструкції спідниці з позначенням лінійних вимірів виконується як на рисунку 2.1. 

·        Для розрахунку лінійних вимірів спідниці необхідно визначити розмірні ознаки фігури відповідного розміру (таблиця 2.1) та прибавки на вільне облягання (таблиця 2.2).

·        Технічний рисунок спідниці у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 2.1 за даними таблиці 2.3.

·        Креслення деталей типової конструкції спідниці виконується на міліметровому папері у масштабі 1:1 з дотриманням правил технічного креслення.

·        Креслення деталей спідниці, так само, як і креслення деталей інших конструкцій, має бути підписане олівцем, креслярським шрифтом у правому нижньому куті. За формою та змістом підпис має бути наступним:

 

КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ (-і) КОНСТРУКЦІЇ (вказати вид одягу)

РОЗМІР (вказати розмір фігури)

ВИКОНАВ (П.І.Б. та група студента)

АВТОР МЕТОДИКИ, НАЙМЕНУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ДЖЕРЕЛА, ДЕ ВОНА НАДАНА (за правилами запису літературного джерела).

 

Наприклад:

КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

РОЗМІР 164-96-104

ВИКОНАВ ІВАНОВ Ф.А., ГРУПА БШК-04

Шершнева Л.П. Конструирование женских платьев. М.: Легпромбытиздат, 1991. – 256с.

 

·        У висновках до лабораторної роботи назвати послідовність етапів побудови первинного креслення деталей типової конструкції спідниці.

 

ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

Таблиця 2.1 – Абсолютні величини розмірних ознак типової фігури жіночої. Розмір 164-96-104

Номер

розмірної ознаки за ОСТ

17-326-81

Найменування розмірної ознаки

Умовне позначення розмірної ознаки

Числове значення розмірної ознаки, см

1

2

3

4

18

Напівобхват талії

Ст

38,0

19

Напівобхват стегон з врахуванням виступу живота

Сб (Сст)

52,0

25

Відстань від лінії талії до підлоги збоку

Дсб (Дзб)

106,0

26

14

 
Відстань від лінії талії до підлоги спереду 

Дсп

104.2

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

 

 

-

Відстань від лінії талії до підлоги ззаду з врахуванням виступу сідниць (додаткова розмірна ознака, яка знімається з фігури)

 

 

Дзз

 

 

104,0

71

Відстань від лінії талії до коліна

Дтк

58,8

 

Таблиця 2.2 – Прибавки на вільне облягання до побудови     креслення типової конструкції спідниці жіночої

№ п/п

Найменування прибавки

Умовне позначення

Величина, см

1

До напівобхвату талії

Пт

1,0

2

До напівобхвату стегон

Пст

1,0

 

 

Рисунок 2.1 – Технічний рисунок типової конструкції спідниціі жіночої  з позначеними місцями лінійних вимірів у готовому вигляді

 

Таблиця 2.3 – Розрахунок лінійних вимірів типової конструкції спідниці жіночої у готовому вигляді (рисунок 2.1)

Позначення виміру на зображенні

Найменування виміру

Формула.

Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір конкретної фігури), см

Примітки

1

2

3

4

5

1

Довжина

Д = Дтк +Пдтк=

15

 
= 58,8 - 0,8 = 58,0 

 

Пдтк – прибавка до Дтк

Продовження таблиці 2.3

1

2

3

4

5

2

Ширина по лінії талії

Шл.т =Ст+Пт=

= 38,0 + 1,0 = 39,0

 

 

3

Ширина по лінії стегон

Шл.ст=Сст+Пст = = 52,0 +1,0 = 53,0

 

 

4

Висота поясу

Впояс = 3,0

 

Впояс =

= 2,5÷3,5 см

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

 ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СПІДНИЦІ ЖІНОЧОЇ

 

Таблиця 2.4 – Умовні  позначення, які використовуються для запису прийомів побудови креслення елементів конструкції

 

п/п

Умовне позначення

Сутність позначення

1

2

3

1

В

Вертикаль

2

Г

Горизонталь

3

В1

Вертикаль через точку 1

4

Г2

Горизонталь через точку 2

5

В1↓

Вертикаль через точку 1 вниз

6

Г2→

Горизонталь через точку 2 вправо

7

Г19←

Горизонталь через точку 19 вліво

8

В↕

Вертикаль вверх-вниз

9

Г↔

Горизонталь  вліво-вправо

10

R

Радіус

11

/1–2/

Відрізок 1-2

12

(•)

Точка

13

Перпендикуляр

 

 

       
   

16

 
 
 

15

 

  

 

 


 

 

 

 

 

Рисунок 2.2 – Креслення деталей заднього та переднього полотнищ спідниці з двома виточками

 

 

 

 

 
 

17

 
  


 

 


 

Таблиця 2.5 – Розрахунки та послідовність побудови креслення деталей типової конструкції спідниці жіночої (рисунок 2.2)

№ опе-рації

Найменування операції, лінії, конструктивного

відрізка або точки

Позначення

Формула. Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір конкретної фігури), см

Спосіб побудови. Примітки

1

2

3

4

5

6

1

Точка перетину лінії талії та лінії середини заднього полотнища

1

 

 

У правому верхньому куті аркуша на відстані 6,0-7,0см від його країв

Подпись: 182

Лінія середини заднього полотнища

В1

 

 

В1

3

Розташування лінії стегон

2

/1-2/ = 1/8 • Р або

/1-2/ = 1/5 • Ост або

/1-2/ = 18 ÷ 20 або

/1-2/ = 1/2 • Дтс

 

На В1

4

Розташування лінії низу

3

/1-3/ = Д

/1-3/ = 58,0

 

Таблиця 2.3,

вимір 1. На В1

5

Ширина по лінії стегон

2-4

/2-4/ = Сст + Пст = 53,0

 

Таблиця 2.3,

вимір 3. На Г2

6

Лінія середини переднього полотнища

В4

 

 

В4

7

Лінія талії

Г1

 

 

Г1→. (•)5 – точкаперетину Г1 та В4


 

 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

8

Лінія низу

Г3

 

 

Г3→. (•)6 – точкаперетину Г3 та В4

9

Перетин бокової лінії та лінії стегон

7

/2-7/ = (Сст+Пст)/2 - 0,5 =  = (/2-4/)/2 - 0,5 = 26,0

/2-7/ = (/2-4/)/2 – для фігур малих розмірів

 

На Г2→. В7↕. (•)8–точка перетину В7 та Г1. (•)9 – точка перетину В7 та Г3

10

Лінія розташування вершин талієвих виточок

10-11

/1-10/ = 2/3 • (/1-2/);

/5-11/ = 1/3 • (/5-4/)

 

/10-11/ – пряма. (•)12 – точка перетину

прямої /10-11/ та В7

Подпись: 1911

Сумарний розхил талієвих виточок

∑Рв

* ∑Рв =(Сст+Пст)-(Ст+Пт)== 53,0 - 39,0 = =14,0

 

Таблиця 2.3,

виміри 3, 2

12

Направляюча задньої виточки

13-14

/10-13/ = /13-12/

 

В13↑. (•)14 – точка перетину В13

та Г1

13

Розхил задньої виточки Рвз

15-16

/15-16/ = 0,35 • ∑Рв =

0,35 • 14,0 = 4,9

 

Відкласти симетрично від (•)14 вправо-вліво по 1/2 •(/15-16/).

/13-15/ та /13-16/ –  прямі

 

* ∑Рв – сумарний розхил виточок не повинен перевищувати 14,5 см [2]. Якщо ∑Рв перевищує 14,5 см, то подальшу побудову деталей спідниці виконувати за таблицею 2.6.

 


 

 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

14

Направляюча передньої виточки

17-18

/12-17/ = /17-11/

або

/12-17/ = 1/3 • (/12-11/)

 

 

В17↑.

(•)18 – точка перетину В17

та Г1

15

Розхил передньої виточки Рвп

19-20

/19-20/ = 0,2 • ∑Рв = 0,2 •      • 14,0 = 2,8

 

Відкласти симетрично від (•)18 вправо-вліво по 1/2•(/19-20/).

/17-19/ та /17-20/ –  прямі

16

Рівень розташування вершини бокової лінії

21

/8-21/ = Дзб - Дзз =

= 106,0 - 104,0 = 2,0

 

На В7↑

Подпись: 2017

Розхил бокової виточки Рвб

22-23

/22-23/ = ∑Рв - Рвз Рвп= = 14,0 - 4,9 - 2,8 = 6,3

або

/22-23/ = 0,45 • ∑Рв =  

0,45 • 14,0 = 6,3

 

Відкласти симетрично від (•)21 вправо-вліво по 1/2•(/22-23/) на Г21. Або  

/21-22/=2/3•Рвб,

а /21-23/=1/3•Рвб,

або

/21-22/=1/3•Рвб, а

/21-23/=2/3•Рвб;

що уточнюється на примірці.

/12-22/ та /12-23/–  прямі

 


 

 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

18

Допоміжна точка

24

/22-24/ = /24-12/

 

 

19

Допоміжна точка

25

/24-25/ = 0,3 ÷ 0,5

 

На ┴ в (•)24 вверх-вправо

20

Оформити бокову лінію заднього полотнища спідниці через точки 22, 25, 12, 7, 9

 

 

 

/22-25-12/ – лекальна крива, спряжена з прямою /12-7-9/ в (•)12

Подпись: 2121

Для оформлення бокової лінії переднього полотнища спідниці можна повторити операції 18, 19, 20 або криву /22-25-12/ зняти на кальку, вирізати і відтворити між точками 23, 12

 

 

 

 

22

Визначити передньо–задній баланс спідниці

δп.з.сп

δп.з.сп = /5-5′/ = Дсп - Дзз =

= 104,2 - 104,0 = 0,2

 

Якщо δп.з.сп >0, то

(•)5↑ – (•)5′, якщо

δп.з.сп < 0, то (•)5↓

23

З’єднати прямими точки: 16 з 22; 23 з 19; 20 з 5′

 

 

 

 

 


 

 

Продовження таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

Подпись: 2224

Оформити лінію талії лекальною кривою через точки 1, 22(23), 5 (5′)

 

 

 

Закрити виточки за допомогою кальки. Оформити лінію талії на кальці, зберігаючи прямі кути в (•)1, (•)5 (5′)      (рисунок 2.3). Для оформлення креслення (рисунок 2.2) використати вирізану лінію талії на кальці як лекало

25

Побудувати деталь поясу

 

Прямокутник із сторонами (3,0 • 2) та

[(Ст+Пт ) • 2 + (2,0 ÷ 3,0)]

 

Таблиця 2.3, виміри 4 та 2.

(2,0 ÷ 3,0) – припуск на застібку

26

Нанести монтажні позначки на деталі поясу: до лінії середини переднього полотнища, до лінії середини заднього полотнища, до бокової лінії

 

 

 

Рисунок 2.4


 

 

 

Рисунок 2.3   –   Оформлення лінії талії спідниці за допомогою кальки

                            при закритих виточках (до рисунка 2.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.4 – Креслення деталі поясу з нанесеними монтажними позначками

 

 

 
 

23

 
 


 

 


 

Таблиця 2.6 – Розрахунки та послідовність побудови креслення деталей конструкції спідниці жіночої, якщо сумарний розхил талієвих виточок (∑Рв) перевищує 14,5 см (рисунок 2.5)

№ опе-рації

Найменування операції, лінії, конструктивного

відрізка або точки

Позначення

Формула. Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір конкретної фігури), см

Спосіб побудови. Примітки

1

2

3

4

5

6

12

Визначити розхили талієвих виточок:

·        бокової Рвб

·        задньої Рвз

·        передньої Рвп

 

Рвб = 0,5 • ∑Рв

Рвз = 0,35 • ∑Рв

Рвп = 0,15 • ∑Рв

 

Умова [2]:

Рвб < 7,0 см

Рвз < 5,0 см

Рвп < 2,5 см

Подпись: 24

Додаткову виточку будувати на тій ділянці,  де розхил виточки не відповідає умові операції 12. Якщо  Рвб > 7,0 см, то його зменшити до 7,0 см та будувати додаткову виточку на передньому полотнищі спідниці. Якщо Рвз > 5,0 см, то його поділити порівну між двома виточками на задньому полотнищі спідниці. Якщо Рвп > 2,5 см, то його поділити порівну між двома виточками на передньому полотнищі спідниці.

13

Рівень розташування вершини бокової лінії

13

/8-13/ = Дзб - Дзз =

= 106,0 - 104,0 = 2,0

 

На В7↑

14

Розхил бокової виточки Рвб

14-15

/14-15/ = 7,0

 

Відкласти симетрично від (•)13 вправо-вліво по 3,5 см на Г13.  

/12-14/ та /12-15/ –прямі

 


 

Продовження таблиці  2.6

1

2

3

4

5

6

15

Допоміжні точки для побудови двох виточок на задньому полотнищі

16, 17

/2-16/ = /16-17/ = 0,3 /2-7/ =

= 0,3 • 26,0 = 7,8

 

Провести В16↑ та В17↑ до перетину з Г1. (•)18, (•)19 – вершини талієвих виточок

16

Направляючі талієвих виточок

18-20

19-21

 

 

 

17

Відкласти розхил кожної з виточок симетрично від точок 20, 21

22-23

24-25

/22-23/ = /24-25/ = 0,5 • Рвз 

 

Вправо-вліво по

½ • (0,5 • Рвз).

 /18-22/, /18-23/,

/19-24/, /19-25/ – прямі

Подпись: 2518

Допоміжні точки для побудови двох виточок на передньому полотнищі

26, 27

/4-26/=0,33 • /4-7/ =

= 0,33 • 27,0 = 8,9

/26-27/ = 0,3 • /4-7/ =

= 0,3 • 27,0 = 8,1

 

Провести В26↑ та В27↑ до перетину з Г1. (•)28, (•)29 – вершини талієвих виточок

19

Направляючі талієвих виточок

28-30

29-31

 

 

 

20

Відкласти розхил кожної з виточок симетрично від точок 30, 31

32-33

34-35

/32-33/ = /34-35/ =

= 0,5 • Рвп                

або   /32-33/ = /34-35/ =

= 0,5 • [Рвп + (Рвб – 7,0)]

 

Вправо-вліво по

½ • (0,5 • Рвп).

Якщо Рвб > 7,0 см.

/28-32/, /28-33/,

/29-34/, /29-35/ – прямі

 

21

Допоміжна точка

36

/14-36/ = /36-12/

 

 

22

Допоміжна точка

37

/36-37/ = 0,3 ÷ 0,5

 

На ┴ в (•) 36 вверх-вправо

 

Продовження таблиці  2.6

1

2

3

4

5

6

23

Оформити бокову лінію заднього полотнища спідниці через точки 14, 37, 12, 7, 9

 

 

 

/14-37-12/ – лекальна крива, спряжена з прямою /12-7-9/ в (•)12

24

Для оформлення бокової лінії переднього полотнища спідниці повторити операції 21, 22, 23 або криву /14-37-12/ зняти на кальку, вирізати і відтворити між точками 15, 12

 

 

 

 

Подпись: 2625

Визначити передньо–задній баланс спідниці

δп.з.сп

δп.з.сп = /5-5′/ = Дсп - Дзз =

= 104,2 - 104,0 = 0,2

 

Якщо δп.з.сп >0, то

(•)5↑ – (•)5′, якщо

δп.з.сп < 0, то (•)5↓

26

З’єднати прямими точки: 25 з 14; 15 з 35; 32 з 5′

 

 

 

 

27

Оформити лінію талії лекальною кривою через точки 1, 14(15), 5 (5′)

 

 

 

Закрити виточки за допомогою кальки. Оформити лінію талії на кальці, зберігаючи прямі кути в (•)1, (•)5 (5′)      (рисунок 2.6).

 


 

 

 

Продовження таблиці  2.6

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

Для оформлення креслення (рисунок 2.5) використати вирізану лінію талії на кальці як лекало

28

Побудувати деталь поясу

 

Прямокутник із сторонами (3,0 • 2) та

[(Ст+Пт ) • 2 + (2,0 ÷ 3,0)]

 

Таблиця 2.3, виміри 4 та 2.

(2,0 ÷ 3,0) – припуск на застібку

Подпись: 2729

Нанести монтажні позначки на деталі поясу: до лінії середини переднього полотнища, до лінії середини заднього полотнища, до бокової лінії

 

 

 

Рисунок 2.4


 

 

 

 

Рисунок 2.5   –   Креслення деталей заднього та переднього полотнищ спідниці з чотирма виточками

 

 

 

 

Рисунок 2.6   –   Оформлення лінії талії спідниці за допомогою кальки

                            при закритих виточках (до рисунка 2.5)

 

 
 

28

 

Самостійна робота 1 (СР 1)
 

ВИКОНАТИ ПОБУДОВУ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ БРЮК КЛАСИЧНИХ ЖІНОЧИХ АБО ЧОЛОВІЧИХ

 

Мета роботи: освоєння методики побудови первинного креслення деталей брюк класичних жіночих або чоловічих

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Класичні брюки складаються з 3-х деталей, а саме – передньої половинки, задньої половинки та поясу. Класичні брюки за формою мають деяке звуження до коліна та однакову ширину на рівні лінії коліна та лінії низу. Для класичних брюк характерна прилеглість до фігури на нижній опорній поверхні. На інших ділянках брюки мають різний ступінь прилеглості до тіла.

 Ширина брюк по лінії низу залежить від моди та перебуває в межах 20,0 ÷ 30,0 см, що впливає на їх довжину, а саме на відстань лінії низу брюк від підлоги, коли брюки надягнуті на фігуру. Чим вужчі брюки, тим вони коротші (таблиця 1).

 

 

Таблиця 1 – Залежність довжини брюк від їх ширини по лінії низу

 

п/п

Ширина брюк по лінії низу,  см

Відстань лінії низу брюк від підлоги,  см

1

від   20,0    до   23,0

від   7,0    до   8,0

2

від   24,0    до   27,0

від   5,0    до   6,0

3

від   28,0    до   30,0

від   3,0    до   4,0

 

Конструктивними (формотворними) лініями та елементами  брюк є бокова, крокова, середня лінії, талієві виточки. Також як засіб формоутворення до деталей брюк застосовується зпрасування, відтяжка та запрасування. В класичних брюках “стрілки”–згини спереду орієнтовані на колінні чашки та носки взуття, а ззаду – на виступаючі точки сідниць.

 

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Студент виконує самостійне завдання за наданою нижче послідовністю.

1.    Виконати пласке пропорційне зображення брюк у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

2.    

29

 
Позначити місця лінійних вимірів брюк у готовому вигляді на зображенні. 

3.    Виконати розрахунок лінійних вимірів брюк у готовому вигляді, використовуючи розмірні ознаки типової фігури, описаної стандартом, або конкретної фігури та рекомендації щодо прибавок на вільне облягання за літературою. Дані занести до таблиці 2.

4.    Виконати технічний рисунок брюк класичних у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці 2 (рисунок 1).

5.    Підібрати методику побудови первинного креслення деталей брюк класичних за літературою [1,4-10,12-16] та іншою.

6.    Виконати побудову креслення деталей брюк на міліметровому папері у масштабі 1:1. При цьому необхідні розрахунки до побудови надати у зошиті з лабораторних робіт. Обов’язковим є посилання на автора методики.

7.    Підписати креслення (див. лабораторну роботу 2).

8.    Оформити лінію талії деталей брюк лекальною кривою та побудувати креслення деталі поясу (див. лабораторну роботу 2).

 

 

 

 

Рисунок 1 – Технічний рисунок брюк класичних жіночих з позначеними місцями лінійних вимірів

 

 
 

30

 

 
 


 

Таблиця 2 – Розрахунок лінійних вимірів брюк (вказати жіночих або чоловічих) у готовому вигляді. Розмір __________ (рисунок 1)

 

Позначення

виміру на зображенні

Найменування

виміру

Формула. Розрахунок, см

Примітки

1

Довжина

Д = Дсп-Пд.сп=

 

2

Ширина по лінії талії

Шл.т = Ст+Пт=

 

3

Ширина по лінії стегон

Шл.ст=Сст+Пст=

 

4

Висота поясу

Впояс =

За бажанням

5

Ширина по лінії низу

Шл.н =

Таблиця 1

 

 

Примітка: Дсп, Ст, Сст (Сб) – позначення розмірних ознак за ОСТ 17-326-81 [11] або ОСТ 17-325-86 [17]; Пд.сп, Пт, Пст – прибавки на вільне облягання, які додаються до відповідних розмірних ознак.

 

 

 

Лабораторна робота 3

АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

Мета роботи:  набуття навичок у побудові первинного креслення деталей типової конструкції сукні жіночої

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Визначити вихідні дані до побудови первинного креслення деталей типової конструкції сукні.

2.         Виконати пласке пропорційне зображення сукні у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

3.         Позначити місця лінійних вимірів сукні у готовому вигляді на зображенні.

4.         Виконати розрахунок лінійних вимірів сукні у готовому вигляді. Дані занести до таблиці 3.2.

5.         Виконати технічний рисунок сукні у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці 3.2.

6.         Виконати побудову креслення деталей сукні на міліметровому папері у масштабі 1:1.

31

 
Висновки по роботі. 

 

Матеріали та інструменти: олівець, сантиметрова стрічка, гнучка металева лінійка довжиною 50 см, міліметровий папір.

 

Креслення деталей типової конструкції сукні жіночої виконати за наданою нижче методикою або за літературою [1-10] та іншою.

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Типова конструкція сукні жіночої являє собою сукню напівприлеглого силуету, яка складається з трьох деталей: спинки, переду та рукава. При цьому конструктивними (формотворними) лініями сукні є плечові, бокові, пройми, окату, передня та ліктьова лінії рукава. Формотворними елементами деталі спинки є плечова і талієва виточки, переду – нагрудна і талієва виточки, рукава – ліктьова виточка та посадка по окату рукава.

До вихідних даних до побудови первинного креслення типової конструкції сукні відносяться розмірні ознаки типової фігури, описаної стандартом або конкретної фігури та прибавки на вільне облягання.

Розмірні ознаки фігури та прибавки на вільне облягання зумовлюють визначення лінійних вимірів сукні у готовому вигляді (таблиця 3.2).

 

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

·        Пласке зображення типової конструкції сукні з позначенням лінійних вимірів  виконується як на рисунку 3.1.

·        Для розрахунку лінійних вимірів сукні необхідно визначити розмірні ознаки типової фігури відповідного розміру за ОСТ 17-326-81 [11] та прибавки на вільне облягання – за літературою [1-10] або за таблицею 3.1.

·        Технічний рисунок сукні у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 3.1 за даними таблиці 3.2.

·        Креслення деталей типової конструкції сукні виконується на міліметровому папері  у масштабі 1:1 з дотриманням правил технічного креслення. Креслення має бути підписане олівцем, креслярським шрифтом та містити інформацію (див. лабораторну роботу 2).

·        У висновках до лабораторної роботи необхідно назвати послідовність етапів побудови первинного креслення деталей типової конструкції сукні.

 

 
 

32

 
  



 

ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

Таблиця 3.1 – Прибавки на вільне облягання, що рекомендуються до  побудови креслення деталей типової конструкції сукні жіночої за різними методиками

п/п

 

Найменування

прибавки

 

Умовне

позна-

чення

Величина, см

 

[1]

 

[2]

 

[3]

 

[3]*

 

[4]

Рекоменду-ється для розрахунку лінійних вимірів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Подпись: 331

До напівобхвату грудей третього (СгІІІ)

 

 

Пг

 

 

5,5÷6,5

 

 

4,0

 

 

4,0÷5,0

 

 

2,0

 

 

4,0÷5,0

 

 

4,0

2

До напівобхвату талії (Ст)

 

Пт

 

(0,75 ÷1,0)Пг

 

2,0

 

2,0÷3,0

 

1,5÷2,0

 

3,0÷4,0 

 

4,0

3

До напівобхвату стегон (Сст)

 

Пст

 

0,75Пг

 

2,0

 

2,0÷3,0

 

1,5

 

2,0÷3,0

 

2,0

4

До обхвату плеча (Оп)

 

По.п

 

6,0÷7,5

 

4,0

Рукав вузький

5,0÷6.0

Рукав середній

7,0÷8.0

 

3,0÷4,0

Рукав вузький

4,0÷5.0

Рукав середній

6,0÷7,0

 

4,5÷6,0

 

* Числове значення мінімально-необхідних прибавок на вільне облягання


 

 

Продовження таблиці 3.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

5

По ширині горловини спинки

 

Пш.г.с

 

1,0÷1,5

 

 

1,0

 

1,0

 

1,0

 

1,0

 

0.9÷1,0

6

По глибині пройми

Пгл.пр

1,0÷2,0

 

2,0÷4,0

-

1,0÷2,0

 

-

3,0÷4,0

7

До ширини спинки(Шс)

Пс

(0,2÷0,3)Пг

(0,4÷0,5)Пг

(0,25÷0,3)Пг

(0,25÷0,3)Пг

0,25÷0,4)Пг

0,3Пг

8

До ширини грудей(Шг)

Пп

(0÷0,3)Пг

(0,15÷0,2)Пг

(0,1÷0,15)Пг

(0,1÷0,2)Пг

(0,1÷0,25)Пг

0,2Пг

9

До обхвату зап’ястка (Озап)

По.з

-

-

-

-

-

6,0÷8,0

Подпись: 3410

Норма посадки по окату рукава на 1,0 см довжини лінії пройми

 

 

Н

 

 

0,06÷0,08

 

 

-

 

 

-

 

 

-

 

 

-

 

 

-

11

На посадку по лінії окату рукава

 

Ппос

 

*Дл.пр • Н

 

4,0

 

Дл.пр • Н

 

Дл.пр • Н

Залежно від Оп та ширини рукава

 

3,0

 

*Дл.пр – довжина лінії пройми, вимірюється гнучкою металевою лінійкою на кресленні деталей спинки і переду


 

 

Подпись: 35

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 – Технічний рисунок типової конструкції сукні жіночої з позначеними місцями лінійних вимірів у готовому вигляді


 

Таблиця 3.2 – Розрахунок лінійних вимірів типової конструкції сукні жіночої у готовому вигляді (рисунок 3.1)

Позначення виміру на зображенні

Найменування виміру

Формула.

Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунок для розміру (вказати розмір типової фігури), см

Примітки

1

2

3

4

5

1

Довжина

Д=Дтс+Дтк+Пд.тк=

=40,1+58,8-4,1=95,0

 

Пд.тк - за бажанням

 

2

Ширина по лінії грудей

Шл.г=СгІІІ +Пг=

=48,0+4,0=52,0

 

Пг – таблиця 3.1

3

Ширина по лінії талії

Шл.т=Ст+Пт=

=38,0+4,0 = 42,0

 

Пт – таблиця 3.1

4

Ширина по лінії стегон

Шл.ст=Сст+Пст=

=52,0+2,0= 54,0

 

Пст – таблиця 3.1

5

Довжина лінії плеча

Дл.пл=Шп+Пш.п=

=13,3+0,2= 13,5

 

Доцільно, щоб числове значення Дл.пл було цілим або кратним 5

6

Довжина рукава

Друк=Др.зап+Пд.р.з= =55,6+3,4=59,0

 

Для росту 164:

58,0-59,0см. Інтервал байдужості між ростами – 2,0 см

7

Ширина рукава

Шрук=(Оп+По.п)/2=

=(30,3+4,7)/2= 17,5

 

Для розміру 96:

17,5-18,0см.

Інтервал байдужості між розмірами – 0,5 см

8

½ ширини спинки

½ Шсп=Шс+Пс=

=18,3+1,2= 19,5

 

Пс – таблиця 3.1

9

½ ширини переду

½ Шпер=Шг+Пп=

= 17,3+0,8=18,1

 

Пп – таблиця 3.1

10

Ширина рукава по лінії низу

Шрук.н=

=(Озап+По.з)/2 =

= (16,5+7,5)/2=12,0

 

По.з – таблиця 3.1

 

 

Таблиця 3.3 – Розхил плечової виточки (Рв.пл) залежно від постави фігури, см

Перегнута (випрямлена)

Умовно-нормальна

Сутула

1,5 ÷ 2,0

2,0 ÷ 2,5

2,5 ÷ 3,0

36

 
 


 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ

ДЕТАЛЕЙ ТИПОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ СУКНІ ЖІНОЧОЇ

 

В методичних рекомендаціях до побудови креслення деталей конструкції сукні жіночої використовуються умовні позначення, які надані у таблиці 2.4 до лабораторної роботи 2.

 

Таблиця 3.4  –  Розрахунки та послідовність побудови креслення деталей спинки та переду типової конструкції сукні жіночої исунок 3.2)

опе-

рацїї

Найменування операції, лінії,

конструктивного відрізка

або точки

Позна-

чення

Формула. Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розрахунокдля розміру(вказатирозміртиповоїфігури), см

Спосіб побудови.

Примітки

 

1

2

3

4

5

6

БАЗИСНА СІТКА ДЕТАЛЕЙ СПИНКИ ТА ПЕРЕДУ

Подпись: 371

Точка основи горловини спинки

1

 

 

На перетині В1 та Г1

2

Розташування лінії глибини пройми

2

/1-2/ = Впр.з + Пгл.пр =

=17,9 + 4,0 = 21,9

 

Провести Г2→

3

Розташування лінії талії

3

/1-3/ = Дтс = 40,3

 

На В1. Провести Г3→

4

Розташування лінії стегон

4

/3-4/ = 0,5Дтс = 20,15

 

На В1. Провести Г4→

5

Розташування лінії низу

5

/1-5/ = 95,0

 

Таблиця 3.2, вимір 1.На В1. Провести Г5→

6

Ширина спинки

2-6

/2-6/ = 19,5

 

Таблиця 3.2, вимір 8. Провести В6↑

7

Ширина конструкції по лінії глибини пройми (по лінії грудей)

2-7

/2-7/ = 52,0

 

Таблиця 3.2, вимір 2.

На Г2. Провести В7↕

 

 


 

 

 

 

 

38

 
Рисунок 3.2 – Креслення деталей спинки та переду типової конструкції сукні жіночої 


 

Продовження таблиці 3.4     

1

2

3

4

5

6

8

Ширина переду на рівні ОгІ з врахуванням розхилу нагрудної виточки

7-8

/7-8/ = Шпер+ (СгІІ - СгІ )= =18,1 + (50,4 - 45,9) = 22,6

 

Шпер–таблиця 3.2,

вимір 9.

(СгІІ - СгІ ) – розхил нагрудної виточки. Провести В8↑

ЛІНІЯ ГОРЛОВИНИ, ПЛЕЧОВА ВИТОЧКА ТА ЛІНІЯ ПЛЕЧА СПИНКИ

9

Глибина горловини спинки

1-9

/1-9/ = 0,15Сш=0,15•18,5 = =2,8

 

На В1↑. Провести Г9→

10

Ширина горловиниспинки

9-10

/9-10/ = Сш/3 + Пш.г.с =

=18,5/3 + 0.9 = 7,1

 

Пш.г.с – таблиця 3.1.

На Г9→. (•)10 – вершина горловини спинки

11

З’єднати точки 1 та 10 лекальною кривою

 

 

 

Забезпечити прямий кут у (•)1

Подпись: 3912

Плечова точка спинки при закритій плечовій виточці

11

R1 = /10-11/ = Дл.пл = 13,5

з точки 10

R2 = /3-11/ = Впк = 43,6

з точки 3

 

Дл.пл – таблиця 3.2,

вимір 5.

На перетині дуг радіусів R1 та R2

13

Плечова точка спинки з врахуванням розхилу плечової виточки

12

/11-12/ = Рв.пл = 2,5

 

Рв.пл – таблиця 3.3.

На Г1→

 

14

Розташування плечової виточки на лінії плеча

13

/10-13/ = (1/4 ÷1/3) • Дл.пл= = 1/4 • 13,5 = 3,4

 

На прямій /10-11/. Провести В13  ↕

15

Направляюча плечової виточки

13-14

/13-14/ = 8,5

 

/13-14/ = 7,0 ÷ 8,5 на В13↓.

(•)14 – вершина плечової виточки


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

16

Допоміжна точка

15

R1 = /10-15/ = /10-11/

з точки 10

R2 = /14-15/ = /14-12/

з точки 14

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2

17

Допоміжна пряма

10-15

 

 

 

18

Перша точка основи плечової виточки

 

16

 

 

На перетині прямої

/10-15/ та В13. /16-14/ – перша сторона плечової виточки

19

Друга точка основи плечової виточки

17

R1 = /14-17/ = /14-16/

з точки 14

R2 = /16-17/ = Рв.пл = 2,5

з точки 16

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2.

/17-14/ – друга сторона плечової виточки

Подпись: 4020

Оформити лінію плеча спинки, яка складається з двох частин

 

 

 

/10-16/  пряма

/17-12/  пряма

ЛІНІЯ ГОРЛОВИНИ, НАГРУДНА  ВИТОЧКА ТА ЛІНІЯ ПЛЕЧА ПЕРЕДУ

21

Точка перетину лінії талії та лінії середини переду

18

 

 

На перетині Г3 та В7

22

Рівень вершини горловини переду

19

/18-19/ = ДтпІ + (ДтсІ -

- ДтсІфакт) = 44,0 + 0,2 =

= 44,2

 

На В7↑.  ДтсІфакт – відстань від (•)10 до Г3 – за кресленням деталі спинки

23

Ширина горловинипереду

19-20

/19-20/ = /9-10/ - (0÷0,7) =

= 7,1 - 0,4 = 6,7

 

На  Г19←

24

Глибина горловинипереду

19-21

/19-21/ = 0,45Сш =

= 0,45 • 18,5 = 8,3

 

На В7↓

 


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

25

Допоміжна точка – центр дуги, що описує лінію горловини переду

22

R1 = /21-22/ = /21-19/=8,3

з точки 21

R2 = /20-22/ = /21-19/ = 8,3

з точки 20

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2

 

26

Оформити лінію горловини переду дугою R=8,3см з точки 22

 

 

 

Забезпечити прямий кут у (•)21

27

Кут нахилу лінії плеча переду

 <β = <α

 

<α – кут нахилу лінії плеча спинки, утворений Г9 та прямою /10-11/ – за кресленням деталі спинки

Подпись: 4128

Лінія плеча переду при закритій нагрудній виточці

20-23

/20-23/ = /10-11/ = Дл.пл = =13,5

 

Під <β  до Г20.

/20-23/ - пряма

29

Розташування вертикалі, яка проходить через вершину нагрудної виточки

24

/18-24/ = Цг + 0,5Пп =

= 10,2 + 0,4 = 10,6

 

На Г18←.

Провести В24↕

30

Точка перетину В24 з лінією плеча

/20-23/

25

 

 

 

31

Перша точка основи нагрудної виточки

26

/25-26/ = 0 ÷ 1,0

 

По лінії плеча /20-23/

32

Вершина нагрудної виточки

27

/24-27/ = Дтп - Вг =

= 52,9 - 35,5 = 17,4

 

На В24↑

33

Перша сторона нагрудної виточки

26-27

 

 

Пряма
           

 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

34

Рівень виміру розхилу нагрудної виточки

28

/27-28/= Вг - Впр.п =

=35,5 - 25,2 = 10,3

 

На прямій /26-27/

35

Розхил нагрудної виточки на рівні ОгІ

28-29

R1=/28-29/=(СгІІ–СгІ)-0,5 =

= 50,4 - 45,9 - 0,5 = 4,0

з точки 28

R2=/27-29/ = /27-28/ = 10,3

з точки 27

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2

36

Друга сторона нагрудної виточки

27-30

/27-30/ = /27-26/

 

Пряма

37

Плечова точка переду при розкритій нагрудній виточці

31

R1= /30-31= /26-23/

з точки 30

R2 = /27-31/ = /27-23/

з точки 27

 

На перетині дуг радіусів R1 та R2.

R1 та R2 – за кресленням

Подпись: 4238

Оформити лінію плеча переду, яка складається з двох частин

 

 

 

/20-26/ –  пряма

/30-31/ –  пряма

ЛІНІЯ ПРОЙМИ ДЕТАЛЕЙ СПИНКИ ТА ПЕРЕДУ

39

Вершина бокової лінії

32

/2-32/ = (Шл.г - 3,0)/2 =

= (52,0 - 3,0)/2 = 24,5

 

Шл.г – таблиця 3.2,

вимір 2. На Г2→.

3,0 см –  зміщення бокової лінії в бік спинки

40

Точка дотику лінії пройми спинки з В6 (контрольна точка на лінії пройми спинки)

33

/6-33/ = 1/3 • (/6-34/) +

+ (1,5÷2,0) = 8,3

 

На В6↑. /6-34/ – за кресленням.

(•)34 на перетині В6 та Г12

41

Точка дотику лінії пройми переду з В8 (контрольна точка на лінії пройми переду)

35

/8-35/ = 1/3 • (/8-36/) = 5,7

 

На В8↑. /8-36/ – за кресленням. (•)36 на перетині дуги R=/8-31/ та В8. /31-35/ - пряма  


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

42

Допоміжна точка

37

/31-37/ = /37-35/

 

 

43

Допоміжна точка

38

/37-38/ = 0,8 ÷ 1,0

 

На ┴ в (•)37 вверх-вправо

44

Допоміжна точка

39

/6-39/ = 0,2 • /6-8/ +

+ (0,3÷0,7) або

/6-39/ = 2,5÷3,5

/6-39/ = 2,8

 

На бісектрисі кута в (•)6. /6-8/ - за кресленням

45

Допоміжна точка

40

/8-40/ = 0,2 • /6-8/ або

/8-40/ = 2,0÷2,5

/8-40/ = 2,3

 

На бісектрисі кута в(•)8

46

Оформити лінію пройми спинки лекальною кривою через точки 12,33,39,32

 

 

 

 

Подпись: 4347

Оформити лінію пройми переду лекальною кривою через точки 31, 38, 35, 40, 32

 

 

 

В (•)32 – спряжена лінія

48

Сумарний розхил виточок по лінії талії

∑Рв

∑Рв = Шл.г – Шл.т =

52,0 – 42,0 = 10,0

 

Шл.г – таблиця 3.2,

вимір 2.

Шл.т - таблиця 3.2,

вимір 3

49

Розташування талієвої виточки деталі спинки

41

/3-41/ = (0,4÷0,5) • /2–6/

/3-41/ = 0,5 • 19,5 = 9,75

 

Провести В41↕ до перетину з Г2 та Г4.

В41 – направляюча талієвої виточки


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

50

Розхил талієвої виточки деталі спинки Рвс

42-43

/42-43/ = 0,35 • ∑Рв =

= 0,35 • 10,0 = 3,5

 

На Г3.

Відкласти симетрично від (•)41 вправо-вліво по

1,75 см

51

Верхня вершина талієвої виточки деталі спинки

44

/41-44/ = 16,0

 

На В41↑.(•)44 розташо-вується не ближче, ніж 2,0см до лінії грудей Г2

52

Нижня вершина талієвої виточки деталі спинки

45

/41-45/ = 15,0

 

На В41↓. (•)45 розташо-вується не ближче, ніж 2,0 см до лінії стегон Г4

53

З’єднати прямими лініями точки: 44 з 42, 44з 43, 45 з 42, 45 з 43

 

 

 

 

Подпись: 4454

Направляюча талієвої виточки деталі переду

В24

 

 

 

55

Розхил талієвої виточки деталі переду Рвп

46-47

/46-47/ = 0,2 • ∑Рв =

= 0,2 • 10,0 = 2,0

 

На Г3. Відкласти симетрично від (•)24 вправо-вліво по 1,0 см

56

Верхня вершина талієвої виточки деталі переду

48

/24-48/ = 13,0

 

На В24↑. (•)48 розташо-вується не ближче, ніж 2,0 см до лінії грудей Г2

57

Нижня вершина талієвої виточки деталі переду

49

/24-49/ = 12,0

 

На В24↓. (•)49 розташо-вується не ближче, ніж 2,0 см до лінії стегон Г4

58

З’єднати прямими лініями точки: 48 з 46, 48 з 47, 49 з 46, 49 з 47

 

 

 

 


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

59

Ширина деталі спинки по лінії стегон

4-50

/4-50/ = 1/2•(Шл.ст - 2,0) =

1/2•(54,0 - 2,0) = 26,0

 

Шл.ст – таблиця 3.2,

вимір 4. На Г4→

60

Ширина деталі переду по лінії стегон

51-52

/51-52/ = Шл.ст - /4-50/ =

= 54,0 - 26,0 = 28,0

 

На Г4←

61

Допоміжна точка

53

/52-53/ = /53-50/

 

 

62

Направляюча бокової лінії

32-53

 

 

Пряма. (•)54 – на перетині /32-53/ з Г3

63

Рівень розташування розхилу виточки по боковій лінії

55

/54-55/ = 1,0

 

На /32-53/↑

Подпись: 4564

Розхил талієвої виточки по боковій лінії Рвб

56-57

/56-57/ = 0,45 • ∑Рв =

= 0,45 • 10,0 = 4,5   або

Рвб = ∑Рв - Рвс - Рвп =

= 10,0 - 3,5 - 2,0 = 4,5

 

На Г55.

Відкласти симетрично від (•)55 вправо-вліво 2,25см

65

З’єднати прямою лінією точки 56 і 50

 

 

 

 

66

Допоміжна точка

58

/56-58/ = /58-50/

 

 

67

Допоміжна точка

59

/58-59/ = 0,3 ÷ 0.5

 

На ┴ в (•)58 вверх-вправо

68

Точка перетину бокової лінії деталі спинки і лінії низу

60

/5-60/ = /4-50/ = 26,0

 

На Г5→

69

Точка перетину бокової лінії деталі переду ілінії низу

62

/61-62/ = /51-52/ = 28,0

 

На Г5←


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

70

Оформити бокову лінію деталі спинки лекальною кривою через точки: 32, 56, 59, 50, 60

 

 

 

Ділянка /50-60/ –  пряма, спряжена з кривою

/32-56-59-50/ в (•)50. Зняти на кальку бокову лінію деталі спинки та вирізати

71

Оформити бокову лінію деталі переду лекальною кривою через точки: 32, 57, 52, 62

 

 

 

Для оформлення використати бокову лінію деталі спинки як модуль або повторити операції 65, 66, 67 для деталі переду

72

Допоміжна точка

63

/61-63/ = 1,0 ÷1,5

 

Провести Г63←

Подпись: 4673

Допоміжна точка

64

 

 

На перетині В24 та Г63

74

Оформити лінію низу деталі переду через точки 63, 64, 62

 

 

 

Ділянка /63-64/ –  пряма.

/64-62/ –  лекальна крива, спряжена з лінією низу деталі спинки /5-60/ в точці 62(60)

75

Перевірити спряження всіх перерваних ліній конструкції за допомогою кальки

 

 

 

Лінії горловини в точках 10(20), лінії плеча деталі спинки в точках 16(17),  лінії плеча деталі переду в точках 26(30), лінії

 пройми в точках 12(31), 32, лінії низу в точках      60 (62)


 

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

76

Оформити креслення деталей спинки і переду

 

 

 

 

77

Нанести монтажні позначки на лінії пройми деталей спинки і переду

К, М

/12-К/=/31-38-М/=11,5÷14,5

/12-К/=/31-38-М/=12,0

 

Залежить від Пгл.пр.

Монтажні позначки К та М розташовуються близько до точок 33, 35

78

Нанести монтажні позначки на лінії талії деталей спинки і переду

 

 

 

На Г3

 

 

 

 

Подпись: 47 


 

 


 

 

 

48

 
Рисунок 3.3  – Креслення деталі рукава типової конструкції сукні  жіночої 


 

Таблиця 3.5 – Розрахунки та послідовність побудови креслення деталі рукава типової конструкції сукні жіночої (рисунок 3.3)

опе-

рацїї

Найменування операції, лінії, конструктивного відрізка

або точки

Позна-

чення

Формула.

Розрахунок для розміру

164-96-104, см

Розра-хунокдля розміру(вказатирозміртиповоїфігури), см

Спосіб побудови.

Примітки

 

1

2

3

4

5

6

1

Нанести дві взаємно-перпендикулярні лінії з перетином у точці 1

 

 

 

В1 та Г1

Подпись: 492

Висота окату рукава

1-2

Шрук= ½ • [1,25 • (Дл.пр +     + Ппос) –1,6 • /1–2/-1,8]

тоді

/1-2/ =[1,25 • (Дл.пр + +Ппос) -2Шрук -1,8] / 1,6

/1-2/ = 13,9

 

Шрук – таблиця 3.2,

вимір 7.

Дл.пр – довжина лінії пройми за кресленням деталей спинки і переду.

Ппос = 3,0 – таблиця 3.1 або висота окату може бути визначена за [1]

3

Розташування лінії ліктя

3

/2-3/ = Др.лок = 32,0

 

На В1↓

4

Розташування лінії низу

4

/2-4/ = 59,0

 

Таблиця 3.2, вимір 6

5

Провести горизонталі через точки 2,3,4

 

 

 

Г2, Г3, Г4 ↔

6

Ширина рукава

5-6

/5-6/ = 17,5

 

Таблиця 3.2, вимір 7.

Відкласти симетрично від (•)1 по 8,5см↔

7

Провести вертикалі вверх від точок 5 і 6 до перетину з Г2

 

 

 

В5↑, В6↑.

7 - (•) перетину В5 з Г2.

8 - (•) перетину В6 з Г2


 

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

8

Допоміжна точка

9

/2-9/ = 1/3 • /2-7/

 

На Г2←

9

Допоміжна точка

10

/2-10/ = 1/2 • /2-8/

 

На Г2→

10

Допоміжна точка

11

/5-11/ = /6-33/ = 8,3

 

На В5↑.

/6-33/ – за кресленням деталі спинки

11

Допоміжна точка

12

/6-12/ = /8-35/ = 5,7

 

На В6↑.

/8-35/ – за кресленням деталі переду

12

З’єднати прямими лініями точки: 9 з 11, 10 з 12

 

 

 

 

13

Центр дуги, що описує частину окату рукава до точки 2

13

 

 

На перетині прямої

/2-1/ та бісектриси кута

/2-9-11/ в (•)9

Подпись: 5014

Оформити частину окату рукава від точки 2 вліво дугою радіусу R1

 

R1 = /13-2/ з точки 13

 

14 – (•) спряження прямої /9-11/ та дуги R1

15

Центр дуги, що описує частину окату рукава від точки 2

15

 

 

На перетині прямої 

/2-1/ та бісектриси кута

/2-10-12/ в (•)10

16

Оформити частину окату рукава від точки 2 вправо дугою радіусу  R2

 

R2 = /15-2/ з точки 15

 

16 – (•) спряження прямої /10-12/ та дуги R2

17

Допоміжна точка

17

/5-17/ = 5,0÷5,5

/5-17/ = 5,0

 

На бісектрисі кута

/11-5-1/ в (•)5